UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖиття і творчість Олекси Стефановича (реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2103
Скачало505
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Життя і творчість Олекси Стефановича

 

Олекса Степанович

 

Степанович Олекса народився 5 жовтня 1899 р. в селі Милитині Острозького

повіту на Рівненщині в родині священика. У 1919р. закінчив Житомирську

семінарію. В 1922р. емігрував, навчався на філософському факультеті

Карловського університету в Празі, а згодом відвідував літературно –

мистецькі курси Українського вільного університету. У 1944р. жив

Міттенвальді (Німеччина), з 1949р – у м. Буффало (США) де й помер 4

січня 1970р.

 

Був членом літературного угруповання „празька школа”. Його лірика

неоромантично – символічного характеру продовжує традиції раннього

українського модернізму, започаткованого М. Вороним, П. Чупринкою

захоплює енергійністю, вишуканістю ритмомелодикою. Автор поетичних

збірок „Поезії” (1927), „Зібрані твори”(1975) включають недруковані за

життя поета його збірки „Кінецьсвітиє” та „Фрагменти”.

 

* * *

 

Як срібно скрізь! Куди не кинь,

 

Усе виблискує іскриться...

 

Як чисто може засвітиться

 

Земне в небесну голубінь!

 

Душа окрилена, окріпла:

 

„Кому славу свою пошлю?!”

 

Не день в саду моїм, а шлюб

 

Блакиті ясної і срібла.

 

У 1914 році закінчив духовну школу в Клевані на Рівненщині. В 1928 –

1930 рр. відвідував також виклади на філософському факультеті

Українського Вільного університету. Жив з принагідних заробітків,

найчастіше з приватних лекцій, з праці у різних видавництвах, як

вихованець хворих дітей тощо.

 

* Сонет *

 

Із Подєбрад до Праги і назад,

 

Щоб завтра знов покинути, як птиця,

 

Якій ніде надовго не спуститься,

 

Якій простір і вітер, а не сад.

 

Хай вигнання часом у сто крат

 

Бува темнішим і тяжче, ніж темниця, -

 

Іще яснім і різбленіше сняться

 

На чорнім тлі золотоверхий град.

 

Давно душа подружена з піснями,

 

Але мудріш од співу німота –

 

Владніше струн уміє вона звати

 

У висоту, де світиться мета

 

І віє дух аріри і посвяти.

 

Уже перші надруковані на початку 20 х років XX ст. , вірші О.

Стефановича. привернули увагу літературних кіл української еміграції у

тогочасній Чехословаччині. Згодом він зажив слави одного із

найталановитіших поетів празької школи., але його замкнутість , само

ізольованість і очевидно , особлива вимогливість і не дали змоги

помножити її , самоутвердитись уже в новій, другій еміграції, де він жив

більш ніж скромно. Опинившись фактично поза літературним життям

української громади. На Україну оригінальна поезія О. Стефановича

недійшла не мала тут жодного відгуку й визнання .

 

За цими, зовні скупими фактами життя о. Стефановича приховане велике й

напружене, інтелектуальне життя поета, яке , реалізувалося у його

натхненній поетичній спадщині. Друкуватися о.Стефанович почав 1923 р . в

українській емігранській пресі – журналах „Нова Україна”, „Веселка”,

„Український студент”, „студентський вісник”.

 

Батьки готували сина до духовної кар’єри. Волинська духовна семінарія

була російськомовним навчальним закладом і не дала майбутньому поетові

ані найменших знань української мови та літератури.

 

Любов до рідної мови він успадкував від батька – українця та селянського

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ