.

Автоматизована система фінансових розрахунків (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
3 6752
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему: “Автоматизована система фінансових розрахунків”

План

Призначення та особливості побудови системи.

Структура АСФР і характеристика її підсистем.

Технологія розв’язування задач АСФР у центральних і місцевих фінансових
органах

7.1. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ

У системі Міністерства фінансів України найвищою формою організації
обробки інформації, пов’язаної із формуванням та виконанням Державного
бюджету, з допомогою обчислювальної техніки 3—4-го поколінь стала
автоматизована система фінансових розрахунків (АСФР). Завдяки створенню
в рамках АСФР інтегрованих баз даних сфера автоматизації поширюється,
охоплюючи поряд з функціями планових розрахунків також функції обліку,
оперативного аналізу й регулювання, контролю та формування звітності.

АСФР створюється як органічна частина фінансової системи і охоплює всі
її ланки: від низової — районних фінансових відділів (управлінь) — до
Міністерства фінансів України. Організаційна структура АСФР відповідає
адміністративно-територіальному принципу поділу, який діє в Україні. У
цій структурі виокремлюють три рівні ієрархії, на яких ведеться
автоматизація фінансових розрахунків: загальнодержавний — Міністерство
фінансів України; обласний — фінансові управління областей та Автономної
Республіки Крим; районний — районні (міські) фінансові управління,
відділи.

Характерною для функціонування АСФР є єдність основних цілей і завдань
управління фінансами на всіх рівнях ієрархії. Зауважимо, що покладені на
фінансові органи функції притаманні здебільшого кожному рівню системи,
причому будь-який з них має свої специфічні особливості.

Централізація розрахунків на найвищому рівні зумовлює економічно
обгрунтоване визначення основних напрямків утворення, розподілу та
використання фінансових ресурсів країни в разі додержання відповідних
заздалегідь установлених пропорцій. Завдяки децентралізації розрахунків
на рівні місцевих бюджетів можна, надавши певної самостійності місцевим
Радам народних депутатів, врахувати особливості побудови та розвитку
окремих адміністративно-територіальних одиниць.

Схема побудови організаційної структури Міністерства фінансів України
передбачає, що локальні системи управління одного рівня функціонують за
єдиною схемою, реалізуючи ідентичний набір завдань за заздалегідь
визначеною та затвердженою методологією розрахунків і технологією
обробки даних.

Завдяки зазначеній єдиній схемі побудови організаційної структури
Мінфіну України під час розробки АСФР вдається істотно скоротити витрати
на створення й упровадження функціональних завдань. Достатньо лише
узгодити конкретні типові проектні рішення з реальними умовами
функціонування того чи іншого фінансового органу. При цьому його
інформаційні зв’язки не тільки зберігаються, а й посилюються, оскільки
вчасний міжмашинний обмін інформацією з іншими органами державного
управління, підприємствами, установами, організаціями дозволяє значно
підвищити обґрунтованість централізовано розроблених планових завдань і
посилити збалансованість матеріально-речових та вартісних пропорцій.

З огляду на складність і великий обсяг проектних робіт, наявність
обмежень щодо трудових ресурсів, а також недостатню забезпеченість
засобами обчислювальної техніки АСФР розробляється поетапно. На першому
етапі проектування й упровадження системи (1975—1985 pp.) було
розроблено багато функціональних задач, інформаційно майже не пов’язаних
між собою. Організаційно АСФР розроблялася тоді шляхом послідовної здачі
черг системи (1975—1980; 1981—1985 pp.).

У цей період підрозділи проектування й упровадження системи на всіх її
рівнях були зорієнтовані на автоматизацію багатьох трудомістких ручних
операцій, пов’язаних із виконанням порівняно нескладних обчислень. До
останніх можна віднести розрахунки з обліку й складання звітності,
формування галузевих балансів прибутків і видатків, врахування змін до
планів і балансів.

Завдяки такій підготовчій роботі було закладено основи створення
інформаційних баз, необхідних для формування автоматизованої технології
проектування АСФР, що грунтується на комплексному використанні нових
можливостей обчислювальної техніки 4-го покоління. Завдяки цьому вже на
першому етапі було сформульовано головну мету й розпочато роботи зі
створення комплексної системи обробки даних, що зобов’язує враховувати
на всіх рівнях мережі загальні (єдині) вимоги розробки. Наприкінці
одинадцятої п’ятирічки знаходять широке застосування так звані типові
проектні рішення з цілої низки комплексів завдань. Останні створюються у
проектних підрозділах обчислювальних центрів системи Мінфіну й
тиражуються для обов’язкового використання службами експлуатації інших
центрів.

На наступних етапах передбачається завершити створення комплексної
системи обробки даних, що перетворюється на систему моделювання процесу
формування й використання централізованих фінансових ресурсів, істотно
розширивши масштаби автоматизації функцій фінансових органів у всіх
ланках. Ця робота зорієнтована на широку розробку й масове впровадження
типових проектних рішень не лише з функціональної частини, а й таких, що
стосуються більшості забезпечувальних підсистем.

Типові проекти дозволяють автоматизувати основні функції
фінансово-бюджетної роботи; формування фінансових планів за галузями та
виконання зведених розрахунків бюджету; облік виконання бюджету; обробку
звітності та аналіз виконання бюджету; обробку звітності міністерств і
відомств та аналіз їх фінансово-господарської діяльності. Виконання цих
завдань має супроводжуватися постійним удосконаленням системи фінансових
показників і засобів їх розрахунку, поліпшенням методології
бюджетно-фінансового планування.

Подальший розвиток системи, зорієнтований на створення гнучкої
технології збору й обробки інформації, реалізація комплексної системи
розподіленої обробки даних в окремому фінансовому органі дозволяють
закласти основу побудови інтегрованої системи обробки інформації.
Завдяки застосуванню методів багатофакторного моделювання, міжгалузевого
балансу, оптимізаційних методів, які не можна використати в традиційних
умовах планування без застосування ЕОМ, роботу фінансових органів буде
перебудовано в напрямку подальшого поглиблення комплексних аналітичних
розробок та економічної обґрунтованості рішень, що приймаються.

Із розгортанням робіт з упровадження АСФР відкриваються нові резерви
вдосконалення роботи фінансових органів: зростає швидкість обробки й
передавання по мережі фінансової інформації, стає можливим розв’язувати
задачі з більшими обсягами вхідних даних, нагромаджувати й зберігати
великі масиви інформації, а також швидко відшукувати й видавати
необхідні дані. Створення й розвиток засобів зв’язку та телеобробки,
широке й повсюдне використання персональних комп’ютерів у поєднанні з
потужними багатомашинними обчислювальними системами, досягнення
інформаційної та технологічної сумісності з іншими АІС органів
державного управління дозволять на якісно новому рівні управляти
загальнодержавними фінансами.

Фінансові працівники, повністю звільнившись від виконання простих
обчислювальних операцій, технічної роботи зі збору та обробки
інформації, нагромадження й аналізу показників форм звітності, дедалі
більше залучатимуться до прийняття рішень щодо результатів розрахунків
на ЕОМ, виконуватимуть лише творчу частину роботи (вибір програми
обробки вхідних даних, режиму виконання розрахунків, форми видачі
результатів; формування завдань обчислювальному центру; прийняття рішень
за результатами розрахунків). Завдяки цьому зросте роль фахівців високої
кваліфікації, котрі й прийматимуть оперативні управлінські рішення,
спрямовані на поліпшення діяльності фінансової системи. Упровадження
АСФР дозволить також усунути деяке дублювання роботи в підрозділах
фінансових органів і завдяки цьому зменшити навантаження працівників, а
це, у свою чергу, спричиниться до скорочення їх чисельності.

7.2. СТРУКТУРА АСФР І ХАРАКТЕРИСТИКА її ПІДСИСТЕМ

Глобальна мета системи управління фінансами визначає таку функціональну
діяльність, що спрямована на досягнення найраціональнішої організації
роботи у процесі укладання й виконання Державного бюджету. Одним із
різновидів такої діяльності є робота з мобілізації фінансових ресурсів
протягом року та щоквартально. До прямих окремих цілей системи
управління фінансами належать виявлення у процесі прискореної обробки й
поліпшеного аналізу фінансової документації резервів асигнувань, власних
оборотних засобів підприємств, запасів невстановленого обладнання тощо.

Методи, засоби й організація процесу управління фінансами зумовлюються
такими основними чинниками: єдністю бюджетної системи України;
структурою Міністерства фінансів та інших фінансових органів;
класифікацією прибутків і видатків бюджету, яка відбиває їх
фінансово-економічний та соціальний зміст і значення; методичними
вказівками (правилами) з укладання та виконання Державного бюджету.

Розглянемо критерії оцінювання якості управління й планування фінансами.

Для процесу укладання бюджету — Досягнення необхідних пропорцій у
розподілі національного доходу між галузями народного господарства,
територіями та економічними районами; додержання темпів, що забезпечують
випереджальне зростання найпрогресивніших галузей економіки; досягнення
необхідного (оптимального) співвідношення між частинами бюджету.

Для процесу виконання бюджету — повне і точне виконання його прибуткової
частини; правильна організація фінансування всіх передбачених у бюджеті
заходів.

Управлінські процеси, що відбуваються в системі фінансових органів,
являють собою складний комплекс розрахункових, облікових, контрольних,
аналітичних та організаційних процедур, спрямованих на реалізацію
функцій фінансово-бюджетного планування, обліку виконання бюджету й
контролю виконання фінансових планів, а також аналізу
фінансово-господарської діяльності міністерств, відомств, підприємств,
організацій і установ. Окремі процеси в діяльності фінансових органів
взаємопов’язані, а їх взаємодія визначає можливості технологічних рішень
щодо реалізації тих або інших функцій.

Природно, що зазначені особливості слід ураховувати під час упровадження
АСФР у практику управлінської роботи фінансових органів. Більш того,
лише їх ретельний і всебічний аналіз дозволить створити уявлення про
послідовність і взаємоузгодженість робіт з укладання та виконання
бюджету з використанням ЕОМ, визначити необхідний склад технічних
засобів для обробки економічної інформації, врахувати вимоги до складу
показників і засобів розв’язання окремих завдань.

Методологія проектування АСФР базується на поступовому впровадженні
автоматизованих елементів (задач) в існуючу систему обробки інформації,
причому одним із критеріїв тут є вимога щодо певної стійкості та
надійності функціонування, коли йдеться про поєднання автоматизованих
фрагментів роботи та елементів з традиційними методами.

Оскільки система створюється в кілька етапів і достатньо сильно
розтягнена в часі, найважливішим моментом для правильного розуміння
рівня та можливості автоматизації, послідовності виконання робіт і їх
взаємної координації є наявність чіткої структури системи машинної
обробки інформації. В АСФР (як і в інших АІС органів державного
управління) така структура, з одного боку, дозволяє визначати порядок
планування, розробки, упровадження окремих задач і їх комплексів, а з
іншого — розробляти й практично застосовувати необхідні методи їх
автоматизації.

Організаційно АСФР являє собою сукупність взаємопов’язаних між собою
підсистем:

ОЕЗ — організаційно-економічне забезпечення;

ІЗ — інформаційне забезпечення;

ПЗ — програмне забезпечення;

ТЗ — технічне забезпечення;

ОПЗ — організаційно-правове забезпечення;

ТлЗ — технологічне забезпечення;

КЗ — кадрове забезпечення

Організацшно-економічне забезпечення АСФР являє собою сукупність засобів
з удосконалення механізму, структури управління процесами укладання і
виконання Держбюджету України на основі застосування обчислювальної
техніки, економіко-мате-матичних методів і моделей.

В процесі побудови і розвитку підсистеми ОЕЗ розглядаються наступні
питання: розроблення і вдосконалення функціональної структури і склад
задач; постановки задач; вибір послідовності їхнього впровадження;
розроблення взаємозв’язку, організації і методології розв’язання задач;
розроблення методів і форм взаємодії АСФР з іншими АІС; удосконалення
організаційної структури управління фінансами; вибір напрямків
удосконалення системи управління фінансами на основі аналізу традиційної
системи управління; оцінка економічної ефективності від впровадження.

Під час розроблення моделей, алгоритмів і схем розв’язування фінансових
задач їх розбивають на типи з метою скорочення обсягів робіт як з
алгоритмізації фінансових розрахунків, так і щодо програмування на ЕОМ.
Типізація виконується порівнянням одпорідності показника або показників,
єдності методів і схем розрахунків, взаємної відповідності вхідної та
вихідної інформації і єдності форм подання результатів розрахунків.

Створення організаційно-економічного забезпечення завершується
розробленням методичних вказівок з укладання та виконання Державного
бюджету, в яких зафіксовано методи розв’язування кожної фінансової
задачі, що забезпечує однозначність виконуваних розрахунків та
взаємоузгодження всіх розділів бюджету. Для цього методичні вказівки
слід подати у вигляді описів конкретних процесів і операцій, що
супроводжують розроблення бюджету.

Найважливішою складовою ОЕЗ АСФР є функціональна структура, що включає
склад задач системи. Ця структура являє собою комплекс взаємопов’язаних
елементів системи, що відбиває структуру Державного бюджету України,
етапи та стадії його укладання й виконання, перелік розрахунків, що при
цьому виконуються. Вона необхідна для визначення складу робіт зі
створення АСФР і послідовності розроблення її окремих елементів,
визначення основних вимог до забезпечувальних підсистем, для планування
робіт зі створення системи на всіх рівнях.

У функціональній структурі вирізняють функціональні підсистеми, блоки,
комплекси задач і окремі задачі. Як відомо, функціональна підсистема —
це відносно самостійна частина системи, що характеризується певним
цільовим призначенням, відповідною підпорядкованістю, відокремленістю
інформаційної бази, методичним спрямуванням розрахунків фінансових
показників і спеціалізацією робіт апарату фінансового органу.

З огляду на сказане виокремлюють чотири функціональні підсистеми АСФР:

• «Зведені розрахунки бюджету»;

• «Державні прибутки»;

• «Фінанси галузей народного господарства»;

• «Видатки бюджетних установ і закладів».

Кожна з підсистем має певне цільове призначення, і в ній здійснюється
управлінський цикл, що реалізує в певній послідовності такі функції
управління: облік, контроль і складання звітності, аналіз виконання
плану, внесення змін до плану та планування.

У кожній із підсистем виокремлюють відповідні функціональні блоки, що
характеризують функції управління, послідовність виконання робіт. Вони
також характеризують технологію робіт і дозволяють проектувати комплекси
задач за однорідними блоками.

Функціональна підсистема «Зведені розрахунки бюджету» являє собою
головну підсистему АСФР, що здійснює зведене планування фінансів і
загальний контроль за виконанням бюджету. Інші підсистеми підпорядковані
цій підсистемі і забезпечують планування фінансів та контроль виконання
бюджету за галузями народного господарства, джерелами надходження коштів
і напрямками їх витрачання.

Той факт, що підсистеми «Державні прибутки», «Фінанси галузей народного
господарства» та «Видатки бюджетних установ і закладів» замикаються на
підсистему «Зведені розрахунки бюджету», . На підставі даних перших
трьох підсистем під час розв’язування задач у підсистемі «Зведені
розрахунки бюджету» складається проект Державного бюджету України,
формується розклад затвердженого бюджету і здійснюється бухгалтерський
облік його виконання, розробляється зведений звіт з виконання.

Водночас підсистема «Фінанси галузей народного господарства»
взаємопов’язана з підсистемами «Державні прибутки» і «Видатки бюджетних
установ і закладів». Ці зв’язки показують органічну єдність
народногосподарського комплексу в економічному та соціальному аспектах,
що простежується у практиці фінансово-бюджетної роботи під час
формування показників взаємовідносин галузей народного господарства з
бюджетом або під час визначення джерел фінансування соціально-культурних
заходів.

Функціональна структура повинна мати певний ступінь деталізації, що
дозволить ідентифікувати всі зв’язки між елементами системи, її слід
довести до відокремлених блоків, комплексів і задач, розв’язуваних у
процесі укладання та виконання бюджету.

Як другий рівень функціональної структури, блоки функціональних
підсистем АСФР відбивають стадійність робіт з укладання й виконання
Державного бюджету. Згідно з цим у структурі АСФР виокремлюють чотири
блоки: «Планування і прогнозування», «Зміна плану», «Облік, контроль і
звітність», «Аналіз».

Блок «Планування і прогнозування» призначений для розв’язування задач з
варіантних розрахунків показників бюджету під час його укладання, тобто
від розрахунків показників по окремих міністерствах або закладах до
зведено-аналітичних розрахунків, що характеризують Державний бюджет
України в цілому, а також матеріали для його обгрунтування. На стадії
формування контрольних цифр бюджету в даному блоці виконуються й
прогнозно-аналітичні розрахунки показників бюджету та зведеного
фінансового балансу держави, що грунтуються на прогнозах динаміки
різноманітних соціально-економічних процесів.

У блоці «Зміна плану» розв’язуються задачі з урахування змін показників
фінансових планів у зв’язку зі змінами, які вносяться в установленому
порядку до показників народногосподарських планів, до порядку
фінансування заходів. Інформація даного блока використовується для
обліку й контролю виконання бюджету, аналізу та планування.

Блок «Облік, контроль і звітність» призначений для розв’язування задач
обліку й контролю виконання бюджету, а також для укладання звітності
щодо його виконання. Тут формується інформація для розв’язування задач
аналізу та планування.

У блоці «Аналіз» розв’язуються задачі аналізу виконання бюджету, планів
державних доходів, фінансово-господарської діяльності міністерств і
відомств, їх підприємств і організацій, використання засобів на
соціально-культурні заходи та управління, подаються оцінки очікуваного
виконання планів. Інформація використовується для контролю за ходом
виконання бюджету і для планування.

Кожний блок підсистем АСФР складається з комплексів задач, що реалізують
виконання конкретної функції фінансово-бюджетної роботи в рамках
відповідних блоків і підсистем АСФР. Комплекси складаються із задач, що
характеризують у сукупності функції фінансово-бюджетної роботи.

Інформаційне забезпечення містить такі основні елементи:

• систему показників;

• засоби формалізованого опису даних;

• систему документації;

• інформаційний фонд;

• систему ведення.

Система показників АСФР являє собою сукупність взаємопов’язаних
показників, що використовуються у процесі реалізації основних функцій
фінансової системи. Система показників є невіддільним складником
(елементом) системи показників народногосподарського планування і згідно
із загальною метою функціонування фінансової системи та її місцем серед
народногосподарських планів має забезпечити планомірне створення
централізованого грошового фонду держави, а також плановий розподіл і
перерозподіл зосередженої й бюджеті частини національного доходу в трьох
основних напрямках: соціальному, міжгалузевому та міжтериторіальному.
Система показників слугує методологічною основою, на якій будуються
засоби формалізованого опису даних, інформаційний фонд, уніфікована
система документації.

Засоби формалізованого опису даних призначені для суворо однозначного і
формалізованого опису даних у процесі автоматизованої обробки інформації
з бюджетного планування і базуються на положеннях Єдиної системи
класифікації і кодування показників (ЄСКК), що являє собою частину
інформаційного забезпечення АСФР, котра становить комплекс
взаємопов’язаних класифікаторів, пристосованих для безпосередньої
обробки засобами обчислювальної техніки з автоматизованою системою
ведення. ЄСКК АСФР належить до Єдиної системи класифікації та кодування
техніко-економічної інформації.

Система документації— це комплекс взаємопов’язаних документів, що
відповідають єдиним правилам та вимогам і містять інформацію для
укладання й виконання Державного бюджету України, планування видатків,
ведення бухгалтерського обліку і складання звітності бюджетних установ,
а також складання звітності підприємств і господарських організацій на
базі засобів обчислювальної техніки. У АСФР виокремлюють три категорії
документів залежно від їх функціонального призначення у процесі
інформаційного забезпечення розрахунків за конкретними задачами:
управлінські документи, що містять інформацію для розв’язування
конкретних задач на різноманітних рівнях системи; уніфіковані форми
документів — УФД— з інструкціями щодо їх заповнення, що слугують
підставою для створення документів першої категорії;
організаційно-методичні документи, котрі регламентують розробку УФД
другої категорії за єдиними вимогами та правилами.

Управлінські документи АСФР являють собою певну сукупність фінансових,
планових, звітно-статистичних, розрахунково-грошових та інших
документів, вибраних з відповідних уніфікованих систем документації
(УСД), що ввійшли до ЗКУД і містять необхідний і достатній набір
показників для реалізації задач АСФР. Управлінські документи, у свою
чергу, класифікуються на основі єдиної методики побудові УСД і
регламентації обігу інформації між рівнями АСФР та іншими
автоматизованими інформаційними системами.

Уніфіковані форми вхідних і вихідних документів утворюють масиви,
скомплектовані залежно від мети їх використання, належності до
конкретної задачі або комплексу задач, до підсистеми або до всіх задач
кожного структурного рівня АСФР. Масиви УФД можуть складатися з окремих
форм або бути зброшуровані в альбоми. Зауважимо, що до масивів УФД
включаються лише затверджені форми, які мають код форми, тобто ті, що
пройшли державну або відомчу реєстрацію. З масивів УФД можна, у свою
чергу, виділити форми документів, затверджені Міністерством фінансів
України, та форми, затверджені іншими міністерствами і відомствами.

Організаційно-методичні документи становлять третю категорію документів
УСД АСФР, що регламентує розроблення уніфікованих форм документів, їхню
реєстрацію та ведення на всіх рівнях АСФР. Використання документів
забезпечує єдину методологію створення УСД АСФР. До її складу включено
державні стандарти, положення, інструкції, розроблені й чинні досі, а
також ті, які ще розробляються (класифікатор фінансової документації,
переліки форм вхідних і вихідних документів і т. ін.).

У процесі розв’язування задач у системі обробляються великі обсяги
інформації. Ця інформація, нагромаджуючись і циркулюючи в інформаційному
фонді, характеризує різноманітні аспекти стану та функціонування
фінансової системи й фінансових органів держави.

У складі інформаційного фонду виокремлюють ряд рівнів, що відповідають
ієрархічній побудові фінансових органів. На всіх рівнях інформаційний
фонд утворюється поєднанням неавтоматизованих і автоматизованих частин.
В інформаційному фонді першого виду зберігання зосереджуються дані,
необхідні для нормального функціонування фінансової системи. Це
директивні й нормативні дані, що регламентують діяльність системи, дані
для проведення ручних розрахунків, архівні документи тощо. Організація
інформаційного фонду цього виду зберігання регулюється діючими правилами
щодо системи діловодства й відповідними нормативними актами та
інструкціями. З появою персональних комп’ютерів функції інформаційного
фонду зазначеного виду зберігання істотно змінилися.

Автоматизований інформаційний фонд являє собою власне інформаційну базу
АСФД і включає всі дані, необхідні для розрахунків зі створення й
виконання Державного бюджету України. Його організація базується на
застосуванні банків Даних.

Автоматизований банк даних АСФР (БнД) — це сукупність даних, а також
мовних, програмних, організаційних і технічних засобів, призначених для
централізованого нагромадження та спільного використання інформації, що
зберігається в ньому, прикладними програмами та користувачами АСФр.
Користувачами можуть бути працівники апарату управління фінансових
органів, персонал обчислювального центру та зовнішні щодо АСФР системи.
Автоматизований банк даних АСФР складається, у свою чергу, із СУБД,
власне бази даних і модулі програмного забезпечення БнД.

Автоматизована система ведення класифікаторів — АСВК— призначена для
централізованого створення й ведення масивів кодових позначень і текстів
всіх категорій класифікаторів, наведених у ЄСКК АСФР, з метою їх
використання для інформаційно-довідкового обслуговування абонентів і
забезпечення різноманітних етапів технологічного процесу обробки даних в
АСФР. Шляхом розроблення та експлуатації АСВК у АСФР автоматизуються й
інтегруються процеси створення і ведення єдиних масивів класифікаторів
для підтримання їх в актуальному стані та практичного використання під
час введення інформації до баз даних показників АСФР, автоматизованого
виготовлення вихідних документів, що видаються на друк або на екран
дисплея. З огляду на визначення та виконувані функції АСВК слід
розглядати як одну з підсистем автоматизованого ведення всієї сукупності
нормативно-довідкової та умовно-постійної інформації (нормативних і
перекодувальних таблиць, динамічних рядів показників, фінансових та
бюджетних норм і нормативів). Окрім того, організаційно АСВК АСФР
входить до складу загальнодержавної автоматизованої системи ведення
загальнодержавних класифікаторів техніко-економічної інформації (АСВК
ТЕІ).

Програмне забезпечення — ПЗ — АСФР являє собою комплекс програм і
засобів програмування, а також відповідну технічну документацію, що
дозволяє виконувати на ЕОМ всі процедури технології обробки даних.
Програмне забезпечення АСФР створюється в кілька етапів, а ступінь
розвитку ПЗ на них визначається складом технічних засобів, складом і
змістом експлуатованих задач автоматизованої системи фінансових
розрахунків, а також ступенем розвитку решти забезпечувальних підсистем.

Основною метою створення ПЗ на всіх етапах розробки АСФР є забезпечення
обчислювальних центрів необхідними програмними засобами обробки
інформації на ЕОМ (збирання, зберігання, передавання, перетворення) для
розв’язування задач АСФР.

Сюди можна віднести й програмне забезпечення БнД АСФР.

Технічне забезпечення АСФР базується на обчислювальних засобах, засобах
зв’язку й передавання даних, що випускаються вітчизняною та зарубіжною
промисловістю.

ЮЦ Мінфіну України є абонентом мережі передавання даних (АПД 200), що
вже діє в інформаційних центрах усіх обласних фінансових управлінь і
більшості інформаційних пунктів районних фінансових відділів, що є
структурами Міністерства фінансів України. В усіх зазначених підрозділах
встановлено кінцеву апаратуру цієї мережі, що дозволяє користувачам АСФР
організовувати обмін даними між рівнями управління системи Мінфіну, а
також іншими користувачами й постачальниками фінансової інформації (АІС
«Податки», АІС Міністерства економіки України, АІС НБУ України, АІС
Державного казначейства України і т. ін.) по телеграфних і телефонних
каналах зв’язку.

Нині в підрозділах системи Міністерства фінансів України інтенсивно
ведуться роботи зі створення й упровадження групових та індивідуальних
автоматизованих робочих місць (АРМ) для фінансових працівників на базі
міні- і мікроЕОМ, об’єднаних у локальні та глобальні обчислювальні
мережі. Така організація роботи дозволяє забезпечити інтегровану обробку
фінансової інформації з використанням сучасної інформаційної технології,
основними принципами якої є гнучкість, інтегрованість, інтерактивність.

Технологічне забезпечення АСФР являє собою сукупність правил і засобів,
що регламентують порядок, черговість і терміни виконання в АІС етапів
технологічного процесу обробки даних, що базуються на єдиних технічних і
програмно-математичних засобах.

Організаційно-правове забезпечення — ОПЗ — сукупність
нормативно-правових актів, інструкцій і положень, які регламентують
правові стосунки в діяльності фінансових та інших органів управління в
умовах функціонування АСФР. ОПЗ забезпечує функціонування чинного
правового регулювання, розробку та прийняття нових правових актів,
пристосованих до нових умов, що виникають у процесі розвитку системи.
Організаційно-правове забезпечення визначає правовий статус
обчислювальних центрів як структурної ланки обчислювальної мережі АСФР;
правовий режим використання інформації і роботи з нею, правовий захист
інформації; юридичну силу «машинних» документів, у тому числі вихідних
(машинограм), електронних документів, одержуваних по каналах зв’язку,
технічних засобів (магнітна стрічка, жорсткі, гнучкі, лазерні магнітні
диски і т. ін.), використовуваних як носії вхідної та вихідної
інформації, а також низку інших актів і правил.

Кадрове забезпечення визначає функції працівників, структури
спеціальностей і посад, необхідних для розробки, експлуатації та
вдосконалення АСФР, засобів добору, розставляння, підготовки і
перепідготовки працівників апарату системи Мінфіну України та створення
умов для їх раціонального використання.

7.3. ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ АСФР У ЦЕНТРАЛЬНИХ І МІСЦЕВИХ
ФІНАНСОВИХ ОРГАНАХ

Організація автоматизованого розв’язування комплексів задач у фінансових
органах усіх рівнів характеризується різноманітністю варіантів
технологічних процесів. Останні значною мірою враховують вимоги
комплексу технічних засобів, визначаючись безпосередньо характером
розв’язуваних задач, у тому числі методами й засобами їх реалізації на
ЕОМ.

Як правило, вибір і обґрунтування використання тієї чи іншої Моделі
(типу) ЕОМ під час розв’язування конкретних задач — Проблема доволі
непроста. Тут потрібно враховувати безліч іноді й суперечливих чинників,
насамперед таких, як необхідність розв’язати задачі в задані терміни,
обсяги оброблюваної інформації, оперативність подання результатів
розв’язування, віддаленість центру обробки даних від користувачів і т.
ін. Розглядаючи в сукупності та оцінюючи в комплексі вимоги, що
ставляться до системи автоматизованої обробки даних, розробники
визначають Не лише конкретний тип ЕОМ, а й розраховують увесь склад
іншого необхідного обладнання.

Вибір ЕОМ для обробки інформації у фінансових органах має грунтуватися
на таких міркуваннях: доводиться обробляти значні за обсягом масиви
вхідної інформації та формувати базу даних, Що потребує великої
місткості зовнішніх запам’ятовуючих пристроїв; розв’язування складних
інформаційно пов’язаних між собою задач часто має відбуватися за
безпосередньої участі фінансового працівника у процесі розв’язування; у
різних поєднаннях застосовують кілька технологічних режимів обробки
інформації — централізований, децентралізований, пакетний,
телеопрацювання, діалоговий.

У разі централізованої обробки технологічний процес включає в себе
операції перетворення вхідної інформації, у тому числі приймання та
реєстрацію первинних документів, запис даних (із контролем) на машинний
носій, обробку на ЕОМ, контроль, оформлення і видавання результатів
розрахунку користувачеві. Однією з особливостей такого процесу обробки є
його локальність, тобто сукупність робіт виконується в обчислювальних
установах у рамках конкретного ЮЦ. Більшість цих робіт пов’язана з
певними термінами, додержання яких визначає ефективність роботи
обчислювального центру.

Децентралізована обробка даних дозволяє розбити на групи ряд операцій
технологічного процесу, обладнавши АРМ спеціальними пунктами збору та
обробки первинної інформації в місцях її виникнення. Пункти, у свою
чергу, оснащуються персональними комп’ютерами, термінальними приладами,
а також апаратурою передавання даних, що дасть змогу працювати в режимах
прямої або дистанційної обробки інформаційних масивів.

В АСФР технологія автоматизованої обробки планової, звітної,
обліково-статистичної та аналітичної інформації має характерні
особливості. Під час обробки планової економічної інформації залучаються
великі обсяги вхідних і вихідних даних, тоді як алгоритми розв’язування
задач зводяться до виконання доволі простих арифметичних і логічних
процедур обробки та перетворення вхідних масивів на впорядковані певним
чином сукупності. При цьому реалізується принцип послідовності виконання
технологічних операцій над масивами. Така організація обробки інформації
на ЕОМ сприяє автоматичному нагромадженню інформаційної бази, необхідної
для проведення процедур аналізу та подальшого прийняття рішень.

Технологічний процес обробки інформації щодо задач цього класу можливий
у разі як централізованого, так і децентралізованого режиму обробки
даних. Проте найефективнішим є їх синтез, тобто оптимальне до кожного
конкретного випадку їх поєднання. Наприклад, виконання функціонального
блоку «Планування і прогнозування» в підсистемі «Зведені розрахунки
бюджету» за цих умов буде розбито на два етапи: збирання і попередня
обробка інформації на місцях, безпосередньо близьких до користувача (у
підрозділах фінансового органу); після передавання здобутих даних до
центральної ЕОМ виконання основного циклу розрахунків.

Деякі планові задачі АСФР, алгоритми яких передбачають визначення
нормативних значень величин на підставі динамічних рядів, множення
планових значень на базові та розрахункові нормативи, складання даних за
окремими ознаками і т. ін., розв’язуються способом прямого обчислення й
організовані в пакети для обробки в реальному режимі часу. До них можна
віднести й задачі кореляційно-регресійного прогнозування.

Обробка звітної та обліково-статистичної інформації забезпечує
автоматизацію ручних процедур реєстрації, контролю й обробки
багаторядкових документів термінової, місячної, квартальної та річної
звітності; ведення рахунків аналітичного обліку, реєстрів
бухгалтерського обліку, бухгалтерських проведень і укладання зведених
нагромаджувальних відомостей. У технологічному процесі обробки
інформації цього класу значне місце посідають операції контролю. Це
зумовлюється тим, що:

По-перше, у процесі обробки звітних даних найбільша питома вага припадає
на інформацію, яка виникає в іншому місці й передається засобами
поштового, кур’єрського зв’язку або по телеграфних каналах, що
спричиняється до появи помилок. По-друге, програмне забезпечення
розв’язування цих задач становлять програми перетворення формату
машинних документів, що вводяться, на формат, в якому інформація
зберігається в масивах бази даних системи.

Нині більшість промислово експлуатованих задач системи належить до
підсистеми «Зведені розрахунки бюджету». Це такі комплекси задач:
«Зведення балансів прибутків і видатків господарських органів та
розробка аналітичних таблиць до бюджету», «Укладання розпису прибутків і
видатків бюджету», «Укладання звітності про виконання бюджету». Логічним
продовженням цих робіт є розрахунки, здійснювані функціональним блоком
«Облік, контроль і звітність» в частині автоматизації комплексу задач
«Бухгалтерський облік виконання бюджету».

Розглянемо приклад розв’язування цієї важливої в
організаційно-економічному розумінні задачі.

Технологічний процес розв’язування комплексу задач орієнтований на
обробку даних у діалоговому режимі з використанням міні-ЕОМ, обладнаної
відокремленими робочими станціями.

Користувачами є фінансові працівники підвідділу виконання бюджету, які й
визначають черговість розв’язування окремих задач, які входять до
структури комплексу: «Облік асигнувань державного бюджету», «Облік
відкритих кредитів по міністерствах і відомствах» і т. ін.

Характерною особливістю автоматизованого розв’язування є тісний
інформаційний взаємозв’язок окремих задач комплексу, а також
використання баз даних інших розрахунків.

У розробленій схемі технологічного процесу розв’язування задач у АСФР
використовуються й позитивні моменти організації процесу обробки
традиційним способом із застосуванням мікро-ЕОМ і клавішних машин.

Метою розв’язування зазначеного комплексу задач є вдосконалення з
допомогою ЕОМ процесу збору, обробки та отримання даних, що стосуються
реалізації оперативного обліку фінансування міністерств і відомств.
Вхідними даними для розв’язування є вхідні документи, які надходять із
галузевих фінансових управлінь або бюджетних управлінь. Задачі комплексу
можуть розв’язуватися як у пакетному режимі, так і в режимі діалогу
фінансового працівника з ЕОМ.

Розв’язування задачі «Облік асигнувань державного бюджету» побудоване
так, щоб масиви вихідних документів формувалися автоматично в міру
заповнення бази даних під час розв’язування задач функціональних блоків
«Планування і прогнозування», «Зміна плану», «Складання розпису
прибутків і видатків державного бюджету» і «Облік змін і складання
уточненого розпису прибутків і видатків державного бюджету». За
допомогою клавіатури можна вносити до бази даних зміни, які одночасно
відображуються на екрані дисплея. Розв’язування задачі має оперативний
характер і виконується в міру надходження змін.

Розв’язування задачі «Облік відкритих кредитів по міністерствах і
відомствах» дозволяє користувачеві в діалоговому режимі обліковувати
відкриті кредити по міністерствах і відомствах у рамках кодів бюджетної
класифікації. З цією метою на екран дисплея після введення в ЕОМ
видаткових розписів (форми 12, 13, 15) видається повідомлення про
залишок бюджетних коштів. За традиційного способу для вирішення питання
про відкриття кредиту тому чи іншому міністерству або відомству
фінансовий працівник мав уручну виконати цілий ряд трудомістких
розрахунків. Упровадження автоматизації дозволило відразу ж за введенням
вхідних даних одержувати щоденну інформацію за плановими даними з
урахуванням змін, сумами відкритих кредитів з початку року та щодо
наявності вільного залишку асигнувань. На вимогу користувача передбачено
на перше число кожного місяця видавати на друкуючий пристрій
машинограми, які містять інформацію з обліку відкритих кредитів.

Уся вихідна інформація комплексу задач може бути отримана у формі
повідомлень на екрані дисплея або видаватися на друк. Завдяки
організації різного роду засобів контролю під час підготовки даних
практично виключається поява помилок. Під час роботи на відокремленій
робочій станції дані з клавіатури вводить фінансовий працівник, а вони
тим часом відображаються на екрані дисплея на заздалегідь виділених
полях, розміри яких визначено за максимальними значеннями застосовуваних
змінних. Послідовність введення даних визначається рухом курсора від
однієї змінної до іншої. Після виконання контролю введені дані
фіксуються в базі даних

Практичну цінність мають три методи контролю: логічний, арифметичний та
візуальний. Організація логічного контролю зводиться до перевірки
значень змінних і застосування правил порівняння під час введення
останніх до ЕОМ. Цей вид контролю передбачає так зване форматування
даних і величин змінних тобто всі поля даних, виділені на екрані
дисплея, мають бути описані у форматах, що відповідають їх можливому
поданню при введенні, а самі введені значення даних мають міститися в
установлених межах (перевірка довірчого інтервалу).

Арифметичний контроль має на меті стежити за виконанням умов, заданих
алгоритмом введення даних у вигляді контрольних співвідношень, записаних
в алгебраїчній формі. Нарешті візуальний контроль являє собою форму
контролю, здійснюваного безпосередньо користувачем у процесі введення
даних, за якого прикладною програмою відображується на екрані текстове
значення кодів, що вводяться.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020