UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛікарі ченці. Агапіт Печерський (пошукова робота)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1874
Скачало385
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пошукова робота

 

З предмету “Інфекційні хвороби”

 

на тему:

 

“Лікарі ченці. Агапіт Печерський”

 

 

 

 

 

 

 

На протязі багатьох століть християнства на Русі милосердя, допомога

ближньому були одним з найвизначніших моментів в житті населення. Святі

Козьма і Даміан, великомученик і цілитель Пантелеймон – це люди, які

мали великий Божий дар зцілювати людей. Вони спасли від хвороб багатьох,

але самі були страчені на смерть за те, що проповідували Христа, за те

що слідували за Ним і жили так як вчив Господь. Саме ці святі лікарі

отримали велике шанування серед простого і знатного люду. Разом із

християнством, що прийшло на Русь з Візантії понад 1000 років тому, ми

успадкували високі духовно – моральні чесноти, які втілювались в

служінні ближньому. В нашій Батьківщині, як і взагалі в світі,

християнство отримало справу лікування хворих під свій безпосередній

нагляд. Церковний устав св. князя Володимира оголосив лікарні церковними

закладами, а “лечців”- людьми церковними, підлеглими єпископу. Самий

князь, прийнявши хрещення, будував церкви та лікарні, встановив десятину

для жебраків, сиріт та хворих. Як засвідчують літописи, князь Володимир

звелів розшукувати по місту хворих та приносити їм додому їжу! Теж саме

робили князі Андрій Боголюбський та Костянтин Всеволодович, які будували

спеціальні палати при церквах, в яких “покоїли” важко хворих. З

Візантії, разом із християнством, на Русь прийшли й деякі погляди на

лікарську справу, зокрема, як на предмет безпосереднього відома Церкви.

 

З прийняттям християнства на Русі почали з”являтися “лікарі – ченці”.

Монастирі стають в цей час осередками розвитку наук та мистецтв,

визначними культурними, політичними, освітніми центрами. Міцніють

політичні та культурні зв”язки України – Русі з Візантією як

православною канонічною мітрополією. Освічені ченці вже можуть

користуватися медичною літературою на грецькій мові “Аскліпово та

Галіна” (від Асклепія та Галена). Відомі й переклади старослов’янською,

наприклад “Галінове на Іппократє” – коментар Галена до праць Гіппократа.

А перекладами з іноземних мов займалися, як відомо, теж в монастирях.

 

Відомий дослідник давньоруської культури митрополит Серафим Чичагов

писав: “Перші зернята медичних знань були занесені в Русь з Греції з

прийняттям християнської релігії, й першими розповсюджувачами медицини у

нас були ченці, переважно з Афонської гори”.

 

З Візантії, напевно, потрапили в наші монастирі книги з медицини. Так, в

бібліотеці Кирило – Білозерського монастиря серед книжок, написаних св.

Кирилом, знаходиться праця, де пояснюються деякі природні явища – явне

запозичення з праць давньоримського лікаря Галена.

 

Але найвагоміший внесок у розвиток медицини був зроблений саме Києво –

Печерською Лаврою. Монастир цей був заснований у 1051 році прп.

Антонієм, який прийшов із святої гори Афон (Греція), де двадцять років

віддав служінню Богові та набуванню освіти. Там, на Афоні, св. Афанасієм

була заснована “больніца больных ради”, там збиралися медичні знання.

Сам Антоній походить з Любеча, що поблизу Чернігова. Можливо саме він

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ