UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБуржуазні реформи 1860-1870 років в Росії (контрольна)
Авторdimich
РозділІсторія, теорія держави і права, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось1863
Скачало500
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Контрольна робота з предмету

 

“Історія держави та права зарубіжних країн”

 

Буржуазні реформи 1860-1870 років в Росії

 

1. Селянська реформа 1861 року. Зміни в правовому положенні селян.

 

У першій половині XIX ст. сформувались соціально-політичні передумови

для буржуазних реформ у Росії. Кріпосне право стримувало розвиток ринку

і селянського підприємництва.

 

Кримська війна стимулювала швидкий розвиток промисловості, поразка у

війні показала неефективність соціальної і економічної системи в Росії.

За період з 1856 до 1860 р. в Росії виникає така кількість акціонерних

компаній, яка перевищує їх чисельність за попередні двадцять років.

 

Кризова ситуація проявилась у збільшенні кількості селянських повстань і

революційного руху.

 

У лютому 1855 р. на престол вступив Олександр її, який у березні 1856 р.

виступив з промовою перед верхівкою дворянства в Москві. Говорячи про

звільнення селян, він сказав: "набагато краще, щоб це відбулося зверху,

ніж знизу". Після цього з'явилася велика кількість проектів і пропозицій

про відміну кріпосного права.

 

19 лютого 1861 р. імператор затвердив ряд законодавчих актів щодо

конкретних положень селянської реформи. Були прийняті центральне й

місцеве положення, у яких регламентувався порядок і умови звільнення

селян і передачі їм земельних наділів, їх головними ідеями були: селяни

отримують особисту свободу, до завершення викупної угоди з поміщиком

земля переходила в їх користування. Наділення землею здійснювалось за,

добровільною домовленістю поміщика і селянина: перший не міг давати

земельний наділ менше нижчої норми, встановленої місцевим положенням,

другий не міг вимагати наділу більше, максимальної норми, передбаченої в

тому ж положенні. Уся земля в 34 губерніях поділялась на три категорії:

нечорноземна; чорноземна і степова. Кожна група поділялась на декілька

місцевостей із урахуванням якості грунту, чисельності населення, рівня

торговельно-промислового і транспортного розвитку. Для кожної місцевості

встановлювались свої норми (вища .і нижча) земельних наділів.

Передбачалось безвикупне виділення “подарункових наділів” розміри яких

могли бути менші мінімальних, встановлених у положенні.

 

Подушний наділ складався з садиби і орної землі, пасовищ і пустирів.

Землею наділялись тільки особи чоловічої статі.

 

Власність на землю зберігалась за поміщиком аж до здійснення викупної

угоди, селяни на цей період мали право тільки користуватися наділом,

залишаючись "тимчасово зобов'язаними".

 

Викупний договір між поміщиком і селянською общиною затверджувався

мировим посередником. Садибу можна було викупити в будь-який час,

польовий наділ зі згоди поміщика і всієїобщини. Після затвердження

договору всі відносини сторін (поміщик - селянин) припинялись, і селяни

ставали власниками.

 

Суб'єктом власності в більшості регіонів ставала община,, у деяких

районах - селянський двір. В останньому випадку селяни одержували право

спадкового розпорядження землею.

 

Селяни одержували право займатися торгівлею, засновувати підприємства,

вступати в гільдії, звертатися в суд на рівних підставах з

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ