UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуспільно-політичні рухи 30-х років ХХ ст. (реферат)
Автор
РозділІсторія Всесвітня, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5067
Скачало809
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

Реферат з курсу всесвітня історія, на тему:

 

“Суспільно-політичні рухи 30-х років ХХ ст.”

 

 

Суспільно-політичні рухи 30-х років

 

План

 

Лібералізми та консерватизм.

 

Комуністичний рух.

 

Фашизм і нацизм.

 

Національно-визвольний рух.

 

Робітничий і соціалістичний рух.

 

Провідним напрямком суспільно-політичної думки у розвинутих країнах

світу став ліберизм. Він сформувався і утвердився в європейських країнах

у період розвитку капіталізму у другій половині ХІХ ст. Ліберали

прагнули створити у суспільстві такі умови, які дали б змогу громадянам

пеалізувати свої здібності. Економічні пріоритети лібералів-вільна і

необмежена ринкова конкуренція, недопустимого впливу на ринок з боку

держави. Соціальною базою лібералізму є дрібні й середні власники,

інтелігенція. Один з найвидатніших діячів лібералізму початку ХХ ст. –

англійський прем’єр – міністр Д. Ллойд – Джордж.

 

Консерватизм – напрям у суспільно – політичній думі, що виник у ХVIII

ст. як негативна відповідь на події Великої французької революції.

Соціальною базою консерватизму є земляна аристократія і крупна

торгівельна буржуазія. Для консерваторів інтереси суспільства стоять

вище інтересів окремої людини. Класичним взірцем консерватизму є

консервативна партія Великобританії.

 

2. На початку ХХ ст. у багатьох країнах світу утворилися комуністичні

партії у Фінляндії, Австрії, Німеччині і т.д.

 

Основною причиною поширення комуністичного руху, зростання кількості

комуністичних партій було погіршення становища робітничого класу, в

період зростання монополітних форм господарювання в індивідуальний

період розвитку суспільства.

 

Комуністичні партії – ліві партії, своєю метою проголошують захист прав

та інтересів найманих працівників, людей, які не мають приватної

власності та визискуються буржуазією. Стратегічна мета руху – побудова

чи перехід до комунізму шляхом пролетарської революції. Оскільки

пролетарська революція, з точки зору основоположників марксизму, мала

відбутися у всьому світі, існувала необхідність координації діяльності

комуністичних партій світу. У другій половині ХІХ ст. для цього утворено

Перший Інтернаціонал.

 

З 2 по 6 березня 1919 р. у Москві тривала робота міжнародної

комуністичної конференції, яка проголосила себе першим конгресом ІІІ

(комуністичного) Інтернаціоналу. Головну роль у його створенні відіграли

РКП(б) і особисто її лідер В. Ленін.

 

Основна мета Комітенту – здійснення світової революції та встановлення

диктатури пролетаріату у всьому світі. Наприкінці 30-х років роль

комінтерну занепадає. Навіть його формальне існування в роки Другої

світової війни було серйозним подразником для західних союзників СРСР по

Антигітлерівській коаліції. 22 травня 1943 р. під тиском США було

офіційно оголошено про розпуск Комінтерну.

 

3. В умовах загострення внутрішньополітичної ситуації в країнах Європи

після Першої світової війни особливої популярності набули радикальні

рухи. Лівий радикалізм набрав форми комуністичного руху, правий фашизму

і нацизму. Іншою причиною появи фашизму жах правлячих кіл перед

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ