.

Функції держави (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
102 26615
Скачать документ

Курсова робота з теорії держави та права

На тему:” Функції держави.”

ПЛАН

І. Вступ.

ІІ. Поняття функцій держави.

ІІІ. Форми та методи здійснення функцій держави.

IV. Види функцій держави.

V. Реалізація функцій держави.

VІ. Висновки.

Список використаної літератури.

І. ВСТУП

Питання про функції держави – це одне із важливих питань не тільки
теорії, але й практики державотворення. Функції держави виражають
соціальну природу держави і конкретизують її суть.

ДЕРЖАВА визначається як організація публічної влади в суспільстві, яка
характеризується наявністю своєї території, суверенітетом, видає закони,
стягує податки, виступає як суб’єкт міжнародних відносин і виражає
інтереси і волю всього народу чи пануючої в ньому частини населення
(зокрема, певного класу), здійснює управління суспільними процесами за
допомогою системи загальнообов’язкових норм (правил) поведінки і
механізму їхнього впровадження у життя.

На сучасному етапі, коли перестали існувати чітко виражені класи, а на
зміну прийшла складна розгалужена соціальна структура, сутність держави
обумовлюється сучасними умовами та тенденціями розвитку суспільства. Цей
період розвитку “характеризується тим, що метою його є всебічний
розвиток людини, забезпечення умов її життя, прав і свобод. Дійсність
просякнута ідеями гуманізму, пріоритету загальнолюдських цінностей. Все
це знаходить своє відображення у сучасних найбільш розвинутих країнах –
правових, демократичних, соціально-орієнтованих.”

Державу треба розглядати не тільки з точки зору сучасності, а й в
історичному її розрізі. І тут треба звернути увагу на різні підходи до
теорії виникнення держави. В теоретичній науці існує багато теорій її
виникнення. Розглянемо деякі з них, найбільш розповсюджені:

теологічна теорія виводила державу з точки зору божественних начал, як
дещо, що надано людству по волі божій;

органічна теорія по суті порівнювала державу з живим організмом,
частинами якого начебто є люди та їх об’єднання;

теорія насильства пояснювала виникнення держави шляхом завоювань та
війн;

договірна теорія виходила з того, що держава виникла в результаті
добровільної угоди між людьми для захисту їх спільних інтересів;

патріархальна теорія пояснювала державу як велику сім’ю, яка з плином
часу розросталася, на чолі з батьком, а згодом монархом;

існує ще й соціально-економічна або марксистська теорія, яка визначала,
що поштовхом для виникнення держави стало вдосконалення знарядь праці,
яке привело до поділу на класи, а також до з’явлення апарату держави –
нової організації влади.

Існують ще й інші теорії виникнення держави, які також заслуговують на
увагу, серед яких космічна, психологічна, географічна, демографічна.

З усіх цих теорій нійбільш обгрутнованою є соціально-економічна теорія,
тому що розглядає соціальні й економічні причини виникнення держави, а
також частково враховує і політичні фактори. Ця теорія виходить із
внутрішніх факторів, але майже не враховує зовнішніх факторів, які
впливали на виникнення держави. До виникнення держави необхідно
підходити з різних позицій, розглядати як внутрішні, так і зовнішні
фактори, як причини, так і умови, а також політичні, економічні,
соціальні і природні фактори, які впливали на виникнення держави.

Отже, в теорії держави і права відсутній єдиний погляд на закономірності
виникнення держави. Всі теорії мають свої особливості виникнення держави
у різних народів. Але жодна з них не володіє достатніми доказами, щоб
можна було прийняти її за основу.

ІІ. ПОНЯТТЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ

Характеристика будь-якої держави обов’язково має на меті розгляд її
основних функцій, в яких безпосередньо виявляється сутність та соціальне
призначення держави. Функції держави тісно пов’язані з її завданнями і
цілями, але не зводяться до них. Аналіз функцій держави повинен
з’ясувати таке питання: що повинна робити держава на певному етапі свого
розвитку і як; на чому повинні бути сконцентровані зусилля її органів і
відомств?

Отже, ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ – це можливі і реальні напрямки діяльності держави
та її органів по забезпеченню потреб та інтересів суспільства, які
виражають сутність і соціальне призначення державного управління
суспільством. В функціях держави знаходять свій вираз її завдання й
цілі, тобто це є певна робота, коло діяльності держави, за допомогою
яких вона може повноцінно діяти як найважливіша складова частина
політичної системи суспільства. Також, для пояснення поняття функції
держави, можна використовувати таке визначення: функція держави – це
саме те, що і як держава “робить”.

Головні завдання і цілі держави на тій чи іншій стадії її розвитку
обумовлюються економічними, політичними, соціальними та іншими умовами
її існування. Тому, основні напрями її діяльності мають об’єктивний
характер, обумовлений потребами життя суспільства. Здійснення функції
держави має постійний, систематичний характер і відбувається протягом
всього часу існування об’єктивно обумовлених завдань, що належить
виконувати державі в конкретних історичних умовах. Функції держави
взаємопов’язані з тими суспільними відносинами, на які держава
намагається активно впливати відповідно до своїх потреб всією своєю
політикою.

Функція, як і багато інших понять у суспільствознавстві, не є власно
юридичним і політичним поняттям. Воно було запозичено із зовсім інших
наук. Наприклад, у фізиці, математиці поняття функції виражає залежність
однієї величини від іншої, а у теорії держави і права цей термін набуває
іншого сенсу.

Особливістю юридичної термінології є запозичення чужих понять та
наповнення їх своїм спеціальним, особливим сенсом, при цьому це поняття
може повністю втратити зв’язок з початковим сенсом.

Так само відбувається й з поняттям “функція”, коли воно потрапляє в
юридичну термінологію. “Функція” в теорії держави і права означає
напрямок, предмет діяльності того чи іншого політико-правового
інституту, зміст цієї діяльності, її забезпечення. Саме цього сенсу
набуває поняття “функція”, коли говориться про функцію держави, уряду,
міністерств, інших державних органів.

Але слід відрізняти функції держави від функцій окремих її органів. У
здійсненні функцій держави так чи інакше беруть участь всі її органи,
весь державний апарат. Функцію ж певного органу не може замінити чи
підмінити ніякий інший. Але всі складові частини органу повинні через
свої безпосередні обов’язки забезпечувати загальні функціональні
завдання цього органу.

ІІІ. ФОРМИ ТА МЕТОДИ ЗДІЙСНЕННЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ

Функції держави розрізняють за формами і методами їх здійснення.
Основними формами здійснення функцій держави є правотворчість,
безпосередня організаторська діяльність та забезпечення здійснення
правових настанов методами переконання, заохочення і примусу.

Форми здійснення функцій характеризують зв’язок держави з правом як
одним з основних засобів здійснення влади. Через право держава проводить
в життя свої функції, свої економічні, політичні, ідеологічні завдання.
В одних випадках держава видає юридичні норми, в других – організовує їх
виконання, у третіх – забезпечує та охороняє їх. В залежності від цього
й розрізняють три основні форми здійснення функцій:

1. Правотворча – державна діяльність, що знаходить свій вираз у розробці
та прийнятті юридичних норм, в яких закріплюються програми діяльності
людей. Вона полягає у виданні нормативних актів, тобто актів, які
встановлюють нові норми, змінюють або відміняють старі.

2. Правовиконавча – державна діяльність, що виражається у прийнятті
заходів щодо виконання норм права. Вона полягає головним чином у виданні
індивідуальних актів, тобто актів, які розраховані тільки на даний,
конкретний випадок (наприклад, видання одноразового планового акту на
будівництво, призначення особи на посаду тощо).

3. Правозабезпечуюча (правоохоронна) – державна діяльність, яка має на
меті контроль та нагляд за дотриманням і виконанням норм, а також
застосовує примусові заходи до порушників встановлених норм. В процесі
здійснення цієї функції вирішуються юридичні справи, пов’язані із
застосуванням санкцій, спорами між окремими особами тощо.

Кожна окрема взята функція держави поєднує в собі ці форми, а також
методи їх здійснення. Але кожна функція має свої певні особливості, які
характерні для виконання тієї чи іншої функції держави. Для прикладу
можна взяти охоронну функцію. Для виконання завдань цієї функції
застосовуються такі форми:

правотворчість – виражається у правовому регулюванні шляхом видання
відповідними державними органами нормативних актів щодо застосування
норм права, спрямованих на забезпечення здійснення прав та свобод
громадян;

безпосередня організаторська діяльність (правовиконавча форма) –
виражається у проведенні конкретних заходів, що стосуються зазначених
питань: розподіл кадрів, їх навчання, забезпечення технічними засобами,
організація цієї роботи;

право забезпечення – виражається у здійснення нагляду за неухильним
виконанням положень нормативних актів, контролі за виконанням норм
права, у забезпеченні правопорядку, безпосередній охороні життя
громадян, запобіганні порушенням шляхом застосування різних санкцій

Методи при здійсненні цієї функції мають дещо особливий характер, як то
переконання шляхом правового виховання населення, проведення різних
попереджувальних заходів, агітації; заохочення шляхом пропаганди досвіду
й надання різних пільг та нагород особам, колективам, які самі не
допускають правопорушень і беруть активну участь у боротьбі з ними;
метод примусу має на увазі застосування до суб’єктів, що скоїли
правопорушення заходів покарання, перевиховання тощо.

Отже, здійснення відповідного напряму державної діяльності вимагає
поєднання форми та методу функції держави.

ІІІ. ВИДИ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ

1. Поділ за ознаками

Розглянемо як функції держави поділяються на види. Поділ функцій на
групи або види базується на наявності певних ознак тієї чи іншої
функції.

Розподіл функцій перш за все треба почати з поділу за сферою діяльності
держави. Отже, в залежності від того в якій сфері суспільного життя
функції держави здійснюються, вирішенню яких завдань вони служать –
внутрішньополітичним чи зовнішньополітичним, ми поділяємо їх на
внутрішні та зовнішні функції. Розглянемо ще розподіл функцій за ознакою
соціального значення. Серед численних внутрішніх та зовнішніх функцій
виділяються основні та додаткові функції держави. Основні функції
характеризують найбільш важливі та загальні напрями діяльності держави
на певному етапі її розвитку. Ці функції мають комплексний характер і
здійснюються численними ланками державного апарату. Основними функціями
держави можна назвати наприклад функції оборони країни, захист
правопорядку, законності, охорони прав та свобод громадян тощо.

Щодо додаткових функцій держави, то вони є складовими частинами основних
функцій і не можуть самостійно розкривати сутність держави.

Функції держави з точки зору їх тривалості у часі поділяються на
постійні, які здійснюються протягом всього часу існування держави, та
тимчасові, які здійснюються протягом певного періоду існування держави.

Тепер повернемося до найбільш чисельної та багатогранної групи як
внутрішні та зовнішні функції держави. До внутрішніх функцій, які
охоплюють сферу внутрішнього, самостійного життя держави, що
безпосередньо стосується кожного члена суспільства, відносяться такі
функції:

охоронна;

економічна;

соціальна;

культурно-виховна;

природоохоронна.

До зовнішніх функцій, які направлені на забезпечення існування держави у
світовому суспільстві, відносяться:

оборона держави від збройних нападів інших держав;

підтримання міжнародних політичних відносин, економічних та культурних
зв’язків;

боротьба з міжнародною злочинністю;

участь у міжнародній охороні навколишнього середовища.

2. Внутрішні функції

Охоронна функція

Це функція державної діяльності виявляється у забезпеченні державою
громадського та правового порядку, а саме: захист та охорона прав та
інтересів громадян та організацій, захист конституційного ладу держави
від протиправних дій, забезпечення внутрішнього миру у суспільстві,
врегулювання суспільних відносин.

Громадський порядок, який держава повинна забезпечувати, це є система
суспільних відносин, які регулюються нормами правового та не правового
характеру (нормами моралі, звичаями, традиціями тощо). У більш вузькому
розумінні, громадський порядок є система суспільних відносин, які
відбуваються головним чином у громадських місцях і забезпечують свободу
та недоторканність особи, громадський спокій, нормальні умови для праці
й відпочинку громадян, функціонування та діяльності органів,
підприємств, установ, організацій.

Громадський порядок охороняється державними органами, громадськими
організаціями та самими громадянами. Особлива роль у забезпеченні
громадського порядку належить органам внутрішніх справ, міліції.

Економічна функція

Ця функція держави сильно змінилася у ході історичного існування держави
від повного невтручання держави в економіку до повного контролю всієї
господарської діяльності та регулювання всіх питань економічного життя
(тоталітарні держави соціалістичного типу).

У сучасних умовах, коли дуже ускладнились господарські зв’язки, держава
не залишається стороннім спостерігачем але й не встановлює повний
контроль. Вона активно розроблює та проводить економічну політику, яка
будується на принципах вільного ринку й вільного підприємництва. Держава
впливає на економіку через податкову політику, кредитно-фінансову та
валютно-грошову системи

Соціальна функція

Виконувати соціальну функцію, це означає, що держава має своїм важливим
завданням турботу про всіх тих громадян, які через ті чи інші обставини
неспроможні забезпечити для себе нормальне існування. Держава проводить
заходи, які направлені на захист від безробіття, виявляє турботу про
дітей та непрацездатних людей.

Культурно-виховна функція

Держава і суспільство в цілому зацікавлені в тому, щоб кожен громадянин
мав освіту, яка відповідає прийнятим нормам. Без освіти в наш час
неможливо уявити активну участь громадян у суспільному житті, у
виробництві, у всіх сферах державної діяльності.

Держава підтримує та розвиває мистецтво, забезпечує для громадян свободу
творчої діяльності.

Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої
діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його
згоди, за винятками, встановленими законом.

Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв’язків України
зі світовим співтовариством.

Культурна спадщина охороняється законом.

Кожний громадянин повинен усвідомлювати, що не може бути сильної,
процвітаючої держави без поваги та збереження історичних традицій і
культурної спадщини. Тому, неодмінна складова частина виховного процесу
є виховання громадян у дусі поваги до історичного минулого, яке є
безцінним надбанням кожної сучасної держави. Також, велике значення має
правове виховання. Кожен громадянин зобов’язаний знати закони своєї
держави та суворо дотримуватись них.

Природоохоронна функція

Без охорони природи та навколишнього середовища неможливо сьогодні
уявити сучасний світ. Людина в результаті своєї господарської діяльності
порушує природні зв’язки, руйнує навколишнє середовище, і цим мимоволі
створює для себе несприятливі, а іноді навіть згубні, умови життя.
Охорона природи – справа всього суспільства, але тільки держава, яка
володіє необхідними засобами та можливостями концентрації зусиль всіх
організацій і громадян, може реально забезпечити захист навколишнього
середовища.

У сучасному світі проблеми охорони та раціонального використання
природних багатств набули великого економічного, соціального та
політичного значення. Вони торкаються інтересів всіх народів та держав.
Чим розумніше використовувати багатства, тим більших успіхів досягнуть
промисловість, сільське господарство тощо.

3. Зовнішні функції

Оборона держави

Ця функція є найважливішим напрямком діяльності держави, тому що вона
націлена на захист мирної праці, суверенітету та територіальної
цілісності держави.

Практичне виконання функції оборони держави покладається також на різні
особливі державні збройні організації. Вони призначені для забезпечення
суверенітету, захисту території, кордону, населення від зовнішніх
посягань та забезпечення громадського порядку й безпеки громадян.
Характер завдань, які виконують збройні державні організації, обумовлює
особливості їх формування, діяльності, управління та забезпечення. До
особливих збройних державних організацій відносяться:

1. Служби зовнішньої розвідки. Вони здійснюють збір інформації на
випадок проведення воєнних дій.

2. Служба безпеки. Вона призначена для захисту державної безпеки та
конституційного ладу від зовнішніх посягань.

3. Поліція (міліція) є основою і гарантом громадського порядку. Міліція
покликана служити всьому суспільству, забезпечувати порядок, спокій і
безпеку громадян.

В сучасних умовах розвиток держави визначається процесом інтеграції
господарського, політичного та культурного життя. Функція
співробітництва та взаємодопомоги виражає інтереси всіх держав. На цій
основі створюються різні організації, діяльність яких направлена на
покращення економічного, політичного та культурного життя суспільства.
Як приклад таких організацій є ООН, ЮНЕСКО, НАТО, Європейський Союз
тощо.

Як було наведено вище, кожна держава пов’язана з іншими державами
різними відносинами: політичними, економічними й культурними. Ці
відносини необхідно встановлювати, розвивати та регулювати.

Економічні відносини: держава є членом світового співтовариства й
відповідно залучається до системи світового господарства. Економічний
розвиток, природні ресурси визначають місце держави на світовому ринку.
Жодна держава не може існувати без економічних зв’язків з іншими
державами. Зовнішня торгівля, кредити й позики, інвестиції, спільні
проекти – це найбільш розповсюджені складові зовнішньоекономічної
діяльності держави.

Культурні відносин: культура кожного народу, держави є здобутком всього
людства. Держава підтримує й розвиває культурні зв’язки, що служить
взаємному духовному зросту та збагаченню. Конкретними видами діяльності
держави в цьому напрямку є: міжнародні виставки, фестивалі, олімпіади,
міжнародний туризм тощо.

Боротьба з міжнародною злочинністю

В останній час все більш широкого розмаху досягла міжнародна
злочинність. Торгівля й контрабанда наркотиків, тероризм, незаконна
торгівля зброєю – це ще неповний перелік найбільш небезпечних видів
міжнародних злочинів.

Жодна країна не може без допомоги інших країн подолати цю проблему.
Безперечною є необхідність спільних дій країн у боротьбі з міжнародною
злочинністю. Конкретними діями держав в цій сфері є створення
міжнародних організацій по боротьбі зі злочинами. Однією з таких
організацій є ІНТЕРПОЛ. Країни спільно планують свою діяльність щодо
попередження та запобігання цих злочинів, проводять спільні заходи,
здійснюють обмін інформацією. Це дозволяє більш ефективно боротися з
міжнародною злочинністю.

Участь у міжнародній охороні навколишнього середовища

На сьогоднішній день дуже гостро постало питання про охорону
навколишнього середовища. Це питання постійно знаходиться в центрі уваги
всього світу. Охорона навколишнього середовища стає складовою частиною
програми завершення будівництва матеріально – технічної бази в країні.

В ряді країн це тісно пов’язано з особливостями кліматичних умов в
даному регіоні. Крупні вчені багатьох країн занепокоєні екологічним
станом природи в різних куточках світу. З державного бюджету все більше
і більше виділяється коштів на підтримання екології в належному стані,
також надають велику допомогу й громадські організації. В деяких країнах
уряд приймає різні міри для попередження порушення законодавства щодо
охорони природи.

IV. РЕАЛІЗАЦІЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ

Реалізація функцій держави здійснюється різними державними
організаціями. Їх кількість, завдання, компетенція, взаємовідносини та
зв’язки між ними визначаються функціями держави. Функція завжди первинна
по відношенню до виконуючої її державної організації. Функція – це ідея,
необхідність діяльності, її напрямок, а державна організація – це та
матеріальна сила, яка втілює цю ідею, матеріалізує її. Функція держави –
це дуже широкий напрямок діяльності і вона не може бути реалізована
якою-небудь однією державною організацією. Кожна з державних організацій
має свої особливі функції, які відрізняються по масштабу від державних
функцій. Функції держави, власно кажучи, виконуються сукупністю
державних організацій.

Існує два види державних організацій. До першого відносяться державні
організації, які здійснюють владну, організаційно-регулятивну
діяльність.

Другий вид представляють державні організації, головним призначенням
яких є безпосередня практична діяльність щодо виконання функцій держави.
Вони створюються органами держави та керуються ними. В залежності від
того, в якій сфері державної діяльності (охоронній, екологічній,
культурно-виховній тощо) діють державні організації, вони поділяються
на види. Наприклад:

В економічній сфері діють державні організації – підприємства та
установи, основним призначенням яких є виробнича або забезпечуючи
виробництво діяльність, а також надання побутових,
кредитно-розрахункових та комунальних послуг населенню. До них
відносяться, наприклад, державні заводи й фабрики, сільськогосподарські
підприємства, підприємства транспорту та зв’язку (залізні дороги, пошта
тощо), торгівельні та побутові підприємства, кредитно-розрахункові
установи тощо.

Культурно-виховні завдання виконуються широкою низкою державних
організацій, таких як учбові заклади, бібліотеки, музеї, театри тощо.

В охоронній сфері практичне виконання функцій покладено на особливі
збройні державні організації. Вони безпосередньо охороняють громадян та
країну від внутрішніх та зовнішніх посягань. До них відносяться частини
та підрозділи збройних сил, служби безпеки, міліція (поліція), розвідка
та деякі інші збройні державні організації.

ВИСНОВКИ

Функції держави багатогранні, їх формування проходить в процесі
становлення та розвитку держави. В різні історичні періоди пріоритетне
значення набувають ті чи інші завдання та цілі держави, а відповідно, й
різні її функції. На одних етапах центр уваги переноситься на сферу
економіки, тому в діяльності держави головне місце займає економічна
функція, на інших – в область політики, звідси – підвищена увага до ролі
державної влади тощо. Зникають одні функції, виникають інші. Тому,
класифікація функцій, яка наведена в моїй курсовій роботі не є кінцевою
для Української держави.

Діяльність держави дуже різнобічна та всеохоплююча. З моменту виникнення
держави й до теперішнього часу завдання держави не залишаються
незмінними. Деякі здійснюються до кінця, на зміну їм приходять інші,
більш складні. Але в основу будь-якої діяльності завжди покладена ідея.
Розглядаючи діяльність держави, а зокрема, нашої держави України, не
можна не брати до уваги сучасну українську національну ідею, в центрі
якої “стоїть особистість, її життя, добробут, культура, все з чим
пов’язане життя людини, її щастя, благополуччя. Саме для людини, в ім’я
людини існують суспільство і держава, діють різні громадські структури.
Ця ідея домінує і в сфері правового регулювання, де особливе місце
займають права людини і громадянина, що повністю відповідає
демократичним світовим стандартам.”

Отже, беручи до уваги вищенаведене, можна твердо казати, що така тема як
“функції держави” буде актуальною й через декілька десятків років, поки
існує такий інститут як ДЕРЖАВА.

Список використаної літератури:

1. “Загальна теорія держави і права”, за редакцією академіка АПрН
України В.В. Копєйчикова, Київ, “Юрінком”, 1997.

2. “Основи держави і права”, В.О.Котюк, Київ, “Вентурі”, 1998.

3. “Общая теория права и государства”, под редакцией академика РАЕН
В.В.Лазарева, Москва, “Юристъ”, 1997.

PAGE 17

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020