РЕФЕРАТ
на тему:
“Фізіологічні основи харчування. Енергетична цінність харчового раціону”
Важливість правильного харчування
Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я рахують, що стан
здоров’я визначають:
індивідуальний спосіб життя – на 50%
спадковість 20%
вплив навколишнього середовища а 20%
праця медиків – всього на 10%
20 століття внесло корінні зміни, як в спосіб життя, так і в структуру
харчуванню людей. В цілому різко знизились енерговитрати і в більшості
економічно-розвинутих країн в теперішній час вони досягли критичного
рівня. Людині немає потреби в повсякденних умовах займатися тяжкою
фізичною працею і втрачати багато енергії. Харчові продукти, в першу
чергу м’ясо і тваринні жири, при правильному харчуванні повинні відійти
на другий план, тому що в подібному випадку починає бути дефіцит в
других крайньою необхідних для організму біологічно-активних речовин,
які знаходяться в більшій мірі в продуктах рослинного походження.
Як показують статистичні і клінічні дослідження, якщо по білках,
вуглеводах і жирах раціон людини вкладається в норму то по кількості
життєво важливих елементів (макро і мікроелементів), вітамінів і других
фізіологічно-активних речовин, які знаходяться в рослинах. Ось чому
мікроелементи і гіповітаміни сьогодні стали супутниками багатьох людей.
Крім того, солодке, яким торгували в давнину на базарах Азії – Індії,
Персії. Єгипті, а також в Арсенії, Грузії – представляли собою не що
інше, як цукрову тростину, різноманітні пальми.
Більше того в Індії і в теперішній час виробляється пар – тростяний сік
без очищення.
Тут релігія забороняє використання очищеного, рафінованого цукру.
Рафіновані рослинні харчові масла приводять до того, що знецінюються
продукти з точки зору складання біологічно – активних речовин.
Цінність харчових продуктів втрачається при неправильній переробці і
консервуванні.
В процесі кулінарної обробки втрачається в середньому 10% енергетичної
цінності продуктів, до 60% вітаміну С, 20-30% вітамінів групи В, до 49%
вітаміну А, втрата кальцію досягає 15%, заліза 20%.
Величина використаної енергії для більшості людей становить 2400 ккал в
добу, потреба в вітаміні А становить 66%, вітаміні В2 – 75%,
аскорбінової кислоти 50%, кальцію 60-70%.
Існує ще одне важливе джерело “забруднення” харчових продуктів – добавка
до них багатьох синтетичних хімічних сполук, позитивна дія котрих до
кінця не вивчена добре.
Професор Б.Рубенчик в книзі “харчування, канцерогени і рак” пише: “серед
добавок, які покращують якість і зберігання продуктів, які покращують
якість і зберігання продуктів, канцерогенна активність виявлена у деяких
барвників, ароматичних і смакових речовинах і антибіотиках.
Канцерогени можуть знаходитися в продуктах харчування при різних
способах технологічної обробки – копчення, висушування.
Розвиток сільського господарства і обробка земель привела до тог, що
число мінералів повністю зникли з землі.
Концентрація мінеральних елементів, особливо заліза в фруктах знизилась
на 57%, магнія – на 35%, кальцію в зелених рослинах на 46,4%, капуста
втратила 85% кальцію, пшениця 46%.
Дефіцит наприклад кальцію в добовому раціоні населення Європейських
країн становить 10-30% від рекомендованої норми.
В цілому для структури харчування економічно розвинутих держав
характерні не тільки потреби енергії, але і потреби тваринних жирів і
дефіцит полі ненасичених жирних кислот, повноцінних речовин (Са,
заліза), мікроелементів (йоду, фтору, цинка, харчових волокон).
Серед найбільш частих причин виникнення мікроелементозів виділяють
наступні:
Вроджені мікроелементози зв’язні з мікроелементозом матері під час
вагітності.
Епідеміологічні дослідження останніх трьох десятиліть свідчать про різке
зниження прогресу в збільшенні довго тривалості життя населення
індустріально-розвинутих країн Європи і значне збільшення випадків таких
захворювань, які 30-40 років зустрічалися рідше, ніж в даний час.
Сьогодні знову постала проблема крайньо-низької забезпеченості населення
вітамінами, мікроелементами, дефіцит йоду, заліза, кальцію.
Масові дослідження населення свідчать про широке розповсюдження
гіповітамінозів – скритої форми вітамінної недостатності, особливо зимою
і весною. Найбільш часто зустрічається дефіцит аскорбінової кислоти і
вітамінів групи В.
Гіповітаміноз знижує розумову і фізичну працездатність, посилює
негативну дію на організм шкідливих умов праці і оточуючого середовища.
Особливо неблагосприємний недостаток в дитячому і юнацькому віці, коли
знижуються показники фізичного розвитку: ріст, фізична сила, появляється
порушення обміну речовин і хронічні захворювання.
Дефіцит вітамінів приносить серйозні наслідки щодо формування молодого
жіночого організму.
Велика потреба в цих речовинах в жінок, які готуються до материнства і
годуванню дитини.
Часто причиною захворюваності дитини являться недостаток вітамінів в їжі
матері. Причини недостатності вітамінів приводять до вроджених вад,
фізичного і розумового відставання в розвитку, інші вади.
Важливу роль відіграють мікро і макроелементи. Мінерали виконують в
організмі три основні функції: забезпечують пластичним матеріалом
кісткові і зв’язуючи тканини, участь беруть в регенерації і проведенні
нервових імпульсів, регулюють активність ферментів. багато із цих
процесів без мінералів неможливі. По підрахунках Всесвітнього Банку
економічні втрати зв’язані з недостатністю харчування, становлять до 9%
валового національного продукту.
Це в першу чергу зв’язано з зниженням працездатності, особливо серед
молодих людей.
Дослідження, проведені в Осло показали, що 60% зниження ССЗ можна
віднести за рахунок зниження холестерину в крові і 25% – за рахунок
зменшення потреби тютюну.
Енергія (калорії)
Харчовий статус для енергії та інших важливих нутрієнтів це різниця (В)
між вжитим (J) та виведеним або витраченим (О)
В=J-О
Коли ця різниця негативна харчовий статус моє тенденцію до зниження аж
до виснаження досліджуваного нутрієнта, проте це може бути адаптивне
зниження внаслідок підвищених втрат.
Коли різниця позитивна харчовий статус моє позитивну тенденцію:
нутрієнти можуть накопичуватись в організмі і деякі з них можуть стати
токсичними.
Дослідження харчування
Методи вимірювання калорій (енергії їжі) відрізняються від методів
дослідження інших нутрієнтів. Вимірювання енергетичного балансу технічно
складне і використовується лише в спеціалізованій дослідницькій
лабораторії. Використання енергії досліджується методом калориметрії.
Найчастіше це непряма калориметрія – тривале вимірювання поглинання
кисню і продукції вуглекислого газу.
(Пряма калориметрія вимірює віддачу тепла досліджуваним в спеціальній
ізольованій кімнаті. Існує лише два таких калориметра для дослідження
людини, які знаходяться в Британії) Це технічно складне дослідження, які
обмежує рух суб’єкта.
З іншого боку енергію вживаної їжі можна дослідити хімічно, так як
енергетична цінність їжі представлена в таблицях, це тільки середнє
число.
Інший шлях оцінки енергетичного балансу – спостереження за змінами маси
тіла. Одержання або втрата тілом більше 6000-7000 ккал, відповідно,
збільшує або зменшує масу на + або – 1,0 кг. Найбільший перепад ваги
спостерігається в жировій тканині, де змінюється вміст води, і менший в
м’язах. Щоб виявити зміну маси тканини, вона повинна бути більше 1 кг,
так як навіть при точному зважуванні і постійному режимі вага здорової
людини змінюється протягом дня і щодня. Таким чином техніка зважування є
неточною.
Харчування і захворюваність
Відомо, що для нормальної життєдіяльності організму в харчовім раціоні
необхідно коло 600 всмоктуючих компонентів, що відповідають застосуванню
32 харчових продуктів.
Являється єдиним постачальником речовин із котрих будуються клітини
організму, їжа в основному є потребою для продовження життя.
Відомий дослідник в області дієтології Покровський А.А.Справедливо
вказав, зо вплив харчування являється основним в забезпеченні рості і
розвитку людського організму, його працездатність.
Можна рахувати, що фактор харчування вказує вплив на довго тривалість
життя і активну діяльність людини.
Кожні 10-11 років кількість населення світу збільшується в середньому на
100 млн., в теперішній час перевищила 6 млрд. Щороку вмирає приблизно 13
млн. дітей в віці до 5 років із котрих 8 млн. в результаті сукупної дії
недостатнього харчування і інфекційних захворювань. Такий високий рівень
смертності дітей обумовлений недостатністю харчування в 75% випадків не
від компонентів харчування, а від аліментарного дефіциту компонентів
харчування.
Параметри декотрих форм порушення харчування і аліментарно-залежних
захворювань в цілому на нашій планеті.
Порушення внутрішнього розвитку плода 30 млн. випадків в рік
Білково-енергетична недостатність 150 млн. випадків в основному у дітей
до 5 років
Йододефіцитні порушення 740 випадків захворювання
Недостатність вітаміну А 2,8 млн. випадків у дітей до 5 років
Залізодефіцитна анемія 1 млрд.- в основному жінки і діти
Ожиріння 300 млн. дорослого населення – прогресивний ріс 17,6 млн. дітей
Рак 10,3 млн. випадків в рік
3-4 млн. (30-40%) можна попередити дієтою
Порушення харчування серед похилих людей 540 млн. випадків. Більше
половини із них мають серцево-судинні, цереброваскулярні хвороби,
діабет, остеолороз, рак.
Остеопороз 2 млн. переломів стегна і позвоночника в рік (80% жінок)
Природні мікроелементи, характерні людям, які живуть в певній
місцевості, хімічний склад їжі в певній степені виражає оточуюче
середовище – воду, повітря (наприклад, в Україні біля 27% населення
проживає в районах з ендемічною йодовою недостатністю).
Технологічні мікроелементози викликані тяжким металом в оточуючому
середовищі, які поступають із відходів промисловості (свинець, ртуть,
мідь, кобальт) – по даних дослідження являються однією із причин
захворюваності дітей.
Аліментарні мікроелементози, викликані неповноцінним харчуванням,
холодом, дієтами, прийманням ліків і різними хронічними захворюваннями
(діабетдифіцит хромах, вагітність, інтенсивне заняття спортом, старший
вік).
Чоловік теперішнього середовища при традиційному харчуванні страдає на
ті чи інші види харчової недостатності.
Порушення в структурі харчування проходять на фоні змін стану оточуючого
середовища.
Людський організм постійно під впливом тих чи інших шкідливих факторів,
приводить д виникнення нової ситуації: змінюється внутрішній стан
організму, в ньому порушується нормальний обмін, біохімічні процеси.
Все це приводить до порушення захисної функції органів – бар’єрів, вихід
токсичних речовин з організму. До таких органів відноситься печінка,
легені, нирки, шкіра, імунна система.
Внаслідок цього в організмі накопичуються шкідливі речовини (токсини,
шлаки), які поступають із зовнішнього середовища і залишаються в
середині організму в результаті порушення нормального обміну біохімічних
процесів.
Наслідком цього являється зниження адаптованих можливостей організму,
порушення окисно-відновного процес, що збільшує потребу організму в
біологічно активних речовинах, які знаходяться в їжі.
Вони підкреслюють ті обставини, що охорона чистоти внутрішнього стану
людини повинна бути признана одним із основних принципів гігієни
харчування і гігієнічного нормування. Надають велике значення науковим
дослідженням пов’язаних із вивченням метаболічних процесів, направлених
на детоксикацію продуктів харчування і на активацію процесів
самоочищення організму.
Харчування і ожиріння
На сьогоднішній час переїдання широко розповсюджене і перетворилось в
медичну проблему. По деяких даних надмірною масою страждають 50% жінок,
30% чоловіків, 12% дітей.
Переїдання веде до ожиріння. В теперішній час встановлена достовірна і
пряма залежність між ожирінням і серйозними захворюваннями такими, як:
цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, інфаркт міокарда і рак.
Ожиріння відноситься до числа хронічних захворювань з глибоким
порушенням обміну речовин, порушення принципу збалансованого харчування.
В другій половині ХХ ст. в країнах з високо розвинутою економікою
змінилась структура захворюваності населення.
Велику роль в ній стали займати захворювання порушеного метаболізму, в
число котрих входять: атеросклероз, цукровий діабет, жовчокамяна
хвороба, подагра, включається і ожиріння.
Широкі епідеміологічні дослідження свідчать про розповсюдження надмірної
маси тіла серед населення за останні 3-4 десятиліття.
Важливе значення в розвитку ожиріння має спадковість. Вживання великого
об’єму їжі, багатої жирами і вуглеводами, особливо легкозасвоюваної,
приводить до функціональних і компенсаторних можливостей органів і
систем і органічним порушенням в організмі.
Таблиці їжі
Британські таблиці їжі найкращі в світі завдяки оригінальним роботам
McCance і Widdowson, продовжених Paul і Suothgate і колегами, при
підтримці Медичної Дослідницької Ради, Міністерства сільського
господарства та ін. 969 страв і напоїв зібрані в 13 груп; кожній страві
відповідає порядковий номер (всі вони можуть бути введені в комп’ютер).
Для більшості страв існує характеристика за слідуючими категоріями (з
розрахунку на 100г в порції):
Органічні елементи – вода, цукор, крохмаль, наявні вуглеводи, харчові
волокна, білок, жир, калорійність (в ккал і кДж)
Необхідні неорганічні елементи – Na, K, Ca, Mg, Fe, Cu, Zn, S, Cl
Вітаміни – А, ?-каротин, D, тіамін, рибофлавін, ніацин вільний і з
триптофаном, С, Е, В6, фоліат (вільний і загальний), пантотенат і біотин
Амінокислоти – в більшості страв присутні 18 амінокислот: ізолейцин,
лейцин, лізин, метіонін, цистеїн, фенілаланін, тирозин, триптофан,
треонін, валін, аргінін, гістидин, аспарагін, глютамін, пролін і серин.
Холестерин і жирні кислоти: їжа містить жир, холестерин і 16 чи більше
жирних кислот: 14:0, 15:0, 16:0, 17:0, 18:0, 16:1, 18:1, 20:1, 22:1, 18:
2, 18:3, 18:4, 20:4, 20:5, 22:5, 22:6.
Взагалі для їжі є 70 харчових складових в таблицях Пола і Сотгейта, хоча
є випадкові пропуски там, де ще не проведені дослідження. Ці таблиці
треба вдосконалювати, оскільки з’являється нова їжа, нові способі
приготування їжі, а складові компоненти використовуються лікарями.
Видані окремі додатки з даними про їжу, яку їдять іммігранти.
Варіабельність вмісту нутрієнтів – Британські таблиці дають усереднені
значення в вмісту нутрієнтів. Нові Американські таблиці містять дані по
всій можливій широті коливань вмісту нутрієнтів, хоча це не значить, що
якась їжа містить саме стільки, скільки написано в таблиці (коливання в
межах + 25%)
Рекомендовані денні норми нутрієнтів (RDA). RDA нутрієнтів – стандарт
для вживання нутрієнтів (здорові люди протягом деякого часу). Як правило
потреби людей нижчі, ніж RDA (крім енергії) RDA може бути збереженим
протягом певного часу, але не обов’язково зберігати їх кожен день. Під
час хвороби потреби змінюються (при діареї втрачається К, при
нефротичному синдромі – протеїни), тому RDA треба корегувати. При
парентеральному харчуванні потреби трохи інші ( не засвоюється
пантотенат, молібден, хром, деякі вітаміни тощо)
Органічні та неорганічні елементи на 100г.
№ Страва Енергія білок жири вуглеводи мг
ккал кДж
Na K Ca Mg P Fe Cu Zn S Cl
Зернові, мучні і солодкі страви
1 Рис шліфований, сирий, 361 1536 6.5 1.0 88.8 6 110 4 13 100 0.5 0.06
1.3 76 27
2 варений 123 522 2.2 0.3 29.6 2 38 1 4 34 0.2 0.02 0.4 27 9
3 Житня мука (100%) 335 1426 8.2 2.0 75.9 (1) 410 32 92 360 2.7 0.42 2.8
– –
4 Саго сире 355 1515 0.2 0.2 94.0 3 5 10 3 29 1.2 0.03 – 1 13
5 Манна крупа, сира 350 1489 10.7 1.8 77.5 12 170 18 32 110 1.0 0.15 –
92 71
6 Соєві зерна, багаті жиром 447 1871 36.8 23.5 23.5 1 1660 210 240 600
6.9 – – – –
7 з низьким вмістом жиру 352 1488 45.3 7.2 28.2 1 2030 240 290 640 9.1 –
– – –
8 Спагетті сирі 378 1612 13.6 1.0 84.0 5 160 23 35 120 1.2 0.27 1.0 97
63
9 варені 117 499 4.2 0.3 26.0 2 50 7 11 37 0.4 0.08 0.3 30 20
10 з консервов. томатним соусом 59 250 1.7 0.7 12.2 500 130 21 11 30 0.4
0.13 – – 800
11 Тапіока сира 359 1531 0.4 0.1 95.0 4 20 8 2 39 0.3 0.07 – 4 13
Хліб і булочки
12 Хліб з непросіяної муки 216 918 8.8 2.7 41.8 540 220 23 93 230 2.5
0.27 2.0 81 860
13 чорний 223 948 8.9 2.2 44.7 550 210 100 75 190 2.5 0.23 1.6 85 880
14 товіс 228 968 9.7 2.2 45.1 580 210 150 60 190 4.5 0.18 – 88 790
15 білий 233 991 7.8 1.7 49.7 540 100 100 26 97 1.7 0.15 0.6 79 890
PAGE
PAGE 6
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
