UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГеоекономічне позиціювання і Україна: національні інтереси в контексті сучасного класифікаційного аналізу (курсова)
Авторdimich
РозділЕкономічні теми (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось3343
Скачало495
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

КУРСОВА РОБОТА

 

на тему:

 

Геоекономічне позиціювання і Україна: національні інтереси в контексті

сучасного класифікаційного аналізу

 

Проблема геоекономічного вибору, оптимального розв'язання ділеми

“Схід-Захід” зумовлює потребу чіткого з'ясування характеру та цілей

інтеграційних процесів, причому природу останніх визначають саме основні

діючі особи, макросуб'єкти глобального соціально-економічного життя,

які, з точки зору природних національних інтересів певної країни

виступають вже в якості об'єктів інтеграційних зусиль.

 

Типовою тенденцією розвитку міжнародних економічних відносин на початку

ХХІ століття є інтернаціоналізація, важливими виявами якої є як

глобалізація, так і регіоналізм. «Від пошуку можливостей співробітництва

– до взаємної адаптації; від взаємовигідних контактів – до інтеграції

зусиль; від обміну – до взаємопроникнення – від взаємопроникнення до

формування єдиного ринкового та навіть соціального простору» – ось

принципи, що містяться в основі його конкретних рис.

 

В цьому контексті проблематика національного геоекономічного

позиціювання має особливе значення для країн, що перебувають на етапі

ринкової трансформації. Сказане не означає надто помітної “свободи

вибору” для таких держав, як Україна, – стихійні глобальні конкурентні

процеси, рамки яких значною мірою визначаються інтересами провідних

“гравців” (країн та угруповань), самі спрямовують національні човники

переважної кількості учасників міжнародних економічних відносин до

“належних їм ніш”.

 

Отже не йдеться про те, що можна вирішальним чином “помилитися”,

міркуючи лише в термінах геополітики, й таким чином обрати для себе “не

той” шлях розвитку. Але “помилковість”, втрата історичного шансу дійсно

можуть мати місце, щоправда через інші причини – непроведення активної

державної політики підтримки національного товаровиробника, відсутність

дієвої стратегії в сферах інновацій, новітніх технологій, регіонального

розвитку продуктивних сил та соціально-економічних систем.

 

Саме в цьому контексті недостатньо чітке розуміння швидкоплинних

тенденцій дійсно може відіграти фатальну роль. Тим більше, що дія

кардинально значущих факторів, які визначають розстановку сил у

сучасному світі, інколи, в хронологічному вимірі, може трактуватися не

тільки як довгострокова, але й середньотривала (в окремих випадках можна

казати й про короткотермінові, вибухоподібні зміни

структуровизначального плану).

 

Отже, чітке, оперативне, але водночас і неухильне врахування своєрідних

“викликів часу” в геоекономічній політиці держави є однією з домінант

макроекономічної та міжнародної політики. Відтак спроби теоретичного

моделювання суперечливих та неоднозначних реальних подій та тенденцій

набувають очевидної актуальності.

 

Останнім часом такі спроби окреслити нову полярність цивілізаційного

розвитку здійснювалися неодноразово. Причому їм надавалося

“хронологічно-безпосереднього” змісту, що пов'язаний із констатацією:

 

поточного стратегічного співвідношення сил,

 

історико-культурологічної належності,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ