UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПравова (юридична) норма (реферат)
Автор
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2966
Скачало467
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Правова (юридична) норма

 

План

 

1. Поняття та ознаки правової норми.

 

2. Структура правової норми.

 

3. Види правових норм.

 

4. Спосіб викладення правових норм у правових актах.

 

1. Поняття та ознаки правової норми.

 

Правова (юридична) норма — це обов'язкове, формально визначене правило

поведінки загального характеру, що встановлюється, змінюється та

припиняється в установленому порядку, виконання якого забезпечується

державою, її відповідними органами.

 

Основною функцією правової норми є вплив на поведінку людей, інших

суб'єктів правових відносин. Тому, перш за все, в нормі міститься наказ.

Ряд вчених вважає, що всі правові норми, за своєю суттю, є лише наказами

і встановлюють тільки обов'язки. Проте, кожному обов'язку неодмінно

кореспондує право (вимога). Тобто, правова норма має двосторонній

характер, бо, встановлюючи обов'язки, вона, одночасно, надає і

повноваження. Отже, крім наказової функції, правова норма має ще й другу

функцію — функцію надання, або надавальну, привласнюючу.

 

Тривалий час, починаючи від римського юриста Модестина (III ст. н.е.) аж

до XIX століття, вважалися тридиційними і безспірними аж чотири функції

правових норм, а саме: наказ, заборона, дозвіл і кара. Але, оскільки

наказ і заборона — це, по суті, одне і те ж, бо заборона — це, власне,

наказ чогось не робити, ці функції були зведені до однієї. Що ж до

карної функції, то було визнано, що кара не має сама по собі

самостійного значення, а є лише додатком до наказу, підсиленням та

гарантом його виконання, а по-друге, це також своєрідний наказ,

звернутий до судді, застосувати певну кару у певному випадку. Отже,

залишаються дві функції правових норм: наказова, або імперативна та

надавальна, або атрибутивна. Відповідно до цього, й норми об'єктивного

права можна поділити на дві категорії: норми наказові (імперативні) та

норми надавальні (атрибутивні). Приклад імперативної норми: “При

укладенні договору продавець зобов'язаний попередити покупця про всі

права третіх осіб на продану річ”; приклад атрибутивної норми:

“Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох

або всіх спадкоємців за законом”. У першому випадку норма містить у собі

прямий, беззастережний наказ: “продавець зобов'язаний попередити”, а в

другому норма надає можливість розпоряджатися майном, не наказуючи

власникові обов'язково використати цю можливість.

 

Проте, разом з тим, слід мати на увазі, що і атрибутивна норма містить у

собі наказ, звернутий до невизначеного кола осіб, не порушувати права

певного суб'єкта, яке надається йому цією нормою. Тобто, по суті,

правова норма може, одночасно, створювати обов'язки і права, тобто її

функція є подвійною, або, інакше, імперативно-атрибутивною.

 

Ознаки правової норми:

 

державно-владне, загальнообов'язкове веління, тобто норма права — це

загальновизнане правило поведінки, яке формулюється державою і має

загальнообов'язковий характер. Вимога правової норми підлягає виконанню,

незалежно від ставлення до неї суб'єктів правовідносин, виконання чи

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ