.

1. Правовий статус митного брокера. 2. Характеристика митного режиму переробки товарів на митній території України (контрольна)

Язык: украинский
Формат: контрольна
Тип документа: Word Doc
577 4213
Скачать документ

Контрольна робота

з правознавства

1. Правовий статус митного брокера

Інститут митних брокерів існує давно. Понад сто років вони здійснюють
свою діяльність в різних країнах світу. З урахуванням значного зростання
об’ємів міжнародної торгівлі останнім часом, що викликало підвищення
тарифів і укладення торгівельних угод, роль митного брокера значно
зросла. В даний час ні один імпортер, крупний або дрібний, не може
здійснювати ефективну діяльність без використання послуг кваліфікованого
митного брокера. Деякі особливо крупні імпортери утримують штатних
фахівців, які працюють виключно на дану компанію. Однак в цілому митні
брокери є співробітниками приватних агентств, які діють від імені різних
імпортерів.

Діяльність митних брокерів в Україні розпочалась із затвердженням наказу
Державного митного комітету України від 4 вересня 1992 року № 173. До
речі, цей день треба б увіковічнити указом Президента як День митного
брокера України. Поки що він святкується неофіційно людьми, які дещо
обізнані з історією митно-брокерського руху, наприклад, Асоціацією
митних брокерів України.

Відповідно до цього наказу:

МИТНИЙ БРОКЕР – люба українська чи іноземна особа, зареєстрована як
суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності на території України, яка мала
право самостійно виконувати будь-які операції по митному оформленню
товарів та ін. предметів, виконувати посередницькі функції за рахунок і
за дорученням особи, яку представляє; при здійсненні митного оформлення
виконувала обов’язки і несла відповідальність у повному об’ємі як особа,
що самостійно переміщує товари та ін. предмети через митний кордон
України.

Згідно із ст.48 [МКУ-1991] та п.2.5. [ДМКУ 040992 № 173] М.б.
зобов’язаний: – пред’явити митниці товари та ін. предмети, що
переміщуються через митний кордон України; подати митниці документи, що
містять дані, необхідні для здійснення митного контролю та митного
оформлення; сплатити мито та митні збори, якщо товари та ін. предмети
підлягають митному обкладенню. М.б. здійснював свою діяльність на
підставі Ліцензії на право здійснення митної брокерської діяльності, для
здійснення безпосередньої діяльності по митному оформленню товарів мав у
своєму штаті особу митного брокера, що діє на підставі Кваліфікаційного
свідоцтва особи митного брокера.

Для декларування імпорту (експорту) та транзиту алкогольних напоїв та
тютюнових виробів, на які встановлено акцизний збір, митницею
визначались М.б., що мали стаж роботи по зазначеній кваліфікації не
менше 1 року, не мали порушень митного законодавства при виконанні своїх
обов’язків.

На противагу декларанту М.б. має більш широкі повноваження, оскільки
може виконувати посередницькі функції та надавати послуги по
декларуванню і митному оформленню любому суб’єкту ЗЕД, декларант же
здійснює митне оформлення тільки “своїх” товарів.

Свого апогею у розвитку митні брокери України досягли в 1995 році, коли
за даними Держмиткому України їх налічувалось понад 5 тис. організацій.
Однак загальний спад експортно-імпортних операцій (за 1999 рік,
наприклад, об’єм імпорту скоротився на 30-40%) прямо вплинув і на
кількість брокерських контор.

Так, за результатами перереєстрації підприємств, що здійснюють
декларування на підставі договору, здійсненої на початку 2000 року,
всього перереєстровано 1034 організацій. При цьому слід враховувати, що
до зазначеного числа входять також 346 митних ліцензійних складів,
однією із умов діяльності яких є наявність митної брокерської ліцензії.
Таким чином можна констатувати, що митних брокерів в Україні станом на
грудень 1999 року – січень 2000 року було перереєстровано всього 688
організацій.

Крім того, на думку фахівців негативну роль відіграла також щорічна
перереєстрація брокерських організацій, за яку необхідно сплачувати
суму, еквівалентну 1000 доларам США по курсу Національного банку
України.

У 1997 році з метою, перш за все, приведення у відповідність з чинним
законодавством України, а також у зв’язку зі змінами, які відбулися у
митному регулюванні зовнішньоекономічної діяльності, Державною митною
службою наказом від 22.07.97 № 340 було затверджено нове “Положення про
діяльність підприємств, що здійснюють декларування на підставі
договору”. Приведення у відповідність з чинним законодавством означає,
що, як видно і з назви Положення, і з його суті, в ньому вже не
фігурують такі поняття і терміни, як “митний брокер” та “особа митного
брокера”. Вони замінені на терміни “підприємство, що здійснює
декларування на підставі договору” та “особа, уповноважена на
декларування”. Пов’язано це з тим, що такі терміни, перш за все “митний
брокер”, відсутні у чинному Митному кодексі. Затвердженому у 1991 р.
Нове Положення (на відміну від попереднього) було зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 23 жовтня 1997 року.

Митні брокери знову в законі… з 1 січня 2003 року.

Митні брокери в Україні знову офіційно легалізуються з 1 січня 2003
року, коли набуде чинності новий Митний кодекс України.

До цього часу поки що діятиме стаття Митного кодексу 1991 року

та “Положення про діяльність підприємств, що здійснюють декларування на
підставі договору”, затверджене наказом ДМСУ від 22.07.1997 р. № 340.

Відповідно до положень нового Митного кодексу:

Стаття 176. Митний брокер

Митний брокер (посередник) – це підприємство, що здійснює декларування
товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон
України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської
діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади в галузі митної справи. Митним брокером може бути
тільки підприємство-резидент. Від імені цього підприємства декларування
товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон
України, може здійснювати його відокремлений структурний підрозділ
(філія, представництво тощо).

Стаття 177. Здійснення діяльності митного брокера

Митний брокер здійснює брокерську діяльність відповідно до норм цього
Кодексу та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим
органом з питань ліцензування та органом ліцензування. Взаємовідносини
митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором
доручення.

Стаття 178. Ліцензування діяльності митного брокера

Ліцензування діяльності митного брокера здійснюється відповідно до
Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

Стаття 179. Права та обов’язки митного брокера

Митний брокер виконує повноваження в обсязі, встановленому за дорученням
особи, яку він представляє, здійснювати будь-які операції, пов’язані з
пред’явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів
на них до митного оформлення.

Митний брокер має право здійснювати свої функції з декларування товарів
і транспортних засобів у будь-якому митному органі України.

Вчиняючи дії, передбачені частиною першою цієї статті, митний брокер
виконує всі обов’язки і несе відповідальність, встановлену законом.

Стаття 180. Реєстр митних брокерів

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі
митної справи веде реєстр митних брокерів і забезпечує його періодичну
публікацію.

Стаття 181. Інформація, отримана митним брокером та його

працівниками від особи, яку вони представляють

Інформація, отримана митним брокером та його працівниками від особи, яку
вони представляють у процесі здійснення митних процедур, може
використовуватися виключно для цілей цих процедур.

За розголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є
конфіденційною, митний брокер несе відповідальність відповідно до
закону.

Характеристика митного режиму переробки товарів

на митній території України

Переробка на митній території України – митний режим, відповідно до
якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших
країн, піддаються в установленому законодавством порядку переробці без
застосування до них заходів нетарифного регулювання за умови вивезення
за межі митної території України продуктів переробки відповідно до
митного режиму експорту;

Продукти переробки – товари, що утворились унаслідок виконання операцій
з переробки товарів, попередньо розміщених у режим переробки на митній
території України (за межами митної території України), і визначені як
кінцеві товари за зовнішньоекономічним договором;

Розміщення товарів у режим переробки на митній території України
здійснюється з дозволу начальника митного органу, особи, яка його
заміщує, або іншої уповноваженої, відповідним наказом митниці, посадової
особи.

Для отримання дозволу на розміщення товарів у режим переробки
підприємство подає митному органу за місцем державної реєстрації
підприємства письмову заяву.

Дозволом на розміщення товарів у режим переробки є резолюція на заяві
посадової особи митного органу.

Підприємствам, які здійснюють регулярні операції з переробки, за
зазначеною письмовою заявою, може надаватися письмовий дозвіл на
кількість операцій, визначену зовнішньоекономічним договором про
переробку. Строк дії дозволу не має перевищувати одного календарного
року.

Товар може бути розміщений у режим переробки в митниці поза місцем
обліку підприємства в митних органах. Для цього дозвіл надається
митницею, що безпосередньо здійснюватиме оформлення вантажної митної
декларації (далі – ВМД), після подання до неї листа-узгодження про
проведення митного оформлення товарів у митниці поза місцем обліку
підприємства.

Разом із заявою до митного органу подаються:

зовнішньоекономічний договір про переробку товарів, який, зокрема,
містить відомості про обов’язковий обсяг виходу продуктів переробки,
конкретний обсяг робіт і строк їх виконання;

додаток до договору про переробку товарів, у якому наводиться
технологічна схема переробки, що відображає всі основні етапи переробки
й процес перетворення товарів, розміщених у режим переробки, у продукти
переробки, а також кількісні показники товарів, розміщених у режим
переробки, та інших товарів, що витрачаються підприємством на здійснення
операцій щодо переробки, на кожному етапі переробки з обґрунтуванням
виробничих утрат товарів, утрат виконавця переробки на кожному її етапі.

Для прийняття рішення про видачу дозволу на розміщення товарів у режим
переробки митним органом розглядається можливість дотримання
підприємством установлених законодавством умов переробки, у тому числі
технологічні особливості процесу переробки та можливість ідентифікації
перероблених товарів у продуктах переробки.

Для цього митний орган може використовувати:

рішення митних лабораторій;

довідки та рішення митних органів стосовно вартості чи відповідності
товару до коду за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної
діяльності;

висновки Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції
України стосовно визначення операцій як таких, що належать до операцій з
давальницькою сировиною, у разі здійснення операцій з переробки (у тому
числі виконання кількох операцій з переробки кількома підприємствами)
відповідно до Закону України “Про операції з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах”.

Товари можуть бути ідентифіковані шляхом:

надання підприємством відомостей про витрачені ресурси й про технології
виробництва продуктів переробки, достатніх для здійснення обліку
товарів, розміщених у режим переробки на митній території України
(переробки за межами митної території України), та контролю за обсягом
виходу продуктів переробки;

здійснення митного контролю під час проведення операцій щодо переробки
товарів.

При ідентифікації товарів ураховуються характер товарів і види операцій
з їх переробки.

Дозвіл надається підприємству в строк, що не перевищує 15 днів з моменту
прийняття митницею заяви про його видачу.

У разі якщо інформації, наявної в документах, недостатньо для прийняття
рішення, митний орган письмово повідомляє підприємство про відмову в
наданні дозволу із зазначенням причини й вичерпним роз’ясненням вимог,
виконання яких забезпечить можливість розміщення цих товарів у режимі
переробки.

Переробка на митній території України не обмежується товарами,
безпосередньо ввезеними на митну територію України, а також допускається
щодо товарів, які попередньо ввезені та розміщені в іншому митному
режимі.

Окремі операції з переробки за дорученням підприємства-резидента, якому
видано дозвіл на розміщення товарів у режим переробки на митній
території України, можуть з письмового дозволу митного органу
здійснюватися іншим підприємством.

Відповідальність за дотримання визначеного порядку переробки товарів на
митній території України й за дотримання строків переробки несе
підприємство, що отримало дозвіл митного органу на розміщення товарів у
цей режим.

Дозвіл на розміщення товарів у режим переробки може бути скасований
митним органом, якщо його видано на підставі недостовірних даних, що
мали істотне значення для прийняття рішення про видачу дозволу, або якщо
підприємство, якому видано такий дозвіл, не дотримує положень Митного
кодексу й інших актів законодавства України. Митний орган письмово
повідомляє підприємство про скасування дозволу на розміщення товарів у
режим переробки із зазначенням причини його скасування.

У разі скасування дозволу на розміщення товарів, які перебувають у
режимі переробки, підприємство зобов’язане у строк, що не перевищує
десяти календарних днів з дня його скасування, заявити про зміну митного
режиму, з додержанням вимог Митного кодексу України та інших актів
законодавства України із сплатою всіх необхідних платежів, установлених
законодавством.

Строк переробки товарів на митній території України (за межами митної
території України) встановлюється митним органом під час надання дозволу
підприємству-резиденту виходячи з тривалості процесу переробки товарів
та розпорядження продукцією їх переробки, але, як правило, не може бути
більшим, ніж 90 днів.

У разі зміни умов договору про переробку товарів підприємство
зобов’язане звернутись до митного органу із заявою про отримання нового
дозволу на розміщення товарів у режим переробки.

За наявності дозволу митного органу на розміщення товарів у режим
переробки митне оформлення їх здійснюється із застосуванням вантажної
митної декларації (далі – ВМД), заповненої в установленому
законодавством України порядку.

Разом з ВМД до митниці оформлення подаються такі документи:

зовнішньоекономічний договір про переробку товарів;

товаротранспортні та інші товаросупровідні документи;

зобов’язання про вивезення за межі митної території України (ввезення в
Україну) продуктів переробки в строк, зазначений у дозволі митного
органу на розміщення товарів у режим переробки;

інші документи, подання яких при митному оформленні передбачено
законодавством.

Якщо умовами зовнішньоекономічного договору з переробки товарів на
митній території України передбачається виконання кількох операцій з
переробки кількома підприємствами, то кожне підприємство, що бере участь
у процесі переробки, повинно одержати дозвіл відповідного митного органу
на розміщення товарів у режим переробки.

Переміщення товарів між підприємствами, що беруть участь у процесі
переробки та розташованими у зонах діяльності різних митниць,
здійснюється під контролем митних органів відповідно до Положення про
порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення,
затвердженого наказом Державної митної служби України від 08.12.98 N 771
і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.99 за N 42/3335.

Переміщення товарів для подальшої переробки іншим підприємством між
митницею оформлення та митницею, у зоні діяльності якої проводитиметься
подальша переробка, здійснюється наступним чином:

За письмовою заявою підприємства, яке здійснило першу операцію з
переробки, митниця оформлення направляє товари для подальшої їх
переробки на підприємство, що знаходиться в зоні діяльності іншої
митниці (далі – митниці призначення), за документом контролю за
доставкою вантажу. До заяви додаються копії ВМД та товаросупровідні
документи, завірені посадовою особою митниці оформлення.

Митниця призначення:

ставить на контроль товари, що надійшли для подальшої переробки за
завіреними митницею оформлення копіями ВМД і документами;

здійснює контроль за дотриманням режиму переробки підприємством, що
здійснює наступну операцію з переробки;

контролює доставку продуктів переробки в митницю оформлення або в
наступну митницю призначення в порядку, аналогічному викладеному вище.
Для цього копії ВМД і товаросупровідних документів повторно завіряються
митним органом;

здійснює митне оформлення продуктів переробки при вивезенні їх за межі
митної території України або розміщенні в інший митний режим;

надсилає повідомлення митниці оформлення про проведення митного
оформлення продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту або
до іншого заявленого митного режиму з обов’язковим направленням цій
митниці завірених копій ВМД або повідомлення про подальше направлення
цих товарів на підприємство, що знаходиться в зоні діяльності іншої
митниці призначення.

Оподаткування давальницької сировини, що переміщується через митний
кордон України, здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про
операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”.

Оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України з метою
виконання інших операцій з переробки товарів, здійснюється відповідно до
Митного кодексу України та інших законів України.

Увезення товарів для переробки на митній території України здійснюється
без застосування до них заходів нетарифного регулювання за умови
вивезення за межі митної території України продуктів переробки
відповідно до митного режиму експорту.

Вивезення товарів для переробки за межами митної території України
здійснюється без застосування до них заходів тарифного й нетарифного
регулювання за умови наступного їх повернення в Україну.

При вивезенні за межі митної території України продуктів переробки:

Митне оформлення продуктів переробки здійснюється митним органом за
умови подання підприємством ВМД на продукти переробки, що підлягають
вивезенню за межі митної території України, товаротранспортних та інших
товаросупровідних документів, копії ввізної ВМД на товари, що були
ввезені на митну територію України в режимі переробки та окремого
документа – декларації, у якій зазначаються кількість та вартість
українських товарів, витрачених на здійснення операцій щодо переробки
товарів, та яка заповнюється у порядку, установленому Державною митною
службою України відповідно до Митного кодексу України та інших актів
законодавства з питань митного оформлення експорту товарів українського
походження.

Вивезення за межі митної території України продуктів переробки
давальницької сировини здійснюється відповідно до Закону України “Про
операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”.

Якщо умовами зовнішньоекономічного договору про переробку на митній
території України товарів, що походять з інших країн, передбачено
проведення розрахунків частиною продуктів їх переробки, то ці продукти
повинні бути оформлені в митному режимі імпорту.

При ввезенні на митну територію України продуктів переробки:

Митне оформлення продуктів переробки здійснюється митним органом за
умови подання підприємством ВМД на партію продуктів переробки, що
підлягає ввезенню на митну територію, товаротранспортних та інших
товаросупровідних документів, копії вивізної ВМД на товари, що були
вивезені за межі митної території України в режимі переробки та окремого
документа – декларації на товари іноземного походження, які були
витрачені в процесі переробки українських товарів, порядок заповнення
якої визначається Державною митною службою України.

Ввезення на митну територію України продуктів переробки давальницької
сировини здійснюється відповідно до Закону України “Про операції з
давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”.

Продукти переробки, що ввозяться на митну територію України,
оподатковуються відповідно до закону.

Залишки, що утворилися в процесі переробки, до завершення строку
переробки повинні бути заявлені підприємством до митного оформлення у
відповідний митний режим, залежно від умов зовнішньоекономічного
договору, з додержанням вимог законодавства України.

Відходи переробки підлягають знищенню (утилізації чи видаленню)
відповідно до законодавства України.

Для здійснення контролю за дотриманням митного режиму переробки на
митній території України посадові особи митного органу можуть проводити
перевірку складських, фінансових і технологічних документів, що
стосуються обліку й переробки таких товарів і продуктів переробки на
будь-якому підприємстві, що здійснює операції з переробки товарів.

Посадові особи митного органу здійснюють контроль за обов’язковим
обсягом виходу продуктів переробки, що утворюються внаслідок переробки
цих товарів.

Використана література

1. МКУ – Митний кодекс України від 11.07.2002 р. № 92-IV.

2. Закон № 168/97-ВР – Закон України “Про податок на додану вартість”
від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

3. Закон № 2097 – Закон України “Про єдиний митний тариф” від 05.02.1992
р. № 2097.

4. Закон № 2371 – Закон України “Про митний тариф України” від
05.04.2001р. № 2371-ІІІ.

5. Лист Держмитслужби № 11/5-15-4-ЕП – Лист Державної митної служби від
06.01.2004 р. № 11/5-15-4-ЕП “Про оподаткування товарів залежно від
обраного митного режиму”.

6. Декрет КМУ № 18-92 – Декрет КМУ “Про акцизний збір” від 26.12.1992 р.
№ 18-92.

7. Наказ Держмитслужби № 609 – Наказ Державної митної служби від
13.09.2003 р. № 609.

8. Наказ № 363 – Наказ Державної митної служби від 23.06.1998 р. № 363 .

PAGE

PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020