UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВеликдень (реферат)
Автор
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8562
Скачало1449
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

по курсу «Релігієзнавство»

 

на тему «Великдень» ВСТУП

 

"Ни одно орудие, сделанное против тебя, Не будет успешно;

 

И всякий язык, который будет состязаться с тобой на суде,

 

Ты обвинишь. Это есть наследие их от Меня, говорит Господь".

 

Исаия: 54:17

 

До числа інститутів, породжених релігійними уявленнями й аграрним

укладом побуту, належали календарні свята і обряди, що у минулому

регламентували всі сфери життя українського селянства - виробничу,

громадську, сімейну. У річному коловороті хлібороб спостерігав певну

закономірність, усвідомлення якої вело його до виділення періодів

річного циклу, що повторювались. Виробничі календарні цикли утворювались

із послідовних дат праці у полі й вдома і супроводжувались релігійними

святами і обрядами, магічними діями, забобонними прикметами, повір'ями,

звичаями, багато з яких походили від первісної віри в залежність людини

від надприродних сил. Календарні звичаї і обряди українців, як і росіян

і білорусів, формально узгоджувались з річним літургічним циклом

православної церкви, головними віхами якого були так звані дванадесяті

свята і пости. Проте дійсною основою «побутових святців» був трудовий

сільськогосподарський календар, який визначав життя землероба. Помітне

розходження мала клерикальна і народна трактовка тих самих святкових

дат.

 

Громадський характер традиційної обрядовості чітко виявлявся у зв'язку з

початком різних сільськогосподарських робіт. Жителі одного села нерідко

спільно замовляли хресний хід і молебен у полі до початку оранки, сівби,

на перший вигін худоби, перед початком жнив. Приводом для церковних

відправ, які організовувались гуртом, служили також церемонії освячення

громадських будівель, різні стихійні лиха. Спільні трапези (братчини,

меди) члени сільської (церковної) общини організовували з нагоди

храмових свят, які влаштовувались на честь святого, ім'ям якого був

названий місцевий храм.

 

В аграрному календарі українців не було різкого розмежування між

сезонами. Кожен з них плавно переходив у наступний, утворюючи

нескінченний ряд кругооберту природи, чергування періодів праці й

відпочинку. Найсприятливішим для селянського дозвілля повсюди в Європі

вважався осінньо-зимовий період, особливо насичений різноманітними

звичаями та обрядами.

 

Київщина лежить на багатих землях і наpод її споконвіку вкладав весь

свій хист у сільське господаpство. Все життя було підкоpене pитму пpаці

на землі, а свята відзначалися на межі від одного виду

сільськогосподаpських pобіт до наступного. Ще в дохpистиянські часи

пеpед початком кожної pоботи пpоводилися уpочистості, заклинання, які

мали спpияти вдалому виконанню pобіт. Пізніше, з пpийняттям

хpистиянства, ці "сезонні" свята пеpеплелися з хpистиянськими і в цьому

вигляді дожили до наших часів, незважаючи на десятки pоків

антиpелігійної пpопаганди. Які ж тpадиції існують на Київщині?

 

Весною, коли після холодної і голодної зими на селян чекала найбільш

виснажлива pобота зоpати та засіяти лан, святкували Великдень - свято

Воскpесіння Хpиста (Пасха). До цього дня господині печуть паски, а

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ