UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗабезпечення культури розумової праці учнів на уроці (за В.Сухомлинським) (реферат)
Авторdimich
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2531
Скачало439
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Забезпечення культури розумової праці

 

учнів на уроці

 

(за В.Сухомлинським)

 

Видатний український педагог В. Сухомлинський (1918-1970) досліджував

проблеми теорії та методики виховання дітей у школі й сім'ї, всебічного

розвитку особистості учня, педагогічної майстерності. Його перу належать

наукові й публіцистичні праці, в яких він ділиться власним досвідом,

педагогічними роздумами.

 

Важливим складником всебічного розвитку особистості на думку

В.Сухомлинського виступає розумове виховання.

 

Розумове виховання — цілеспрямована діяльність педагогів з розвитку

розумових сил і мислення учнів, прищеплення їм культури розумової праці.

 

Мета розумового виховання на думку видатного педагога і методиста

Сухомлинського — забезпечення засвоєння учнями основ наук, розвиток їх

пізнавальних здібностей і формування на цій основі наукового світогляду.

Його зміст — система фактів, понять, положень з усіх галузей науки,

культури і техніки. Освічена людина повинна володіти основами наук,

техніки, мистецтва і культури. Ці знання мають бути систематизовані,

постійно поповнюватися.

 

У процесі розумового виховання школяр повинен навчитися мислити. Власне

на уроці повинно відбуватися активне забезпечення культури розумової

праці.

 

Щоб краще зрозуміти, яким чином забезпечувати культуру розумової праці,

слід розуміти, що мислення представляє собою процес опосередкованого й

узагальненого пізнання предметів і явищ об'єктивної дійсності в їх

істотних властивостях, зв'язках і відносинах. Існують такі види

мислення: діалектичне — вміння бачити в явищі суперечності, тенденції

розвитку, зародження нових; логічне — встановлення узагальнених зв'язків

між новими знаннями і раніше засвоєним матеріалом, приведення їх у певну

систему; абстрактне — абстрагування від неістотних, другорядних ознак,

виділення загальних та істотних і на цій основі формування абстрактних

понять; узагальнююче — знаходження загальних принципів і способів дій,

що поширюються на певну низку явищ; категоріальне — вміння об'єднувати

поняття в класи і групи на підставі певних істотних ознак подібності;

теоретичне — здатність до засвоєння знань високого рівня узагальнення,

розуміння наукових засад і принципів розвитку тих чи тих галузей знань,

виявлення залежності та закономірності існуючих між явищами зв'язків;

індуктивне — рух думки від окремого до загального, від фактів до

узагальнень, висновків; дедуктивне —рух думки від загального до

окремого; алгоритмічне — неухильне дотримання інструкції, яка вказує

строгу послідовність дій, що забезпечує отримання результату; технічне —

розуміння наукових засад і загальних принципів виробничих процесів;

репродуктивне — актуалізація засвоєних знань для розв'язання завдань

відомого типу або виконання дій у знайомих умовах; продуктивне —

самостійне вирішення людиною нових завдань на основі набутих знань, а

також із використанням нових даних, способів і засобів, необхідних для

їх вирішення; системне — здатність виявляти зв'язки між науками,

розуміти загальнонаукові закони, покладені в основу їх розвитку, мати

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ