.

Формування професійних інтересів у майбутніх фахівців (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
425 2109
Скачать документ

Реферат з педагогіки

Формування професійних інтересів у майбутніх фахівців

Підлітково-юнацький вік характеризується інтенсивним розвитком
інтелектуальних здібностей, формуванням професійних інтересів. Юнаки і
дівчата починають обмірковувати свою майбутню професію. У процесі
навчання їхні інтереси розподіляються із врахуванням здібностей та
практичних навичок. У способах засвоєння навчального матеріалу
пізнавальні психічні процеси починають набувати якісно іншої
характеристики. У мисленні виявляється здібність до абстрагування,
утворення нових понять. Стійкого характеру набувають процеси уваги,
пам’яті та інтелектуальна працездатність. Юнаки і дівчата мають
схильність до теоретизування з проявом ознак особистісного егоцентризму.
Так, спостерігаючи за однолітками, доходимо висновку, що вони,
аналізуючи ті або інші сторони навколишнього життя, не просто
констатують їх, а намагаються при цьому показати свою позицію, особисту
участь у можливих змінах цих явищ, виявляючи своєрідність егоцентризму
юнацького мислення.

Ставлення юнаків та дівчат до майбутньої професії, яке виникає ще в
період підготовки до неї в процесі навчання у школі, має розглядатись як
одна із складових психологічних умов формування професійних інтересів у
майбутніх фахівців. Потребу особистості у певній діяльності ми називаємо
нахилом. Про нахили ми говоримо тоді, коли майбутня робота уже
подобається, молодій людині, захоплює її.

Ознакою нахилу учня до професійної діяльності є інтереси. У них
проявляється пізнавальна потреба та пізнавальна спрямованість
майбутнього фахівця на оволодіння професією і пов’язана з позитивним
емоційним станом. Тому своєчасний, вияв інтересів сприяє професійному
визначенню учня, що і допомагає здійснити професійний вибір.

Для визначення інтересів особистості можуть використовуватися спеціальні
анкети та опитувальники. Психологічна практика свідчить, що інколи
інтереси і нахили учнів виражені неяскраво, інколи ж, навпаки, настільки
численні, що важко виділити головні від побічних, тимчасових. У такому
разі деяку допомогу психологу може надати проведення психодіагностичного
дослідження рівня розвитку деяких здібностей. Високий рівень розвитку
здібностей можна розглядати як показник схильності до певного виду
діяльності, що може служити свідченням присутності нахилу до неї.

Безпосередній вияв професійних інтересів, які виступають основою
професійно спрямованої мотивації майбутнього фахівця і які вказують на
відповідні нахили, проводиться за допомогою диференційно-діагностичного
опитувальника (ДДО), запропонованого Є.Климовим, в основі якого лежить
психологічна класифікація професій. Сутність її полягає в тому, що
залежно від особливостей основного предмета праці всі професії
поділяються на п’ять головних типів: «людина-природа», «людина-техніка»,
«людина-людина», «людина-знакові системи», «людина-художній образ».
Знаючи місце професії, обраної учнем професійного закладу в даній
класифікації, і основні вимоги до неї, психолог правильно і своєчасно
має змогу визначити професійні інтереси і нахили претендента на
навчання.

Для визначення професійних інтересів та нахилів можна застосовувати,
крім методики ДДО Є.Климова, і методику «Карта інтересів».

Щоб отримати інтегральні показники, дані обстеження ранжуються за кожною
характеристикою двох наведених методик. Після цього визначаються середні
ранги об’єднаних показників.

Відповідність ряду показників п’яти напрямів нахилів, які визначаються
за методикою ДДО Є.Климова, до ряду показників нахилів за методикою
«Карта інтересів» оформляється у таблицю.

Професійне спрямування нахилів за методикою ДДО Є. Климова
Людина-природа Людина-техніка Людина-знакова система Людина-художній
образ Людина-людина

Професійне спрямування нахилів за методикою «Карта інтересів» Геологія і
географія, біологія, хімія, зоологія Фізика, електро- і радіотехніка
Математика Мистецтво Педагогіка, філологія, журналістика, юриспруденція,
історія, медицина, сфера обслуговування, військова справа, спорт

Рангове місце кожного з таких показників, які об’єднують обидві
методики, узагальнено характеризує професійне спрямування нахилів учня.
Така процедура дещо звільняє результати опитувань від випадковостей, що
нерідко трапляються через особливості формулювання того чи іншого
опитувальника або через настрій досліджуваного під час експерименту. Цей
узагальнений показник, на-нашу-думку, вказує на широту і загальну
вираженість інтересів.

Успіх у професійній діяльності значною мірою визначається необхідним
комплексом здібностей. Проте інтерес є стимулятором тієї діяльності, в
якій дані здібності проявляються, фільтруються і удосконалюються. У
зв’язку з цим професійний інтерес може розглядатись як своєрідний
індикатор відповідних здібностей.

Спостереження авторів, проведені за юнаками та дівчатами, дають змогу
стверджувати, що учні старших класів школи та професійного навчального
закладу у своїй безпосередній навчальній діяльності більше звертають
увагу на ті предмети, які певним чином пов’язані з їхніми інтересами і
набуттям майбутньої професії. У процесі навчання в них формуються ознаки
того типу мислення, з яким надалі буде пов’язана практична діяльність.
Адже особливою рисою розвитку інтелекту в юнацькому віці є формування
визначеного стилю мислення, що відображає здатність до вибору і
систематизації знань. Наприклад, учень цікавиться такими навчальними
дисциплінами, як інформатика, українська мова, має з цих предметів
позитивні оцінки. Вибір ним подальшої форми навчання пов’язаний із
набуттям навичок професійної діяльності, де необхідним є застосування
знань, отриманих у школі або навчальному закладі. Так, формування стилю
мислення майбутніх секретар-друкарки або оператора ЕОМ, електромонтера
або слюсаря з ремонту автомобілів буде здійснюватися в процесі навчання
і подальшої професійної діяльності. Усе це створює передумови для
формування світогляду особистості. Реалізація професійних інтересів та
нахилів, застосування знань, здібностей теоретичного мислення на
практиці і формування навичок предметної діяльності визначають наступну
життєву позицію молодої людини в здійсненні своїх професійних .намірів.
Таким чином, професійні інтереси не просто виступають як ланцюжок
нахилів і прагнень, а й як система стимулів, що виражає ставлення
особистості до професійної діяльності, сприяє розвитку кругозору,
надбанню професійних знань, поліпшують пізнавальну активність,
викликають прагнення оволодіти професійною справою, служать однією з
найважливіших умов творчого ставлення до професії.

У межах головного виду діяльності для підлітково-юнацького віку
характерним є поряд із формуванням професійних інтересів пошук свого «я»
і спроби реалізувати себе в різноманітних заняттях, безпосередньо не
пов’язаних із навчанням. У багатьох підлітків конкретні захоплення
стають домінуючими, відсувають навчання на другий план, а інколи істотно
змінюють їхнє життя. У зв’язку з цим можливе зниження успішності,
конфліктні ситуації з педагогами, батьками.

Для більшості юнаків і дівчат характерні інтереси, захоплення і заняття,
пов’язані з розвитком фізичних якостей. Це зумовлено періодом
інтенсивного фізичного розвитку, потребою в біологічній руховій
активності. За даними опитування учнів п’яти груп 1-го курсу, заняття
фізичною культурою у них займають перше місце. При цьому 32% опитаних
регулярно займаються фізичною культурою і спортом.

Загальний аналіз даних показав, що майже десята частина опитаних (10,3%)
не мають визначених стійких інтересів і захоплень. Розумові заняття,
такі, як читання книг, малювання, моделювання, створення сценаріїв
телепрограм, написання статей до газети, ремонт побутових приладів,
техніки та автомобілів, де можна проявити творчі здібності, захоплюють
52% першокурсників. Невелика кількість опитаних (4,4%) віддає перевагу
заняттям, які не потребують серйозних духовних і фізичних зусиль,
орієнтовані швидше на пасивний відпочинок. На жаль, інтереси і
захоплення, спрямовані на духовний розвиток, відтиснуті на задній план.
Відвідують концерти, вистави, музеї, виставки лише 1% опитаних.

Проте якісні зміни, які відбуваються у підлітковому та юнацькому віці,
об’єктивно ведуть до значного розширення сфери інтересів особистості.
Поряд із навчанням, актуальним є самовизначення, а також з’ясовування
своєї соціальної ролі в різноманітних мікросоціальних оточеннях,
товаристві в цілому. Це особливо помітно серед учнів 1-го курсу, коли
особливо яскраво виражене прагнення особистості визначити своє місце в
житті, товаристві, стосунках із однокурсниками і викладачами. У юному
віці самоактуалізація і самовираження особистості здійснюються при
безпосередній участі учнів у громадському житті групи, училища.
Виконання громадських доручень з урахуванням індивідуально-психологічних
відмінностей першокурсників сприяє формуванню колективу, неформальних
відносин. Порівняно із молодшими і середніми класами школи, де соціальна
роль і статус особистості дитини багато в чому визначається вчителем, у
групах училища відзначаються прагнення учнів самостійно визначити свій
особистісний статус у групі. При цьому одні учні досягають цього шляхом
прояву інтересів до навчання, інші — до спорту, а треті — за допомогою
прилучення до шкідливих навичок (куріння, вживання алкоголю і
наркотичних речовин) та асоціальної поведінки (участь у бійках,
суперечках) тощо.

Важливим є те, що для багатьох із підлітків обраний вид активності і
професійної діяльності завдяки інтересам наповнюється новим змістом. Усе
це і відображає особливості інтересів, рівень соціальної зрілості й
адаптації в колі однолітків та дорослих.

Формування і прояв інтересів здійснюється в конкретному соціальному
оточенні підлітка. У цих умовах визначається його соціальний статус і
роль, відбувається залучення до трудової діяльності, у якій може
проявитися активність, самостійність. Саме в умовах даної діяльності в
різноманітних сферах економіки молоді люди входять до системи реальних
професійних взаємин, започатковують для себе можливість ширшого
спілкування, у тому числі і професійного, апробації своїх творчих
здібностей. Доцільно організована праця дає змогу юнакові чи дівчині
по-новому осмислити значення отриманих знань і можливості застосування
їх на практиці, визначити коло своїх професійних інтересів і остаточний
вибір майбутньої професії. Залучення учнів професійного навчального
закладу до трудової діяльності позитивно впливає і на їхню психічну
сферу, дозволяє зняти емоційну напруженість, ліквідувати
незадоволеність, конфліктність і не завжди цікаво організований процес
навчання.

Своєчасне залучення молоді до праці дозволить їй перейти на новий
соціальний щабель зрілості, спробувати самоактуалізуватися в тих
відносинах і сферах діяльності, у яких виявлять прояв заохочення,
нездоровий інтерес і найменший опір.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020