UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська лексикографія (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось22750
Скачало6033
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

“Українська лексикографія”

 

ЛЕКСИКОГРАФІЯ (грец. ????????????, від ??????? — словник і ????? —

пишу), словникарство — розділ мовознавства, пов’язаний зі створенням

словників та опрацюванням їх теоретичних засад. Відповідно до цього

виділяють практичну і теоретичну лексикографію. Тісно пов’язана з

лексикологією. Лексикологія виникла з практичних потреб пояснення

незрозумілих слів, яке початково здійснювалося у вигляді глос , тобто

тлумачення написів на полях і в тексті рукописів книг.

 

Староукраїнська лексикографія. До часів Київ. Русі належать невеликі

рукописні словники: «О именЂхъ и гл?емыхъ жидовьскымь ?азыкъмь», «РЂчь

жидовьскаго ?азыка, преложена на роускоую» та ін., у яких тлумачаться

переважно бібл. особові імена й топоніми, окремі старослов’ян. слова:

«Тълкъ о неразоумны(х) словесе(х) псалтырных» та ін., розкривається

символ, або алегор. зміст деяких слів у Псалтирі: «Тълкованиіє неоудобь

познава?ємомь въ писаныхъ рЂчемь», де перекладено малозрозумілі

старослов’ян. лексеми. На Русі перекладали також греко-візант.

тлумачення власних назв. Активно розвивається в Україні глосографія

впродовж 14 — 17 ст. Перший церковнослов’ян. укр. словник невід. автора

«Лексисъ съ толкованіємъ словенскихъ словъ просто» (не раніше 50-х pp.

16 ст., залишився в рукописі) складено із заг. церковнослов’ян. слів,

небагатьох антропонімів і топонімів, налічує 896 вокабул (при 127 словах

немає перекладів). У словнику зібрано глоси з різних джерел, використано

й попередні лексикогр. праці. Вокабули розміщено за алфавітом (проте

внутр. абеткування не витримано), імена введено у формі наз. в. одн.,

дієслова — в 1-й ос. одн. теп. ч. Багато слів подано не в вихідних

формах. Матеріали «Лексиса...» згодом використали Лаврентій Зизаній та

Памво Беринда.

 

Етапним в історії укр. лексикології став перший друк, словник — «Лексисъ

сирЂчь реченія въкратцЂ собран(ъ)ны и из слове(н)ского языка на

просты(й) рускій діялекть истол(ъ)кованы» Лаврентія Зизанія (Вільно,

1596). У пам’ятці — 1061 словникова стаття. В реєстрі — церковнослов’ян.

слова, перекладені староукр. літ. мовою, тому ця праця — перша спроба

нормалізації лекс. складу двох мов. У «Лексисі...» уперше використано

екземпліфікацію (приклади в тексті), застосовано паспортизацію, з якої

видно, що реєстрові слова взято з церковнослов’ян. книг Біблії і творів

правосл. патристики. Вокабули розміщено за абеткою, яка нерідко

порушується у зв’язку з прагненням автора розробляти поряд зі словом

його деривати. Тех. засіб розмежування реєстру й перекладу — кома — дуже

невиразний, бо часто застосовується й між словами в перекладній частині.

Багатозначні вокабули й лексеми з відтінками в значенні Лаврентій

Зизаній передає кількома еквівалентами, часом виділяючи значення й

відтінки за допомогою індикаторів «и тыж», «албо», «или», «и» та ін.

Іноді дається поглиблене пояснення розкриттям етимології реєстрового

слова, зіставленням слов’ян, лексем з грец. та латинськими. У цьому

словнику вперше слова проакцентовано. Неоціненне значення в історії укр.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ