UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВзаємовідношення добра і зла (пошукова робота)
Автор
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2838
Скачало556
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Пошукова робота з психології

 

ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ ДОБРА І ЗЛА

 

Як же співвідносяться між собою розглянуті нами дві основні категорії

моральної свідомості, дві одвічні протилежності — добро і зло?

 

Насамперед, слід, звичайно, зважити на те, що протилежність цих начал

зовсім не означає, що в основі відносин між ними не закладені й певні

взаємозв'язки. Як будь-які універсальні протилежності, добро і зло в

певному розумінні передбачають одне одного: у світі, де неможливо було б

грішити, де перед людиною не відкривався би специфічний вимір злої волі,

можна було б говорити про що завгодно, тільки не про добро. Добро, як ми

пам'ятаємо, передбачає моральний вибір блага, вільне утвердження

орієнтації на нього. Вільне — отже таке, яке має альтернативу. Якби

такої альтернативи не було, прагнення людини до блага не мало би власне

моральної вартості — не кажучи вже про те, що навряд чи було б

здійсненне саме по собі.

 

Причому справа тут не тільки у формальній, суто логічній залежності. Щоб

усвідомити себе як моральну особистість, зібрати свою суб'єктивну

енергію в єдине ціле, виховати свою волю, людина має відчувати весь

ризик, усю незабезпеченість добра, яке не може утвердитися без її

вибору, її рішучого вчинку. Ще Г. В. Ф. Гегель у «Філософії права»

підкреслював «необхідність зла» як принципу суб'єктивної

індивідуальності, котрий моральність має здолати, використавши всі

можливості духовного розвитку.

 

Як зазначають фахівці в галузі педагогіки, особистості, що формується,

може бути потрібен і свій власний, глибоко пережитий досвід зла —

своєрідне моральне щеплення, що гартує її напередодні серйозних життєвих

конфліктів. За словами М. Бубера, «зло людина фактично знає тільки тією

мірою, якою вона знає про саму себе, все інше... не більше ніж ілюзія».

Дитина, підліток, юнак на порозі дорослого життя має так чи інакше

випробувати своє сумління, відчути реальний, не награний страх, реальний

сором, щоб усвідомити внутрішні межі своїх виборів і вчинків на

майбутнє. В набутті цього досвіду, котрого так чи інакше не позбавлений,

мабуть, ніхто, є справжній, неминучий ризик; разом з тим від тактовності

оточуючих дорослих чималою мірою залежить, чи стане цей досвід зла лише

минущим моментом духовно-морального розвитку особистості, чи накладе

згубний відбиток на все її подальше життя. Великий захисник гуманності й

знавець дитячої душі Януш Корчак у цьому зв'язку писав: «Мій принцип —

нехай дитя грішить. Бо ж у конфліктах із совістю і виробляється моральна

стійкість».

 

Таким чином, без можливості зла, а інколи і його актуальної присутності

в моральній свідомості й поведінці особистості неможливе гартування

справжньої моральної доброти.

 

Така «необхідність зла», звісно, не означає, що ми маємо його спеціально

вигадувати, тягти звідкілясь у власне життя, або ж, що найгірше,

створювати собі «образи зла» на зразок тих, про які йшлося вище. Не слід

турбуватися про те, що зла для когось не вистачить. Оскільки людина не є

всемогутньою, для неї завжди залишатиметься відкритою царина морального

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ