UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозширення функціональних меж української мови (пошукова робота)
Автор
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5353
Скачало441
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Розширення функціональних меж української мови

 

Пошукова робота з мовознавства

 

Коли вийшла друком «Енеїда» І. Котляревського, її привітали не тільки в

Україні, а й у Росії. Звичайно, ні Москва, ні офіційний Петербург на

такі дрібниці, як жарти на «малороссийском наречии», уваги не звертали.

Інтерес до української мови як репрезентанта окремої від російської

слов’янської нації виник в офіційних колах у ході розслідування

діяльності Кирило-Мефодіївського братства. В окремих документах навіть

любов до України, користування українською мовою розцінювались як

антидержавний злочин. «В Києві і Малоросії, — занотовується в матеріалах

слідства щодо Кирило-Мефодіївського товариства, — слов’янофільство

перетворилось було в українофільство. Там молоді люди з ідеєю поєднання

слов’ян поєднують думки про відновлення мови, літератури і звичаїв

Малоросії, доходячи навіть до мрій про повернення часів колишньої

вільності й гетьманщини 1. М.О. Маркович, який не належав до членів

товариства, був висланий за межі України тільки за те, що він «питает

такую привязанность к родине своей, Малороссии, какую он должен питать к

отечеству, России» 2, і «в письмах своих выражал неумеренную любовь к

Малороссии» 3.

 

 1 Кирило-Мефодіївське товариство: В 3 т. — К., 1990.— Т. 3. — С. 379.

 

 2 Там же. — С. 118.

 

 3 Там же. -С. 137-138.

 

Товариство було розгромлене, його учасників засуджено й розкидано по

різних закутках Росії і питання з українською мовою на якийсь час

забуто. Але приходить 1863 рік — вибухає польське повстання. Відомо, що

воно було жорстоко придушене, а наслідки позначилися не тільки на

поляках, а й на українцях.

 

Правобережна Україна (підросійська) в XIX ст. різко відрізнялася від

Лівобережної тим, що великими землевласниками тут були переважно поляки,

які дотримувались католицького віросповідання і виховувалися у традиціях

польського шляхетства. Чимало вихідців із цього польського середовища

навчалося в той час у вищих навчальних закладах, розташованих на

території України, зокрема в Київському університеті. Коли в 1863 р.

спалахнуло польське повстання проти царської Росії, то потерпіла й

Україна. Українська мова й культура були розцінені як «польська

інтрига», хоч підстав для цього не було ніяких. Спрацювало звичайне

чиновницьке невігластво. Можливо, до цього спричинилися публікації в

польських виданнях, де українська мова називалася діалектом польської.

Зокрема, ця думка рельєфно була виражена у статті В. Міцкевича — сина

знаменитого польського поета — і почала розгулювати і в російських

виданнях. Наслідком цього став сумно відомий Валуєвський циркуляр (1863

р.), яким заборонявся, крім художньої літератури, будь-який друк

українською мовою. Правда, й на художню літературу накладалися

різноманітні обмеження. Міністр внутрішніх справ Російської імперії П.О.

Валуєв твердив, нібито «ніякої окремої малоросійської мови не було,

немає і бути не може». Як писав М. Костомаров, у розмові з міністром він

почув таке: «Хоч думка про написання популярних творів по-малоросійськи

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ