UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХудожні особливості тобівок на Гуцульщині ХІХ – ХХІ ст. (курсова)
Автор
РозділНародні промисли, ремеслярство
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось7967
Скачало721
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

вічого

гуцульського вбрання є головні убори. Гуцули не стригли коротко волосся.

І старші чоловіки, і парубки носили довге, до плечей, волосся, розчесане

на проділ. Головні убори чоловіків на Гуцульщині були дуже нарядними.

Влітку гуцули носили крисаню – чорний фетровий капелюх. Тулію його

кілька разів обводили тасьмою, додаючи різнобарвні шнури-черв’ячки. За

обвідки встромлювали перо павича, часом замість одного пера тут кріпився

«готур» – велика прикраса.

 

Зимою носили кучми – шапки з овечого хутра; клепані – із сукнями

або шкіряним верхом; джумері – з чорного смужку.

 

Традиційне взуття гуцулів – чоловіків, жінок, дітей – також

старовинне і незмінне. Це саморобні гостроносі постоли з грубої шкіри.

Постоли – загальнослов’янська форма взуття, відома з курганних поховань

І тисячоліття нашої ери. Виготовляли постоли з вологої шкіри,

користуючись ножем, долотом. Цей простий вид взуття не шили, а

стягували. На Гуцульщині й по нині зберігся термін, що точно відбиває

спосіб виготовлення – “морщити постоли”. Традиційними, широко відомими є

святкові постоли із світло-жовтої шкіри з гострими, задертими догори

носками. Ця форма свідчить про древність даного виду. Вона нагадує, як

писав Я. Головацький, середньовічне взуття.

 

Комплекс святкового, прилюдного вбрання гуцулів складається не

тільки з покращеної одежі, багатше й пишніше оздобленої, а й з великої

кількості додаткових прикрас та доповнень. Серед них обов’язковими,

традиційно звичними були вовняні і шкіряні сумки. Вовняні тайстри та

дзобанки - ткані в смужку або клітинку, квітковані й з орнітоморфними

мотивами. Носили через плече на тканих з різнокольорової вовни поясах.

Шкіряні тобівки, ташки оздоблювали накладками з орнітоморфними або

зооморфними мотивами, металевими ґудзиками та капслями так само старанно

оформленими, як і пояси. Носили через плече на ремінних поясах. Святково

вбранні гуцули носили в руках декоровані топірці і палиці.

 

Додатковими прикрасами були також персні, застібки до одягу,

ланцюжки-ретязі, нагрудні хрестики, медальйони. Всі ці вироби вони

виготовляли своїми руками в домашньому господарстві, вкладаючи в них

душу і художній хист.

 

Різновид майстерності - ткацтва, шиття, обробки металів і шкіри

з'єдналися в гуцулів у дивній композиційній цілісності, щоб створити

цілісний, неповторний у своєму декоративному звучанні вигляд

національного костюма.

 

Хоча костюм у його класичному виді, із усіма необхідними в старовину

атрибутами, тепер зустрічається рідко, національні традиції в цій

області далеко не втрачені. Жінки як і раніше прикрашають сорочки тонкої

вишивкою, досі живе майстерність виготовлення узорчатих частин одежі,

взуття, ременів, сумок, декорованих металом.

 

Про свій костюм горяни говорять, що він підкреслює в гуцула

чоловічність, у гуцулки - красу. Народні уявлення про образ чоловіка

пов’язані з хоробрістю та вдачею. [10] Чи не цих рис додавали його

високій статній фігурі широкий ремінь, сокирка, зброя, порохівниці,

тобівки тощо.

 

 

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ