UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІнтегрування раціональних дробів та виразів, що містять ірраціональності (реферат)
Автор
РозділМатематика, алгебра, геометрія, статистика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2704
Скачало327
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

1. Інтегрування раціональних дробів та виразів, що містять

ірраціональності.

 

Означення 1. Дріб називається раціональним, якщо його чисельник та

знаменник є многочленами, тобто дріб має вигляд

 

 

де аі та bk — коефіцієнти многочленів, і = 0, 1, ..., n;

 

k = 0, 1, 2, ..., m.

 

.

 

дріб неправильний, тоді треба поділити чисельник на знаменник (за

правилом ділення многочленів) і одержати заданий дріб у вигляді суми

многочлена та правильного раціонального дробу, тобто

 

 

Означення 2. Найпростішими раціональними дробами І, II, III та IV типу

називають правильні дроби вигляду:

 

 

 

 

означає, що квадратний тричлен х2 + px + q не має дійсних коренів і на

множники не розкладається. Те саме можна сказати і про квадратний

тричлен x2 + rx + s.

 

Розглянемо інтегрування найпростіших раціональних дробів. Інтеграли від

найпростіших раціональних дробів 1-го та ІІ-го типів знаходять методом

безпосереднього інтегрування:

 

 

 

При інтегруванні найпростішого дробу ІІІ-го типу треба спочатку в

знаменнику виділити повний квадрат, а потім той вираз, що під квадратом,

замінити через нову змінну.

 

 

 

 

 

одержимо:

 

 

 

Інтеграл від найпростішого дробу типу IV шляхом повторного інтегрування

частинами зводять до інтеграла під найпростішого дробу типу III.

 

У повному курсі вищої алгебри доведена слідуюча теорема.

 

Теорема 1. Будь-який правильний раціональний дріб розкладається на суму

найпростіших раціональних дробів, коефіцієнти яких можна знайти методом

невизначених коефіцієнтів.

 

) та суми найпростіших дробів. Відмітимо, що вигляд найпростіших дробів

визначається коренями знаменника Qm(x). Можливі слідуючі випадки:

 

1. Корені знаменника дійсні та різні, тобто

 

 

розкладається на суму найпростіших дробів 1-го типу:

 

(1)

 

Невизначені коефіцієнти А1, А2, ... Аm знаходять з тотожності (1).

 

2. Корені знаменника дійсні, причому деякі з них кратні, тобто

 

 

розкладається на суму найпростіших дробів І-го та ІІ-го типу

 

(2)

 

Коефіцієнти А, В1, В2, ..., Вk знаходять з тотожності (2).

 

3. Корені знаменника дійсні, причому деякі з них кратні, крім того

знаменник містить квадратний тричлен, який не розкладається на множники,

тобто

 

 

розкладається на суму найпростіших дробів 1-го, ІІ-го та ІІІ-го типів

 

(3)

 

коефіцієнти А, В1, В2, ..., Bk, D та Е знаходять з тотожності (3).

 

 

Розв'язування. Підінтегральна функція—це правильний раціональний дріб,

знаменник якого містить квадратний двочлен, який не розкладається на

множники та один дійсний корень х = 1, тому цей дріб розкладається на

суму найпростіших дробів І та III типу:

 

(4)

 

Невідомі коефіцієнти А, В та С будемо шукати методом невизначених

коефіцієнтів. Для цього праву частину рівності (4) треба привести до

спільного знаменника, одержимо

 

 

Знаменники в обох частинах рівні, тому і чисельники повинні бути рівні,

тобто

 

(А + С)х2 + (В - А) + С - В (5)

 

Рівність (5) можлива лише тоді, коли коефіцієнти при однаковому степеню

х в обох частинах рівності однакові, тобто

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ