UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОснови геоботаніки (рослина та середовище) (реферат)
Автор
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11260
Скачало548
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з біології

 

ОСНОВИ ГЕОБОТАНІКИ (РОСЛИНА ТА СЕРЕДОВИЩЕ)

 

Геоботаніка — наука про фітоценози та сформований ними рослинний

покрив. Виникла наприкінці XIX століття. Термін "геоботаніка" увів

А.Гризенбах у 1886 р. Геоботаніку називають також гінекологією. Ця назва

була прийнята на ботанічному конгресі у Брюсселі в 1910р. її в основному

використовують за кордоном.

 

У системі наук геоботаніка займає проміжне місце і є частиною ботаніки

та географії. Геоботанічні знання мають практичне значення в діяльності

людини, адже експлуатація та відновлення природних ресурсів засновані на

законах становлення і відновлення природи. Геоботаніка може

обґрунтовувати режими вирубки лісу, використання пасовищ та сіножатей.

 

Основне завдання геоботаніки - визначення рослинного покриву як

важливого природного ресурсу, фіксування його сучасного стану та аналіз

тенденцій розвитку за геоботанічними картами, які дозволяють

встановлювати потенційні можливості рослинного покриву. Землевпорядники

застосовують геоботанічні методи для відбору земель під орні угіддя (на

основі індикаторних властивостей рослин), під осушування, для

проектування лісів. Геоботанічні знання необхідні при створенні штучних

фітоценозів, а також розробці заходів щодо поліпшення природних

фітоценозів охоронних територій.

 

Основним об'єктом вивчення геоботаніки є фітоценози, або рослинні

угруповання. Перше визначення фітоценозу дав Г.Ф.Морозов (1904), пізніше

воно доповнене В.М.Сукачовим (1908). Фітоценоз, або угруповання -

сукупність рослинних груп, які ростуть на одній території, що

характеризується певним складом, будовою, зложенням та

взаємовідношеннями як одна з одною, так і з умовами середовища.

Фітоценоз - це не випадковий набір рослин, а конкретне їх групування,

історично складене, до якого входять вищі і нижчі рослини, які

відрізняються вимогами до екологічних чинників.

 

Між рослинами у фітоценозі існує два види відношень: конкуренція, яка

сприяє природному відбору більш пристосованих видів, та позитивний вплив

рослин одна та одну.

 

ФЛОРИСТИЧНИЙ СКЛАД ТА СТРУКТУРА ФІТОЦЕНОЗІВ

 

Основними ознаками фітоценозу є його видовий, або флористичний склад,

ярусність, численність видів, кількісне та якісне співвідношення видів,

проектне покриття, тривалість життя, продуктивність, сезонність та

річний ритм розвитку, характер місцеположення.

 

Флористичний склад. Кількість видів, які входять до складу фіноценозу,

називається видовим, флористичним багатством, а кількість видів на

одиницю площі фітоценозу - видова численність (насиченість). Найбільша

насиченість спостерігається в тропічних лісах. Найменша площа, на якій

зустрічаються всі види фітоценозу, характерна для солончаків,

мілководдя.

 

Види, які входять до складу фітоценозу, об'єднують в різні групи. За

господарськими ознаками виділяють: злаки, осоки, бобові та різнотрав'я.

Для лісових масивів спочатку описують видовий склад дерев, потім кущів,

напівкущів, трав, моху, лишайників.

 

При геоботанічному дослідженні необхідно виділити вік рослин. Його

визначають за числом річних кілець деревини. У шпилькових вік визначають

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ