.

Особливості фінансової діяльності командитних і повних товариств (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3304
Скачать документ

Реферат на тему:

Особливості фінансової діяльності

командитних і повних товариств

Товариство командитне – модифікована форма повного товариства.
Командитним визнається товариство, у якому поряд з учасниками, що
здійснюють підприємницьку діяльність і відповідають по зобов’язаннях
товариства своїм майном (повними товаришами), мається один чи трохи
учасників, відповідальність яких обмежується їхніми внесками в
суспільство. Такі учасники, що ризикують лише в межах свого внеску, є
зовнішніми учасниками і називаються коммандистами. Вони не приймають
участі в здійсненні товариством підприємницької діяльності.

Головною особливістю командитного товариства є положення повних
товаришів, що беруть участь у діяльності товариства. Так, усі повні
товариші підписують установчий договір про створення товариства на вірі,
керують їм, несуть відповідальність по його зобов’язаннях усім своїм
майном. Вкладники ж не мають права брати участь у керуванні і веденні
справ товариства на вірі, заперечувати дії повних товаришів по
керуванню. Однак вони несуть обов’язки і мають права, як і повні
товариші в командитному товаристві.

Вкладник має право:

одержувати частина прибутку товариства;

знайомитися з річними звітами і балансами товариства;

по закінченні фінансового року вийти з товариства й одержати свій внесок
у порядку, передбаченому установчим договором;

передати свою частку в складовому чи капіталі її частина іншому чи
вкладнику третьому обличчю.

Учасниками товариства на вірі як повних товаришів можуть бути
індивідуальні чи підприємці комерційні організації, а як вкладників –
громадяни і юридичні особи. Державні органи й органи місцевого
самоврядування не вправі виступати вкладниками товариства на вірі.
Учасник повного товариства не може повним товаришем у товаристві на
вірі, а повний товариш у товаристві на вірі не може бути учасником
повного товариства.

Установчим документом товариства на вірі є установчий договір, що
підписується всіма повними товаришами. Він повинний містити в собі
наступне:

умови про розмір і склад складового капіталу товариства;

про розмір, склад, терміни і порядку внесення внесків;

про сукупний розмір внесків, внесених вкладниками.

Крім того, в установчому договорі повинний бути встановлений порядок
одержання вкладниками частини прибутку, умови одержання вкладниками
свого внеску при виході з товариства, умови розподілу майна між повними
товаришами і вкладниками при ліквідації товариства на вірі після
задоволення вимоги кредиторів, місце перебування товариства на вірі,
фірмове найменування.

Фірмове найменування товариства на вірі повинне містити або імена всіх
повних товаришів і слова «товариство на вірі» чи «командитне
товариство», або ім’я не менш чим одного повного товариша з додаванням
слів «і компанія» і слова «командитне товариство» чи «товариство на
вірі». Наприклад, назви типу «Джонсон-Джонсон і ДО0», «Іванов, сини і
ДО0» і т.п.

Отже, командитне товариство – Це об’єднання двох категорій учасників:
повних товаришів (дійсних членів), що несуть необмежену солідарну
відповідальність по зобов’язаннях товариства й мають виключне право по
веденню його справ; * вкладників (командитів), що не несуть
відповідальності за боргами товариства, які більші за зроблені ними
внески та не можуть брати участь у веденні справ товариства. У старому
російському законодавстві це називалося “Товариством на вірі”. Як і
повне, командитне товариство створюється та діє тільки на підставі
установчого договору (без статуту). Основне право командитів – одержання
прибутку пропорційно своїм внескам у товариство. Цей вид товариства
поширення в Україні не одержав.

Повним товариством визнається товариство, учасники якого (повні
товариші) відповідно до ув’язненого між ними договором займаються
підприємницькою діяльністю від імені товариства і несуть
відповідальність по його зобов’язаннях своїм майном. Це означає, що якщо
приватна особа ввійшла в товариство на правах одного з засновників, то
випадку банкрутства в нього буде конфісковане все особисте майно, що
виходить за рамки життєво необхідного: картини, меблі, ювелірні вироби і
т.д. Учасниками повного товариства можуть бути фізичні особи,
зареєстровані як індивідуальних підприємців, чи юридичні особи як
комерційні організації. Договір про їхню спільну діяльність у
якій-небудь області вже можна розглядати як утворення такого товариства.
Таким чином, установчим документом повного товариства є установчий
договір, що повинний бути підписаний всіма учасниками повного
товариства. В установчий договір повинні бути включені наступні
обов’язкові зведення:

порядок спільної діяльності по створенню повного товариства;

про розмір, склад, терміни і порядку внесення внесків;

найменування повного товариства і місце його перебування.

Повне товариство повинне мати фірмове найменування, що містить або імена
всіх його учасників і слова «повне товариство», або ім’я одного чи
декількох учасників з додаванням слів « і компанія» і слова «повне
товариство».

Керування повним товариством здійснюється за спільною згодою всіх його
учасників; кожен учасник повного товариства має один голос. Але бувають
випадки, коли рішення приймається більшістю голосів учасників, у такому
випадку буде інший порядок визначення кількості голосів його учасників
при прийнятті рішень.

Кожен учасник повного товариства має право діяти від імені товариства,
якщо установчим договором не встановлено, що всі учасники повного
товариства ведуть справи спільно, або ведення справ доручене окремим
учасникам. При спільному веденні справ його учасниками для здійснення
кожної угоди необхідна згода всіх учасників. Якщо ведення справ повного
товариства доручено доручається одному обличчю, то інші учасники для
здійснення угоди повинні мати доручення від імені, на которого було
покладене ведення справ товариства.

Важливою особливістю повного товариства є положення про те, що його
учасники несуть відповідальність своїм майном по зобов’язаннях
товариства, а учасник повного товариства, що не є його засновником,
нарівні з іншими учасниками відповідає по зобов’язаннях, що виникло до
його вступу в повне товариство. У теж час учасник, що вибув з повного
товариства, відповідає по зобов’язаннях, що виникло до моменту його
вибуття, нарівні з учасниками, що залишилися, протягом двох років після
його відходу.

Припинення діяльності повного товариства може бути здійснене шляхом його
чи реорганізації ліквідації відповідно до закону. Повне товариство може
функціонувати, якщо в його складі є хоча б два учасники. Якщо ж у складі
повного товариства залишається один учасник, то повне товариство повинне
бути ліквідоване.

Література

HYPERLINK “007.htm” \l “a1” Власюк Олександр Степанович Малий і
середній бізнес у пошуках місця в стратегії економічного зростання в
Україні. – К., 2000.

HYPERLINK “007_1.htm” \l “a1” Генрі Бонет Деякі аспекти економічної
політики і правового регулювання у сфері малого бізнесу. – Л., 2001.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020