РЕФЕРАТ
на тему:
“Гігієнічні вимоги до взуття”
Основою здорового способу життя, ефективної первинної і вторинної
профілактики різних захворювань є особиста гігієна — комплекс заходів,
спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я шляхом дотримання
гігієнічних вимог у повсякденному житті й діяльності людини. Важливе
місце посідає в особистій гігієні – гігієна одягу, зокрема – взуття.
Основним функціональним призначенням численних різновидів побутового і
спеціального взуття є захист ніг від механічних пошкоджень, охолодження
або перегрівання, забруднення, укусів комах, впливу несприятливих
фізичних, хімічних, біологічних чинників. За призначенням розрізняють
взуття побутове, спортивне, спеціальне робоче, дитяче, військове,
лікувальне (ортопедичне) тощо. У поєднанні з одягом взуття є важливою
частиною туалету, воно має велике естетичне значення, відображаючи
культуру, виховання, формує зовнішній вигляд людини.
Взуття повинно відповідати таким вимогам:
1. Мати малу теплопровідність, забезпечувати оптимальний мікроклімат
взуттєвого простору, його вентиляцію.
2. Бути зручним у користуванні, не порушувати кровопостачання, ріст і
формування кістково-м’язових елементів ступні, не утруднювати рухів під
час ходьби, занять фізичною культурою і трудових процесів.
3. Забезпечувати захист ступні від несприятливих фізичних, хімічних і
біологічних впливів.
4. Не виділяти у взуттєвий простір хімічні речовини в концентраціях,
які здатні в реальних умовах експлуатації несприятливо впливати
(шкірно-подразнююча, резорбтивна, алергічна дія) на шкіру ступні та
організм у цілому.
5. Відповідати віковим та іншим фізіологічним властивостям організму.
6. Легко чиститись і висушуватись, тривалий час зберігати початкову
конфігурацію та гігієнічні властивості.
Взуття відповідає гігієнічним вимогам у тому разі, коли воно не тільки
захищає ноги від зовнішніх механічних дій (ударів тощо) і вибоїн у
грунті, але й забезпечує повну свободу рухів стопи за ходою. Взуття
повинне відповідати розміру стопи, що сприяє рівномірному розподілу
маси тіла, незручне взуття може зумовити потертості, нестійку ходу,
зміну положення хребта і кісток таза. Вузьке і тісне взуття стискує
кровоносні судини і пальці, що зумовлює застій крові у нижніх кінцівках
і підсилену пітливість, спазм кровоносних судин, порушення
живлення м’язової тканини. Від постійного тиску пальці
деформуються, на них з’являються мозолі, ушкодження, можуть виникнути
запалення суглобів.
Найзручніше взуття з широкими каблуками висотою 1,5—3 см. Такий каблук
помірно збільшує звід стопи, сприяє більшій витривалості її, забезпечує
рівномірність тиску кістяка та рівномірний кровообіг
Тісне взуття погіршує кровообіг, негативно впливає на мікроклімат
взуттєвого простору, сприяючи охолодженню чи перегріванню ступні й
ускладнюючи її рух. Носіння такого взуття сприяє вростанню нігтів, може
призвести до деформації ступні. Різні порушення і патологічні зміни може
викликати взуття, розмір якого значно більший, ніж розмір ступні.
Слід знати, що до кінця дня звичайно відбуваються фізіологічне
видовження і розширення ступні, тому доцільно нове взуття купувати на
1-1,5 см довше ступні, примірку робити у положенні стоячи.
Важливим показником якості та гігієнічних властивостей взуття є
підодяговий мікроклімат. За температури навколишнього середовища
18-22 °С рекомендуються такі його параметри: температура
підодягового повітря 32,5—34,5 °С, відносна вологість — 55-60 %,
концентрація діоксиду вуглецю — до 1—1,5 %.
Гігієнічні властивості взуття залежать від виду тканини (матеріалу),
характеру її фактури та розкрою. Для виготовлення взуття
використовуються шкіра, шкірозамінник чи текстильні волокна різного
походження (натуральні, хімічні). Натуральні органічні волокна —
найдавніший вид тканинних матеріалів, їм притаманні високі гігієнічні
властивості. Вони можуть бути органічними (рослинними, тваринними) і
неорганічними. До рослинних (целюлозні) органічних волокон належать
бавовна, льон, сизаль, джут, прядиво та ін. До органічних волокон
тваринного походження (білкові) належать вовна і шовк. Для виготовлення
деяких видів спецодягу можуть використовуватися неорганічні (мінеральні)
волокна, наприклад азбест.
Щоб визначити оптимальну висоту каблука, виходять з того, що найбільш
фізіологічним є розміщення ступні і гомілки, при якому вони утворюють
кут, рівний 120-125° (рис. 1). Для цього потрібно, щоб висота каблука
становила приблизно 1/14 довжини ступні, тобто 1-3 см: при такій висоті
каблука забезпечується оптимальний розподіл механічного навантаження на
кістки ступні, збільшується їх пружна сила, полегшується ходьба.
40 кг 40 кг.
10 кг 70 кг
Рис. 1. Розподіл навантаження на стопу.
Використана література:
Гігієна з основами екологія / За ред. Литвинової Г.О. – К., 1999.
Основи гігієни / За ред. Кондратюк Є.П. – К., 2003.
Охорона праці. – К., 2003.
PAGE
PAGE 6
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
