UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖиття і творчість Юрія Дарагана (реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2582
Скачало602
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

Життя і творчість Юрія Дарагана

 

 

 

Юрій Дараган.

 

Юрій Дараган – перший поет в якого виразно окреслився комплекс ідей і

почувань, характерний для „пражан”.

 

Він народився в Єлизаветі на Херсонщині 16 березня 1894 року. Його мати

– грузинка за походженням, хоч і відірвана була від рідного краю, зуміла

прищепити синові любов до прекрасної і гордої землі предків і водночас

виплекати в ньому любов до України, що доводилась йому рідною землею по

батьковій лінії.

 

Формування світогляду Ю. Дарагана відбувалось у складних умовах часу.

Навчання у Тираспольському училищі перервала перша світова війна -

довелось іти на фронт. Служив підпоручником російської армії, після

Лютневої революції 1917 рокустав сотником Української армії – спочатку

був командиром кулеметної сотні в Житомирській військовій школі, а

відтак старшиною Кам’янецької школи.

 

Після розгрому українськоо Січового стрілецтва Ю. Дараган у числі

багатьох інших був інтернований і перебував у польських таборах Вдовиць

і Каліша для військовополонених. Тут і прийшла до нього непереборна

жадоба творчості. У 1923 році Дараганові вдається вступити до

Українського педагогічного інституту в Празі.

 

Юрій Дараган любив пейзаж, умів сприймати його своїм особливим зором.

Навіть у передсмертному вірші „Прозорість” бачимо зв’язок яскравої

поетичної палітри. Пейзаж його надихає, додає сил, чарує красою:

 

Знову під мереживо розквітлого ясмину,

 

Крізь ажуровість запашних кущів,

 

Веселий молодик серпом блищить,

 

Веселий молодик зійшов на зміну,

 

Ясмину мрії линуть до небес,

 

Тона води, зелені та блакити

 

Ви пам’таєте колись у квітні?

 

Ви пам’ятаєте конвалії та без?

 

Зарожевійте транки, оживіть –

 

Інакше більшість п’яного ясмину,

 

Що заховавсь без тями у шипшину,

 

Холодним сипом облетить.

 

Поезія Ю. Дарагана невелика за обсягом, але вона дає підстави для

різнопланового аналітичного розгляду. Слід сказати, що Дарагана цікавила

українська історія у найрізноманітніших її сюжетах.

 

Після поступлення до педагогічного інституту здавалось би, нарешті

життєва фортуна на його боці. Але ж яка фортуна? Жити залишилося трохи

більше двох років – точніше кажучи не жити, а щоденно згасати від

туберкульозу.

 

Поет часто навідувався з Праги до Подєбрад, де студіювали його недавні

бойові побратими. В Празі 1925 року вийшла єдина його збірка „Сагайдак”,

яку відразу ж привітала критика і яка була 1965 році перевидана.

 

Власне, лише три – чотири останні роки життя Ю. Дарагана були

найактивнішою порою творчості, коли писалися вірші збірки „Сагайдак”,

які нетільки скрасили празьку школу української поезії , але й стали

вагомим надбанням загальнонаціонального літературного доробку:

 

То я та віту, в дикім полі,

 

Отруйні стріли, сагайдак, -

 

Таким міцним солодким болем,

 

Наповнить їх смертельний знак...

 

Кому однаково цілунки,

 

Удари рани і вино...

 

Водно – густі червоні трунки,

 

Та кінь на руки на стегно!

 

Так пишно вмерти, ясно жити!

 

Ось білий Либідь – все вперед...

 

І раптом стрілами промитий,

 

Паде в зелений очерет.

 

Прага 2. ІІІ. 1924.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ