UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва1. Наука як система знань, пізнавальна діяльність, вид духовного виробництва і соціальний інститут. 2. Соціальні функції науки. Закономірності розвитк
Авторdimich
РозділНаукознавство, інновації, ОНД, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось15493
Скачало2483
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Контрольна робота

 

з предмету: “Наукознавство”

 

1. Наука як система знань, пізнавальна діяльність, вид духовного

виробництва і соціальний інститут

 

Наука — форма духовної діяльності людей, яка скерована на отримання

істинних знань про світ (природу, суспільство, мислення), на відкриття

об’єктивних законів світу і передбачення тенденцій його розвитку.

 

Наука — це процес творчої діяльності по отриманню нового знання, і

результат цієї діяльності у вигляді цілісної системи знань,

сформульованих на основі певних принципів.

 

Наука є соціокультурна діяльність, своєрідне суспільне явище. Основне

завдання науки — виявлення об’єктивних законів дійсності, а її головна

мета — істинне знання.

 

Критеріями науковості, які відрізняють науку від інших форм пізнання є:

об’єктивність, системність, практична націленість, орієнтація на

передбачення, сувора доказовість, обґрунтованість і достовірність

результатів. Наука як єдина система знань поділяється на певні галузі

(окремі науки).

 

За предметом і методом пізнання розрізняють науки про природу —

природничі; науки про суспільство — суспільні; технічні науки.

 

Своєрідною наукою є сучасна математика. За співвідношенням із практикою

виділяють фундаментальні науки (які не мають прямої практичної

орієнтації) і прикладні науки (націлені на безпосереднє практичне

використання наукових результатів).

 

Будь-яка наукова пізнавальна діяльність передбачає взаємодію суб’єкту

(учений, науковий колектив) і об’єкту науки (предметна область, що

вивчається), в процесі якої використовується певна система методів,

прийомів дослідження і мови даної науки (знаки, символи, формули тощо).

 

Хоча наукова діяльність специфічна, у ній застосовуються прийоми

міркувань, використовувані людьми в інших сферах діяльності, у

повсякденному житті. Для будь-якого виду людської діяльності характерні

прийоми міркувань, що застосовуються й у науці, а саме: індукція і

дедукція, аналіз і синтез, абстрагування й узагальнення, ідеалізація,

аналогія, опис, пояснення, пророкування, гіпотеза, підтвердження,

спростування й ін.

 

Основними методами одержання емпіричного знання в науці є

спостереження й експеримент.

 

Спостереження - це такий метод одержання емпіричного знання, при

якому головне - не вносити при дослідженні самим процесом спостереження

які-небудь зміни в досліджувану реальність.

 

На відміну від спостереження, у рамках експерименту досліджуване

явище ставиться в особливі умови. Як писала Ф.Бекон, "природа речей

краще виявляє себе в стані штучної скрутності, чим у природній волі".

 

Важливо підкреслити, що емпіричне дослідження не може початися без

визначеної теоретичної установки. Хоча говорять, що факти - повітря

вченого, проте збагнення реальності неможливо без теоретичних побудов.

И.П.Павлов писав з цього приводу так: "...у всякий момент потрібно

відоме загальне представлення про предмет, для того щоб було на що

чіпляти факти..."

 

Задачі науки ніяк не зводяться до збору фактичного матеріалу.

 

Зведення задач науки до збору фактів означає, як виразилося

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ