UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія села Балинці Снятинського району Івано-Франківської області (реферат)
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3866
Скачало389
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

Реферат з краєзнавства

 

на тему:

 

“Історія села Балинці Снятинського району

 

Івано-Франківської області”

 

 

 

Вступ

 

Балинці – мальовниче село Покутського краю. На території Балинець

зустрічаються знахідки часів Київської Русі. За народними переказами

Балинці засновано у ХІІ-ХІV ст.

 

Іноді село мало назву “Балканський хутір ( від слова “балка”. Це

припущення підтверджується тим, що навіть і досі на околиці села

збереглися рештки земляних у кріплень, де знаходили посуд тих часів.

 

Легенда розповідає, що у ХІІІ ст. на захід від Балинець існувало село

Петровець.

 

Коли монголо-татари ішли з Коломиї на замок Олешків вони зруйнували це

село. Деякі жителі загинули, а деяким вдалося втекти. Рятуючись від

ворогів, одні посилилися за гаєм, і там виникло село Загай піль інші

поселились під гаєм і там заснували Підгайчики, частина жителів на

північ від поїла, в долині річки Чорняви перейшли банки і там заснували

село Балинці.

 

В середині ХІV ст. ціле Покуття захопила Польща. Перша письмова згадка

про Балинці належить до 1462 року. Село згадується і пізніше від 1483 та

1495 р. В цей час Балинці були властю галицького судді. Доля судила

переживати тяжке ярмо польської окупації.

 

В кінці 15 ст. і в середині 16, 54% селянських господарств були мало

земельні, а 21, 8% - безземельні. Панщина тривала три дні на тиждень у

поміщицькому маєтку. Селян позбавили права виходу з громади. Крім

панщини, вони сплачували різні грошові борги на користь держави.

Селянський наділ у 17 ст. становив 1/4 лану.

 

Важкий феодально-кріпосний гніт доповнювався національними утисками.

Польські феодали намагалися силоміць ополячити населення Балинець.

Посилення соціально-національного гніту загострив боротьбу трудящих

краю. Під впливом агітації посланців Б.Хмельницького селяни Балинець

гуртувалися в озброєні загони. У 1648 р., коли селянсько-козацькі

війська здійснювали похід на Львів, селяни Балинець разом з повстанцями

інших сіл напали на маєток лютого польського шляхтича, в селі

Кулачківцях, спалили його, а майно роздали селянам.

 

В 1743-1744 рр. чрез Балинці, Кулачків ці, Гвіздець переходив

повстанський загін Олекси Довбуша. Селяни охоче допомогли опришкам. Вони

постачали їм продовольство, створювали умови, повідомляли про засідки

ворога і розташування каральних загонів. Цим самим вони карали польських

магнатів. Зі смертю Довбуша погасла й зірка надії на волю для населення

Галичини.

 

В 1772 р. за першим поділом Польщі, Галичина ввійшла до складу

Австро-Угорської імперії. Австрія панувала над усіма націями що входили

до складу імперії. Важко жилося в Балинцях під тиском панщини, яка звела

сільську людину до жалюгідного існування. У 40-х р. 18 ст. більшість

господарств села не мали на 465 дворів лише 30 коней і 192 воли.

 

Крім важких повинностей, селяни платили до 50 видів податків – за

будівлі, фруктові дерева, на утримання сільського писаря тощо. Один лиш

поземельний податок забирав у селян 10% іншого прибутку.

 

У 1809 р. селяни Балинець відмовилися виробляти панщину. За це власниця

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ