UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська держава гетьмана П.Скоропадського (реферат)
Автор
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8269
Скачало1500
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з історії України

 

На тему: “Українська держава гетьмана П.Скоропадського”

 

Київ, 2000

 

 

ПЛАН:

 

Вступ.

 

Розпуск Центральної Ради. Прихід до влади гетьмана П.Скоропадського.

 

Гетьманська держава, її внутрішня і зовнішня політика.

 

Протигетьманське повстання. Крах гетьманщини.

 

Заключення.

 

 

Над історією української держави розмірковувало і вивчало віхи її

становлення та буття немало істориків: і об’єктивно, і з ідеологічними

передвзяттям – цей процес почався від козацьких літописців, тривав він і

в ХХ ст., згадати б В.Антоновича, О.Єфименко, М.Грушевського та ряд

інших, які розглядали цю тему чи з заданих позицій (літописці), чи з

романтичних, чи народницьких, і часто багато речей із тьми минулого

вийнявши, немало в тому процесі й недобачили та й не завжди розуміли.

Докорінний злам у історичному погляді на Козацьку державу бачимо в

істориків-державників, які зупинилися не так на соціально-економічних

процесах, як на вивченні самого механізму творення української держави і

складнощах цього процесу.

 

Давня українська поезія, яку раніше цілком безпідставно вважали

схоластичною, має дивовижну, майже ніким не простежену вписаність у живе

тодішнє життя, зокрема в державотворчі процеси свого народу, тобто

відзначається великою актуальністю і часто стає не просто зразком (більш

чи менш талановитим) словесного мистецтва, а й документом своєї доби,

який приносить часом не лише новий, незвісний за іншими джерелами факт,

а й подає цілком своєрідне освітлення тих чи інших подій, чим не можна

ігнорувати.

 

Важка й печальна історія українського державотворення. Але ми, жаліючи

над помилками наших державотворців і на їхні невдачі, не повинні

забувати й іншого: українці викликали неймовірні зусилля і з’явили

немало геройства та самопожертви, щоб свою державу, в межах можливості,

встановити та її втримати. Не перелічити мільйонових жертв покладених в

її ім’я і задля неї, і про них не маємо ніколи забувати, адже дуже часто

гинули найкращі, найчесніші, ідейні і сумлінні, а хитрі, безчесні

виживали і сіяли своє зерно в наш генофонод. Однак у часі проростало не

лише воно, а й зерно чисте та відбірне – народжувалися нові й нові

покоління, котрі кидалися на боротьбу за нашу волю й незалежність.

Хотіли мати собі свободу й немало крові за неї пролили, але все бажали,

щоб правив нами хтось чужий. Історія державотворення про це свідчить на

кожному кроці. Отож, ці дві великі речі – відсутність єдності і віра в

те, що хтось нам допоможе стати на ноги і збудувати власну державу,

більше всіх ворогів нас знищували й умаляли, і поки не усвідомимо цих

найбільших своїх хвороб та болячок, поти не зведемося з колін і не

станемо рівними серед рівних. Доки будуть у нас переважати партійні,

конфесійні, групові інтереси і доки не осягнемо святої ідеї національної

єдності, не будемо сильними; доки не збагнемо, що мусимо стати на ноги

самі, доки не перестанемо сподіватися на іноземного “дядечка”, котрий

нам допоможе, не будемо з іншими й рівними і не зживемо загніждженого і

заглибленого в нас комплексу рабства. Раб перестає бути рабом не через

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ