UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМетоди оцінки рівня ризику (реферат)
Авторdimich
РозділМаркетинг, товарознавство, логістика, перевезення
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10037
Скачало1168
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Методи оцінки рівня ризику

 

Поняття ризику пов'язується з усвідомленням небезпеки, загрози,

ненадійності, невизначеності, непевності, випадковості, збитку. На думку

дослідників, термін «ризик» походить від латинського слова «resecum» —

скеля або небезпека зіткнення з нею. Протягом тривалого часу поняття

ризику не лише асоціювалося з багатозначними негативними проявами

життєвих ситуацій, а й часто вживалося як їх синонім.

 

В економічній літературі відомі численні спроби сформулювати теоретичні

визначення поняття ризику. Найбільш послідовним серед них є твердження,

згідно з яким ризик у своїй першооснові є невизначеністю.

 

Стан невизначеності можливий у кожній суспільно-економічній ситуації,

якщо наперед не можна виявити причинно-наслідкового зв'язку між

основними елементами процесу господарської діяльності чи суспільного

буття. Невизначеність породжується непередбачуваністю кінцевого

результату, який може або збігатися з очікуваним, або бути ліпшим чи

гіршим за нього. В умовах невизначеності кінцевий результат можна

передбачити лише наближено, узявши одне з потенційно можливих значень.

Така невизначеність зумовлюється, як правило, суб'єктивним сприйняттям

реальних явищ. Поняття ризику, на противагу поняттю невизначеності, має

практичне застосування, а тому його зміст потребує об'єктивного

визначення. Отже, потрібний перехід від суб'єктивно сприйманої

непевності, випадковості до об'єктивного поняття ризику, що на ній

базується. Єдиний спосіб такого переходу — оцінити непевність

(випадковість) кількісними методами, надавши їй реальних числових

значень. Звідси випливає: ризиком буде визнано лише таку невизначеність,

яку можна оцінити кількісно.

 

Дати найточнішу кількісну оцінку невизначених величин можна, обчисливши

ймовірність їх появи. Ця ймовірність має ту характерну особливість, що

вона одночасно як два необхідні компоненти загальної оцінки враховує

такі взаємодоповняльні випадковості:

 

1) частоту настання події щодо місця та часу;

 

2) розмір збитку, тобто абсолютну величину від'ємного відхилення

фактичного результату від очікуваного.

 

Отже, показник ризику за своїм змістом — це не лише ймовірність появи

непевної (випадкової) події, а й імовірність настання негативного

результату.

 

Ідея кількісного підходу до оцінки ризику ґрунтується на тому, що

невизначеність може бути поділена на два види.

 

Якщо невизначені параметри спостерігаються досить часто за допомогою

статистики або імітаційних експериментів, то можна визначити частоти

появи даних подій. Такий тип невизначеності має назву статистичної

невизначеності. При достатній кількості спостережень частоти

розглядаються як наближене значення ймовірностей подій.

 

Якщо окремі події, які нас цікавлять, повторюються досить рідко або

взагалі ніколи не спостерігалися і їх реалізація можлива лише в

майбутньому, то має місце нестатистична невизначеність. У цьому випадку

використовується суб’єктивна ймовірність, тобто експертні оцінки її

величини. Концепція суб’єктивної ймовірності ґрунтується не на

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ