UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваTарас Шевченко — реформатор української літературної мови (пошукова робота)
Автор
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9163
Скачало992
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Tарас Шевченко — реформатор української літературної мови

 

Пошукова робота з мовознавства

 

Отже, початок XIX ст. повернув українському народові його мову як

знаряддя творення культури. Але повернення це було далеко не повним. В

«Енеїді» І. Котляревського, в повістях Г. Квітки-Основ’яненка, в піснях

і баладах харківських поетів-романтиків український народ пізнавав

самого себе, свій побут, свої звичаї, свої більші чи менші клопоти

соціальні. І все ж це була література про народ, а не для народу.

Дальший її розвиток і утвердження були можливі тільки за тієї умови,

коли вона відобразить кардинальні суспільні проблеми своєї доби.

Найбільшою бідою тодішнього суспільства була кріпаччина. Кріпосництво

трималося на самодержавстві, яке глушило будьякі прояви демократії, на

неосвіченості простих людей, на колоніальному гнобленні народів, що

населяли окраїни царської Росії. Отже, знесення кріпацтва передбачало

розвиток демократії в країні, поширення освіти, припинення колоніальної

політики стосовно поневолених народів. Виразником дум українського

народу, співцем соціальної і національної свободи став Т. Шевченко. Він

піднявся на височінь національного поета тому, що сказав своєму народові

саме те, що потребувало загальнонаціонального усвідомлення.

 

Дехто з дослідників творчості Шевченка несправедливо бачив у ньому

ідеолога лише покріпаченого селянства 1.

 

 1 Дорошкевич О.К. Шевченко в селянських переказах // Спогади про Тараса

Шевченка. — К., 1982. — С. 397.

 

Такий погляд обмежений у своїй суті. Справді, кріпосництво було тією

корінною проблемою, від розв’язання якої залежав весь подальший розвиток

суспільства: його демократія, що зачіпала всі суспільні шари, просвіта,

яка торувала шляхи новій, демократичній культурі, вираження ідеї

національної рівноправності. Т. Шевченко став загальнонародним поетом

саме тому, що він бачив, у який вузол суперечностей зв’язує кріпосництво

всі класи тодішнього суспільства, гальмуючи його рух по шляху прогресу.

 

Антикріпосницькі ідеї, сперті на віру в історичну перспективність

поневолених мас, на переконаність у необхідності їх освіти, живилися

також усвідомленням братньої єдності всіх слов’ян у реалізації цих ідей.

1848 р. у Празі відбувся слов’янський з’їзд, скликаний чеськими

культурними діячами для взаємного ознайомлення представників різних

слов’янських народів. Це було після арешту Т. Шевченка, приводом для

якого була його участь в організації Кирило-Мефодіївського братства, що

ставило собі за мету встановлення федерації слов’янських народів на

основі їх рівноправності і братерства. Ідея слов’янської єдності в

середині XIX ст. гуртувала навколо себе демократичні сили різних

народів. На думку О. Герцена, пробудження слов’янських народностей

швидко відобразилось в Україні і підняло з летаргічного сну народну

думку й почуття. А що царизм намагався задавити і думку, і почуття, то

вони намагалися вирватися на волю. Гнути й ламати, покладатися на грубу

фізичну силу — одвічна риса російського уряду. «Петербурзький уряд, —

писав О. Герцен, — завжди, у всьому йшов напролом, ламав усе, що

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ