UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСвята слов’ян (реферат)
Авторdimich
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2344
Скачало739
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Свята слов’ян

 

З дохристиянського часу ми мали свої Свята, цебто дні, а правильніше

пори року, призначені на пошанування чи на пам`ять того чи іншого свого

бога. В глибоку давнину був у нас свій особливий релігійний календар,

досить великий і широко розроблений, його характерною рисою було те, що

він був міцно зв`язаний з природою та з хліборобством цілого року.

Складався цей календар головно в полян, що з глибокої давнини були вже

хліборобами. Наші стародавні Свята — це наші хліборобські обряди, яких у

нас завжди було дуже багато, і ось вони й склали наш річний календар

Свят.

 

Начало формы

 

Конец формы

 

Точно усталеного дня якогось Свята вдавнину ще не було, бож це були

Свята хліборобські: обряди справлялися в залежності від погоди й часу

хліборобських зайнять, у залежности від сонцеобо.ро-ту та соняшної сили,

і тільки Християнство пізніше поприв`язувало їх до певних днів. Звичайно

Свято тяглося кілька днів, а то й тиждень і більше, що полишилося й до

нашого часу. Усі Свята були пов`язані однією спільною ідеєю: пошанування

сонця й соняшних богів, боротьба літа з зимою, тепла з холодом, а це є

те, що становить основу хліборобства. Наш стародавній святковий обряд

був дуже широкий і багатий, від чого й до сьогодні позосталося чимало

залишків, особливо обрядових пісень: веснянки, гаїлки, купальські,

колядки, щедрівки й ш. До кожного Свята заздалегідь готувалися, напр.

докладно чистилися й прибиралися домівки, щоб взагалі вивести з хати

всяку нечисть, що скрізь робиться й тепер. Перед Великоднем уже в

„чистий" четвер у хаті мусить бути чисто. В обрядовому українському

календарі заховалося дуже багато глибокої старовини1. Наші обрядові

пісні взагалі йдуть з дуже давнього часу, ще з доби українського

розселення, а деякі вірування, що виглядають з них, сягають доби

Чорноморсько-дунайської. Ось чому в наших святкових обрядах немало

спільного з обрядами балканських слов`ян. Наші обрядові пісні часто

являються з формою й змістом закляття, щоб сталося конче те, про що

співається: щоб збіжжя й плоди родили. Завданням таких обрядових пісень

є, — піснею, голосом, танками, ритуальними діями допомогти зросту

плодів. Наші веснянки взагалі переповнені вегетаційними (рослинними)

магічними діями.

 

Річний ритуальний календар наш ідеологічно ще мало опрацьований, мало

вивчений, але він зв`язаний головно з культом сонця, а через нього — він

календар хліборобський. Вироблявся він з найдавнішого часу, все

поповнюючись та поширюючись. Пережив він багато різних впливів, і зо

Сходу, і з Заходу; і ще за Чорноморсько-Дунайської доби, коли ми на

Дунаї стикалися з римськими впливами, ми немало з них перейняли, напр.

русалії, Коляда, непохитність Долі й т. ін. Переслідування народнього

календаря і Церквою, і владою, як останків поганства, йшло в нас і в

інших безперервно, але вивести всього неможна було жодною силою, —

старовина позоставалася в православних народів більше, в католицьких

менше, хоч Західня Церква в цьому відношенні не була лагідніша за

Східню. І ця старовина поєдналася з новим, і створила міцне двоєвірство,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ