UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖіноча доля у творах Т.Шевченка (реферат)
Авторdimich
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось18202
Скачало1056
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Жіноча доля у творах Т.Шевченка”

 

Поряд з величними постатями героїчних борцiв, народних месникiв, поряд

з iсторичними дiячами визвольного руху у творчостi Т.Г. Шевченка

проходить прекрасний своєю моральною силою i чистотою образ трудящої

жiнки-матерi, сестри, дiвчини, коханої. "Такого полум'яного культу

материнства, - писав М.Г. Рильський, - такого апофеозу жiночого кохання

i жiночої муки не знайти, мабуть, нi в одного з поетiв свiту. Нещасний в

особистому життi, Шевченко найвищу i найчистiшу красу свiту бачив у

жiнцi, в матерi". А сам, як ми знаємо, рiс без матерi: "там матiр добрую

мою ще молодую у могилу нужда та праця положила…" А пiзнiше Тарас

Шевченко став вiльним, але одружитися так i не встиг, так що своїх дiтей

i дружини у нього не було. Мрiяв вiн поселитися в Українi, одружитися з

Ликерiєю Полусмаковою, але обставини склалися по-iншому.

 

I все-таки вiн дуже любив дiтей, завжди їм спiвчував, i улюблений його

образ - це мати з дитям. Щаслива мати, вiльна, як у тому "снi", що

приснився крiпачцi:

 

У нашiм раї на землi

 

Нiчого кращого немає,

 

Як тая мати молодая

 

 З своїм дитяточком малим…

 

I на оновленiй землi

 

Врага не буде, супостата,

 

А буде син, i буде мати,

 

I будуть люди на землi…

 

Для Т.Г. Шевченка жiноча недоля була згустком болю, що запiкся в його

серцi. Крiпацька неволя - це доля рiдної матерi, яку передчасно "у

могилу нужда та праця положила", доля сестер Катрi, Ярини, Марiї -

голубок молодих, у яких "коси в наймах побiлiють", це трагiчна доля його

першої трепетної любовi - Оксани Коваленко, доля всiх нещасних жiнок, що

"нiмi на панщину iдуть i дiточок своїх ведуть". Т.Г. Шевченко гнiвно

виступав проти жiночого безправ'я. Вiн нiби зiбрав воєдино у своєму

зболеному серцi страждання поневолених жiнок усiх епох i схвильовано

розповiв про них цiлому свiтовi.

 

Один з перших жiночих образiв у Шевченка - це Катерина з одноiменної

поеми. Її прообразом була його кохана Оксана Коваленко, з якою доля так

i не звела Тараса. Першi героїнi Т.Г. Шевченка - нещаснi, сплюндрованi

жiнки: Катерина, Оксана, Марина, Ганна. Згадаймо "Причинну", "Тополю",

"Лiлею" - це все жiнки без щастя i долi. Правда, серед них пiзнiше

з'явиться i бунтарка, яка пiдпалить панський маєток i помститься за свою

ганьбу. Але таких було мало. Бiльшiсть дiвчат Шевченкового часу ставали

жертвами помiщицької розпусти, часто накладали на себе руки. Назви його

творiв: "Вiдьма", "Сова", "Слепая", "Мар'яна-черниця" - не випадковi:

саме наймичками, вiдьмами, совами, слiпими, черницями були жiнки в

тодiшньому суспiльствi. Кожна жiнка-жертва для поета рiдна: "моя се мати

i сестра, моя се вiдьма, щоб ви знали…"

 

Шевченковi поеми кличуть до помсти тим, хто топтав жiночу честь,

гiднiсть i щастя.

 

Менi особливо iмпонує образ Ганни iз поеми "Наймичка". Її життя заради

сина, повнiстю принесене в жертву, - це материнський подвиг. Лише перед

самою смертю вона розкриває синовi правду.

 

Ще одна iз сторiнок шевченкiвських вiршiв - це удовине горе, коли

єдиного сина забирають у солдати.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ