UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТворчість Д. Павличка (реферат)
Автор
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4735
Скачало555
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

„Творчість Д. Павличка”

 

 

Д

 

митро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929р. в селі Стопчатові

на Підкарпатті в багатодітній селянській родині. Точніше - десь

неподалік цієї дати, якою поява дитини була зафіксована при хрестинах у

церковній книзі. Сталося це в полі при копанні кортоплі - звичайний

епізод хліборобського щодення.

 

Кілька літ Павличкам довелося жити в стайні, бо хата згоріла, а нова

зводилася поволі, зростала разом із дітьми. В пам’яті поета глибоко

вкарбувалися майстерка, шурхіт пилки, запах розтятої деревини,

перетворюваної на одвірок і платву, варцабу і крокви - предмети теплі й

гарні. Гуцульщина споконвік шанувала дерево - вірного спутника людини

від колиски до труни. У Д.Павличка це особливе ставлення, відбите

сотнями образів, посилювалося й першими дитячими враженнями.

 

Батько - Василь Миколайович - був чоловіком освіченним, вельми

працелюбним та енергійним. Перейшов через фронти та війська першої

світової війни, побував і в Києві, і у Львові, де його засудили на

розтріл, а він утік, звільнивши з собою і в’язнів Бригідок. Із

встановленням у Галичині пілсудчини осів на дідизні, не втративши при

тому інтересу до політики. Брав участь у сільських сходах, виступав у

ролі народного адвоката, відстоюючи інтереси покривджених земляків. 1939

р. в перших лавах активістів зустрічав Червону Армію, став першим

головою новоутвореного колгоспу. Працював усе життя і помер при роботі:

«Якось, коли вже йому було за сімдесят, попросив у друзів своїх цигарку.

Затягся й відкинув її геть. «Вже не смачна», сказав, і помер, стоячи,

зіпершись плечими на стіну, так, ніби й смерть прийняв яу роботу, а не

відпочинок»*

 

Мати - Параска Юріївна Бойчук - була жінкої неписьменною, але при тому

багато знала з «Кобзаря» та Франкових творів, до читання вголос яких

щонеділі навертала дітей. Мала чудову пам’ять і смак до поєзії. Померла

1955 р. від тяжкої праці.

 

Освіта на Підкарпатті була в пошані. Та й житейський глузд підказував:

малоземельні батьки нічого не могли лишити дітям у спадок , окрім знань,

які прагнули дати за всяку, дуже тяжку як на селянський статок ціну.

 

Дмитро Павличко почав ходити до школи в Яблунів. Школа була

польська, українська мова - заборонена. Конфлікти, що з цього виникали,

поет пригадає згодом у нотатках «Про себе» та ще у віршах виллє гіркоту

зневаженої гідності («За мову мужицьку не раз на коліна довелося у школі

ставити мені…»). Він вивчить мову Міцкевича і полюбить культуру його

народу, в Коломийській гімназії опанує німецьку та латинь, усе життя

пожадливо й невтомно всотуватиме духовні скарби інших народів та епох. І

все це покріплюватиме в ньому любовне, трепетне, бережливе сталення до

рідного слова. Захист і плекання його стануть для Д.Павличка - одного з

найосвіченіших українських літераторів сьогодення - справою обов’язку й

честі.

 

В тимчасово окупованій Коломиї одразу за парканом гімназії, де на той

час навчався поет, фашисти розташували єврейське гетто. Звідси бранців

партіями вивозили на розстріл, а ті, що лишилися, пухли від голоду.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ