UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПрава дітей. Проблеми і перспективи (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1895
Скачало762
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з правознавства

 

Правовий статус пацієнта.

 

Рух за права людини у світі, не залишаючи поза увагою правового статусу

пацієнта, набув свого значення з 1945 року, коли Хартія країн членів ООН

підтвердила віру в ці фундаментальні права.

 

Взаємини медичних фахівців і пацієнтів, включно до початку 70-х років

20 століття, в основному були визначені правилами медичної етики. Проте,

в подальшому спостерігається зміщення акценту в сторону правових

положень та зростанням уваги до цієї проблеми з боку міжнародної

спільноти.

 

Міжнародне регулювання в галузі правового статусу пацієнта у цей період

часу здійснювалося таким законодавством: Загальна Декларація прав людини

1948, Міжнародна Конвенція громадянських і політичних прав 1966,

Міжнародна Конвенція економічних, громадянських і культурних прав 1966,

Європейська Конвенція по захисту прав людини та основних свобод 1950,

Європейська соціальна Хартія 1961.

 

Поштовхом для розвитку в цій сфері послужила Європейська Нарада по

правах пацієнтів Європейського Регіонального офісу, що зібралася за

сприяння ВООЗ в Амстердамі (1994), яка прийняла Європейську Декларацію

про політику в галузі дотримання прав пацієнтів у Європі, яка не

втратила свого значення навіть сьогодні і яка встановила

загальноєвропейську схему дій та загальну стратегію по дотриманню прав

пацієнтів у Європейському регіоні. 

 

Закладені на нараді принципи, що торкаються правового положення пацієнта

(повага прав людини і людських цінностей в охороні здоров'я, інформація

про медичну допомогу і як нею найкраще скористатися, згода,

конфіденційність і приватність лікування та організація медичної

допомоги) служить орієнтиром для країн, які приводять національне

законодавство у відповідність до європейських стандартів.

 

Конституція України 1996 року врахувала основні принципи міжнародного

права в цій сфері, що відповідно знайшло своє відображення в її

положеннях [1,ст.ст.27, 49].

 

Приєднавшись до міжнародної угоди по уніфікації законодавчих актів та

рухаючись в цьому напрямку, в Україні була проведена велика робота з

гармонізації законодавства відповідно до міжнародних правових норм і з

урахуванням досвіду європейських країн.

 

В Україні з 1993 року діє закон «Основи законодавства України про

охорону здоров'я», у якому в дуже загальному вигляді змальовується

правовий статус пацієнта.

 

Після майже десятилітнього періоду пошуків правильного напрямку реформи

охорони здоров'я в 2001 році була прийнята "Концепція реформи охорони

здоров'я", яку хоча і не можна вважати досконалою, але це, безсумнівно,

рух вперед.

 

Про актуальність і необхідність розбудови цього напрямку реформування

галузі свідчать і три документи, які оприлюднені лише в першому півріччі

2004 року, а саме: доручення Президента України від 05.01.04 № 1-1/22

"Здійснити заходи з реформування системи охорони здоров'я … та

поступового досягнення загальноєвропейського рівня соціального

забезпечення і захисту населення", Програма діяльності Кабінету

Міністрів України „Послідовність Ефективність. Відповідальність",

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ