UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПроблема перекладності і неперекладності (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4134
Скачало855
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Проблема перекладності і неперекладності

 

 

Принцип перекладності є основою професійного світогляду перекладача.

Дослідження проблеми перекладності є одним з магістральних напрямків

розвитку сучасної науки про переклад. Проблема ця древня, як світ. В

практичній діяльності людини вона існує, так би мовити, з часу

будівництва Вавилонської вежі. Теоретично ж вона була порушена в епоху

Відродження, коли на зміну літературній та офіційній латині прийшли

національні мови. Данте писав про неможливість відтворити іншою мовою

музику поезії, Сервантес порівнював переклад з виворотом килима. Відтоді

утвердився сумнів у можливості повноцінного перекладу, хоча пошуки

способів адекватного перевираження не припинялися. Також з тих пір

теоретизували і тим самим формували цеховий світогляд здебільшого діячі

від красного письменства. Забігаючи наперед, згадаймо фатальний

альтернативізм Г.Гайне, його крилатий афоризм "переклад, мов жінка: або

красивий і невірний, або вірний і некрасивий", а також визначення, що

його дав Р.Фрост поезії: "Поезія - це те, що не піддається перекладу".

Європейський літературний класицизм не сушив собі голови над

перекладністю, оскільки займався облагороджувальними переробками, маючи

на оці античний канон і смак аристократичного салону, але в кінці 18-го

століття по-новому осмислили й загострили проблему романтики, які

взагалі багато перекладали, приділяючи першочергову увагу національній,

історичній та індивідуальній самобутності художніх творів. Їхня точка

зору на переклад була вкрай песимістичною: переклад уявлявся їм полем

суперництва з автором, А.Шлеґель писав навіть про смертельний поєдинок

індивідуальностей. З розвитком мовознавства такий погляд лише

поглибився. Його підтвердили і по-своєму обґрунтували - причому задовго

до виникнення сучасних теорій мовної замкненості культур - і патріарх

компаративістики В.Гумбольдт та прихильник психологістичних принципів

О.Потебня. В кінці 19-го століття концепцію неперекладності підхопили

символісти, переосмисливши її в рамках філософії агностицизму,

інтуїтивізму й спіритуалізму; на противагу їхнім загалом продуктивним

експериментам з формою, це послужило виправданням нестримної сваволі у

ставленні до оригіналу.

 

Така сваволя є полегшеним шляхом в обхід труднощів перекладу, так само,

як і самозречення через буквалізм, який часто породжувався наївним

уявленням про можливість досягти в перекладі абсолютної тотожності

оригіналові, його повної копії. Ця протилежна точка зору виявляла себе і

через практику, і через аргументоване теоретизування (наприклад, у Росії

в різний час у П.Вяземського, А.Фета і Є.Ланна, причому цікаво, що тут

два таких яскравих представники своїх літературних шкіл, як В.Жуковський

і В.Брюсов, еволюціонували від сваволі до копіїзму). Таким чином,

паралельно з нігілістичною концепцією неперекладності розвивалася також

концепція всеперекладності як втілення невиправданого оптимізму,

недооцінки реальних труднощів перекладу і переоцінки його можливостей.

 

Перекладність завжди визначається рівнем розвитку мови. Древні

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ