UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХудожній розпис тканин. Батік (курсова)
Автор
РозділНародні промисли, ремеслярство
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось17606
Скачало1105
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

сяч років) є китайський

розпис із давнього поховання. Тканина на диво добре збереглася. Вона

покрита темними фігурами, розфарбованими мінеральними барвниками.

 

Батьківщина гарячого батику вважається Індонезія. Класичний гарячий

батик – дуже трудомісткий вид розпису. Тільки підготовка тканини займала

декілька днів. Спочатку тканину тримали у воді 1-2 дні для пом”якшення,

потім прали. Сушили. Після цього кип”ятили в рисовому крохмалі 15

хвилин. Після повторного висушували тканину відбивали до м”якості

дерев”яним валиком.

 

Розпис робили з допомогою винайденого в 17 столітті інструменту

“чантингу”. Це маленька мідна посудина з одним або кількома зігнутими

носиками і бамбуковою або дерев”яною ручкою. Тканину з нанесеним воском

малюнком на кілька годин занурювали в розчин барвника. Під час

фарбування тканину обережно перевертали, стараючись щоб шар воску не

потріскав. Потім тканину висушували і знову наносили інші елементи

малюнка. Фарбування починали від найсвітлішого кольору до темного.

Операція повторювалась стільки разів, скільки кольорів в малюнку. Після

закінчення фарбування тканину знову висушували. Остання операція –

знімання воску.

 

З часом техніка ручного батику використовувалась все рідше. Штамп із

тонких металевих дротиків значно прискорили процес. Такий штамп

занурювали в розтоплений віск, потім прикладали до полотна. Одержані

контури малюнка заливали фарбою. Якщо раніше на розпис одного куска

тканини йшло від півтора-двох тижнів до двох років, то з допомогою

штампів можна було зробити в один день до двадцять кусків.

 

В кінці 17 століття Європу покорили своєю красотою індійські вибійні

тканини – ситці. Штампом нанесеним барвником наносили удари по тканині –

вибивали тканину. Спочатку з”явилась вибійка в один колір фарби.

 

В кінці 17 століття з”явилась так звана білоземельна вибійка –

кольоровий штамп на білому фоні. Тоді ж почали використовувати більш

складний контурний малюнок.

 

В штампуванні використовувались пігментні присипки, для чого варили

спеціальну клейку масу із рослинного масла. Масло кип”ятили 12 годин,

після чого вливали в посудину з холодною водою. На дно випадав густий

осадок, який зливали окремо. Цим осадком друкували малюнок, який потім

присипали пігментами, часто блискучими.

 

В Індії та Індонезії розписи найчастіше використовувались для оформлення

одягу. В Японії та Китаї розписи використовували також при створенні

традиційного для цих країн інтер”єру: ширм та картин. Майстри

користувались тушшю часто з допомогою одного кольору , створюючи

надзвичайної краси пейзажі. Пензель в руці художника то сильно і різко

підкреслював одні елементи, то плавним і ніжними розпливами

промальовував інші. Зараз ми назвали б цю техніку вільним розписом.

 

Сучасні версії ручного розпису тканини, спираючись на традиційні

напрямки, підкріплені новими технологіями.

 

В гарячому батику замість бджолиного воску почали використовувати

парафін та стеарин. Сітка тріщин, яка з”являлась в процесі фарбування в

техніці гарячого батику і вважалась браком, отримала значення

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ