Курсова робота
Технологія виготовлення заготовок з дерева
2. Розробка технологічного процесу
2.1. Опис технологічного процесу
1. Основи базування під час оброблення заготовок на верстатах
Чорнові заготовки, отримані в процесі розкрою лісоматеріалів, мають
відхилення розмірів та форми від розмірів та форми чистових заготовок, з
яких надалі отримують деталь. Різницю між розмірами та формою реальної
деталі і заданої на кресленні називають похибкою. З багатьох причин
виготовити заготовки (деталі) абсолютно точно, відповідно до креслення,
практично неможливо. Ступінь наближення дійсних значень параметрів
процесу, речовини, предмета до його номінального значення називають
точністю оброблення.
Точність оброблення регламентують:
• Технічні умови (ТУ) – точність форми.
• ГОСТ 6449.1-82… ГОСТ 6449.5-82 “Изделия из древесины и древесных
материалов. Допуски и посадки”.
• ГОСТ 7016-82 “Древесина. Параметры шероховатости поверхности”.
У процесі оброблення забезпечують необхідну точність заготовок (деталей)
при найменших затратах.
Для отримання чистових заготовок слід:
зняти припуски” (ліквідувати відхилення
розмірів);
надати поверхням необхідної якості.
Правильність якості обробленої заготовки характеризується:
прямолінійністю, перпендикулярністю, паралельністю, площинністю,
циліндричністю, округлістю та ін.
Різні за формою заготовки (1) мають різну кількість поверхонь, яким
надають правильні розміри, якість та задані кресленням
1. Можливі форми заготовок
кути. Прямокутні в перерізі заготовки, кількість яких переважає при
виготовленні виробів з деревини, слід обробляти з шести боків. Таке
оброблення виконується на етапі первинного оброблення чорнових
заготовок.
Надати заготовці точні розміри та якість можна тільки за наявності в ній
чистової установлювальної бази, за допомогою якої вона може бути точно
встановлена на верстатах для подальшого оброблення. Тому оброблення
чорнових заготовок починається з утворення чистової бази, за яку
приймають одну з пластей цієї заготовки, використовуючи її як базу, а
потім обробляють:
одну чи дві крайки та другу пласть;
або другу крайку та другу пласть; торцеві поверхні заготовок.
Закінчують оброблення чорнових заготовок їх торцюванням в розмір по
довжині. Формування чистової бази у брускових заготовок
прямокутного перерізу здійснюють на поздовжньо-фрезерних верстатах
таких типів: фугувальні; рейсмусові; – три – та чотирибічні
стругальні.
2. Створення базових поверхонь
а однобічних фугувальних верстатах із ручною подачею
Для створення базових поверхонь у брускових заготовок широко
застосовують фугувальні верстати. Характерною особливістю фугувального
верстата (2) є наявність горизонтального стола, який складається з
Рис. 2.Схема оброблення заготовок на фугувальному верстаті
двох частин (передньої та задньої), кожну з яких налагоджують
окремо і
можуть переміщувати у вертикальній площині. Між ними горизонтально
розташований ножовий вал. Роль обох частин стола неоднакова, а разом
вони забезпечують так зване рухоме базування заготовок на столі.
При налагодженні верстата робочі площини обох частин стола мають бути
паралельні одна одній та ріжучій крайці ножів. Робоча поверхня задньої
частини встановлюється дотичною до ріжучої крайки ножа у його верхньому
положенні, а передня -нижче цього положення на товщину шару, який
знімають.
Як видно з рис. 3, на початку оброблення заготовка базується на передній
Рнс.3. Схеми рухомого базування на фугувальних верстатах:
а – на передній частині;
б- на обох частинах;
в- на задній частині
частині стола своєю чорновою установлювальною базою. Потім вона
насувається на ножовий вал, а після оброблення – на задню частину стола.
В цей момент базування відбувається на поверхнях обох частин стола.
Після подальшого просування заготовка утвореною чистовою базою повністю
базується на задній частині. За один прохід заготовки з неї можна
знімати шар завтовшки 0,5…2,5 мм. Збільшення товщини шару, який
знімають за один прохід, призводить до погіршення якості поверхні, яку
обробляють. Якщо заготовка має більшу величину прогину, ніж товщина
шару, який знімають, то її слід обробляти за кілька проходів. Якщо
довжина заготовки більша, ніж довжина передньої частини стола
(рис.3′.4,а), або якщо базувати заготовку
опуклістю вниз (рис.6,) то вона при цьому
Рис. 4. Можливі варіанти нестійкого
базування: а – заготовка довша, ніж
передній стіл; б – опуклістю вниз
матиме нестійке положення, яке буде безперервно змінюватися в процесі
оброблення, що призведе до неточностей обробленої поверхні.
При обробленні довгих заготовок слід передбачити перед і за верстатом
підтримувальні ролики (рис. 5).
Рис.3.5. Використання підтримувальних роликів при фугуванні довгих
заготовок
Крім створення чистової бази на пласті заготовки, на фугувальному
верстаті можна обробити ще одну або дві суміжні (з уже обробленою
площиною) крайки під певним кутом одна до одної. Для цього служить
напрямна лінійка, яка дозволяє регулювати кут між пластею та крайкою, і
оброблення здійснюється згідно з таким налагодженням (рис. 6).
Конструкція фугувального верстата не дає можливості:
– отримати паралельні поверхні у
заготовки що обробляють;
– обробити заготовки в розмір за товщиною або шириною.
Рис. 6. Положення заготовки при обробленні на фугувальному верстаті (вид
спереду): 1,2 – передній і задній столи; 3-заготовка; 4- напрямна
лінійка
Таким чином, фугувальний верстат використовують для вирівнювання у
заготовок (рис. 7):
– однієї пласті;
– однієї пласті та суміжної крайки;
– однієї пласті і обох суміжних крайок (при подальшому склеюванні
заготовок у щити).
Рис. 7. Види робіт, які виконують на футувачьних верстатах: а-фугування
однієї пласті; б – фугування однієї пласті і суміжної крайки(” фугування
в кут”); в – фугування однієї пласті і обох крайок поверхні. Допуски
форми та розташування поверхонь і точності кутів регламентуються ГОСТ
6449-82, а шорсткість поверхні – ГОСТ 7016-82 .
На шорсткість поверхні значною мірою впливає хвилястість поверхні, яка
буде залежати від:
– діаметра кола різання, яке описує
лезо ножа;
– швидкості різання;
– швидкості подачі;
– товщини шару деревини, який
знімають в процесі оброблення;
– кількості ножів, які беруть участь у
формуванні профіля поверхні.
Оброблена на поздовжньо-фрезерних верстатах поверхня матиме вигляд, як
показано на рис.8.
Рис.8. Вигляд поверхні після оброблення на поздовжньо-фрезерних
верстатах
Заготовки деталей, які не будуть самостійними елементами виробу
(розкладки, штапики, напрямні, карнизи, плінтуси, прит-ворні бруски,
лиштва та інші), не фугують, їх прямолінійність при цьому не відіграє
суттєвої ропі, оскільки за допомогою клею чи металевого кріплення при
складанні вони наберуть форми того елемента, до якого будуть приєднані.
Основними показниками якості виконання операції фугування, як і при
обробленні на інших типах поздовжньо-фрезерних верстатів, є відхилення
форми та розташування поверхонь, точність кутів та шорсткість
У результаті неправильного встановлення передньої і задньої частин стола
фугувальних верстатів за відношенням до ножового вала та між собою
можливі різні варіанти їх налагодження
Рис. 9 Варіанти неправильного (а, б, в, г) та правильного (д),
налагодження фугувальних верстатів: а – задня частина стола нижче
необхідного рівня; б – задня частина стола вище необхідного рівня; в –
передня і задня частини стола непаралельні -опуклі; г- передня і задня
частина стола непаралельні – угнуті; д – верстат налагоджений правильно;
На однобічних фугувальних верстатах із механізованою подачею
Фугувальні верстати відрізняються шириною стола, а отже, і довжиною
ножового вала. Збільшення ширини стола дозволяє обробляти широкі
заготовки, також підвищує продуктивність верстата. Зробити це на
верстатах з ручною подачею фізично досить важко. Операція фугування з
використанням ручної подачі трудомістка, але дозволяє отримати достатню
якість оброблення.
Оператор, виконуючи операцію фугування, враховує особливості конкретної
заготовки, регулюючи при цьому зусилля притискання і місце його
прикладання, швидкість подачі та ін.
Для збільшення продуктивності і полегшення умов праці оператора на
підприємствах застосовують фугувальні верстати з механізованою подачею.
Існує декілька схем дії механізму подачі: вальцьова, конвеєрна, вакуумна
та ін. їх використання ускладнюється регулюванням зусилля притискання і
швидкості подачі для кожної заготовки. Такі механізми часто бувають
складними за конструкцією та в експлуатації. В процесі роботи, за
рахунок зусилля притискання механізмом подачі не слід допускати
поздовжню деформацію та вібрацію заготовки в момент її оброблення.
Кращими, з цієї точки зору, є механізми подачі, які дозволяють базувати
заготовку, подаючи її для оброблення у підвішеному стані, але такі
механізми є конструктивно складнішими у виконанні і тому на сьогодні не
знайшли широкого поширення.
Застосування механізму подачі обмежує можливість оброблення заготовок:
– із значними відхиленнями за товщиною або шириною;
– пожолоблених, які слід пропускати більше одного разу;
– завтовшки менше 40…50 мм при обробленні їх пласті;
завтовшки до 20…30 мм при обробленні їх крайок (оброблення за
шириною).
На двобічних фугувальних верстатах
Для створення двох базових поверхонь у суміжних площинах під кутом, крім
однобічних верстатів з напрямною лінійкою, застосовують двобічні
фугувальні верстати. Такі верстати мають горизонтальний ножовий вал і
вертикальний шпиндель, який, переважно встановлюють із боку напрямної
лінійки, за основним валом. Напрямна лінійка складається з двох частин,
кожну з яких налагоджують залежно від товщини шару деревини, що
знімають.
Принципова . схема роботи двобічного фугувального верстата показана на
рис.10.
Рис.10 Схема роботи двобічного фугувального верстата: а- вигляд збоку;
б-вигляд зверху; 1,3- передня і задня частини стола; 2-горизонтальний
ножовий ват; 4-вертикаїьний шпиндель; 5,6 – передня і задня частини
напоямної лінійки: 7- заготовка
Такі верстати можуть працювати як з механізмом подачі, так і з ручною
подачею.
Основні правила оброблення заготовок на фугувальному верстаті:
1. Починати оброблення заготовок необхідно з найбільш широкої та довгої
сторони – однієї з пластей.
2. Якщо заготовка пожолоблена по пласті, то оброблення починають із
тієї сторони, яка має більшу стійкість угнутої пласті.
3. При обробленні кращу якість поверхні отримують, коли
заготовку
переміщують відносно осі ножового вала під кутом, меншим 90° (рис.і^-2
Схема фугування заготовки під кутом а
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
