UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська хата (реферат)
Авторdimich
РозділУкраїнознавство, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось23920
Скачало1561
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

здебільшого була трикамерною: хата — сіни —

комора. До речі, такий тип хати відомий у цьому регіоні ще в XII—XIII

ст., що свідчить на користь спадкоємності народних традицій у галузі

житлобудівництва. Щоправда, на той час все ж переважали одно- і

двокамерні житла (хата або хата — сіни). У XVIII ст. на Середній

Наддніпрянщині були вже трикамерні житла, хоча у багатьох регіонах в

основному побутували дво-, а подекуди і однокамерні житла.

 

Житло, що складалося з однієї хати, ще у XVIII ст. не було рідкістю для

Полісся та деяких східних районів, хоча типовим ставало двокамерне

житло: тепла хата та холодна комора або сіни. До речі, холодні сіни —

характерна ознака житла всіх східних слов'ян, як і неслов'янських

народів Східної Європи. Така традиція тривалий час поширювалася і на

трикамерні житла, два приміщення з яких не опалювалися, і це виправдано,

бо трикамерне житло було колись з житлового помешкання, сіней та комори.

 

 

Згодом, у XVII—XVIII ст., воно складалося з двох хат, розділених сіньми

або коморою. Такий тип української хати побутував майже до початку XX

ст., а пізніше, з посиленням капіталістичних соціально-економічних

відносин та впливу міської культури, формувався інший тип багатокамерної

української хати різних варіантів: кругла хата, довга хата тощо.

 

 

 

 

Інтер'єр традиційної української хати. Гуцульщина.

 

У XVII—XVIII ст. в Україні сформувався і побутував такий тип народного

житла, котрий одержав назву український. Він мав єдину основу, що

характеризувалася наявністю таких ознак, як абсолютна однотипність

інтер'єру хати (розміщення печі в кутку біля входу, а по діагоналі від

печі — покуття), паралельне побутування зрубної і каркасної техніки

спорудження стін та їх мазання, поширення відкритого типу двору з

переважанням вільної забудови, нарешті, оригінальний інтер'єр хати.

 

Оригінальність внутрішнього планування української хати, як правило,

виявлялася через світоглядні уявлення та обряди, пов'язані з окремими

предметами: піччю, столом, скринею, лавами, жердками-полицями, символіка

яких у етнічній духовній культурі є своєрідною для кожного з етносів.

Щодо інтер'єру житла, то він серед українців, білорусів, росіян ще з

часів давноруського періоду визначався типологічною єдністю, діставши

назву українсько-білоруського типу: внутрішній кут хати займала вариста

піч, по діагоналі від неї — червоний кут, у якому розміщувалися ікони,

прикрашені рушниками, квітами та зіллям; за бічною стіною печі

влаштовувався дерев'яний настил («піл»), поблизу нього — скриня, далі —

колиска; вздовж чільної та причілкової стін встановлювали лави,

прикрашені веретами, коцами або килимами, біля дверей та понад ними —

мисники для посуду, а над вікнами чільної стіни — хлібну полицю.

 

Українська хата становила найважливіший компонент культури в широкому

розумінні цього поняття: і як елемент матеріальної та духовної культури,

і як система світоглядних уявлень, виконуючи насамперед оберегові

функції. Вона захищала людей не лише від несприятливих природних умов, а

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ