Реферат на тему:
СТОЛЯРНІ ПЕРЕГОРОДКИ, ПАНЕЛІ, ТАМБУРИ
Для поділу приміщень великої площі на приміщення меншої площі
влаштовують столярні перегородки. Столярні перегородки не несуть ніяких
навантажень, крім власної маси, тому їх роблять більш легенями, чим інші
перегородки.
Перегородки бувають на усю висоту приміщення, тобто до стелі, і не
доходять до стелі. Завдяки малій масі столярні перегородки легко
переносяться і монтуються. Істотний недолік перегородок — недостатня
звукоізоляція.
Столярні перегородки роблять глухими, частково заскленими (мал. 96, а) і
заскленими на 3 їхні висоти (мал. 96, б). Глухі перегородки призначені
для поділу добре освітленого приміщення на двох частин. Засклені
перегородки роблять при пристрої стінок між неосвітленим коридором і
Потовк
прилягаючими приміщеннями, а також при поділі в установах кімнат на двох
частин.
У залежності від породи деревини перегородки офарблюють олійною чи
фарбою покривають лаком. Для унікальних будинків роблять перегородки з
деревини коштовних порід і покривають їх світлим лаком. Іноді каркасні
перегородки облицьовують чи фанерою твердими деревноволокнистими
плитами, обробленими текстурним папером з імітацією під деревину твердих
порід.
По конструкції столярні перегородки бувають з оброблених дощок, рамкові
(філенчаті), каркасні. Для виготовлення перегородок з .дощок
застосовують в основному фрезеровані дошки в паз і чи гребінь у чверть
товщиною 36 і 46 мм із деревини хвойних порід, а також з деревини
берези, вільхи, липи, осики і тополі. Вологість дощок повинна бути
12…15%.
Дошки необхідних розмірів відповідно до робочих креслень випилюють з
необрізних чи обрізних пиломатеріалів на круглопильних верстатах для
поперечного і подовжнього розкрою, після чого фрезерують з чотирьох
сторін на чотирибічних повздошно-фрезерних верстатах. Відхилення, що
допускаються, від номінальних розмірів по довжині неприрізаних дощок
повинні бути не більш ±5 мм, а для прирізаних — по довжині ±3, по
товщині ±1, а по ширині ±2 мм.
Рамкові (філенчаті) перегородки збирають із щитів шириною 0,8…1 м, що
складаються з обов’язок, середників і фільонок. Щити виготовляють за
технологією, аналогічній технології виготовлення рамкових двер.
Вертикальні бруски щита (рами) виготовляють на усю висоту перегородки. У
них вибирають гнізда для шипів горизонтальних брусків. Бруски щита
(рами) з’єднують на шипах і клею. Фільонки кріплять до рами розкладками,
установлюваними по обидва боки.
Щити обробляють по периметрі для того, щоб при установці їх не потрібно
було пристругувати. У деяких щитах замість фільонок ставлять плетіння,
що кріплять до брусків рами у чверть шурупами.
Каркасні перегородки (мал. 97) роблять із брусків перетином
25…32X50…80 мм. Бруски поставляють на будівництво в прирізаному чи
неприрізаному виді (погонажем). При постачанні в прирізаному виді бруски
комплектно на перегородку зв’язують у пачку. Вони повинні бути оброблені
і мати розміри відповідно до робочих креслень.
Каркас перегородки виготовляють з деревини хвойних порід, а також з
деревини берези, вільхи, тополі, липи й осики. Вологість брусків каркаса
повинна бути не більш 15%. Відхилення брусків, що допускаються, повинні
бути на більш: по довжині ±5, по товщині ± 1, по ширині ±2 мм. Для
заповнення каркаса перегородок використовують м’які дереволокнитсті чи
мінераловатні плити.
Облицьовують дерев’яні перегородки прямокутними гіпсокартонними аркушами
(ДСТ 6266—81), що бувають двох типів: з утоненными з лицьової сторони
крайками КК і прямими подовжніми крайками ПК.
Аркуші випуска довжиною 2500…4500 мм, шириною 600 і 1200 і товщиною
8…25 мм. Вони не повинні мати забруднень, масляних плям, волнистості,
відбитих кутів і ушкодження подовжніх крайок.
Облицьовувати перегородки гіпсокартонними аркушами допускається в
приміщеннях з експлуатаційною вологістю повітря не більш 60%. Вологість
дерев’яних елементів перегородок не повинна перевищувати 23%.
До облицювання перевіряють схилом вертикальність поверхні перегородки.
Розмічають перегородки під облицювання так, щоб по вертикалі
розташовувалися цілі аркуші.
Гіпсокартонні аркуші кріплять до перегородок оцинкованими чи
прооліфленими тонкими цвяхами довжиною 40 мм із широким капелюшком.
Цвяхи забивають по всьому периметрі кожного листа з кроком 200 мм на
відстані не більш 20 мм від крайки листа, а також у середині по всій
площі листа з кроком 350…400 мм.
Лицювальні роботи починають з добірки аркушів, що розкроюють на
потрібний розмір на робочому столі, користаючись металевою лінійкою,
потім по периметрі кожного листа розмічають олівцем, отступя від краю на
20 мм, лінії забивання цвяхів. Облицьовувати перегородку починають з
кута, приставляючи гіпсокартонний лист, перевіряють вертикальність
крайок і наживляють його в декількох місцях цвяхами, потім молотком по
розмітці забивають по всьому периметрі цвяхи. Другий лист установлюють
до першого впритул так, щоб крайки їхній примикали друг до друга,
перевіряють його вертикальність і також кріплять цвяхами. Стики між
гипсокартонними аркушами зашпаровують шпаклівкою заподліцо з поверхнею
аркушів.
Стики аркушів у приміщеннях, що обробляються клейовою чи олійною фарбою,
заповнюють на всю глибину пластичним шпатльовочним складом і розшивають
з утворенням профілю шва. Капелюшка цвяхів повинні бути утоплені без
порушення лицьового шару картону.
Панелі призначені для обробки стін і додання приміщенню кращого
архітектурного виду, крім того, вони закривають минаючі в приміщеннях
комунікації. Панелі бувають щитової, рамкової чи рейкової конструкції.
Щитові панелі (мал. 98, а) виготовляють із дерев’яностружечних плит,
облицьованих шпоною коштовних порід, паперово-шаруватою пластиком,
чи з щитів, по конструкції аналогічних щитовим двер, облицьованим
під деревину коштовних порід.
Конструкція рамкових панелей аналогічнаі конструкції рамкових двер.
Обв’язку виготовляють з деревини хвойних порід, а фільонки — з фанери,
твердих дерев’новолокнистих чи деревостружних плит. При установці панелі
2 зверху закривають карнизом 1, а знизу плінтусом 4. Установлюють панелі
на підлогу 5.
Щитові і рамкові панелі виготовляють шириною 500…800, висотою
2000…2500 мм.
Крім цих застосовують рейкові панелі з рейок деревини хвойних чи
листяних порід товщиною 13…19, шириною 50…80 мм. При зборці рейки
збирають у паз і гребінь, у чи чверть на гладку фугу. Іноді їх склеюють
у щити, що ста-
ВИГОТОВЛЕННЯ УБУДОВАНИХ МЕБЛІВ
Убудовані шафи, антресолі складаються з дверних і антресольних блоків,
бічних і проміжних стінок, плінтуса, лиштви, монтажного бруса.
Дверні й антресольні блоки (щитові) виготовляють по технологічному
процесі, аналогічному виготовленню двер щитової конструкції.
Полотнина дверей шафи, антресолі обкладають у паз і гребінь дерев’яними
обкладками, поливінілхлоридним чи профілем облицьовують кромочним
пластиком. Кріплять обкладки на клеї.
При виготовленні двер шаф із деревостругальної плити останню розкроюють
на круглопильніх верстатах, після чого на крайках на фрезерному верстаті
вибирають паз для кріплення обкладок. Обкладки кріплять у складальних чи
верстатах хомутах. Після витримки, необхідної для схоплювання клеячи,
площини щитів двер шліфують на трициліндровому шліфувальному верстаті.
Двері можуть бути покриті шпоною з деревини коштовних чи порід обклеєні
поливинилхлоридной плівкою, бічну щит-стінку роблять із
деревостругальної плити й облицьовують шпоною з деревини коштовних порід
або покривають полівінілхлоридною плівкою.
Проміжну стінку виготовляють із двох твердих дереволокнистих плит,
склеєних між собою сітчастими сторонами усередину. Після склеювання
необхідно витримати плити протягом доби покладеними в стопи в цеху при
температурі 18…20 °С и відносної вологості повітря 60 %, після чого їх
обпилюють по периметрі, а потім крайки щоб уникнути зволоження
покривають (до фарбування) оліфою. Переставні полки довжиною до 800 мм
роблять з фанери, а довжиною більш 800 мм — із деревостругальної плити,
зовнішню крайку якої облицьовують дерев’яною обкладкою.
Розкроюють плити, фанеру для полиць на круглопильному верстаті, куточки
випилюють по чи розмітці шаблону на стрічково-пильному верстаті.
Поверхня полиць шліфують на шліфувальному верстаті.
Елементи шаф, оброблені деревиною коштовних порід, покривають лаком, а
необроблені офарблюють чи нітроемаллю олійною фарбою.
Для запобігання при транспортуванні від псування елементи шафи
упаковують попарно лицьовими поверхнями друг до друга, прокладаючи між
ними папір. Зберігають елементи шаф у горизонтальному положенні в сухих
складах, а перевозять у чи контейнерах критих вагонах.
На будівництво шафи поставляють комплектно з приладами, покладеними в
окрему тару, і
Кожен знову надходить робітник може бути допущений до роботи лише після
навчання і проведення інструктажу з техніки безпеки. Інструктажі
підрозділяють на вступний, первинний на робочому місці, повторний,
позаплановий, поточний.
Вступний інструктаж перед допуском до роботи проводить інженер по
техніці безпеки з кожним знову надходить робітником шляхом бесіди і
показу наочних приладдя. Первинний на робочому місці, повторний
позаплановий і поточний інструктажі проводить безпосередній керівник
робіт. Первинний инструктаж проводять на робочому місці з усіма знову
прийнятими робітниками шляхом показу безпечних прийомів і методів
роботи. Повторний інструктаж проводять з метою підвищення рівня знань
працюючих, а позаплановий — при зміні правил по охороні праці і зміні
технологічного процесу.
При інструктажі робітник довідається правила поведінки на території,
основні причини, що викликають травматизм (несправність устаткування,
інструмента, електромережі і т.п., неправильні прийоми роботи);
знайомиться з правилами поведінки в зоні робіт кранами, лебідками,
автотранспорту і при погрузочно-розгрузочних роботах. Про проведення
первинного на робочому місці, повторного і позапланового інструктажів
працівник, що проводив інструктаж, робить запис у журналі реєстрації
інструктажу на робочому місці з обов’язковим підписом инструктуємого і
що інструктує.
На робочому місці інструктаж проводить чи майстер виконавець робіт,
докладно пояснює безпечні прийоми роботи, огороджувальну техніку,
розповідає про електробезпечність, порядок змісту робочого місця,
пристрої механізмів, правилах пуску, зупинки і змазування верстатів.
Техніка безпеки на будівництві. Дерев’яні конструкції, як правило,
виготовляють на підприємствах стройіндустрии, однак найчастіше на
стройплощадках приходиться виконувати ряд операцій із застосуванням
ручного і механізованого інструмента, а іноді і деревообробних
верстатів. Через цього велику роль для безпечної роботи грає правильна
організація робочих місць. Робоче місце столяра, зайнятого обробкою
деревини, обладнається верстатом і необхідним інструментом і
пристосуваннями.
Верстат міцно закріплюють на робочому місці, а інструмент розташовують
так, щоб їм легко і зручно було користатися. Пиломатеріали, заготівлі
розміщають поблизу від верстата, для того щоб робітник не затрачав
значних зусиль і рухів на їхню доставку до місця роботи.
Особлива увага варто звертати на правильне використання механізованого
інструмента. Рукоятки ручного інструмента (молотків, пилок, стамесок і
ін.) повинні бути ретельно і добре закріплені, а їхня поверхня повинна
бути гладкої, без вибоїв і сколовши.
Переносити вантажі на носилках допускається по рівному місцеві на
відстань не більш 50 м, а переносити їх по чи сход драбинам не можна. На
місцях навантаження і вивантаження лісоматеріалів повинні бути
пристосування, що виключають розвал лісоматеріалів.
Техніка безпеки й організація робочих місць при монтажі дерев’яних
конструкцій. Дерев’яні конструкції в проектне положення піднімають
стропами, для чого їх прикріплюють до конструкцій, а потім підвішують до
гака піднімального механізму.
Стропуют елементи і конструкції по заздалегідь затверджених схемах з
урахуванням міцності і стійкості конструкцій, що піднімаються. До місця
установки їх подають у положенні, близькому до проектного.
Щоб уникнути розгойдування конструкцій при підйомі варто застосовувати
відтягнення з прядив’яного чи каната тонкого гнучкого троса,
прикріплюючи їхній тимчасово до кінців конструкцій. При прикріпленні
троса до віконних чи дверних блоків треба стежити за тим, щоб не
порушити гідроізоляцію, прокладену по периметрі блоку. Елементи і
конструкції стропят інвентарними стропами.
При чи підйомі опусканні стояти під чи виробами під стрілкою крана
категорично забороняється. Розтроповка елементів і конструкцій до
їхнього закріплення в проектному положенні не допускається. Від бруду,
полою конструкції очищають на землі до їхнього стропування і підйому.
У процесі монтажу потрібно забезпечити стійкість і незмінюваність
елементів і конструкції і своєчасне закріплення в проектному положенні.
Монтаж елементів і конструкцій і переміщення їх над перекриттями, під
якими працюють робітники, допускається лише у виняткових випадках з
дозволу головного інженера будівельно-монтажної організації.
Зона монтажних робіт, небезпечна для перебування людей у процесі чи
переміщення монтажу конструкцій, повинна бути позначена
попереджувальними знаками і написами.
Підняті елементи, конструкції опускають на місце установки не вище 300
мм від проектного положення, після чого монтажники встановлюють їх на
місце. Виконувати монтажні роботи у відкритих місцях на висоті при силі
вітру більш 15 м/с, ожеледі, чи грозі тумані не допускається. Входи в
приміщення і проходи в нижніх поверхах будинків, над якими ведеться
монтаж, повинні бути закриті для доступу людей.
Усі сигнали машиністу чи крана мотористу лебідки, а також робітником на
відтягненні повинні подаватися одним обличчям — бригадиром монтажної
бригади, чи ланковим такелажником-стропальником. Сигнал «Стіп» може
подаватися будь-яким працівником, що помітив явну небезпеку.
Перед початком робіт бригадир, чи майстер виконавець робіт зобов’язані
детально ознайомити робітників з майбутньою роботою і проінструктувати
про способи її виконання. Верхолазні роботи при монтажі можуть
виконуватися робітниками не молодші 18 років.
Дерев’яні конструкції розташовують у фронту робіт комплектно і
відповідно до послідовності монтажу, для того щоб у процесі монтажу не
треба було гаяти час на розшуки необхідних виробів. Підвіз виробів до
місця монтажу повинний бути заздалегідь запланований відповідно до
затвердженого графіка робіт.
Механізми для монтажу — крани, лебідки — повинні бути встановлені так,
щоб ними було зручно користатися без зайвих рухів. Для можливого
пересування механізмів уздовж фронту робіт повинні бути улаштовані
дорогі. На ділянці монтажних робіт вивішують відповідні позначення
границь монтажних робіт, для того щоб сторонні люди не попадали в цю
зону.
Робітники повинні бути постачені набором інструментів, необхідних для
установки виробів у проектне положення, вивірки правильності їхньої
установки і закріплення в прорізі. При виконанні монтажних робіт
необхідно користатися технологічними картами.
Техніка безпеки при монтажі (зборці) будинків. Будівельний майданчик у
населених місцях щоб уникнути доступу сторонніх облич обгороджують. По
периметрі споруджуваного будинку встановлюють небезпечну для перебування
людей зону. Для будинків висотою до 20 м вона повинна бути не менш 7 м.
Працюючі на стройплощадці в місцях, де можливе падіння предметів,
повинні бути забезпечені захисними касками. Відкриті прорізи в стінах
обгороджують. Для перенесення і збереження інструментів, цвяхів, болтів
робітники, що працюють на висоті, повинні мати сумки.
Експлуатація інструментів. Механізованим інструментом працювати можуть
обличчя, що пройшли навчання і мають посвідчення на право користування
ім. Інструмент необхідно систематично і вчасно перевіряти і ремонтувати.
Працювати можна лише справним інструментом.
Ремонтують інструмент, заміняють частини, що ріжуть, після його
вимикання і повної зупинки. Працювати механізованим інструментом із
приставних сход заборонено.
При перервах у роботі і під час перенесення механізований інструмент
відключають від мережі. Залишати без нагляду механізований інструмент із
працюючим двигуном забороняється. –
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
