.

Зовнішньоекономічна діяльність ТзОВ „Еклер” (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
673 4279
Скачать документ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Менеджмент ЗЕД»

на тему:

Зовнішньоекономічна діяльність ТзОВ „Еклер”

ЗМІСТ

TOC \h \z \t “Загол;1” HYPERLINK \l “_Toc107164943” ВСТУП
PAGEREF _Toc107164943 \h 4

HYPERLINK \l “_Toc107164944” Розділ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ
ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ PAGEREF _Toc107164944 \h 7

HYPERLINK \l “_Toc107164945” Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТЗОВ «ЕКЛЕР»
PAGEREF _Toc107164945 \h 12

HYPERLINK \l “_Toc107164946” Розділ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТЗОВ
«ЕКЛЕР» PAGEREF _Toc107164946 \h 20

HYPERLINK \l “_Toc107164947” Розділ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДАННЯ
КОНТРАКТУ. PAGEREF _Toc107164947 \h 27

HYPERLINK \l “_Toc107164948” 4.1. Встановлення контактів з іноземним
партнером. PAGEREF _Toc107164948 \h 27

HYPERLINK \l “_Toc107164949” 4.2 ПІДГОТОВКА ПРОЕКТУ КОНТРАКТУ.
PAGEREF _Toc107164949 \h 29

HYPERLINK \l “_Toc107164950” 4.3. ПРОРОБКА БАЗИСНИХ ТА
ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ УМОВ КОНТРАКТУ. PAGEREF _Toc107164950 \h 30

HYPERLINK \l “_Toc107164951” 4.4 ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ ТА УКЛАДАННЯ
КОНТРАКТУ. PAGEREF _Toc107164951 \h 33

HYPERLINK \l “_Toc107164952” ВИСНОВОК PAGEREF _Toc107164952 \h 42

HYPERLINK \l “_Toc107164953” СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ PAGEREF
_Toc107164953 \h 43

HYPERLINK \l “_Toc107164954” ДОДАТКИ PAGEREF _Toc107164954 \h 45

ВСТУП

Розвиток ринкових відносин в Україні, необхідність її входження в
світовий інтеграційний процес, лібералізація зовнішньоекономічної
діяльності (ЗЕД), надання підприємствам і організаціям, що випускають
конкурентноздатну продукцію, права виходу на світовий ринок вимагають
нових підходів до управління ЗЕД. Тому вивчення різних аспектів
управління зовнішньоекономічною діяльністю, особливо на рівні
підприємства як основної і першочергової ланки зовнішньоекономічного
комплексу країни, викликає сьогодні велику практичну цікавість.

На думку ряду спеціалістів, поняття „зовнішньоекономічна діяльність”
(ЗЕД) з’явилось в Україні з початком економічної реформи, в 1987 р.
Одним з центральних напрямків даної економічної реформи була
децентралізація зовнішньої торгівлі, надання підприємствам права
безпосереднього виходу на зовнішній ринок і стимулювання розвитку ЗЕД на
рівні господарських

суб’єктів.

Визначною особливістю функціонування світового господарства на початку
XXI сторіччя є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин.
Одним із найважливіших елементів механізму управління міжнародними
економічними відносинами, що здійснюються шляхом проведення комерційних
операцій, є зовнішньоекономічна діяльність.

Сучасний етап розвитку світогосподарських зв’язків характеризується
розширенням усіх форм міжнародних економічних відносин на основі
швидкого росту продуктивних сил, який обумовлений прискоренням
науково-технічного прогресу. Наслідком цього є постійно зростаюча
концентрація виробництва й укрупнення його розмірів, що підсилює
тенденцію до інтернаціоналізації господарського життя, сприяє розвитку
міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва.

Особливістю сучасного етапу економічного розвитку є швидкий ріст
міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями і результатами
виробничо-технічного співробітництва, також характерний бурхливий ріст
ринку послуг (страхових, лізингових, транспортних, тощо).

В результаті проведення економічних реформ в зовнішній сфері
сформувалось два поняття: “зовнішньоекономічні зв’язки” (ЗЕЗ) і
“зовнішньо-економічна діяльність” (ЗЕД).

На відміну від ЗЕЗ, які являють собою різні форми, засоби і методи
зовнішньоекономічних відносин між країнами, ЗЕД висвітлює
зовнішньоекономічну діяльність на рівні виробничих структур (фірм,
організацій, підприємств, об’єднань і т.д.). ЗЕД можна визначити як
сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних і
оперативно-комерційних функцій підприємства, пов’язаних з його виходом
на зовнішній ринок та участю в зовнішньоекономічних операціях.

Основними мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть бути :

1.Розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою
максималізації прибутку.

2. Закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій
і обладнання.

3. Залученню інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва з
урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в
порівнянні з внутрішнім ринком.

4. Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва,
зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових
товарних ринках.

5. Участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперуванні
виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки.

Треба підкреслити, що роль ЗЕД як зовнішнього фактора економічного росту
в сучасних умовах постійно зростає. Посилюється її вплив на
соціально-економічний розвиток не тільки країни але й кожного
господарського суб’єкта.

ЗЕД — поняття багатогранне. Воно включає наступні види діяльності:
зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування. міжнародне
науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне
співробітництво, валютно-фінансові і кредитні операції.

Кожен з видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Наприклад, формами
зовнішньої торгівлі являється експорт, імпорт, реекспорт: реімпорт.
Формами виробничої кооперації — спільне виробництво на основі
спеціалізації – спільні підприємства двох чи більше іноземних партнерів.
підрядна кооперація та ін.

Мета курсової роботи: Оцінити ЗЕД ТзОВ «Еклер».

Завдання курсової роботи:

Оцінити ефективність ЗЕД ТзОВ «Еклер», встановити контакти з новим
партнером, підготувати проект контракту, провести переговори та укласти
його.

Розділ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ
ОПЕРАЦІЙ

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) – діяльність суб’єкта господарської
діяльності України й іноземного суб’єкта господарської діяльності,
побудована на взаєминах між ними, що має місце як на території України,
так і за її межами. ЗЕД являє собою сукупність міжнародних комерційних
операцій, спрямованих на організацію, проведення і регулювання процесу
обміну товарами, послугами, результатами творчої діяльності. Міжнародний
обмін товарами економічно до цільний для країн.

якщо на виробництво експортних товарів країна витрачає менше суспільної
праці, ніж повинна була б витраті іти на виробництво товарів замість
імпортованих на суму. яка виручена від експорту.

Експорт – продаж товарів іноземним суб’єктам і господарської діяльності
і вивіз товарів через митний кордон України, крім тих випадків, коли
суб’єкт ЗЕД передає майно господарської діяльності іноземному суб’єкту
як натуральну частку участі у формуванні статутного капіталу при
спільній господарській діяльності.

Реекспорт — продаж іноземним суб’єктам ЗЕД і вивіз за межі України
товарів, які були раніше імпортовані на територію України і не
піддавалися переробці.

Імпорт — закупівля в іноземних суб’єктів ЗЕД товарів і їхній увіз на
територію України, включаючи закупівлю товарів, призначених для власного
споживання установами й організаціями України, розташованими за її
межами.

Реімпорт – увіз через границю раніше вивезеної за межі митної території
продукції, яка не піддавалася там переробці.

Транзит – переміщення товарів, вироблених за межами України через
територію України без будь-якого використання цих товарів на зазначеній
території.

Класифікація зовнішньоекономічних операцій, етапи їхнього проведення.

Міжнародна практика проведення зовнішньоекономічних операцій припускає
здійснення певних видів комерційної діяльності табл 1, що складається з
окремих етапів і стадій, на кожному з яких вирішуються конкретні задачі
і виконуються формальності, що пов’язані з оформленням, пересиланням і
обробкою документації, необхідної для забезпечення виконання угоди.

Таблиця 1.

Класифікація зовнішньоекономічних операцій.

№ Ознака класифікації Види операцій

1 За напрямками торгівлі. Експортні, імпортні. ре експортні, реімпорті,
транзиті.

2 За групами товарів. Купівля-продаж машин і устаткування, сировинних і
продовольчих, непродовольчих товарів і тд.

3 За ступенем готовності товару до продажу. Поставка готової продукції,
вузлів і деталей для зборки, комплектного устаткування і т.д.

4 Товарообмінні операції. Зустрічні закупівлі, бартер, викуп застарілої
продукції, переробка давальницької сировини й інші.

5 Торгівля науковотехнічними досягненнями і надання послуг.
Купівля-продаж ліцензій, “ноу-хау”, інжиніринг, факторинг, оренда,
туризм, підряд, транспортування і інші.

6 Торговельно- посередницька діяльність. Консигнаційні, комісійні,
агентські, брокерські операції.

7 Торгівля змагального типу. Аукціони, біржова торгівля, міжнародні
торги.

Процес проведення зовнішньоекономічних операцій розбивається на кілька
етапів і стадій:

1. Підготовчий етап:

° аналіз кон’юнктури міжнародного ринку, рівня його монополізації
великими компаніями, можливості проникнення на цей ринок;

° вибір форми і методів роботи на ринку;

° вибір контрагентів;

° аналіз і розрахунок цін;

° рекламна кампанія.

2. Організаційний етап:

° встановлення контакту з потенційними контрагентами;

° підготовка і проведення переговорів;

укладання контракту.

3. Виконавчий етап:

° підготовка товару до відвантаження (експортером) і підготовка

до прийому товару (імпортером);

° оформлення документації:

° укладання допоміжних контрактів (страхових, транспортних, і т.п.);

° врегулювання суперечок:

° здійснення розрахунків.

До основних відносяться операції, які здійснюються на розрахунковій
основі між безпосередніми учасниками цих операцій (контрагентами різних
країн). Це операції:

1) по обміну науково-технічними знаннями в формі торгівлі патентами,
ліцензіями, “ноу-хау”;

2) по обміну товарами в матеріально-речовій формі (експортно-імпортні
операції);

3) по обміну технічними послугами в формі консультативного і
будівельного інжиніринга;

4) орендні, в тому числі лізингові;

5) по наданню консультаційних послуг в галузі інформації та
удосконалення управління;

6) по міжнародному туризму;

7) по обміну кінофільмами, телепрограмами та ін.

До допоміжних зовнішньоторгових відносяться операції:

1) по міжнародних перевезеннях;

2) транспортно-експедиторські;

3) по страхуванню вантажів;

4) по збереженню вантажів при міжнародних перевезеннях;

5) операції по міжнародних розрахунках та ін.

Допоміжні операції одержали назву операцій товаропросування, тому що
пов’язані з рухом товару до споживача. Зовнішньоторгові операції
мінялися й ускладнювалися в міру розвитку зовнішньої торгівлі. Першими
операціями, які склалися до появи грошових знаків, були операції обміну.
Пізніше, з появою грошей, операції обміну були витіснені операціями
купівлі-продажу, котрі переважають і в наші дні. Однак форми і види
зовнішньоторгових операцій продовжують розвиватися й вдосконалюватися.

Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТЗОВ «ЕКЛЕР»

Згідно з законом України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.
04. 1991р.

ТзОВ «Еклер» як юридична особа є суб’єктом ЗЕД, та може самостійно, у
визначених законодавством межах, здійснювати ЗЕД.

ТзОВ «Еклер» здійснює такі види ЗЕД:

Експортує кондитерські вироби.

Імпортує сировину.

Здійснює інші види діяльності зазначені в установчих документах.

ТзОВ «Еклер» є колективною власністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю – це об’єднання вкладників
капіталу, що несуть відповідальність за свою діяльність тільки своїм
внеском. Внесок надає право на одержання частини прибутку і право
голосу. Пайовиком може бути й одна особа. Від імені товариства угоди
можуть укладати одна чи більше осіб, призначених загальними зборами.
Товариство з обмеженою відповідальністю є юридичною особою і не
зобов’язане публікувати звіти про свою діяльність.

Товариства ч обмеженою відповідальністю мають назву:

у США (закрита корпорація) — Close corporation & Р;

у Великобританії (приватна компанія з обмеженою відповідальністю)
Private limited company;

у Франції Sociele a responsabili;

у Німеччині Geseiiischafl mil beschrankter 1 Iaftung(GmBН).

В даній курсовій роботі розглядається діяльність саме товариства з
обмеженою відповідальністю на прикладі ТзОВ «Еклер».

Колективне підприємство (точніше його можна було б назвати “підприємство
колективної власності”) — це організаційно-правова форма підприємства,
заснованого на власності трудового колективу підприємства.

Визначення колективне означає, що підприємство належить колективу
співвласників (засновників, учасників), які діють як один суб’єкт права
колективної власності. Правосуб’єктність власника (у даному разі
колективу або групи власників, організованих у колективне підприємство з
правами юридичної особи) реалізується через юридичну особу —
підприємство, яке володіє, користується і розпоряджається майном
відповідно до свого статуту (статті 6, 20 і 21 Закону України “Про
власність”). Це вид недержавної юридичної особи. Право колективної
власності у колективному підприємстві безпосередньо здійснюють його
органи управління — вищий орган управління (загальні збори або
конференція) і правління. Отже, колективне підприємство, поки воно діє,
— це об’єкт права власності відповідної юридичної особи. Його засновники
і учасники є власниками часток (паїв, вкладів) у майні підприємства.

Інакше визначає поняття колективного підприємства Закон України “Про
власність”, згідно з яким видів колективних підприємств стільки ж,
скільки суб’єктів права колективної власності названо в ст. 20 Закону
України “Про власність”: колективні підприємства (наприклад,
підприємство, приватизоване трудовим колективом державного підприємства
і не перетворене на інший вид; колективне сільськогосподарське
підприємство); акціонерне або інше статутне господарське товариство
(статті 25 і 26

Закону); виробничий кооператив (ст. 24 Закону; підприємство, яке
засноване на власності об’єднання громадян (наприклад, профспілкове —
ст. 28 Закону); підприємство релігійної організації (ст. 29 Закону);
підприємство, створене господарським об’єднанням (ст. 27 Закону).
Специфічним видом колективного підприємства є також орендне підприємство
(ст, 22 Закону України “Про власність”).

Одним з найпоширеніших видів господарських товариств в економічній сфері
України є товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ).

Відповідно до ст. 50 Закону України “Про господарські товариства”
товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має
статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається
установчими документами. За своїми правовими характеристиками ТзОВ
належить до об’єднань капіталів, але має деякі елементи особових
(персональних) відносин між учасниками.

ТзОВ може складатися з двох і більше учасників. Закон не обмежує
максимальну кількість його учасників, але практика діяльності подібних
товариств свідчить, що число їх учасників не повинно перевищувати 50
осіб. В середньому ж кількість членів ТзОВ коливається від 2 до 5 осіб.

ТзОВ діє на підставі установчого договору і статуту. Однією з
особливостей змісту установчих документів товариства є те, що вони, крім
відомостей, загальних для всіх видів господарських товариств, повинні
містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад
та порядок внесення ними вкладів.

Називаючи цей вид товариства “товариством з обмеженою відповідальністю”,
законодавець не має на увазі обмеження відповідальності товариства як
суб’єкта господарського права (юридичної особи) якимись певними
розмірами майна або грошових коштів (наприклад, лише розміром статутного
фонду). Насправді йдеться про обмеження відповідальності учасників
товариства, які несуть її ризик у межах своїх вкладів до статутного
фонду. Установчими документами товариства з обмеженою відповідальністю
може бути передбачено, що учасники, які не повністю внесли вклади,
відповідають за зобов’язаннями товариства також у межах невнесеної
частини вкладу.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд,
розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100
мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної
плати, діючої на момент створення товариства.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з
учасників зобов’язаний внести до тимчасового розрахункового рахунку в
банку не менше 30 % відсотків зазначеного в установчих документах
вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою.
Учасник зобов’язаний повністю внести свій вклад не пізніше 1 року після
реєстрації товариства.

Одною з відмінностей товариства з обмеженою відповідальністю від
акціонерного товариства є те, що учасник товариства з обмеженою
відповідальністю може передати свою частку (чи її частину) одному чи
кільком учасникам цього товариства, а якщо інше не передбачено
установчими документами, то і третім особам лише за згодою інших
учасників. Учасники товариства користуються переважним правом придбання
частки учасника, який її відступив, пропорційно їхнім часткам у
статутному фонді товариства або в іншому, погодженому між ними розмірі.

Будь-який з учасників має право вийти з товариства зі сплатою йому
вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному
фонді. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути
повернений повністю або частково в натуральній формі.

Учасник також може бути виключеним з товариства за рішенням зборів
учасників, якщо систематично не виконує свої обов’язки або якщо його дії
суперечать досягненню цілей товариства.

Управління ТзОВ здійснюється за допомогою системи органів, які формують
учасники товариства. Функції з управління товариством поділяються між
його органами:

вищим – зборами учасників;

виконавчим – дирекцією (директором);

контролюючим – ревізійною комісією.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників,
що складаються з учасників або призначених ними представників. До
компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю
належить:

1. визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження
його планів та звітів про їх виконання;

2. внесення змін до статуту товариства;

3. обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної
комісії;

4. затвердження річних результатів діяльності товариства, звітів і
висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку;

5. створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та
представництв, затвердження їхніх статутів та положень;

6. винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності
посадових осіб товариства;

7. затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів
товариства, визначення його організаційної структури;

8. встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових
вкладів;

9. вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

10. виключення учасника з товариства;

11. визначення умов оплати праці посадових осіб товариства;

12. затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує
зазначену в статуті товариства;

13. прийняття рішення про припинення діяльності товариства.

Статутом товариства до компетенції зборів учасників можуть бути
віднесені й інші питання.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що
володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів
учасників товариства.

Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не
рідше як 2 рази на рік, якщо інше не передбачено установчими
документами. Такі збори вважаються повноважними, якщо на них присутні
учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більш як
60 % голосів.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган:
колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Членами виконавчого
органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.
Дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за
винятком тих, що входять до виключної компетенції зборів учасників, її
повноваження при цьому визначено ст. 62 Закону України “Про господарські
товариства” та установчими документами товариства.

Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою
відповідальністю здійснює ревізійна комісія, що утворюється зборами
учасників товариства з їх числа у кількості не менше трьох осіб. Її
діяльність регламентовано ст. 63 Закону України “Про господарські
товариства”.

Поняття акціонерного товариства.

Це так зване товариство капіталів. Особливості його правового статусу
виражає визначення акціонерне. Ці особливості обумовлені акціонерною
власністю, акціонерним способом формування і функціонування статутного
фонду товариства.

Акціонерним визнається засноване на установчому договорі та статуті
товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій
рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями
тільки майном товариства.; 3 визначення випливають особливості
акціонерного товариства, які обумовлюють специфіку його юридичного
статусу. По-перше, статутний фонд акціонерного товариства має акціонерну
природу, формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та/або
юридичним особам. По-друге, акціонерне товариство має публічний статус
емітента цінних паперів (акцій, облігацій). Інші товариства не мають
статусу емітента акцій. Акціонерне товариство є юридичною особою, яка
від свого імені випускає акції і зобов’язується своєчасно виконувати
обов’язки, що випливають з умов їх випуску. Шляхом випуску і продажу
акцій акціонерні товариства формують свої статутні фонди, і збільшують
їх, якщо це необхідно.

Акції відкритих акціонерних товариств допускаються до вільного продажу
на умовах, визначених Законом України “Про цінні папери і фондову
біржу”, іншими актами про фондовий ринок. По-третє, фізичні та юридичні
особи. які придбали акції акціонерних товариств, фіксуються у реєстрі
власників іменних цінних паперів і набувають статусу акціонерів. Права
та обов’язки акціонерів визначені статтями 1-0 і 11 Закону України “Про
господарські товариства”, статтями 4, 5, 8 і 9 Закону України “Про пінні
папери і фондову біржу”. По-четверте, особливою ознакою акціонерного
товариства є обмеження відповідальності акціонерів. Акціонери
відповідають (точніше — несуть ризик відповідальності) за зобов’язаннями
товариства тільки в межах належних їм акцій. За ознакою відповідальності
акціонерів акціонерне товариство належить до товариств з обмеженою
відповідальністю.

Юридичний статус акціонерного товариства характеризується і деякими
іншими рисами. Так, товариство має засновницькі права щодо створення
господарських об’єднань (участі в існуючих об’єднаннях). Акціонерне
товариство має право створювати дочірні підприємства, наділяти їх
майном, яке належить товариству, призначати керівника та реалізовувати
інші права власника дочірнього підприємства. Законодавством передбачено,
що акціонерне товариство має фірмову марку та товарний знак. Ці
реквізити затверджуються правлінням товариства і реєструються в
Торгово-промисловій палаті України.

Види акціонерних товариств. За способом функціонування акцій закон
розрізняє відкриті та закриті акціонерні товариства. Акції відкритих
товариств можуть розповсюджуватися як шляхом відкритої підписки, так і
шляхом купівлі-продажу на біржі (статті 6—8 Закону України “Про цінні
папери і фондову біржу”, ст. ЗО Закону України “Про господарські
товариства”). В закритому акціонерному товаристві акції розподіляються
між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки або
купівлі-продажу на біржі. Засновники закритих акціонерних товариств до
дня скликання установчих зборів повинні внести не менш як 50 відсотків
номінальної вартості акцій.

Розділ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТЗОВ «ЕКЛЕР»

Оцінку ефективності ТзОВ «Еклер», здійснюємо на основі бухгалтерських
звітів за 2003-2004рр.

Основні показники експортно-імпортних операцій.

Таблиця 2.

п/п Показники експортно-імпортної діяльності підприємства Звітний період

2003р. 2004р.

1. Контрактна вартість імпортної сировини, тис.грн. 15161,07 13040,49

2. Акцизні збори, тис.грн. 32,48787 32,60125

3. Мито і митні збори, тис.грн. 70,39125 76,07001

4. Транспортні витрати, тис.грн. 1028,786 1195,379

5. Вантажно-розвантажувальні витрати, тис.грн. 541,4667 543,3538

6. Складські витрати, тис.грн. 270,7327 108,6713

7. Експедиторські витрати, тис.грн. 259,9043 173,8738

8. Страхові витрати, тис.грн. 64,97575 43,46875

9. Інші витрати на ЗЕД, тис.грн. 54,14602 108,6713

10. Виробнича собівартість продукції, тис.грн. 48732 43468,31

11. Поза виробничі витрати, тис.грн. 5414,667 5433,539

12. Ціна імпорту, тис.грн. 10,82927 11,41013

13. Кількість імпорту, т. 2382,454 217,3415

14. Коефіцієнт кредитного впливу 1,107424 1,111336

15. Експортна виручка за умов надання комерційного кредиту, тис.грн.
55346,88 57761,24

Оцінку ефективності ТзОВ «Еклер» здійснюємо в такій послідовності:

1. Визначимо накладні витрати в аналізованому і базовому році:

Сн=Ст.+Сзр+Сскл+Секспед+Сстр+Сін (1)

де Ст – транспортін витрати за базисом постачання, тис.грн.

Сзр – вантажно-розвантажувальні витрати, тис.грн;

Сскл – складські витрати, тис.грн;

Секспед – експедиторські витрати, тис.грн;

Сстр – страхові витрати, тис.грн;

Сін – інші витрати га ЗЕД, тис.грн.

Сн2004=1195,379+543,3538+108,6713+173,8738+43,46875+108,6713=2173,41795

Сн2003=1028,786+541,4667+270,7327+259,9043+64,97575+54,14602=2220,01147

2. Витрати на імпорт в аналізованому та базовому році.

Сзтімп=Ск+Сн+Са+См (2)

де, Ск – контрактна вартість імпортної сировини, матеріалів, тис.грн.

Сн –накладні витрати, тис.грн;

Са – акцизні збори, тис.грн;

См – мито і митні збори, тис.грн.

Сзмімп2004=13040,49+2173,41795+32,60125+76,07001=15322,57921

Сзмімп2003=15161,07+2220,01147+32,48787+70,39125=17483,96059

3. Визначаємо виручку від експорту за готівку в аналізованому та
базовому році:

(3)

де ВРЕКСГ – виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту,
тис.грн;

КкВ – коефіцієнт кредитного впливу, в частках одиниць

4. Визначаємо виручку від імпорту в аналізованому та базовому році:

ВРімп=Цімп(Nімп (4)

де Цімп – середня ціна імпорту, тис.грн;

Nімп – кількість імпорту.

ВРімп2004=11,41013(2173,415=24798,94769

ВРімп2003=10,82972(2382,454=25801,30973

5. Визначаємо витрати на експорт в аналізованому і базовому році:

Сзтекс=Свир+Спв (5)

Свир – виробнича собівартість, тис.грн;

Спв – поза виробничі витрати, тис.грн.

Сзтекс2004=43468,31+5433,539=48901849

Сзтекс2003=48732+5414,667=54146,667

6. Визначаємо прибуток від імпорту в аналізованому і базовому роках:

Пімп=ВРімп-Сзтімп (6)

де ВРімп – виручка від імпорту, тис.грн,

Сзтімп – витрати на імпорт, тис.грн,

Пімп2004=24798,94769-15322,57921=9476,36848

Пімп2003=25801,30973-17483,96059=8317,34914

7. Визначаємо прибуток від експорту в аналізованому та базовому роках:

Пекс=ВРексг-Сзтекс (7)

де ВРексг – виручка від експорту за готівку, тис.грн;

Сзтекс – витрати на експорт, тис.грн.

Пекс2004=51974,59634-48901,849=3072,74734

Пекс2003=49978,03913-54146,667=-4168,62787

8. Визначаємо експортно-імпортні витрати в аналізованому та базовому
році.

Вексп-імп-Сзтекс+Сзтімп (8)

Сзтекс – витрати на експорт, тис.грн;

Сзтімп – витрати на імпорт, тис.грн.

Векс-імп2004=48901,849+15322,57921=64224,42821

Векс-імп2003=54146,667+17483,96059=71630,62759

9. Визначаємо прибуток від експортно-імпортних операцій в аналізованому
і базовому році.

Пекс-імп=Пекс+Пімп (9)

де Пекп – прибуток від експорту, тис.грн

Пімп – прибуток від імпорту, тис.грн.

Пекс-імп2004=3072,74734+9476,36848=12549,11582

Пекс-імп2003=-4168,62787+8317,34914=4148,72127

10. Визначаємо ефективність ЗЕД в аналізованому і базовому році.

(10)

де Пекс-імп – прибуток від експортно-імпортних операцій, тис.грн.

Векс-імп – експортно-імпортні витрати, тис.грн.

Отримані результати зводимо в таблицю 3.

Показники

Індекс

одиниця виміру Величина Відхилення

Аналізована Базова Абсолютне Відносне %

1 2 3

Ефективність ЗЕД Езед % 19,539474573 5,79182594 13,747648633 337

Прибуток від експортно-імпортних операцій Пекс-імп тис.грн. 12549,11582
4148,72127 8400,39455 302

Експортно-імпортні витрати Векс-імп тис.грн. 64224,42821 71530,62759
-7406,19938 90

Прибуток від

експорту Пекс тис.грн 3072,74734 -4168,62787 7241,37521 -74

Прибуток від

імпорту Пімп тис.грн. 9476,36848 8317,34914 1159,01934 114

Витрати на експорт Сзт екс тис.грн. 48901,849 54146,667 -5244,818 90

Витрати на імпорт Сзт імп тис.грн. 15322,57921 17483,96059 -2161,38138
88

Виручка від експорту за готівку ВРексг тис.грн. 51974,59634 49978,03913
1996,557215 104

Виручка від імпорту ВРімп тис.грн. 24798,94169 25801,30973 -1002,3620480
96

Коефіцієнт кредитного впливу Ккв част.од. 1,11336 1,107424 0,003912 100

Виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту ВРекск

57761,24 575376,88 2414,56 109

Виробнича собівартість Свир тис.грн. 43468,31 48732 -5263,69 89

Позавиробничі

витрати Спв тис.грн. 5433,539 5414,667 18,872 100

Середня ціна імпорту Цімп тис.грн. 11,41013 10,82972 0,58041 105

Кількість імпорту Nімп т. 2173,415 2382,454 -209,039 91

Контрактна вартість сировини Ск тис.грн. 13040,49 15161,07 -2120,58 86

Накладні витрати Сн тис.грн. 2173,41795 2220,01147 -46,59352 98

Акцизні збори СА тис.грн. 32,60125 32,48787 0,11338 100

Мито і митні збори См тис.грн. 76,07001 70,39125 5,67876 108

Транспортні витрати за базисом постачання Ст тис.грн. 1195,379 1028,786
166,593 116

Вантажно-розвантажувальні витрати Сзр тис.грн. 543,3538 541,4667 1,8871
100

Складські витрати Сскл тис.грн. 108,6713 270,7327 -162,0614 40

Експедиторські витрати Секспед тис.грн. 173,8738 259,9043 -86,0305 67

Страхові витрати Сстр тис.грн. 43,46875 64,97575 -21,507 67

Інші витрати Сін тис.грн. 108,6713 54,14802 54,52528 201

Згідно проведених розрахунків ефективність ЗЕД фірми в аналізованому
періоді склала 19,539474573%, що на 13,747648633% більше ніж у базовому
періоді.

Ефективність ЗЕД зросла за рахунок того, що прибуток від
експортно-імпортних операцій зріс в порівнянні з базовим періодом на
8400,39455грн. і 202%, а витрати експортно-імпортні знизились на
7406,19938грн., що в порівнянні з базовим роком склало 90%.

Прибуток від експортно-імпортних операцій зріс за рахунок того, що
прибуток від імпорту, збільшився на 1159,01934грн. та 14%.

Зменшення експортно-імпортних витрат відбулося за рахунок зменшення
витрат на експорт, які становлять менше на 48901,849. та 90 % в
порівнянні з базовим роком та зменшення витрат на імпорт на 2161,38138,
що в порівнянні з базовим роком склало 88%.

Прибуток від експорту в аналізованому році збільшився на 7241,37521
грн., що в порівнянні з базовим роком склало 74%. Прибуток від експорту
зріс за рахунок того, що виручка від експорту за готівку збільшилась на
1996,557215грн. і 4%, а також витрат на експорт, які зменшились на
5244,818., що в порівнянні з базовим роком склало 90%.

Прибуток від імпорту зріс лише на 1159,01934грн. та 14%. Це зумовлено
тим, що виручка від імпорту знизилась на 1002,3620480грн. та 96%. І
зниженням витрат на імпорт на 88% в порівнянні з базовим роком.

Витрати на експорт зменшились на 5244,818грн., що в порівнянні з
базовим роком складає 90%. Витрати зменшились за рахунок зменшення на
5263,69. та 89% виробничої собівартості і підвищенням поза виробничих
витрат на 18,872грн. в порівнянні з базовим роком.

Витрати на імпорт теж зменшились на 2161,38138., що становить в
порівнянні з базовим роком 88%. Витрати зменшились за рахунок:

контрактної вартості сировини – на 14% ;

накладних витрат – на 2% ;

складські витрати на 60%.

Виручка від експорту за готівку збільшилась на 1996,557215грн., і 4% в
порівнянні з базовим роком, це зумовлено збільшенням виручки від
експорту за умов надання комерційного кредиту на 2414,56грн. і 9% та
збільшенням коефіцієнту кредитного впливу, який становить 0,6% в
порівнянні з базовим роком.

Виручка від імпорту зменшилась на 1002,3620480грн. і 96%, причиною тому
було зменшення кількості імпорту на 209,039. і 91% та невеликим
збільшенням середньої ціни імпорту на 5% в порівнянні з базовим роком.

Накладні витрати зменшились на 98% за рахунок транспортних,
вантажно-розвантажувальних, складських, експедиторських, страхових.

Розділ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДАННЯ КОНТРАКТУ.

4.1. Встановлення контактів з іноземним партнером.

Безпосередньому встановленню контакту з потенційним контрагентом
передувало маркетингове дослідження зовнішнього ринку. Метою такого
дослідження було вивчення попиту на товар, що випускається підприємством
та вибір країни контрагента. При виборі країни контрагента бралися до
уваги такі фактори:

1.Політичні відносини з країною контрагента;

2.Торгово політичні умови

3.Транспортні умови

4.Умови платежу та кредиту

5.Правове питання, тощо.

Проаналізувавши зібраний матеріал для проведення експортної операції з
країною контрагентом, обираємо м.Марсель. Встановлення контакту з
французьким контрагентом здійснюємо в такій послідовності

рис.1.

Ознайомившись з умовами запиту

фірма ТзОВ «Еклер» підготувала і відправила фірмі “FERERO” вільну
оферту(рис.1)

Отримавши вільну оферту фірма “FERERO” ознайомлюється з її змістом і у
разі згоди з умовами оферти готує, і відправляє фірмі “Еклер ” письмове
підтвердження.

Підготовка проекту контракту.SIA «Ferero»

Marsel, Gerodota 132 st. LV-1012

France

Оферта

м. Коломия 10 травня
ц.р.

ТзОВ «Еклер» пропонує Вам придбати на умовах перерахованих нижче,
наступний товар:

Найменування товару : “Кондитерські вироби” (цукерки)

Кількість : 500,00 кг.

Ціна : 15.00 грн/кг у доларах США- 2,8

Загальна сума : 1400 (одна тисяча чотириста доларів США)

Умови поставки : “CIF” (вартість, страхування і фрахт)

Умови оплати : акредив, що відкривається на 60 днів на користь ТзОВ
«Еклер» протягом 2 днів з дати отримання нашого повідомлення про
готовність товару до відвантаження, з виконанням АКБ “Аваль”, м.
Коломия. Платіж здійснюється проти надання наступних документів:

а) рахунку-фактури;

б) відвантажувальної специфікації;

в) транспортної накладної.

Строк поставки: липень ц.р.

Директор ТзОВ «Еклер» Г.М. Обрізко
4.2 ПІДГОТОВКА ПРОЕКТУ КОНТРАКТУ.

На основі телефонних переговорів ТзОВ «Еклер» та фірма “FERERO” Франція
було узгоджено, що проект контракту буде готувати продавець.

Також були визначені усі основні статті та умови майбутнього контракту.

До визначених статей відносять:

Преамбула.

Предмет контракту.

Ціна та кількість.

Строки та умови поставки.

Оплата.

Упаковка та маркування.

Форс – мажор.

Контракт в цілому.

Відповідальність.

Арбітраж та керівний закон.

Інші умови.

Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін.

4.3. ПРОРОБКА БАЗИСНИХ ТА ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ УМОВ КОНТРАКТУ.

Cost, Insurance and Freight (CIF) — «вартість, страхування і фрахт». За
всіма ознаками CIF аналогічне CFR. Відмінність полягає лише в тому, що
продавець повинен застрахувати вантаж від ризику пошкодження або втрати
в процесі транспортування. Продавець укладає договір зі страхувальником
і сплачує йому страхову премію.

Однак при укладенні договору на умовах CIF покупець повинен виходити з
того, що продавець забезпечить мінімально можливе страхування товару.
Продавець також повинен забезпечити митне очищення товару для експорту.

Умови CIF застосовуються при морських та річкових перевезеннях. В інших
випадках (особливо, коли мова йде про контейнерні перевезення) укладають
угоду на умовах СІF.

4.4 ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ ТА УКЛАДАННЯ КОНТРАКТУ.

Після того, як ми встановили контакт з фірмою “FERERO” нами був
складений попередній контракт. Для вирішення всіх питань та усунення
можливих розбіжностей була проведена особиста зустріч між представниками
фірми “Еклер” в особі Голови Правління Обрізко Г.М. та представником
фірми “FERERO” в особі генерального директора Antonis Ziogas, на
підприємстві ТзОВ «Еклер».

Перед зустріччю кожна із сторін готувалась до неї. Наша сторона виробила
тактику проведення переговорів, можливий розподіл ролей учасників,
послідовність викладання питань, що цікавлять. Підготували довідкові та
інші матеріали, які будуть потрібні під час переговорів, розробили шляхи
розв’язання розбіжностей та претензій, підготували можливі відповіді на
питання партнера.

При проведенні переговорів представники фірм розглянули предмет
майбутнього контракту, а також затвердили базу договірних цін.
Затвердили, що контракт буде написаний, як на українській так і на
англійській мовах. Представники обох фірм ретельно вивчали кожну статтю
попереднього контракту. Переважно у всіх питаннях знайшли згоду, але в
деяких виникли суперечки, які були розв’язані шляхом порозуміння.

Особливо була загострена увага на статті “Строки та умови поставки”.
Сторонами було узгоджено штрафні санкції за невиконання контрактних
обов’язків. Також були внесені зміни до попереднього контракту, стосовно
статті “Маркування”.

Було проведено взаємне вивчення об’єктивних аргументів сторін та
знайдені на цій основі взаємоприйняті компромісні рішення. В результаті
переговорів сторони склали спільний проект контракту в якому була
врахована фактична домовленість, якої вони досягли під час переговорів.
Також було вирішено, що контракт роздруковується у двох оригіналах на
українській та англійській мовах. З оригіналу контракту роблять по три
примірники ксерокопій. Контракт підписують у договорі відповідальні
особи.

Контроль за виконанням умов контракту покласти на начальника
зовнішньоекономічного відділу підприємства Петрова І.І. Укладений
сторонами контракт ( Додаток А).

КОНТРАКТ №23869714 /2005/10

М. Коломия
«_15_»__травня 2005р.

Фірма ТзОВ «Еклер» названа у подальшому «Продавець», в особі
директора Обрізко Галини Михайлівни з однієї сторони, і фірма FERERO
названа у подальшому «Покупець», і фірма ВАТ «Ferero»в особі
генерального директора Антоніса Зіогаса, з другої сторони, уклали цей
Контракт про подане нижче..

1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ

Продавець продає, а Покупець купує кондитерські вироби (цукерки) (в
подальшому названі «Товари»),що перераховані в Додатку № І до цього
Контракту, який складає його невід’ємну частину, на суму 1400 (одна
тисяча чотириста) доларів США на умовах, вказаних в Контракті.

2. ЦІНИ ТА ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ КОНТРАКТУ.

2.1. Ціни на Товари, що продаються за цим Контрактом, вказані в Додатку
№1. до цього Контракту і встановлюються в доларах США.

2.2. В ціну включена вартість тари, упаковки та маркування.

2.3. Загальна вартість Контракту 1400 (одна тисяча чотириста) доларів
США.

3.СТРОКИ ТА УМОВИ ПОСТАВКИ

3.1. Продавець поставляє Покупцю Товари на умовах CIF, в місто Марсель.

3.2. Поставка Товарів повинна початися протягом 15 (п’ятнадцяти) днів з
дня отримання банком Продавця АКБ «Аваль» р/р..1212567945891
підтвердження від Покупця про відкриття акредитиву в одному з
європейських або американських банків на рахунок Продавця.

Продавець має право поставити Товари раніше, узгодивши час поставки з
Покупцем, при чому Покупець повинен прийняти Товари і своєчасно оплатити
їх вартість на умовах цього Контракту.

Датою поставки вважається дата по бортовому коносаменту.

Поставка Товарів, що продаються по цьому Контракту, буде здійснюватися
за відвантажувальними реквізитами, які вказані в специфікації №2 Додатку
№2 до цього Контракту, який складає його невід’ємну частину.

Продавець буде сповіщати Покупця про відвантаження Товарів по факсу в 2
(дводенний) строк з моменту відвантаження.

В цьому повідомленні повинні бути зазначені номер товарно-транспортної
накладної або коносаменту, дата відвантаження, найменування та кількість
Товару.

а) у випадку, якщо строки поставки не виконуються, Продавець виплачує
Покупцю узгоджені і раніше оцінені збитки в розмірі 0,5% вартості і
непоставлених товарів на кожний тиждень, що почався, протягом перши
чотирьох тижнів затримки, і 1% за кожний наступний після цього тиждень,
що почався, за умови, що розмір погоджених і раніше оцінених збитків не
повинен перевищувати 8% від вартості кожної одиниці Товарів, для якої
були порушені строки поставки.

б) у випадку затримки поставки більше, як на три місяці, Покупець має
право перервати дію цього Контракту стосовно непоставлених Товарів без
будь-якої компенсації за збитки, які Продавець може понести в зв’язку з
таким розірванням.

в) обсяг погоджених і раніше оцінених збитків не підлягає перегляду
арбітражем.

г) за будь-яких обставин Продавець не несе відповідальності за побічні
збитки.

3.8. У тому випадку, якщо при поставці Товарів вони виявляться
пошкодженими або виявиться кількісна недопоставка, Покупець зобов’язаний
повідомити про це Продавця письмово протягом 30 (тридцяти) днів з дати
поставки, в іншому випадку Продавець не несе відповідальності перед
Покупцем за такі збитки.

3.9. Незважаючи на всі інші положення цього Контракту, Продавець не
несе відповідальності за невиконання строків поставки або за не
поставки, що відбулися внаслідок відсутності транспортних засобів.

4. ОПЛАТА

Оплата здійснюється згідно Договору Продавця з Покупцем. Акредитив
повинен бути підтверджений банком Продавця і реалізується Продавцем по
пред’явленню наступних документів:

– товарно-транспортна накладна в 3-х екземплярах;

– коносамент;

– страхове свідоцтво на імя Покупця.

5. ЯКІСТЬ.

Якість Товарів, що продаються за цим Контрактом, повинна
підтверджуватися сертифікатом якості Продавця.

6. УМОВИ ЗДАЧІ ТА ПРИЙМАННЯ ТОВАРІВ.

Товари вважаються такими, що здані Продавцем та прийняті Покупцем за
якістю – згідно якості, вказаної в сертифікаті якості Продавця; за
кількістю – згідно кількості та ваги, вказаних в коносаменті.

7. УПАКОВКА ТА МАРКУВАННЯ

7.1. Упаковка, в якій відвантажуються Товари, повинна відповідати
встановленим стандартам або технічним умовам і забезпечувати при
належному поводженні з вантажем, схоронність Товарів під час
транспортування з урахуванням перевалок, а також збереження Товарів від
атмосферного впливу.

7.2. Усі ящики повинні з двох протилежних боків мати наступне маркування
фарбою, що не змивається:

Адреса кінцевого отримувача: м.Марсель вул. Геродота 132. LV-1012

Верх

Обережно

Не кантувати

Контракт№__23869714 /2005/10

Продавець м.Коломия, вул.. Коцюбинського, 5 АКБ «Аваль»
р/р..1212567945891

Наряд№___________________________________________

Транс№___________________________________________

Ящик №

Вагабрутто_________________________________________кг.

Вага нетто _________________________________________кг.

Розміри ящика_________________________см(довжина, ширина, висота)

На ящиках, висота яких перевищує 1м, з трьох сторін ящика знаком «0+»
повинен бути позначений центр ваги.

7.3. Будь-яка додаткова або нестандартна упаковка має оплачуватися
покупцем.

8. ГАРАНТІЯ.

8.1. Продавець дає гарантію, що всі Товари не мають дефектів, пов’язаних
з матеріалом, із якого вони виготовлені, або з процесом його
виробництва, на період 12 (дванадцяти) місяців з дати його першого
використання на території користувача.

8.2. Товари, чи їх частина, до роботи яких Покупець пред’являє претензію
відповідно до п.7 Контракту, повинні знаходитись у Покупця до перевірки
і підтвердження обгрунтованості претензії представником Продавця або
іншою вповноваженою Продавцем особою.

9. СТРАХУВАННЯ

Продавець зобов’язується застрахувати Товари на ім’я покупця і
підтвердити це відповідним документом.

10. ФОРС-МАЖОР

Жодна відповідальність не може бути наслідком невиконання будь-яких
положень цього Контракту, якщо це невиконання явилося наслідком причин,
що знаходяться поза сферою контролю Сторони, яка не виконує, подібних
стихійним лихам, екстремальним погодним умовам, пожежам, війнам,
страйкам, військовим діям, втручанню з боку владних структур, ембарго
(названі далі «форс-мажор»), на період, що починається з моменту
об’явлення Стороною, яка не виконує, про форс-мажор і закінчується, коли
форс-мажор закінчиться або закінчився б, якби Сторона, що не виконує,
вжила заходів, які вона в дійсності могла б вжити для виходу з
форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання
зобов’язань за цим Контрактом. Якщо форс-мажор продовжується більше 6
(шести) місяців, то будь-яка зі Сторін може перервати дію цього
Контракту стосовно непоставлених на даний момент Товарів.

11. АРБІТРАЖ ТА КЕРІВНИЙ ЗАКОН

11.1. Усі спори, що виникають внаслідок або у зв’язку з цим Контрактом,
повинні вирішуватись шляхом переговорів між Сторонами.

11.2. Якщо Сторони не можуть дійти згоди протягом 90 (дев’яноста) днів з
дня перших переговорів, то ця розбіжність повинна бути урегульована
арбітражем. Рішення арбітражу є кінцевим і обов’язковим для обох Сторін,
але може бути замінено дружньою угодою між Сторонами.

11.3. Арбітражний суд повинен проводитись відповідно до Правил Арбітражу
«ЮНСИТРАЛ», що діють на момент підписання цього Контракту, виключаючи ті
випадки, коли вищевказані Правила знаходяться в суперечності з
положеннями про арбітраж цього Контракту. В подібних випадках
вирішальними є положення цього Контракту.

11.4. Арбітраж має складатися з трьох судців. Кожна зі сторін має
призначити по одному арбітру. Арбітри, що вибрані таким чином, спільно
обирають третього арбітра, який буде виконувати обов’язки голови
арбітражного суду.

11.5. Арбітраж, включаючи винесення рішення, повинен проходити в
Стокгольмі, Швеція і арбітри при вирішенні спорів, представлених на
їхній розгляд, повинні керуватись положеннями Шведського матеріального
права.

1.1.6. Усі документи, пов’язані з передачею спорів.на розгляд арбітражу
і з рішеннями, що приймаються по них, повинні складатись англійською
мовою, рівно як судовий розгляд повинен проходити на англійській мові.

11.7. Цей Контракт повинен регулюватись і тлумачитись за допомогою
положень Шведського права.

12. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Максимальна відповідальність Продавця перед Покупцем, що походить із або
пов’язана з продажем або використанням будь-яких Товарів, що доставлені
Покупцю згідно цього Контракту, незалежно від того, чи є ця
відповідальність наслідком претензії по виконанню умов Контракту,
гарантії, делікту, включаючи недбалість і подібні упущення, не повинна
ні за яких обставин, виключаючи випадки, коли результатом недбалої
роботи і подібних упущень зі сторони Продавця явилась смерть або тілесні
пошкодження, перевищувати фактичну суму, виплачену Покупцем Продавцю за
дану одиницю Товару, доставленого відповідно до цього і Контракту.
Покупець висловлює свою згоду з тим, що ні за яких обставин Продавець не
може бути відповідальним за втрату прибутку або за будь-які побічні,
випадкові або непрямі збитки, незалежно від причини їх виникнення.

13. КОНТРАКТ В ЦІЛОМУ

Цей Контракт, що включає Додатки № 1, № 2, складений при повному
розумінні Сторонами предмету Контракту і замінює будь-яку іншу угоду по
цьому предмету, що укладена в усній або письмовій формі раніше. Будь-які
усні обговорення стосовно Товарів цим виключаються.

14. ІНШІ УМОВИ

14.1. При тлумаченні цього Контракту має силу документ Інкотермс 1990
року і Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів
1980 року.

14.2. Цей Контракт набирає чинності після його підписання.

14.3. Цей Контракт складено в 2-х екземплярах, по одному для кожної
Сторони, українською та англійською мовами, причому обидва тексти
аутентичні і мають однакову юридичну силу.

15. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

Продавець
Покупець:

Україна Ів-Франківська обл. Франція м. Марсель

М. Коломия, 78200 вул. Геродота 132

Вул.. Коцюбинського5 тел/факс 1213456789101112

Тел/факс 8(03433) 40252
р/р.26002456842597

АКБ “Аваль” р/р..1212567945891 МФО №123456

..
в банку “International”

За Продавця
Покупця

(Обрізко Г.М.) (
Antonis Ziogas )

М.П. М.П.

ВИСНОВОК

ТзОВ «Еклер» займається ЗЕД імпортуючи окрему сировину з-за кордону і
імпортуючи частину готової продукції за кордон.

Оцінка ефективності ЗЕД нашого підприємства показала, що ефективність в
минулому році порівняно з базовим зросла на 237%. Це спричинено
збільшенням прибутку від експортно-імпортних операцій, зменшенням
експортно-імпортних витрат, а також розширенням експорту на зарубіжні
ринки та реалізацію їх великими партіями.

В поточному році фірма “Еклер” уклала угоду з фірмою “FERERO” на
поставку 500кг кондитерських виробів, що склало загальну вартість
контракту 1400 доларів США..

Контакт між фірмами почався з одержання українською фірмою від
французької запиту, на що наша компанія відіслала вільну оферту.

Сторони розробили попередній контракт, провели переговори для усунення
розбіжностей і підписали угоду для товару, який ТзОВ «Еклер» поставляє
фірмі “FERERO” на умовах поставки CIF (вартість, страхування, фрахт).

Таким чином, була успішно проведена зовнішньоекономічна операція по
експорту вітчизняних товарів фірмою ТзОВ “Еклер”. Французький контрагент
залишився задоволеним і виразив подяку за якісний товар. В майбутньому
фірма ТзОВ “Еклер” і надалі буде співпрацювати з французькою фірмою ВАТ
«Ferero» і постачати їй товар в необхідній кількості та у визначений
час.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Звеличують великі цілі і діла. Виступ Президента України Л.Д. Кучми
у Верховній Раді України 22 лютого 2000 року // Урядовий кур’єр. — 2000.
— №34. — 23 лют.

2. Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності

підприємства:” Навч.посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 172с.

3. Балабанов И.Т.,Балабанов А.Й. Внешнеэкономические связи: Учеб.
Пособие — М.: Финансы й статистика, 1998. — 512 с.

4. Внешнеекономичсская деятельность предприятия / Под ред. Проф. Л.Е.
Стровского. — 2-е изд., перераб. Й доп. — М.: ЮНИТИ, 1999. — 823 с.

5. Внешнеекономическая деятельность / Под ред. Проф. Макаго-на Ю.В. —
Донецк: Регион, 1998. — 290 с.

6. Гаевская О.Б. Упрадление международным сотрудничеством: Монография.
— К.: МАУП. 1999. — 168 с.

7. Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник. — 2-е изд.. перераб. й доп. —
М.: Банки й биржи; ЮНИТИ, 1995. — 480 с.

8. Герчикова И.Н. Международное комерческое дело: Учебник для вузов. —
М.: Банки й биржи; ЮНИТИ, 1996. — 501 с.

9. Гордон М.П., Карнаухов СБ. Логистика товародвижения. — 2 е изд.,
перераб. й доп. — М.: Центр економики й маркетинг»,

1999.—208с-

10. Гражданский кодекс Украйни (с изменениями и дополнениями по
состоянию на 15 декабря 1997 года). — Харьков: 000″0диссей”, 1997. — 160
с.

11. Дегтярева О.Й., Полянова ТН., Саркисов СВ. Внешнеекономическая
деятельность: Учеб. пособие. — М.: Дело, 1999.-320с.

12. Дениелс Джон Д., Радеба Ли X. Между народ ний бизнес: внешняя среда
й деловые операции / Пер. с англ. — 6-е

изд. — М.: Дело, 1998. — 784 с.

13. Кузнецова Н.В, Регулирование Внешнезкономической деятельности в
Украяне: Практ. пособие. — К.: СПЛАЙН,.

1998.—220с.

14. Котлер Ф. Основи маркетинга: Пер с англ. / Общ. ред. И вступ, ст.
Е.М. Пеньковой. — М.: Прогресе, 1990.-736 с.

15. Бутинець Ф.Ф. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності
.

Підручник. – Житомир: ПП «Рута», 2001. – 544с.

16. Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів):
Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України
від 06.09.2001р., №201.

ДОДАТКИ

PAGE

PAGE 2

PAGE

PAGE 2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020