UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФеномен революційних пісень (реферат)
Автор
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1645
Скачало326
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з музики

 

Феномен революційних пісень

 

 

Всякий раз, коли говоримо про пісню, на думку приходять знамениті слова

Т. Г. Шевченка:

 

Ну що б, здавалося, слова...

 

Слова та голос — більш нічого.

 

А серце б’єтъся - ожива, Як їх почує!

 

Слова і голос, поезія і музика — велика мобілізуюча сила, яка найкраще

виявляється в боях за людський прогрес. «Кожного разу,— пише композитор

Шостакович,— коли людство рухається вперед, у перших лавах, поруч

прапороносців, крокують музиканти. Вони додають сил мужнім і дужим

борцям, вони кличуть вперед слабких і хитких». І чим запекліші стають

бої, тим мужніше звучить слово революційної пісні. «Там, де бурхливо

розгоряються політичні бої, там народжується політична пісня» (А.

Луначарський). Таким часом в Росії і на Україні була друга половина XIX

ст., коли над цими краями і над усією Європою пронеслися великі

революційні бурі, які принесли народам нові ідеї і нові пісні.

 

Історія знає багато прикладів, коли пісня гуртувала людей у монолітні

ударні бойові сили, які перемагали набагато численніших ворогів. Пісня

діяла як зброя. Французькі війська 6 листопада 1792 року, піднесені до

бойового екстазу словами «Марсельєзи», яку співали, ідучи в бій, усі —

від солдата до командуючого фронтом генерала Дюмур'є, зламали опір

противника і перемогли його з небувалим успіхом. Мобілізуюча сила пісні

була настільки великою, що тодішній німецький поет Ф. Клоп-шток порівняв

«Марсельєзу» зі жницею, яка косить армії. «Вона скосила життя п'ятдесяти

тисяч німецьких солдат, але вістря її серця, одначе, не затупилося» .

 

Ще більшу силу мала пісня на полях революційних боїв. «Інтернаціонал»,

«Червоний прапор», «Варшав'янка», «Сміло, товариші, в ногу», «Шалійте,

шалійте, скажені кати», «Вічний революціонер» і багато інших пісень

діяли на барикадах і фронтах, як багнет, як бомба. Про важливу

мобілізуючу роль і місце революційної пісні в політичному русі народів

колишньої царської Росії не раз писав В. І. Ленін, зокрема в його статті

про Першотравневі демонстрації

 

1913 року читаємо: «Із співанням революційних пісень, з гучними

закликами до революції в усіх передмістях столиці і в усіх кінцях міста,

з червоними прапорами боролися робітничі юрби на протязі кількох годин

протії мобілізованих, з подесятереною енергією урядом, сил поліції і

охрани. І робітники зуміли дати відчути найзавзятішим із царських

опричників, що боротьба йде не в жарт...» Пісня була і зброєю, і

прапором, і організатором великих боїв. Газети, листівки, збірки пісень

популяризували нові пісенні твори, марші, сотні агітаторів навчали людей

співати їх і сміливо виходити з ними на вулицю, іти на барикади.

 

Пісня була випробуваною, діючою масовою зброєю, тому в листівках 1903,

1905, 1917-pp. часто зустрічаються заклики до робітників: «Завчіть

робітничі пісні, надруковані в наших листівках... Виходьте на вулицю!

Беріть червоні прапори! Співайте голосніше ваші бойові пісні!..

Гнобителі дрижать, коли чують звуки робітничих пісень». Усі великі й

малі революційні бої були насичені не тільки брязкотом зброї і

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ