Контрольна робота з РПС
1. Характеристика мінерально-сировинних ресурсів України
Під мінеральними ресурсами розуміють сукупність різних видів корисних
копалин, які можуть бути використані за сучасного рівня розвитку
продуктивних сил.
За характером використання мінеральні ресурси поділяються на групи:
паливно-енергетичні, рудні й нерудні.
На їх базі розвиваються такі важливі галузі промислового виробництва, як
чорна і кольорова металургія, електроенергетика, машинобудування,
хімічна промисловість та ін.
В структурі паливних ресурсів України домінує кам’яне і буре вугілля,
запаси якого за категоріями А + В + СІ станом на 2004 р. складають 45,7
млрд. т і є цілком достатніми для забезпечення власних потреб. Основні
запаси кам’яного вугілля зосереджені в Донецькому і
Львівсько-Волинському басейнах; бурого вугілля — переважно в
Дніпровському басейні.
В Україні виявлено 307 родовищ нафти і газу, які зосереджені переважно
на північному сході країни, у Прикарпатті і Причорномор’ї. Початкові
розвідані запаси становили понад 3,4 млрд. т умовного палива. Ступінь
виснаження розвідних запасів становить понад 60%.
Водночас значним резервом є майже 5 млрд. т умовного палива ще не
розвіданих запасів. За існуючими оцінками ресурси нафти і природного
газу в Україні дозволяють збільшити їх видобуток майже вдвічі. Крім
того, на Державному балансі запасів знаходиться 127 родовищ метану
вугільних родовищ.
На території України розміщено понад 1,5 тис. родовищ торфу, що
зосереджені переважно у Волинській, Рівненській, Житомирській,
Київській, Чернігівській, Черкаській, Хмельницькій, Сумській та
Львівській областях.
Загальні запаси залізних руд України за категоріями А + В + С,
оцінюються в 27,4 млрд. т, а прогнозовані — у 20 млрд. т. Основні
родовища зосереджені в Криворізькому та Кременчуцькому басейнах,
Білозерському залізорудному районі та Керченському. Країна посідає одне
з провідних місць у світі за запасами марганцю, які становлять 2,28
млрд. т.
Україна має певні запаси руд кольорових металів. Запаси нікелю невеликої
потужності зосереджені у Вінницькій, Кіровоградській та
Дніпропетровській областях; ртуті — у Донбасі і Закарпатті; титану — в
Житомирській, Київській, Черкаській, Дніпропетровській областях, на
узбережжі Чорного та Азовського морів; бокситів — у Дніпропетровській
області; алунітів — у Закарпатті; нефелінів — у Приазов’ї. Унікальні
родовища сировини для отримання ряду рідкісних і рідкісноземельних
елементів розташовані у Житомирському Поліссі та в Приазов’ї. Розробку
золоторудного родовища розпочато в Закарпатті.
Україна багата на металічні корисні копалини, серед яких: кухонна сіль,
самородна сірка, вогнетривкі глини, високоякісний каолін, облицювальний
камінь тощо. Великі запаси калійно-магнієвих солей (близько 2,7 млрд. т)
зосереджені в Івано-Франківській та Львівській областях.
Проблеми щодо раціонального використання мінерально-сировинних ресурсів
України полягають у важковидобувному характері значної частини ресурсів,
виснаженості найбільш якісної частини запасів, обмеженні обсягів
фінансування геологорозвідувальних робіт тощо.
У перспективі здійснюватиметься розвідка нових для України корисних
копалин — золота, міді, хрому, свинцю, цинку, молібдену,
рідкісноземельних металів, фосфоритів тощо. Це дасть змогу за існуючими
прогнозними оцінками збільшити експортні можливості вітчизняної
мінерально-сировинної бази у 1,5—2 рази та скоротити імпорт сировини на
60—70% (без урахування вуглеводнів).
2. Подільський економічний район
Площа – 60,9 тис км2.
Населення-4470,0 тис осіб (на 01.01.2004 р.)
Склад – Вінницька, Тернопільська І Хмельницька області.
Подільський економічний район має зручне економіко-географічне
положення, що визначається його центральністю, сусідством з відносно
промислове розвиненими Центральним та Карпатським, Поліським і
Причорноморським економічними районами і Республікою Молдовою. По його
території проходять важливі залізничні магістралі та безрейкові шляхи
сполучення. Це сприяє встановленню тісних економічних зв’язків з
головними містами Правобережної частини України – Києвом, Одесою,
великими центрами західних областей – Львовом, Івано-Франківськом,
Чернівцями та промислового Придніпров’я-Дніпропетровськом І Запоріжжям
За територією економічний район посідає четверте місце серед економічних
районів України (10,9°о від території держави), що створює можливості
для його комплексного економічного й соціального розвитку Протяжність
території з півночі на південь 240 км, із заходу на схід -370 км.
Розташований район у центральній частині Правобережної Укра-І’ни, на
Подільській і Придніпровській височинах у лісостеповій зоні республіки з
родючими грунтами та достатнім зволоженням, що сприяє розвитку
агропромислового комплексу. Таке положення позитивно позначається на
територіальній організації виробництва. Близькість району до державного
кордону України з Білоруссю, Молдовою, Румунією, Польщею, Угорщиною,
Словаччиною дає змогу розвивати на його території галузі виробництва,
продукція яких експортується або може експортуватися у ці країни (рис
25).
Місце Подільського економічного району в економіці України визначається
насамперед виробництвом тут товарів народного споживання, продукції
сільського господарства (13,1%). харчової (12,1%), будівельних
матеріалів (8,0%), легкої (8,0%), деревообробної, целюлозно-паперової
(5,6%)
Подільський економічний район багатий на різноманітні нерудні другорядні
корисні копалини, залежно від геологічної будови її території. Нещодавно
у північній частині Хмельницької області відкрито значні родовища
мідних, а в південній частині Вінниччини – залізних руд (800 млн т),
проте найбільшою є група нерудних корисних копалин (розвідано та
обстежено понад 1400 родовищ). Серед них найширше представлені
кристалічні породи гранітогнейсової групи.
У Барському районі, поблизу села Бахтина, розвідано значні поклади
флюориту, або плавикового шпату, які можуть стати справжньою базою для
хімічної промисловості цього району, оскільки з нього виробляють
плавикову кислоту й фтористі солі. З нього також виготовляють художні
вироби, глазур, емаль. Чистий флюорит застосовують в оптиці.
Природно-ресурсний потенціал подільських областей – один з основних
чинників розвитку та спеціалізації господарства, формування його
транспортно-економічних зв’язків. Тому раціональне використання
природних ресурсів району, всебічне ресурсозбереження є важливими
чинниками розвитку та розміщення його продуктивних сил.
Подільський економічний район добре забезпечений трудовими ресурсами,
які можуть бути використані як у його межах, так і в інших регіонах
України.
Економіка Подільського економічного району має значні можливості для
подальшого всебічного комплексного розвитку. Вона може успішно
розвиватися з урахуванням специфіки природних і трудових ресурсів,
географічного положення, галузей промисловості, що склалися історично,
трудових навичок населення, а також потреб району і країни.
Більшість галузей промисловості району, зокрема машинобудівна,
електротехнічна, електронна, хімічна, легка, потребують доставки
сировини з інших областей та з-за кордону. Для сільського господарства
ввозяться машини, добрива, насіння деяких культур, нафтопродукти та ін.
Район, у свою чергу, постачає іншим областям України і за рубіж
продукцію свого виробництва, особливо сільськогосподарську та харчової
промисловості. Тому району необхідне зміцнення економічного
співробітництва з іншими економічними районами України. У 1998 р. у всіх
областях економічного району вперше від 1990 р. намітилося зростання
промислового виробництва порівняно з таким же періодом попереднього року
на 9,8% у Тернопільській, на 2,6% у Вінницькій та до 10% у Хмельницькій
областях. Зростання промислового виробництва відбувалося і в 1999р.
Подільський економічний район спеціалізується на виробництві
сільськогосподарської продукції та її промисловій переробці, тому
основною в галузевій структурі промисловості тут є харчова (12,1% її
частки в Україні). Галузева структура її включає цукрову,
молокопереробну, м’ясну, консервну, кондитерську, спиртово-горілчану та
інші галузі. В районі діють 64 цукрових заводи, найбільші серед яких:
Гайсинський, Кирсанівський-2, Бершадський, Погребищенський (Вінницька
область), Теофіпольськнй, Кам’янець-Подільський, Волочиський
(Хмельницька область), Кременецький, Чортківський (Тернопільська
область).
Борошномельна промисловість представлена потужними підприємствами у
Вінниці, Вапнярці, Гайсині (Вінницька область), Богданівці, Волочиську,
Кам’янці-Подільському, Полонному, Хмельницькому (Хмельницька область),
Тернополі, Чорткові, Кременці, Бережанах (Тернопільська область).
М’ясна промисловість представлена Вінницьким, Тростянецьким,
Гайсинським, Тульчинським (Вінницька область), Хмельницьким,
Кам’янець-Подільським,Шепетівським (Хмельницька область),
Тернопільським, Чортківським (Тернопільська область) м’ясокомбінатами, а
також птахокомбінатами в Барі, Козятині (Вінницька область) і с. Великі
Гаї (Тернопільська область).
Потужні консервні заводи й комбінати є у Вінниці,
Могилеві-По-дільському, Барі. Гайсині, Тульчині (Вінницька область),
Кам’янці-Подільському, Новій Ушиці, Меджибожі та ін.
Машинобудування створене в основному в післявоєнні роки й представлене
рядом підприємств, які обслуговують різні галузі економіки, але
найбільше – сільське господарство. Це Вінницький завод тракторних
агрегатів, що виробляє сільськогосподарські трактори й культиватори;
Тернопільський комбайновий завод, який крім бурякових комбайнів виробляє
машини та устаткування для сільського господарства, деталі й додаткові
пристрої; Хмельницький завод сільськогосподарських машин, який продукує
посівну й садильну техніку, гноєрозкидачі, розкидачі добрив;
Шепетівський завод культиваторів, де виробляють причіпні культиватори;
Джуринський машинобудівний завод Шаргородського району – випускає
техніку й устаткування для харчової промисловості, комплекти
устаткування для заводу з переробки цукрових буряків; Барсь-, кий
машинобудівний завод – виробляє плуги, борони, машини та устаткування
для збирання врожаю і обробки посівів зернових культур.
Прилади та апарати в районі виготовляють 17 підприємств, зокрема.
Тернопільська ВАТ «Ватра» – лампи розжарювання з металевою ниткою
(осмієві, вольфрамові) загального застосування, лампи розрядні для
спеціального використання; завод електроапаратури містечка Сутис-ки
Тиврівського району – електроосвітлювальне устаткування для внутрішніх
потреб. П’ять приладобудівних підприємств є у Вінниці. З них завод
«Аналог» спеціалізується на випуску приладів для виробництва та
розподілу електроенергії; «Аерогеоприлад» виготовляє метеорологічні
прилади, геодезичну й топографічну вимірювальну апаратуру; завод «ВЗТА»
– гідравлічні амортизатори, амортизаційні опори, прямозубні колові
шестерні, пневматичні гальмівні системи, повітряні та вакуумні гальма,
насоси для бензину, паливного мазуту; Вінницький завод «Прилад» –
автоматичні ваги, устаткування для зважування й дозування; Вінницький
дослідний приладобудівний завод – вимірювальне, дослідне, оптичне,
фотографічне, кінематографічне, хірургічне, стоматологічне й ветеринарне
устаткування; завод «Кристал» – шліфувальні диски обробних приладів для
полірування дорогоцінних кольорових каменів, ювелірних виробів з
діамантами. Приладобудівний завод «Альора» МП і «Коммед», НВО в
Кам’янець-Подільському спеціалізуються на випуску полотнищ рамних пилок
для дерева, устаткування для стерилізації й дези-нфекції, медичного та
хірургічного устаткування для лікарень, фітотерапевтичного -для курортів
з мінеральними джерелами.
Інструментальна промисловість представлена двома заводами – у Вінниці та
містечку Лозове Деражнянського району, які виробляють допоміжне
устаткування і деталі для металорізальних верстатів.
Легка промисловість району має такі підгалузі: текстильну, трикотажну,
швейну, взуттєву, шкіргалантерейну. Текстильне виробництво зосереджене в
Тернопільському виробничому об’єднанні «Текстерно», на
Кам’янець-Подільській бавовняно-ткацькій фабриці, Кременецькій фабриці
ватину, Хмільницькій прядильно-ткацькій фабриці, Заліщицькій фабриці
текстильно-художніх виробів, Дунаєвецькій і Славутській суконних
фабриках, Могилів-Подільськін фабриці нетканих матеріалів. Нині ці
підприємства відчувають гостру нестачу сировини. Незважаючи на це
економічний район дає 32,3% тканин, вироблюваних в Україні. Крім
бавовняних тканин (28,7 млн м2 – у Тернопільському ВО «Текстерно»), у
районі виробляють сукно, неткані матеріали, ватин, бавовняні килими,
матраци й подушки з кінського волоса (прядивно-ткацька фабрика ВАТ
м.Хмільник), ковдри, пледи. Фабрика «Світанок» у Жмеринці виготовляє
прядиво, нитки кручені бавовняні, швейні, вишивальні, а також бавовняні
тканини.
ЛІТЕРАТУРА
Паламарчук М. М., Паламарчук О. М. Економічна і соціальна географія
України з основами теорії. — К.: Знання, 1998. — С. 178—215.
Розміщення продуктивних сил : Підручник / В. В. Ковалевський, О. Л.
Михайлюк, В. Ф. Семенов та ін. — К.: Знання, КОО, 1998. — С. 139—179.
Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. Є. П. Качана. — К.:
Вища школа, 1998. — С. 4—10.
РуденкоВ.П. Природно-ресурсний потенціал України. — К.: Либідь, 1994.—
150с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
