UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТворчість письменників «Покутської трійці», проблема індивідуального стилю (курсова)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось5010
Скачало427
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Курсова робота з української літератури

 

Творчість письменників «Покутської трійці», проблема індивідуального

стилю

 

Зміст

 

Вступ

 

Соціально-суспільне становище Західної України кінця ХІХ – поч. ХХ ст.

 

Життя і творча діяльність письменників “покутської трійці”.

 

Володар дум селянських. (творчі надбання Василя Стефаника).

 

“Не для слави – а для людей” (творчий доробок Леся Мартовича).

 

Співець рідного краю (творчі надбання Марка Черемшини).

 

Висновок.

 

Спільне і відмінне у творчості Василя Стефаника, Леся Мартовича і Марка

Черемшини.

 

Література 3

 

5

 

5

 

17

 

22

 

27

 

30

 

 

 

Вступ

 

Українська література, кінця ХІХ – початку ХХ століття на Західній

Україні розвивалася в силу суспільних обставин. Галичина, Покуття були

поневоленів цісарською Австро-Угорщиною. З 90-х років тут посилювалася

боротьба трудящих проти поневолення та гніту цісаря, австрійських борців

польської шляхти. Демократичні письменники Західної України гуртувалися

тоді навколо славного письменника і мужнього революціонера Івана Франка,

вважали себе його “наслідниками”.

 

Серед таких демократичних письменників виділяються троє – так звана

“покутська трійця” – Василь Стефаник, Лесь Мартович та Марко Черемшина.

Їх літературна діяльність була ідейно співзвучна з діяльністю Лесі

Українки, Михайла Коцюбинського, Архипа Тесленка, Степана Васильченка –

письменників, що їх творчість живилася насамперед

революційно-демократичними ідеями Тараса Шевченка. Творили письменники у

надто важких умовах. Літературна творчість стала справжнім подвигом для

передчасно зломленого безпросвітними злиднями талановитого сатирика Леся

Мартовича. В селі Русові біля Снятина пров’ю власного серця писав свої

новели Василь Стефаник. Іван Семанюк – Марко Черемшина половину свого

творчого життя також провів по закутках Гуцульщини. Тільки сильні і

самобутні таланти здібні були прорвати товсту кору косності, затхлості,

що панувала в усіх сферах життя галицької провінції, і вийти на шлях

творення демократичної літератури.

 

Внаслідок діяльності письменників – демократів українська проза кінця

ХІХ – початку ХХ ст. піднеслась на новий, вищий, щабель. Захоплюючись

цим, Іван Франко з гордістю говорив, що мати такі таланти не постидалась

би ні одна далеко багатша від нашої література”.

 

Великий Каменяр відзначав, що в галицькій новелістиці тих часів плідно

працювала “різнобарвна китиця індивідуальностей – Стефаник, Мартович,

Черемшина...”. “... Яке широке поле, яка різнорідність, яка свіжість, що

віє майже з кожної з цих фізіономій! – захоплено говорив Іван Франко.

Література в її цілості чимраз більше починає ставити не подібною до

школи, де все підігнано під одні правила, а чимраз більше подібна до

життя, де ніщо не повторюється, де нема правил без виємків, нема простих

ліній і геометричних фігур, де панує безконечна різнорідність явищ і

течій”.

 

“Переважно хлопські сини походженням, соціалісти з переконання, молоді

письменники, - говорив про них Іван Франко, - взялися малювати те життя,

яке найліпше знали, - сільське життя”.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ