UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПам’ять людини. образне мислення (реферат)
Автор
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6279
Скачало1913
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з психології

 

Пам’ЯТЬ людини. Образне мислення

 

Процеси пам’яті

 

Пам’ять – це психічний пізнавальний процес, який полягає у фіксації,

збереженні та відтворенні попереднього досвіду.

 

Існують такі процеси п’яті:

 

запам’ятовування;

 

відтворення;

 

забування.

 

Запам’ятовування – один з головних процесів пам’яті. Засадовими

стосовного нього є утворення й закріплення тимчасових нервових зв’язків.

Чим складніший матеріал, тим складніші й ті тимчасові зв’язки, які

утворюють підґрунтя запам’ятовування.

 

Запам’ятовування, як і інші психічні процеси, буває мимовільним і

довільним.

 

Мимовільне запам’ятовування здійснюється без спе3іально поставленої мети

запам’ятати. На мимовільне запам’ятовування впливають яскравість,

емоційна забарвленість предметів.

 

Мимовільному запам’ятовуванню сприяє також наявність інтересу. Усе, що

цікавить, запам’ятовується значно легше й утримується в нашій свідомості

значно довше ніж нецікаве.

 

Довільне запам’ятовування відрізняється від мимовільного рівнем

вольового зусилля, наявністю завдання та мотиву. Воно має

цілеспрямований характер, у ньому використовуються спеціальні засоби та

прийоми запам’ятовування.

 

Умовами успішного запам’ятовування є:

 

багаторазове, розумно організоване й систематичне повторення, а не

механічне, що визначається лише кількістю повторень;

 

розбивка матеріалу на частини, виокремлення в ньому смислових одиниць;

 

розуміння тощо.

 

Відтворення – один із головних процесів пом’яті. Воно є показником

міцності запам’ятовування і водночас наслідком цього процесу.

 

Засадою для відтворення є активізація раніше утворених тимчасових

нервових зв’язків у корі великих півкуль головного мозку.

 

Найпростіша форма відтворення – впізнавання. Впізнавання – це

відтворення, що виникає при повторному сприйманні предметів. Впізнавання

буває повним і неповним.

 

При повному впізнаванні повторно сприйнятий предмет відразу

ототожнюється з раніше відомим, повністю відновлюються всі деталі

попереднього ознайомлення з ним.

 

Неповне впізнання характеризується невизначеністю, труднощами

співвідношення об’єкта, що сприймається, з тим, що вже мав місце в

попередньому досвіді.

 

Складнішою формою відтворення є роздування. Особливість згадування

полягає в тому, що воно відбувається без повторного сприймання того, що

відтворюється.

 

Згадування може бути актуальним і мимовільним.

 

Особливою формою довільного відтворення запам’ятованого матеріалу є

пригадування. Потреба в пригадуванні виникає тоді, коли в потрібний

момент не вдається згадати те, що необхідно.

 

Від уміння пригадувати залежить ефективність використання набутих знань,

розвиток пам’яті як психічного процесу взагалі.

 

Один із різновидів довільного відтворення в часі та просторі відтворення

образів нашого минулого.

 

Забування – процес, зворотній у запам’ятовуванні і пролягає у згасанні

тимчасових нервових зв’язків. Якщо набуті знання протягом тривалого часу

не використовуються і не повторюються, то вони поступово забуваються.

Причиною, яка погіршує запам’ятовування може бути негативна індукція,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ