.

Інформаційне забезпечення проведення аудиту (курсова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
715 13061
Скачать документ

Курсова робота

на тему:

“Інформаційне забезпечення проведення аудиту”

ПЛАН

ВСТУП

1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ

2. МЕТОДИКА РОБОТИ З ІНФОРМАЦІЄЮ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ

3. ОСОБЛИВОСТІ АУДИТУ ПІДПРИЄМСТВ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ КОМП’ЮТЕРНІ
ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Важливе місце в аудиторській діяльність займає інформаційне забезпечення
проведення аудиту. Без наявності необхідних інформаційних джерел
неможливо провести обєктивну та якісну аудиторську перевірку.

Якщо аудитор вважає, що подана звітність необ’єктивна, або якщо не може
зробити якогось висновку (приміром, через брак зібраних даних), то він
зобов’язаний повідомити про це користувачів у своєму висновку.

Щоб правильно інтерпретувати значення інформації, одержаної в процесі
аудиту, не достатньо володіти основними методами обробки даних,
необхідно розуміти, що являє собою бізнес клієнта та які його галузеві
особливості.

Одним із важливих аспектів аудиту є глибокий аналіз всіх статей балансу
і перевірка їх відповідності записам у Головній книзі за аналізований
період. Якщо при цьому буде виявлено невідповідності щодо бухгалтерських
записів чи окремих сумових показників, аудитор звертається до облікових
регістрів і первинних документів. Шляхом перевірки записів у облікових
регістрах і даних первинних документів аудитору слід встановити повноту
обліку, правильність записів у облікових регістрах і первинній
документації, їх реальність.

На основі аналізу і тестування звітних та інших даних про підприємство
аудитор висловлює свою професійну думку про об’єктивність і точність
даних обліку і звітності та їх відповідність реальній дійсності.

Під час підготовки до проведення аудиторської перевірки аудитор має
ретельно вивчити ті законодавчі та нормативно-правові акти, невиконання
вимог яких може спричинити перекручення фінансової звітності
підприємства.

Згідно з міжнародним операційним стандартом, “аудитор повинен провести
такий огляд фінансової звітності, який був би достатнім для вираження
думки про фінансову звітність у цілому”.

Метод аудиторської діяльності сформувався в системі прикладних
економічних наук, крім того, він характеризується використанням
загальнонаукових методів дослідження, що ґрунтуються на філософських
принципах.

Загальнонауковими методами є: аналіз і синтез, індукція і дедукція,
аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація, системний аналіз,
функціонально-вартісний аналіз тощо.

Аудит має проводиться відповідно до міжнародних нормативів та
міжнародних норм етики професій бухгалтерів, затверджених МФБ.

Національні нормативи аудиту, залежно від виду аудиту, поділяють на
національні нормативи зовнішнього аудиту (ННЗА) і національні нормативи
внутрішнього аудиту (ННВА). За основу при створенні національних
нормативів беруться міжнародні нормативи. Ці нормативи застосовують
незалежно від того, прибуткове чи збиткове підприємство, до якої форми
власності воно належить.

Аудиторські стандарти потрібні тому, що вони дають змогу підтримувати
аудиторську діяльність на відповідному рівні, змушують аудитора постійно
підвищувати свій науковий і професійний рівень.

На відміну від стандартів, норми не передбачають основних принципів, але
містять вказівки щодо процедур (наприклад, щодо підготовки аудиторських
звітів). Норми мають бути переконливими, але без директивного характеру.
Аудитори можуть не дотримуватися норм, але завжди повинні пояснити, чому
вони так роблять.

Під час аудиту фінансової інформації або при виконанні супутніх робіт
аудитор повинен дотримуватися міжнародних норм етики, прийнятих МФБ.

У розділі МНА “Відповідальність за фінансові звіти” зазначається, що хоч
аудитор подає своє судження про фінансові звіти, проте конкретна
відповідальність за їхню якість лежить на управлінському апараті
об’єкта. Ця відповідальність передбачає точність або адекватність
облікових проводок, внутрішнього контролю тощо.

В даній роботі будуть розглянуті загальні засади інформаційного
забезпечення проведення аудиту, методика роботи з інформацією під час
проведення аудиту, особливості аудиту підприємств, які застосовують
комп’ютерні інформаційні системи.

Дані питання, вважаємо, дозволять розкрити загальну тему курсової
роботи: “Інформаційне забезпечення проведення аудиту”.

1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ

Мета аудиту — сприяння ефективності роботи, раціональному використанню
матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у підприємницькій
діяльності для отримання максимального прибутку.

Основними завданнями аудиту є:

• перевірка фінансової звітності, розрахунків, декларацій та інших
документів для встановлення їх достовірності й відповідності здійснених
господарських і фінансових операцій чинному законодавству;

• виявлення і попередження (профілактика) порушень у
фінансово-господарській діяльності підприємств;

• реальність визначення фінансових результатів;

• оцінка ефективності внутрішнього контролю;

• надання консультаційних послуг з питань обліку, аналізу, права,
менеджменту, маркетингу, фінансів тощо.

Якщо аудитор вважає, що подана звітність необ’єктивна, або якщо не може
зробити якогось висновку (приміром, через брак зібраних даних), то він
зобов’язаний повідомити про це користувачів у своєму висновку.
Користувачів фінансової (бухгалтерської) інформації показано в табл. 1.
Щоб правильно інтерпретувати значення інформації, одержаної в процесі
аудиту, необхідно розуміти, що являє собою бізнес клієнта та які його
галузеві особливості.

Так, аудит підрядного будівництва не може бути виконано достатньо
ретельно без розуміння особливостей цієї роботи. Неможливо уявити собі
аудит клієнта, який займається будівництвом житла, без знання
особливостей будівельного виробництва, а також бухгалтерського обліку
робіт за принципом відсоткового ступеня готовності.

У процесі аудиторської перевірки слід використовувати такі матеріали:
річні звіти, інформацію про збори акціонерів, засідання ради директорів,
внутрішні фінансові звіти підприємства, аудиторські звіти (висновки) за
попередній період, матеріали внутрішнього аудиту тощо [7].

Таблиця 1. Користувачі облікової інформації

Види користувачів облікової інформації Необхідна інформація та мета її
використання

1. Внутрішні користувачі

1.1. Власники підприємства та вищий управлінський персонал

1.2. Менеджери різних напрямків діяльності (фінансові, виробничі, з
маркетингу тощо)

1.3. Керівники підрозділів (центри відповідальності підприємства)

1.4. Робітники і службовці підприємства

Загальний фінансовий стан підприємства: прийняття управлінських рішень
тактичного і стратегічного характеру

Інформація щодо функціонування підпорядкованої системи діяльності,
прийняття управлінських рішень щодо удосконалення та регулювання
діяльності

Інформація про функціонування підрозділів (центри відповідальності) про
витрати, доходи; прийняття оперативних рішень з контролю та управління
підрозділами

Інформація про загальний стан функціонування підприємства; збереження
робочих місць, можливість підвищення оплати праці

2. Зовнішні користувачі

2.1. Дійсні та потенційні інвестори

2.2. Банківські та інші кредитні установи

2.3. Постачальники та інші кредитори

2.4. Замовники, покупці, клієнти

2.5. Органи державного регулювання і контролю:

2.5.1. Державна податкова інспекція

2.5.2. Органи Фонду державного майна

2.5.3. Органи державної статистики

2.6. Профспілки

2.7. Широка громадськість

2.8. Інші користувачі Фінансовий стан підприємства, рентабельність,
отримані прибутки; можливість отримання прибутку, прийняття рішень щодо
операцій з акціями, про доцільність вкладання капіталу

Фінансовий та майновий стан підприємства, платоспроможність; можливість
надання кредитів, ймовірність повернення кредиту та отримання відсотків

Платоспроможність підприємства, своєчасність оплати рахунків,
заборгованості

Інформація про фінансовий стан підприємства; можливість отримання
необхідних товарів та послуг

Своєчасність і повнота сплати податків

Фінансовий та майновий стан підприємства; прийняття рішень про
корпорати-зацію, акціонування, приватизацію підприємства

Узагальнення та аналіз звітності підприємств, підготовка необхідної
інформації для вищих органів державного управління

Фінансовий стан підприємств, галузей; підготовка до ведення переговорів
з питань праці та її оплати

Загальний вплив діяльності підприємства на добробут суспільства, на
навколишнє середовище

За потребами

Робота аудитора ведеться відповідно до документів, об’єднаних у дві
групи:

а) державні законодавчі акти;

б) аудиторські стандарти (нормативи) та інші регулятиви.

За дорученням ради Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ) Комітет
міжнародної аудиторської практики (КМАП) займається випуском міжнародних
нормативів аудиту і супутніх робіт. У кожній країні має здійснюватися
локальне регулювання міжнародних нормативів відповідно до практики, що
склалася під час аудиту фінансової інформації. Таке регулювання може
відображатися у національних нормативах.

Нормативи щодо послуг аудиторів КМАП видає у двох серіях: міжнародні
нормативи аудиту (МНА); міжнародні нормативи супутніх з аудитом робіт
(МНА/СР). Аудит проводиться для того, щоб сформувати об’єктивну думку
про систему обліку і фінансову звітність підприємства. У Великобританії,
наприклад, нормативи називають нормами, але є і стандарти аудиту.

Аудит має проводиться відповідно до міжнародних нормативів та
міжнародних норм етики професій бухгалтерів, затверджених МФБ.

Національні нормативи аудиту, залежно від виду аудиту, поділяють на
національні нормативи зовнішнього аудиту (ННЗА) і національні нормативи
внутрішнього аудиту (ННВА). За основу при створенні національних
нормативів беруться міжнародні нормативи. Ці нормативи застосовують
незалежно від того, прибуткове чи збиткове підприємство, до якої форми
власності воно належить.

Аудиторські стандарти потрібні тому, що вони дають змогу підтримувати
аудиторську діяльність на відповідному рівні, змушують аудитора постійно
підвищувати свій науковий і професійний рівень.

На відміну від стандартів, норми не передбачають основних принципів, але
містять вказівки щодо процедур (наприклад, щодо підготовки аудиторських
звітів). Норми мають бути переконливими, але без директивного характеру.
Аудитори можуть не дотримуватися норм, але завжди повинні пояснити, чому
вони так роблять.

КМАП несе відповідальність за випуск міжнародних нормативів аудиту і
супутніх робіт, у тому числі за зміст і форму аудиторських звітів. КМАП
вважає, що випуск таких нормативів та їх використання сприятимуть
забезпеченню однорідності аудиторської практики, інших послуг у всьому
світі. КМАП за підтримки ради МФБ стимулює застосування цих нормативів у
аудиторській практиці всіх країн. Опубліковані у різних країнах світу
нормативи відрізняються за змістом і формою. КМАП вивчає їх, узагальнює
і випускає нормативи з таким розрахунком, що вони будуть прийняті
міжнародним співтовариством.

Під час аудиту фінансової інформації або при виконанні супутніх робіт
аудитор повинен дотримуватися міжнародних норм етики, прийнятих МФБ.

У розділі МНА “Відповідальність за фінансові звіти” зазначається, що хоч
аудитор подає своє судження про фінансові звіти, проте конкретна
відповідальність за їхню якість лежить на управлінському апараті
об’єкта. Ця відповідальність передбачає точність або адекватність
облікових проводок, внутрішнього контролю тощо.

Програма аудиту містить перелік питань за окремими темами, видами і
напрямками очікуваних робіт, що підлягають перевірці, час проведення,
види аудиторських процедур (за який період часу слід перевіряти, спосіб
контролю). Наявність програми, крім того, забезпечує контроль за
своєчасним і якісним виконанням аудиторських процедур (МНА 4. — С.
13—16).

Пропонується така робоча програма аудиторської перевірки підприємства
(фірми) у вигляді переліку питань, що складається з трьох етапів.

Робоча програма аудиторської перевірки (додаток до договору)

Етап 1. Експертиза організації і стану бухгалтерського фінансового
обліку, якості фінансової звітності, оцінка внутрішнього аудиту фірми.

Об’єкти експертизи:

• реальність балансових даних за статутним капіталом;

• вибіркова перевірка реєстрів синтетичного й аналітичного обліку;

• матеріали інвентаризації необоротних активів, запасів, коштів і
розрахунків, зобов’язань, дебіторської і кредиторської заборгованості;

• акти податкової адміністрації й аудиторські висновки за попередні
періоди;

• організація внутрішнього аудиту;

• дотримання законодавчих актів з обліку і фінансової звітності.

Етап 2. Аудиторська перевірка фінансово-господарської діяльності

Об’єкти контролю:

• засновницькі (установчі) документи, у т.ч. статут підприємства;

• наявність і використання кредитних коштів;

• кошти у касі, на рахунках у банках;

• основні засоби і нематеріальні активи;

• товарно-матеріальні цінності;

• розрахунки з оплати праці, за податками і платежами та з підзвітними
особами;

• власний капітал, витрати, доходи і фінансові результати та їх
використання.

Етап 3. Консультаційні послуги і рекомендації щодо усунення виявлених
недоліків з питань:

• організації і методології бухгалтерського фінансового обліку;

• використання поточного і перспективного аналізу для прогнозування
подальшого функціонування підприємства.

Зарубіжний досвід передбачає такі етапи аудиторської перевірки.

1. Ознайомлення з персоналом і планом.

2. Отримання і документування інформації про клієнта, структуру
контролю, у тому числі в окремих випадках про засоби контролю для оцінки
внутрішнього ризику і ризику під час контролю.

3. Розробка плану проведення перевірок у рамках аудиту.

4. Проведення допоміжних перевірок засобів контролю (після проведення
перевірок на суттєвість), що дають змогу підвищити рівень впевненості
стосовно окремих цілей аудиторської перевірки і бухгалтерських рахунків.

5. Проведення перевірок на істотність, оцінювання і реєстрація достатньо
переконливих доказів того, що судження управлінської ланки, відображені
у бухгалтерських балансах і фінансових документах, є обґрунтованими і
дають змогу досягти відповідних цілей, що стоять перед аудиторською
перевіркою.

6. Використання кінцевих аналітичних та інших процедур, а також аналіз і
оцінювання результатів аудиту.

7. Складання аудитором звіту і надання інформації про недоліки у
структурі контролю.

2. МЕТОДИКА РОБОТИ З ІНФОРМАЦІЄЮ

ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ

Послідовність аудиторської перевірки діяльності підприємства складається
з цілого ряду дій:

• збір і аналіз інформації, необхідної для оцінки достовірності
бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності суб’єкта
підприємницької діяльності;

• визначення профілю та обсягу діяльності підприємства за установчими
документами, за статутом, характером і змістом його роботи;

• шляхом порівняння фактичної діяльності підприємства зі статутною
встановлення невідповідності між ними, про що необхідно поставити до
відома керівництво фірми і порекомендувати йому внести зміни чи
доповнення до статуту і здійснити перереєстрацію підприємства у
відповідних державних органах;

• планування аудиту і наступний контроль аудиторської перевірки;

• оцінювання внутрішнього аудиторського контролю;

• аналіз показників балансу і даних інших форм фінансової звітності;

• перевірка аналогічних показників балансу, звіту про фінансові
результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал;

• контроль відповідності даних фінансової звітності записам в облікових
регістрах;

• перевірка відповідності даних бухгалтерського фінансового обліку і
фінансової звітності вимогам чинного законодавства і нормам облікової
політики;

• попередня оцінка повноти і правильності складання балансу та інших
форм фінансової звітності [5].

Одним із важливих аспектів аудиту є глибокий аналіз всіх статей балансу
і перевірка їх відповідності записам у Головній книзі за аналізований
період. Якщо при цьому буде виявлено невідповідності щодо бухгалтерських
записів чи окремих сумових показників, аудитор звертається до облікових
регістрів і первинних документів. Шляхом перевірки записів у облікових
регістрах і даних первинних документів аудитору слід встановити повноту
обліку, правильність записів у облікових регістрах і первинній
документації, їх реальність.

На основі аналізу і тестування звітних та інших даних про підприємство
аудитор висловлює свою професійну думку про об’єктивність і точність
даних обліку і звітності та їх відповідність реальній дійсності.

При плануванні і здійсненні аудиторських процедур, оцінюванні отриманих
матеріалів аудитор повинен враховувати, що невиконання клієнтами вимог
законодавчих та нормативно-правових актів України може стати причиною
перекручення фінансової звітності підприємства й істотно вплинути на
фінансові результати діяльності клієнта. Однак згідно з національним
нормативом аудиту № 8 “Перевірка дотримання підприємствами вимог
законодавчих та нормативно-правових актів України” виявлення випадків
невиконання клієнтом вимог законодавчих та нормативно-правових актів
України не є метою й обов’язком аудитора.

Встановлення фактів невиконання вимог нормативних актів, незалежно від
їхнього значення, вимагає висунення й обговорення питання про чесність
керівництва і робочого персоналу клієнта, а також про вплив такого
невиконання на інші напрямки аудиту.

Факти порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів
підлягають спеціальній юридичній експертизі та є поза професійною
компетенцією і знаннями аудитора. Рівень професійної підготовки
аудитора, його досвід і знання господарської галузі діяльності клієнта й
організації виробництва можуть дати йому змогу зробити висновок тільки
про те, що окремі факти діяльності підприємства, ймовірно, не
відповідають вимогам законодавчих та нормативно-правових актів України.
Отже, аудитор не відповідає за невиконання керівництвом клієнта вимог
законодавчих та нормативно-правових актів.

Проведення хоча б однієї аудиторської перевірки фінансової звітності
підприємства може допомогти службовим особам підприємства уникати надалі
суттєвих порушень вимог нормативних актів.

Однак аудитору слід врахувати, що під час проведення аудиторських
перевірок завжди існує ризик невиявлення помилок, навіть якщо перевірка
добре спланована і проведена відповідно до вимог Національних нормативів
аудиту. Зазначена ймовірність зростає внаслідок впливу таких факторів:

• наявність значної кількості нормативних актів;

• неминуча відносна обмеженість систем обліку і внутрішнього контролю,
які не можуть висвітити всю фактичну діяльність клієнта, а також
відносна суб’єктивність, що супроводжує таку аудиторську процедуру, як
тестування;

• визнання того, що значна кількість аудиторських доказів, отриманих
аудитором, мають не доказовий, а інформативний характер.

Під час підготовки до проведення аудиторської перевірки аудитор має
ретельно вивчити ті законодавчі та нормативно-правові акти, невиконання
вимог яких може спричинити перекручення фінансової звітності
підприємства.

Згідно з міжнародним операційним стандартом, “аудитор повинен провести
такий огляд фінансової звітності, який був би достатнім для вираження
думки про фінансову звітність у цілому”.

Безумовно, звіти аудитора можуть не загострювати увагу на незначних
обставинах. Аудиторський звіт має виділити найголовніше. Основна мета
аудитора — впевнитися, що довіру до фінансової звітності не підірвано.

Метод аудиторської діяльності сформувався в системі прикладних
економічних наук, крім того, він характеризується використанням
загальнонаукових методів дослідження, що ґрунтуються на філософських
принципах.

Метод (від гр. methodos — дослідження) — це прийом дослідження, який
визначає підхід до об’єктів, що досліджуються, тобто шлях наукового
пізнання і встановлення істини.

Загальнонауковими методами є: аналіз і синтез, індукція і дедукція,
аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація, системний аналіз,
функціонально-вартісний аналіз тощо.

Аналіз — це метод дослідження, який стосується вивчення предмета шляхом
розчленування його на складові, кожна з яких аналізується (вивчається)
окремо в рамках одного цілого (аудит фінансово-господарської діяльності
підприємства).

Синтез (від гр. sunthesis — сполучення, поєднання, складання) — метод
дослідження об’єкта в його цілісності, в єдності його частин (аудит
виконання договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей).

Індукція (від гр. induktion — наведення) — метод дослідження, за яким
загальний висновок складається на підставі ознайомлення не зі всіма
ознаками, а лише з частиною їх, тобто способом виведення висновків від
окремого до загального (аудит витрат обігу здійснюється насамперед за
даними аналітичного обліку, а відтак — синтетичного обліку).

Дедукція (від лат. deduktion — виведення) — метод дослідження, за якого
спочатку вивчається стан об’єкта в цілому, а потім стан його складових
елементів, тобто висновки роблять від загального до окремого (аудит
фінансових результатів спочатку проводиться за даними синтетичного
обліку, а потім — аналітичного обліку).

Аналогія — прийом наукових висновків, за допомогою якого досягається
пізнання ознак суб’єктів на основі їх подібності з іншими. Метод
аналогії, базуючись на подібності окремих сторін різних об’єктів, є
основою моделювання.

Моделювання — спосіб наукового пізнання, який ґрунтується на заміні
об’єкта, що вивчається, на його аналог, модель, що містить істотні
прикмети оригіналу (наприклад, стандарти).

Абстрагування (від лат. abstrahere — відволікати) — прийом відволікання,
способом абстракції переходять від конкретних об’єктів до загальних
понять (за перевіркою стану збереження матеріальних цінностей на окремих
складах, абстрагуючись, роблять висновки щодо гуртовні в цілому).

Конкретизація (від лат. comcretus — густий, твердий) — дослідження стану
об’єктів за певними конкретними умовами існування їх (виявлення нестач в
окремих магазинах).

Системний аналіз — вивчення об’єкта як сукупності елементів, що
утворюють систему. В аудиті системний аналіз передбачає оцінку поведінки
об’єктів як системи з усіма факторами, що впливають на його
функціонування. Він дає змогу застосувати системний підхід до оцінки
виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства (аналіз
систем для дослідження об’єктів за умов невизначеності).

Функціонально-вартісний аналіз — це вивчення об’єктів на стадії
підготовки виробництва, що включає проектування і синтез складних систем
у процесі дослідження їх функціонування (проектування й оцінювання
економічної ефективності технологічних процесів тощо).

Існують також власні методичні прийоми аудиту, які можна об’єднати в
групи: органолептичні, розрахунково-аналітичні, документальні,
узагальнення і реалізації результатів аудиту.

Органолептичні методи (від гр. ог§апоп — знаряддя, інструмент) — це
інвентаризація, контрольні заміри, вибіркові й суцільні спостереження,
технологічний та хіміко-технологічний контроль, експертизи, службові
розслідування, експеримент.

Інвентаризація — перевірка стану об’єктів органолептичним способом,
тобто перевірка наявності й стану об’єкта шляхом огляду, підрахунку,
зважування, обміру тощо. Практично інвентаризація — це перевірка
фактичної наявності запасів, сировини, готової продукції, товарів та
інших цінностей, які зіставляються з даними бухгалтерського фінансового
обліку і встановлюється результат — нестача, надлишок, пересортиця,
природний убуток.

Контрольні замірювання робіт — прийом фактичного контролю за дотриманням
норм витрачання сировини та матеріалів у виробництві, на будівництві,
транспорті тощо.

Найчастіше контрольне замірювання застосовується для перевірки фактично
виконаних і зданих за актом здавання-приймання будівельно-монтажних
робіт (при цьому встановлюють економію або перевитрати будівельних
матеріалів).

Вибіркові спостереження — прийоми статистичного спостереження якісних
характеристик господарського процесу (при визначенні дефектів товарів,
що надійшли в торгівлю).

Суцільні спостереження — прийоми статистичного спостереження фактичного
стану об’єктів (хронометраж норм виробітку, використання робочого часу
за звітний період).

Технологічний контроль — контроль якості продукції, її відповідності
технічним умовам (контрольний запуск сировини і матеріалів у
виробництво, що застосовується для перевірки оптимальності технології
виробництва, обґрунтованості норм витрат матеріалів і повноти виходу
готової продукції).

Хімічно-технологічний контроль — контроль якості сировини і матеріалів,
що використовуються у виробництві продукції, а також якісних
характеристик (способом лабораторного аналізу встановлюють і смакові
якості продуктів харчування).

Експертизи — експертні оцінки, що застосовуються криміналістичними,
судово-бухгалтерськими, товарознавчими та іншими експертизами, коли у
складі аудиторів немає відповідних фахівців або коли за виявленими
аудитом зловживаннями порушено кримінальну справу.

Службове розслідування — сукупність прийомів перевірки дотримання
службовими особами і робітниками чи службовцями нормативно-правових
актів (застосовується при вивченні порушення чинного законодавства).

Експеримент, — науково поставлений дослід з метою аудиту для перевірки
результатів процесів, що плануються або виконані (експеримент
проводиться за чітко визначеними умовами, які дають змогу стежити за
перебігом запланованого процесу).

Під час аудиту також використовують розрахунково-аналітичні методи
(статистичні розрахунки, економіко-математичні методи, економічний
аналіз тощо).

Економічний аналіз — це система прийомів для розкриття причинних
зв’язків, що зумовлюють результати явищ і процесів (середні й відносні
величини, групування, індексний метод, коефіцієнти автономії,
довготермінового залучення коштів, маневрування власними коштами
підприємства, нагромадження амортизації, реальної вартості основних
засобів, коефіцієнти ліквідності (платоспроможності) тощо).

Статистичні розрахунки застосовуються при потребі відтворення реальних
кількісних відношень (за їхньою допомогою розраховуються коефіцієнти
трудової участі членів бригади, коефіцієнти використання обладнання,
ритмічність випуску продукції тощо).

Економіко-математичні методи застосовуються при визначенні впливу
факторів на результати господарських процесів з метою їх оптимізації на
стадії проектування (оптимізація маршрутів перевезення вантажів
автомобільним транспортом тощо).

В аудиті також використовують документальні способи перевірки —
дослідження документів, суцільне і несуцільне (вибіркове) спостереження,
групування недоліків, формальну й арифметичну перевірку документів,
нормативну (юридичну) оцінку документально оформлених господарських
операцій, логічну перевірку, зустрічну перевірку, балансовий метод,
порівняння, оцінку законності й обґрунтованості господарських операцій
за даними кореспонденції рахунків бухгалтерського фінансового обліку
тощо. При цьому джерелами інформації є: первинні документи, у тому числі
технічні носії інформації, реєстри синтетичного й аналітичного
бухгалтерського фінансового обліку (книги, журнали, оборотні відомості,
нагромаджувальні й розроблювальні таблиці, Головна книга, оборотна
відомість за синтетичними рахунками та ін.); фінансова, податкова,
статистична й оперативна звітність тощо [2].

Дослідження документів — спосіб документальної перевірки достовірності й
доцільності господарських операцій, відповідності їх законодавчим і
нормативно-правовим актам.

При суцільному способі перевірці підлягають усі документи і записи у
реєстрах бухгалтерського обліку та фінансової звітності (грошові
документи і кошти, виписки з рахунків у банках, цінні папери і векселі,
власний капітал, розрахунки за податками і платежами, доходи, товарні
втрати і результати діяльності, фінансова звітність).

Несуцільне спостереження (вибіркова перевірка) характеризує всю
сукупність одиниць за результатами обстеження певної її частини
(вибіркової сукупності), відібраної випадковим чином за правилами
наукової теорії вибірки.

Узагальнення і реалізація результатів аудиту — сукупність прийомів
синтезування результатів аудиту і прийняття відповідних рішень щодо
виправлення недоліків і запобігання їх повторенню в майбутньому
(групування недоліків і правопорушень, економічне обґрунтування,
систематизація недоліків у висновку аудитора, рішень за результатами
аудиту).

3. ОСОБЛИВОСТІ АУДИТУ ПІДПРИЄМСТВ,

ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬ КОМП’ЮТЕРНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ

Комп’ютеризація принципово не змінює елементів методу бухгалтерського
обліку. Найбільші зміни відбуваються в технології обробки облікової
інформації, що виражається в порядку побудови комп’ютерних форм
бухгалтерського обліку. Натомість методика аудиту підприємств, на яких
використовуються КІСП та КСБО, котрі мають значний вплив на ведення
бізнесу та бухгалтерського обліку, зазнає значних суттєвих змін, хоча
загальна мета й обсяг аудиту не змінюються. Зберігаються його завдання,
діють основні елементи його методології.

Водночас комп’ютерна обробка даних впливає на процес вивчення аудитором
системи обліку і внутрішнього контролю підприємства, що перевіряється.

Автоматизація бухгалтерського обліку та інших управлінських функцій
підприємства, з одного боку, і автоматизація аудиту, з іншого, докорінно
змінюють проведення аудиту на конкретному економічному об’єкті. Стали
розрізняти аудит поза комп’ютерним середовищем, тобто на об’єкті з
традиційною технологією ручного ведення обліку, і аудит у комп’ютерному
середовищі — на об’єкті, де бухгалтерський облік виконують з
використанням комп’ютерів. Сам аудит можна також проводити без
використання комп’ютерів або за їхньою допомогою.

У цих умовах суттєво змінюється організація і методика проведення
аудиту, оскільки здійснення її за методиками, орієнтованими на
традиційний облік, не дає бажаного результату.

В умовах функціонування автоматизованих інформаційних систем зазнають
деяких змін основні принципи аудиту. Відповідно, застосування КІСП може
вплинути:

• на процедури, яких дотримується аудитор у процесі одержання
достатнього уявлення про системи бухгалтерського обліку та внутрішнього
контролю;

• на аналіз властивого ризику та ризику системи контролю, за допомогою
якого аудитор проводить оцінку ризику;

• на розробку і здійснення аудитором тестів контролю та процедур
перевірки за суттю, необхідних для досягнення мети аудиту-

Проведення аудиту в умовах використання комп’ютерних систем
регламентується як міжнародними, так і національними нормативами,
зокрема Міжнародним стандартом № 401 «Аудит в умовах комп’ютерних
інформаційних систем». Є також положення про міжнародну аудиторську
практику, присвячені питанням проведення аудиту в середовищі різних
комп’ютерних інформаційних систем і водночас оцінці аудиторських
ризиків, а також вимогам до спеціальних знань аудиторів про комп’ютерні
інформаційні системи. В Україні діє Національний норматив аудиту № 13
«Аудит в умовах електронної обробки даних», який регламентує дії
аудиторської організації при здійсненні аудиту в умовах комп’ютерної
інформаційної системи, що функціонує на підприємстві, яке перевіряють, а
також нормативи № 30 «Використання комп’ютерів в галузі аудиту» та № 31
«Вплив системи електронної обробки даних на оцінку систем
бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю».

Метою цих нормативів є встановлення стандартів і надання рекомендацій
про процедури, яких необхідно дотримуватися при проведенні аудиту в
умовах комп’ютерних інформаційних систем.

Зміст відповідних міжнародних і національних стандартів у цілому
подібний. У них зазначається, що аудитор зобов’язаний розглянути, яким
чином КІСП впливає на аудит.

Під час планування стадій аудиторських процедур, на які може і вплинути
середовище КІСП суб’єкта, аудитор має скласти собі уявлення про
значимість і складність процесів функціонування КІСП, а також про
доступність даних для використання в аудиті. Це уявлення охоплює такі
аспекти.

Значимість. Належить до змісту тверджень, які містяться у фінансовій
звітності і підлягають комп’ютерній обробці.

Складність комп’ютерної обробки в кожній значній прикладній
бухгалтерській програмі. Прикладна програма вважається складною, якщо,
зокрема:

• обсяг операцій такий, що користувачам важко виявити і виправити
помилки, допущені в процесі обробки;

• комп’ютер автоматично генерує суттєві операції або проводки
безпосередньо в іншій прикладній програмі;

• комп’ютер виконує складні розрахунки за фінансовою інфорнацією і (або)
автоматично генерує операції чи проводки, які не можна підтвердити або
вони не підтверджуються окремо;

• обмін операціями з іншими організаціями здійснюється електронним
способом (як у системах електронного обміну інформаціею), і при цьому не
проводиться фізична перевірка на предмет правдивості або прийнятності.

Організаційна структура діяльності КІСП клієнта, а також ступінь
концентрації або розподілу комп’ютерної обробки в рамках суб’єкта,
зокрема те, як вони можуть впливати на розподіл обов’язків.

Доступність даних. Первинні документи, деякі комп’ютерні файли й інший
доказовий матеріал, який може знадобитися аудитору, можуть існувати
тільки протягом короткого періоду часу або у форматі, доступному для
перегляду тільки на комп’ютері.

Застосування комп’ютерних систем контролю зумовлює необхідність
одержання спеціальних знань для проведення оглядів контролю і спрощення
процесу проведення аудиту.

Аудитору належить добре орієнтуватися в діючих автоматизованих системах
обліку, контролю й аналізу, знати принципи розподілу функцій взаємного
контролю серед працівників, котрі беруть участь у процесі обробки
облікової інформації. Для проведення аудиту в комп’ютерному середовищі
аудитор зобов’язаний:

• мати додаткові знання в галузі систем обробки економічної інформації;

• мати уявлення про технічний, програмний, математичний та інші види
забезпечення КСБО;

• володіти термінологією в галузі комп’ютеризації; чітко уявляти
особливості технології і послідовність процедур комп’ютерної обробки
облікової інформації;

• знати організацію роботи бухгалтерії в умовах КІСП;

• уміти працювати на комп’ютері з основними офісними програмами;

• мати практичний досвід роботи з різними системами бухгалтерського
обліку, аналізу, з правовими і довідковими системами, із спеціальними
інформаційними системами аудиту.

Усі ці знання йому необхідні, щоб правильно визначити, який вплив на
організацію, планування, проведення аудиту справляють умови використання
КІСП на економічному об’єкті, що перевіряється.

Зважаючи на різноманітність і складність комп’ютерних технологій, від
аудитора не вимагається бути першокласним спеціалістом з комп’ютерного
бухгалтерського обліку. Тому, якщо в аудитора немає достатніх знань, він
зобов’язаний запрошувати експерта в галузі інформаційних технологій.

Основні напрями взаємодії аудитора з експертом щодо систем комп’ютерної
обробки даних такі:

• оцінка законності придбання та ліцензійної чистоти бухгалтерського
програмного забезпечення, що функціонує в системі комп’ютерної обробки
даних;

• оцінка надійності системи комп’ютерної обробки інформації в цілому;

• перевірка правильності та надійності алгоритмів розрахунків;

• формування на комп’ютері необхідних аудитору регістрів аналітичного
обліку та звітності.

Але й у цьому разі аудитор зобов’язаний мати достатнє уявлення про
комп’ютерну систему клієнта в цілому, щоб правильно планувати,
регулювати і контролювати роботу експерта, зберігаючи чільне становище.
Слід розуміти, що експерт оцінює систему обробки, а аудитор —
вірогідність інформації, яка міститься в звітності, сформованій за
допомогою цієї системи.

Під час проведення аудиту в умовах автоматизованої обробки облікової
інформації аудиторам рекомендується включати до індивідуальних завдань
питання з перевірки програми, правильності обробки інформації тощо. Дані
цих перевірок мають знайти відображення у відповідних робочих
документах.

Проведення аудиту в умовах автоматизованих систем обліку залежить від
таких факторів: рівень автоматизації бухгалтерського обліку, контролю й
аудиту, наявність методик проведення автоматизованого аудиту, ступінь
доступності облікових даних, складність обробки інформації.

У ході перевірки аудитор має вивчити і задокументувати всі найбільш
важливі позиції, пов’язані з організацією обробки облікових даних у КІСП
підприємства.

Впровадження комп’ютерів в обліковий процес суттєво вплинуло на
проведення аудиту. При цьому велике значення мають власні характеристики
системи обробки даних, тому що вони впливають на ступінь складності
бухгалтерської системи, тип внутрішнього контролю, вибір виду перевірок,
на основі яких можна визначити характер, тривалість та обсяги
аудиторських процедур.

Перед початком аудиту слід уточнити ступінь автоматизації облікових,
контрольних та аудиторських завдань і технологію їхнього вирішення. На
основі отриманих даних складається план аудиторської перевірки.

Важливу роль у плануванні аудиторської перевірки відіграє рівень
автоматизації облікових завдань. В оцінці труднощів автоматизованої
обробки бухгалтерських даних необхідно враховувати як ступінь інтеграції
інформаційних систем, так і ступінь спільного використання різними
системами однієї і тієї самої облікової бази даних.

Особлива увага приділяється перевірці надійності засобів внутрішнього
контролю в середовищі комп’ютерної обробки даних. Облікова політика,
орієнтована на КСБО, має обов’язково передбачати елементи внутрішнього
контролю.

В умовах функціонування автоматизованих систем обробки інформації
здійснюють три види контролю:

• структурний (виробничий) контроль;

• контроль розробки;

• процедурний (робочий) контроль.

Під структурним контролем розуміють загальну адміністративну перевірку
структури розподілу обов’язків і відповідальності у відділі обробки
інформації. Ці перевірки стосуються різною мірою всієї роботи, яку
виконує відділ обробки інформації, і є частиною основного контролю,
через який проходить кожна нова процедура.

Сутність контролю розробки полягає в загальній перевірці відповідності
всіх нових проектованих комп’ютерних облікових систем встановленим
стандартам документації і процедур, тобто перевірці відповідності
виконання основних етапів проектування, програмування і дослідження
систем вимогам загальної системи контролю. Контроль розробки в поєднанні
зі структурним контролем охоплює всі нові запроектовані процедури.

Під процедурним (робочим) контролем слід розуміти контроль як поза, так
і всередині відділу обробки інформації (зокрема — бухгалтерії). Його
можна провести з кожної процедури за єдиними шаблонами, які можуть бути
подібними для кількох процедур.

Оскільки можливість різних зловживань здебільшого створюється браком
необхідного програмного контролю, а систему автоматизованого контролю
має бути передбачено в проекті автоматизації обліку, то аудитор при
будь-якому рівні автоматизації бухгалтерського обліку зобов’язаний
перевіряти проектну документацію на створення такої підсистеми.
Документацію перевіряють на наявність у проекті засобів автоматизованого
контролю — як для забезпечення достовірності інформації, що обробляється
на основних етапах облікового процесу, так і для виявлення різноманітних
зловживань. Унаслідок такої перевірки може бути виявлено «слабкі» місця
(з контрольних позицій) У програмі, які не перешкоджають здійсненню
порушень, зловживань, наприклад, відсутність програмного контролю
внутрішнього переміщення матеріальних цінностей та грошових коштів тощо.

Часто закладена в проектну документацію система контролю не відповідає
фактичному його здійсненню в процесі обробки облікової інформації. Тому
аудитору слід переконатися у відповідності проекту фактичному обліковому
процесу, перевірити правильність обробки інформації. Технологічний
процес має забезпечити автоматизацію контролю за правильністю обробки
інформації та виправлення виявлених помилок. Виявлені в період обробки
на окремих стадіях технологічного процесу помилки відображають у
відповідних актах. За цими актами аудитор може відтворити і
документально перевірити процес обробки інформації, з’ясувати, які
помилки мають постійний характер, чим це зумовлено. Тому важливу роль
відіграє організація зберігання цих документів на підприємствах.

Під час перевірки аудитору слід вивчити й оцінити систему документообігу
економічного об’єкта, порядок формування, реєстрації, збереження,
обробки документів і трансформації первинних документів у систему
записів на бухгалтерських рахунках. Варто виявити місця виникнення
первинної інформації і ступінь автоматизації її збору та реєстрації. При
використанні спеціальних засобів автоматизації збору і реєстрації
інформації (датчиків, лічильників, ваг, сканерів штрихових кодів тощо)
аудитор має переконатися в тому, що фахівці регулярно проводять
тестування цих пристроїв, а в разі виявлення відхилень належним чином
оформляють результати і вживають відповідних заходів.

Перше уявлення про рівень автоматизації складання первинних документів
аудитор може отримати і під час знайомства зі схемою розміщення АРМ на
підприємстві. АРМ, розміщені в місцях виникнення первинної інформації
(на складах, у цехах), дозволяють скласти первинний документ у момент
здійснення операції, зафіксувати інформацію на машинному носії, передати
документ у бухгалтерію для подальшої обробки. Відсутність АРМ у
виробничих підрозділах підприємства вказує або на ручний спосіб
складання документів з наступною передачею їх у бухгалтерію, або на те,
що документи формуються в самій бухгалтерії, що характерно для
підприємств з невеликим обсягом документів.

Аудитор зобов’язаний оцінити, наскільки модель документообігу,
реалізована програмним забезпеченням КІСП, раціональна й ефективна для
об’єкта, який перевіряють. Для великих підприємств має підтримуватися
модель повного документообіrv. При цьому важливо проаналізувати розподіл
функцій між службами оперативного управління і бухгалтерією,
інформаційні зв’язки різних підрозділів з бухгалтерією, простежити рух
окремих документів і їхній взаємозв’язок, усвідомити, як підтримується
система міждокументальних зв’язків, де зберігаються електронні копії
документів, і як забезпечено до них доступ облікових працівників. Для
підприємств, котрі автоматизують тільки бухгалтерський облік, в обраній
програмній системі аудитору необхідно звернути увагу:

• на дотримання часового інтервалу між випискою документа, здійсненням
операції і відображенням її в обліку;

• можливість збереження документів у системі після їх роз-друкування;

• зв’язок документів і сформованих бухгалтерських проводок.

Аудитор зобов’язаний дати характеристику способів введення даних і
формування записів про господарські операції. Автоматизована й
автоматична генерація бухгалтерських записів і проводок на основі
типових операцій та електронних форм документів дозволяє уникнути
багатьох помилок, неминучих при ручному введенні і формуванні проводок.
Слід вивчити організацію збереження інформації про господарські
операції, можливість швидкого одержання інформації про господарські
операції, документи та виведення її на друк.

У комп’ютерному обліку ряд операцій, таких як нарахування відсотків,
закриття рахунків, визначення фінансового результату, може ініціюватися
програмою, отже, по них немає будь-яких організаційно-розпорядницьких чи
виправдувальних документів.

Обов’язок аудитора — ретельно перевірити правильність алгоритмів
розрахунків. Помилка, закладена в алгоритм розрахунку і повторена багато
разів у повторюваних господарських операціях, може спотворити результат
господарської діяльності. У процесі перевірки алгоритмів розрахунку сум
при введенні господарських операцій контролюється також правильність
формування проводок. Особливо ретельно перевіряють алгоритми операцій,
які ініціюються самою програмою, тому що до моменту їх виконання
персонал зобов’язаний ввести, проконтролювати, відкоригувати всі дані,
використовувані цією операцією.

Аудитору варто перевірити алгоритм на відповідність чинному
законодавству й обліковій політиці підприємства і з’ясувати можливість
виконання коригування алгоритму в разі зміни порядку ведення
бухгалтерського обліку, податкового чи іншого законодавства. Тестування
алгоритмів висуває високі вимоги до комп’ютерної підготовки аудитора.
Бажано, щоб він розумів макромову конкретної програми. Це дозволить йому
не лише провести тестування алгоритму на конкретних даних, а й
розібратися в правильності його настроювання, наприклад під час
використання типових операцій, доступ до зміни яких має непрофесійний
користувач — бухгалтер.

Аудитор зобов’язаний також перевірити алгоритми розрахунку показників
форм звітності й оцінити можливість їх коригування у разі змін у
законодавстві. Необхідно перевірити відповідність використовуваних форм
звітності чинному законодавству. Багато відомих фірм-розробників
оперативно поширюють серед своїх користувачів нові форми бланків при їх
зміні.

В обов’язки аудитора входить оцінка можливостей використовуваної
клієнтом системи в частині створення й формування нових, не передбачених
програмою, форм внутрішньої чи зовнішньої звітності: розгляд механізму
роботи з результатною вихідною інформацією, можливостей її розшифровки і
швидкого виявлення та виправлення помилок; проведення тестування
результатів обробки, щоб виявити, наприклад, неправильно розраховане
сальдо на рахунках; тестування перенесення облікових даних у звітність,
особливо в тому разі, коли показники форми звітності в системі
заповнюються «вручну» перенесенням із І сформованих програмою
стандартних звітів (облікових регістрів). Приступаючи до проведення
аудиторської перевірки, аудитор насамперед має ознайомитися з
організаційною формою обробки даних і рівнем автоматизації управлінських
завдань, у (тому числі завдань бухгалтерського обліку. Підприємство, як
“правило, здійснює обробку даних самостійно. Лише в окремих випадках за
договором залучається стороння організація.

Сучасні КСБО допускають децентралізоване використання комп’ютерів
безпосередньо на робочих місцях облікового персоналу. Рівень же
централізації обробки й збереження даних може бути різним і залежить від
чисельності бухгалтерії, оснащеності її комп’ютерами, розподілу робіт
між персоналом та від багатьох інших факторів. На малих підприємствах,
де обробку даних виконує однин бухгалтер, програмне забезпечення КСБО й
інформаційна база зосереджені на одному комп’ютері. Однак при більшій
чисельності бухгалтерії мова йде вже про системи для багатьох
користувачів, які реалізують роботу кількох користувачів з інформаційною
базою обліку. Такі системи використовують одну з чотирьох технологій:

локальне функціонування робочих місць;

обробку інформації на основі технології «файл — сервер»;

обробку інформації на основі технології «клієнт — сервер»;

повністю централізовану обробку даних.

Кожна із цих технологій допускає свої форми використання комп’ютерів,
форми організації та ведення інформаційної бази обліку й інтеграції
облікових даних для складання звітності. Як правило, на середніх і
великих підприємствах перевагу надають останнім трьом технологіям. При
цьому на великих підприємствах усе більше застосовують технологію
«клієнт — сервер».

Аудитор має розумітися на основних відмінностях цих технологій, тому що
це впливає на зумовлені ним процедури перевірки і ризик проведеного
аудиту. Аудитор зобов’язаний оцінити, наскільки обґрунтована й ефективна
система, що використовується на конкретному економічному об’єкті. Однак
аудитор не має права примушувати клієнта до застосування відомої йому
системи. Він може допомогти клієнтові комп’ютеризувати бухгалтерський
облік, рекомендувати ту чи іншу фірму і програму.

Положення про міжнародну аудиторську практику вирізняють особливості
роботи з різними комп’ютерними системами під час проведення аудиту. Це
положення 1001 «Середовище КІС — автономні мікрокомп’ютери», 1002
«Середовище КІС — інтерактивні комп’ютерні системи», 1003 «Середовище
КІС — системи баз даних».

Міжнародне положення 1001 «Середовище КІС — автономні мікрокомп’ютери»
регламентує особливості проведення аудиту на підприємствах, які
використовують окремі персональні комп’ютери. Особливість застосування
персональних комп’ютерів та окремих АРМ полягає в тому, що для
керівництва підприємства-клієнта може бути неможливим або недоцільним з
погляду співвідношення витрат і результатів впровадження належних
засобів контролю з метою зменшення ризику невиявлення помилок до
мінімального рівня. Тому аудитор найчастіше вправі припустити, що в
таких системах ризик системи контролю високий.

У цілому, КСБО, в якій використовуються лише окремі персональні
комп’ютери, менш складні, ніж мережеві КСБО. У першому разі прикладні
програми можуть легко розробити користувачі, котрі володіють основними
навичками обробки даних. У таких випадках контроль за процесом системної
розробки (наприклад, адекватна документація) та операціями (наприклад,
доступ до контрольних процедур), суттєвими для ефективного контролю у
великому комп’ютерному середовищі, розробник, користувач або керівник не
можуть розглядати як настільки ж важливий або ефективний з погляду
співвідношення витрат і результатів. Проте, оскільки дані було оброблено
на комп’ютері, користувачі такої інформації можуть без відповідних на те
підстав надмірно покладатися на облікову інформацію. Оскільки
персональні комп’ютери орієнтовані на індивідуальних кінцевих
користувачів, точність і вірогідність підготовленої фінансової
інформації буде залежати від засобів внутрішнього контролю, встановлених
керівництвом і прийнятих користувачем. Наприклад, якщо комп’ютером
користуються декілька людей без належного контролю, то програми і дані
одного користувача, які зберігаються на вбудованому носії інформації,
можуть стати предметом недозволеного користування, зміни або шахрайства
з боку інших користувачів.

У міжнародному положенні 1002 «Середовище КІС — інтерактивні комп’ютерні
системи» регламентуються особливості проведення аудиту на підприємствах,
які використовують КІСП з модулями оперативного обліку господарських
операцій у реальному режимі часу. Це актуально для таких сфер бізнесу,
як банки, мобільний телефонний зв’язок, електронна комерція тощо.

Особливістю таких систем є розвинуті заходи контролю (controls) під час
здійснення господарських операцій. При введенні даних в інтерактивному
режимі вони звичайно підлягають негайній перевірці. Непідтверджених
даних не буде прийнято, і на екрані терміналу висвітиться повідомлення,
що дає можливість користувачу виправити дані й відразу ж ввести їх
повторно. Наприклад, якщо користувач вводить неправильний порядковий
номер ТМЦ, буде виведено повідомлення про помилку, що дасть користувачу
можливість ввести правильний номер.

Аудиторські процедури, виконувані одночасно з інтерактивною обробкою,
можуть включати перевірку відповідності засобів контролю за
інтерактивними прикладними програмами. Наприклад, це може бути зроблено
за допомогою введення тестових операцій через пристрій терміналу або за
допомогою аудиторського програмного забезпечення. Аудитор може
використовувати такі тести для того, щоб підтвердити своє розуміння
системи або для перевірки засобів контролю, таких як паролі та інші
засоби контролю доступу.

Є певні особливості систем, що працюють у реальному масштабі часу, які
породжують труднощі як для споживача, так і для аудитора.

В американських публікаціях зазначається, що із системами, які працюють
у реальному масштабі часу, пов’язані чотири моменти, які створюють
додаткові труднощі для контролю [25]:

• введені дані звичайно не згруповані, тому комп’ютерна система сприймає
невпорядковані дані різних видів, що вводяться;

• на комп’ютері здійснюється тільки швидка перевірка документів.
Наприклад, засоби виробничого контролю системи, котра працює в реальному
масштабі часу, може бути перенесено безпосередньо в периферійний
пристрій без усякої документації. Подібно до цього робочі програми,
команди може бути подано у формі візуального зображення без
роздрукування результатів і стандартної форми;

• системи, котрі працюють у реальному масштабі часу, збільшують і
ускладнюють взаємозв’язок секцій системи;

• висока продуктивність систем, які працюють у реальному масштабі часу,
значно збільшує швидкість обробки інформації, що ускладнює процес
контролю.

Особливості інтерактивних комп’ютерних систем зумовлюють велику
ефективність проведення аудитором аналізу нових інтерактивних
бухгалтерських прикладних програм до, а не після початку експлуатації.
Такий попередній аналіз дасть аудитору можливість перевірити додаткові
функції, наприклад, детальні списки операцій або функції контролю в
межах самої програми. Це також може дати аудитору достатньо часу для
того, щоб розробити і випробувати аудиторські процедури до їх
проведення.

Міжнародне положення 1003 «Середовище КІС — системи баз даних» зазначає
особливості функціонування комплексних КІСП, що ґрунтуються на єдиній
базі (сховищі) даних (data warehouse, а також data repository), дані з
якої використовуються різними службами підприємства.

Системи баз даних складаються переважно з двох основних компонентів — з
бази даних і системи управління базою даних (СУБД). Бази даних
взаємодіють з іншими технічними і програмними засобами всієї
комп’ютерної системи.

База даних є сукупністю даних, що використовується багатьма
користувачами для різних завдань. Кожен користувач може не знати всіх
даних, які зберігаються в базі даних, і способів використання даних для
різних завдань. Загалом, індивідуальні користувачі знають тільки про
дані, якими вони користуються, і можуть розглядати дані як комп’ютерні
файли, що використовуються в прикладних програмах.

Системи баз даних відрізняються двома важливими характеристиками:
спільним користуванням даними і незалежністю даних. Оскільки
інфраструктура безпеки підприємства відіграє важливу роль у забезпеченні
цілісності виробленої інформації, аудитору необхідно розглянути цю
інфраструктуру перед перевіркою контрольних засобів. У цілому,
внутрішній контроль у середовищі баз даних потребує ефективної системи
контролю за базою даних, СУБД і прикладними програмами. Ефективність
системи внутрішнього контролю залежить великою мірою від характеру
завдань адміністрування бази даних, і від того, як вони виконуються.

Згідно з вимогами Національного нормативу № 12 «Оцінка системи
внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов’язаного з ефективністю
її функціонування», аудитор повинен оцінити властивий (притаманний)
ризик і ризик невідповідності внутрішньої системи контролю й управління.

Відповідно до ННА № 31 «Вплив системи ЕОД на оцінку системи обліку і
внутрішнього контролю» аудитор повинен вра- . хувати вплив ризику
системи ЕОД, щоб оптимально виконати процедури контролю і максимально
знизити ймовірність виникнення неправильних висновків і рекомендацій.

Особливості оцінки ризиків при застосуванні КІСП і КСБО також наведено в
Національному нормативі № 13 «Аудит в умовах електронної обробки даних»,
у Міжнародному стандарті 401 «Аудит в умовах комп’ютерних інформаційних
систем» та Міжнародному положенні про аудиторську практику 1008 «Оцінка
ризиків і система внутрішнього контролю — характеристика КІС та
пов’язані з ними питання».

Характер ризику і характеристики внутрішнього контролю в середовищі КІСП
такі.

Відсутність слідів операцій — неясність шляху перетворення від вхідної
інформації з первинних облікових документів до підсумкових показників.
Деякі КІСП спроектовані таким чином, що повний обсяг інформації про
операцію, що використовується з метою аудиту, може існувати тільки
протягом короткого періоду часу або тільки у форматі, що прочитується на
комп’ютері. Якщо складна програма передбачає велику кількість етапів
обробки, то повного обсягу інформації може і не бути. Побічна інформація
може бути корисна для завдань контролю, але часто існує можливість
прочитання інформації тільки на електронних носіях, оскільки там, де
складна система виконує більшу кількість кроків та завдань, неможливо
простежити існування повного набору дій. Саме тому помилки, які існують
у самому алгоритмі програми, дуже складно виявити без використання
спеціальних програм.

Єдина обробка операцій. При комп’ютерній обробці подібних операцій
застосовуються ті самі інструкції. Таким чином, фактично усувається
можливість помилок, що властиві ручній обробці. І, навпаки, помилки
програмування (та інші систематичні помилки в технічних засобах або
програмному забезпеченні) призводять до неправильної обробки всіх
операцій. Зменшення участі людини в процесах обробки інформації
призводить до того, що помилки і недоліки, які трапляються в проекті,
через зміни прикладних програм або системного програмного забезпечення
можуть залишатися невиявленими ними тривалий час.

Відсутність поділу функцій. Багато процедур контролю, які зазвичай
виконуються окремими особами вручну, можуть бути сконцентровані в КІСП.
Таким чином, особа, що має доступ до комп’ютерних програм, процесу
обробки або даних, може виконувати несумісні функції. Декілька процедур
управління можуть бути сконцентровані в руках одного бухгалтера, тоді як
при веденні бухгалтерського обліку вручну вони були б звичайно
розподілені між декількома співробітниками. Таким чином, цей бухгалтер,
маючи вплив на всі розділи обліку, контролює сам себе. Потенціал помилок
і недоліків, властивих КІСП, значно вищий, ніж при веденні
бухгалтерського обліку шляхом ручної обробки.

Можливість помилок і порушень. Можливість здійснення помилок, властивих
людині, при розробці, технічному обслуговуванні й експлуатації КІС може
бути більша, ніж у системах ручної обробки, частково через ступінь
деталізації, властивої такій діяльності. Крім того, можливість
несанкціонованого доступу до даних або зміни даних без очевидних доказів
може бути більшою при використанні КІСП, ніж у системах ручної обробки
даних.

Нижчий ступінь участі людей у процесі здійснення операцій може знизити
ймовірність виявлення помилок і порушень. Помилки чи порушення, що
трапляються в розробці або модифікації прикладних програм чи системного
програмного забезпечення, можуть залишатися невиявленими протягом
тривалого часу. Властивий (притаманний) ризик і ризик внутрішнього
контролю в середовищі КІСП мають окремі особливі властивості: ризик може
виникнути через неточності при розробці програми, супроводженні і
підтримці програмного забезпечення системи, операцій, безпеки системи і
контролю доступу до спеціальних програм управління. Ризик може зростати
через помилки або шахрайство як у програмних модулях, так і в базах
даних. Наприклад, треба вжити необхідних заходів, які попереджають
виникнення помилок у системах, у яких виконується складний алгоритм
розрахунків, оскільки виявити такі помилки дуже важко. Слід розуміти, що
деякі системи більше зазнають впливу помилок внаслідок неправильних дій
оператора, а інші — внаслідок навмисного перекручення інформації, яка
вводиться, залежно від вказівок вмонтованого контролю програмного
комплексу.

Ініціювання або здійснення операцій. Комп’ютерні інформаційні системи
можуть мати здатність автоматично ініціювати або здійснювати визначені
види операцій. Дозвіл на виконання таких операцій або процедур не
обов’язково документально оформляється таким же чином, як і при ручній
обробці,

Можливості вдосконалення управлінського контролю. КІСП може надати
керівництву безліч аналітичних засобів, які можна застосовувати в
аналізі операцій і контролі за діяльністю суб’єкта. Наявність таких
додаткових засобів контролю, у разі їх використання, допомагає покращити
структуру внутрішнього контролю в цілому.

Отже, використання клієнтом комп’ютерних систем обробки даних вносить
додаткові аудиторські ризики. Ці ризики пов’язані з такими чинниками:

• технічні аспекти;

• програмна система обробки інформації;

• організація обліку і контролю при використанні КІСП;

• кваліфікація самого аудитора.

Технічні аспекти стосуються ризиків, викликаних поганою роботою
апаратних засобів, використанням нелегального програмного забезпечення,
невідповідністю характеристик апаратного і програмного забезпечення,
відсутністю належного технічного обслуговування і контролю. Ризик аудиту
підвищується, якщо комп’ютерна система децентралізована, комп’ютерні
пристрої географічне рознесені.

Відомо, що законний власник програмного забезпечення бухгалтерського
обліку має право одержувати допомогу і підтримку в розробника
програмного продукту. Оскільки фірми-розробни-ки ретельно відслідковують
усі зміни в законодавстві і нормативних актах, то вони вчасно вносять
виправлення у свої програми і часто безплатно чи за незначну доплату
надають їх своїм користувачам. Ця допомога і підтримка сприяють
підвищенню надійності роботи з такою програмою, знижують аудиторський
ризик. Використання ж незаконно придбаної програми підвищує аудиторський
ризик, оскільки такі програми часто є застарілими версіями, у них вчасно
не коригуються алгоритми розрахунків, форми звітності й документів,
користувач не має супровідної документації і не може цілком правильно
використовувати можливості програми. Саме тому аудитору слід оцінити
законність придбання і ліцензійну чистоту бухгалтерського і системного
програмного забезпечення, що використовується на підприємстві, яке
перевіряється. Крім того, одним із завдань аудиту є дотримання клієнтом
діючого законодавства, в тому числі й виконання вимог щодо охорони
авторських прав на програмні продукти.

Таблиця 2. Приклади появи можливих помилок в обліковій інформації при
застосуванні КІСП

№ пор. Найменування Приклади

1 Зниження ступеня залучення персоналу Якщо обліковий персонал чи
аудитор не мають можливості безпосереднього візуального спостереження за
первинною інформацією, що вводиться (або можуть тільки перевірити
результати обробки даних у вигляді зведення), це підвищує імовірність
пропуску помилок і неточностей

2 Однаковість обробки інформації У спрощених і навіть у складних КСБО
іноді (наприклад, при неправильному складанні бухгалтером чи
програмістом визначеного алгоритму часто повторюваних розрахунків —
скажімо, за ПДВ) підвищується ймовірність системних помилок і
неточностей. Причому, якщо кожна з них несуттєва окремо, їхній сукупний
накопичений за рік ефект може значно спотворити звітність у цілому

3 Несанкціонований доступ Можливі витікання або несанкціонована зміна
інформації (у тому числі й конфіденційної), внесення небажаних змін у
саму систему, а також матеріальні втрати (розкрадання коштів,
товарно-матеріальних цінностей та інших активів) у результаті шахрайства
з використанням комп’ютерів

4 Втрата даних Подання обліково-аналітичної інформації у формі великої
бази даних обтяжено потенційним ризиком перекручування чи навіть втрати
фрагментів (а іноді — і всього обсягу) цієї інформації, необхідності її
термінового відновлення в значних масштабах і як наслідок — суттєві за
часом перерви в обробці поточної облікової інформації

Ризики, пов’язані з програмною системою обробки даних, можуть бути
викликані помилками при розробці системи, її малою тиражністю,
використанням не за призначенням. Програми широко розповсюджені,
застосовувані на сотнях підприємств і в різних умовах, як правило, не
мають помилок, тому що їх було виявлено в процесі впровадження на
багатьох об’єктах і усунуто. Аудиторський ризик у цьому разі знижується.
І навпаки, в системі, створеній в одиничному екземплярі програмістом,
який не має економічної підготовки, скоріш за все, є багато помилок.
Природно, вона підвищує ризик при аудиторській перевірці. Не
виключаються випадки застосування програм, явно не призначених для
бухгалтерського обліку, для обробки саме даних обліку. Обов’язок
аудитора з’ясувати, чи використовується система клієнта за призначенням.

Ризики, пов’язані з організацією обліку і контролю при використанні
КІСП, викликані недостатньою підготовкою персоналу клієнта до роботи із
системою обробки облікових даних, відсутністю чіткого розмежування
обов’язків і відповідальності персоналу клієнта, незадовільною
організацією системи внутрішнього контролю, слабкою системою захисту від
несанкціонованого доступу до бази даних або її відсутністю, втратою
даних.

Ризики, пов’язані з кваліфікацією аудитора, можливі в зв’язку з
неправильною оцінкою системи обробки облікових даних, некоректністю
побудови тестів, помилковим тлумаченням результатів.

У сучасних умовах погано навчений персонал є найбільш уразливою ланкою
системи обробки даних. Аудитор повинен оцінити кваліфікацію облікового
персоналу у сфері комп’ютерної підготовки, інформаційних технологій і
конкретної облікової системи. Йому необхідно звернути увагу і на
ставлення персоналу до системи, ступінь довіри до неї. Бухгалтер, який
вважає, що він швидше виконає роботу без використання програми, вочевидь
погано ознайомлений із її можливостями і, можливо, робить багато помилок
при обробці даних на комп’ютері.

Найбільш точним методом оцінки засобів контролю, вбудованих у програмне
забезпечення бухгалтерського обліку, є безпосереднє вивчення аудитором
програмних алгоритмів. Проте це завжди потребує тривалого часу та
зусиль, а іноді й зовсім неможливе через, наприклад, брак і в аудитора,
і в експерта знань особливостей мови програмування конкретної
програмно-апаратної системи.

У цьому разі аудитори використовують різноманітні засоби тестування
програмного забезпечення. Окремі методи наводяться у Міжнародному
положенні про аудиторську практику 1009 «Методи аудиту з використанням
комп’ютерів». У ньому зазначається, що методи тестових даних
використовуються під час аудиторської перевірки шляхом введення даних
(наприклад, вибірка господарських операцій) у комп’ютерну систему
суб’єкта і порівняння отриманих результатів із заздалегідь визначеними.
Аудитор може використовувати тестові дані з такою метою:

• тестування конкретних засобів контролю в комп’ютерних програмах,
таких як інтерактивний пароль і контроль за доступом до даних;

• тестування господарських операцій, відібраних із раніше оброблених
операцій, або сформульованих аудитором для перевірки окремих
характеристик процесу обробки, який здійснюється комп’ютерною системою
суб’єкта;

• тестування господарських операцій, які використовуються в
інтегрованих тестових підсистемах, де використовується фіктивний модуль
(наприклад, відділ або службова особа), через який вони проходять у ході
звичайного циклу обробки.

У практиці аудиту використовують такі підходи до тестування КІСП.

1. Перевірка шляхом імітації облікових даних. За допомогою програмних
засобів, що функціонують на підприємстві, аудитор здійснює рівномірний
прорахунок і створює імітаційну базу даних. Шляхом зіставлення даних
перевіряється правильність проведених розрахунків і одержаних
результатів.

Тестові дані — це дані, спеціально підготовлені аудитором. Звичайно це
певні уявні господарські операції, частина з яких є некоректними. При
цьому аудитор знає, який саме результат має видати програма. Є декілька
підходів до тестування програмного забезпечення.

Комплексний підхід до тестування (Integrated test facility approach —
ITF) включає як використання тестових операцій, так і створення певних
уявних об’єктів аналітичного обліку (дебіторів, кредиторів, працівників,
матеріальних цінностей тощо) [25, с. 581]. При цьому звичайно в програму
вводять набір даних, що містить як реальні, так і уявні записи.

Послідовність такого тестування наведено на рис. 2.

Аудитор може застосовувати спеціально розроблені ним конкретні приклади
тестування алгоритмів комп’ютерної обробки даних. Наприклад, для
перевірки правильності нарахування прибуткового податку аудитор може
ввести в комп’ютер клієнта значення певної суми заробітної плати й
переконатися в правильності отриманого результату.

2. Перевірка за допомогою спеціальних аудиторських програм,
підготовлених аудиторською фірмою. Ця перевірка здійснюється шляхом
моделювання з програмною перевіркою всіх можливих параметрів облікового
процесу. На їхній основі аудитор здійснює імітаційну обробку даних зі
структурою, аналогічною структурі реального програмного забезпечення.
Отримані вихідні дані порівнюються з реальними даними, за результатами
порівняння виявляються відхилення, що фіксуються в протоколі перевірки,
де, крім самих відхилень, на основі бази знань

Рис. 2. Послідовність здійснення комплексного підходу до тестування КСБО

фіксуються методологічні чи законодавчі акти, які було при цьому
порушено.

За допомогою спеціальних програмних засобів здійснюється перевірка,
моделювання й аналіз облікових даних з метою визначення їхньої повноти,
якості, правомірності й вірогідності. Для цього виконуються порівняння
змодельованих облікових даних із реальними даними інформаційної системи,
а також здійснюється тестування розрахунків і перерахунків,
підсумовування, повторне впорядкування та формування звітних даних і їх
порівняння із реальними даними. Крім цього, здійснюється контроль
правильності відновлення даних.

Ця методика тестування передбачає використання тільки реальних даних
клієнта, що обробляються одночасно в КСБО клієнта і в програмному
забезпеченні, яке використовує аудитор. Вона називається паралельним
виконанням обчислень (parallel Simulation) (рис. 3) [25, с. 582].

3. Для підприємств, із якими аудиторська фірма має довгострокові
договірні відносини, розробляються спеціальні аудиторські модулі, що
вбудовуються в наявні програмні засоби обліку, контролю й аудиту. У
програмне забезпечення включаються додаткові програмні модулі, що
дозволяють контролювати необхідні

Рис. 3. Паралельна обробка облікових даних

параметри облікового процесу. За допомогою цих модулів виконується
відбір операцій, що становлять інтерес із погляду постійної аудиторської
перевірки. Обрані операції зберігаються для подальшого їх вивчення
аудитором. Відібрані при цьому дані групуються за операціями у
спеціальній аудиторській базі даних для подальшої обробки (рис. 4) [25,
с. 583]. Програмні засоби застосовують такі види контролю даних:

• систематичний контроль, коли облікові дані тестуються за всіма
основними критеріями (діапазон, зіставлення з нормативно-довідковою
інформацією і т. ін.);

• вибірковий контроль, здійснений на деякій вибірці даних (за
визначеними операціями, за окремими завданнями тощо).

У всіх випадках аудиторські процедури слід проводити не з оригінальними
файлами суб’єкта перевірки, а з копіями цих файлів, оскільки будь-які їх
зміни, що здійснюються аудитором, та можливе пошкодження не повинні
впливати на дані системи комп’ютерної обробки даних. У тому разі, коли
контрольні дані обробляються в рамках звичайного процесу обробки
інформації суб’єкта, аудитор має пересвідчитися в тому, що контрольні
господарські операції вилучені з облікових записів підприємства.

Рис. 4. Збирання аудиторської інформації за допомогою вбудованого
контрольного модуля

ВИСНОВОК

Можна зробити наступні висновки:

Інформаційне забезпечення проведення аудиту – одна з головних ланок, яка
дозволяє повноцінно провести роботу аудитору. Без наявності відповідної
інформації зі сторони підприємства (фірми, організації) не можна
сподіватися на отримання об’єктивних даних аудиторської діяльності.
Окрім цього важливе місце в роботі аудитора посідає нормативно-правове
інформаційне забезпечення його діяльності, яке визначає його кроки і
можливості під час аудиторської перевірки.

Мета аудиту — сприяння ефективності роботи, раціональному використанню
матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у підприємницькій
діяльності для отримання максимального прибутку.

Основними завданнями аудиту є:

• перевірка фінансової звітності, розрахунків, декларацій та інших
документів для встановлення їх достовірності й відповідності здійснених
господарських і фінансових операцій чинному законодавству;

• виявлення і попередження (профілактика) порушень у
фінансово-господарській діяльності підприємств;

• реальність визначення фінансових результатів;

• оцінка ефективності внутрішнього контролю;

• надання консультаційних послуг з питань обліку, аналізу, права,
менеджменту, маркетингу, фінансів тощо.

Послідовність аудиторської перевірки діяльності підприємства складається
з цілого ряду дій:

• збір і аналіз інформації, необхідної для оцінки достовірності
бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності суб’єкта
підприємницької діяльності;

• визначення профілю та обсягу діяльності підприємства за установчими
документами, за статутом, характером і змістом його роботи;

• шляхом порівняння фактичної діяльності підприємства зі статутною
встановлення невідповідності між ними, про що необхідно поставити до
відома керівництво фірми і порекомендувати йому внести зміни чи
доповнення до статуту і здійснити перереєстрацію підприємства у
відповідних державних органах;

• планування аудиту і наступний контроль аудиторської перевірки;

• оцінювання внутрішнього аудиторського контролю;

• аналіз показників балансу і даних інших форм фінансової звітності;

• перевірка аналогічних показників балансу, звіту про фінансові
результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал;

• контроль відповідності даних фінансової звітності записам в облікових
регістрах;

• перевірка відповідності даних бухгалтерського фінансового обліку і
фінансової звітності вимогам чинного законодавства і нормам облікової
політики;

• попередня оцінка повноти і правильності складання балансу та інших
форм фінансової звітності.

В аудиті також використовують документальні способи перевірки —
дослідження документів, суцільне і несуцільне (вибіркове) спостереження,
групування недоліків, формальну й арифметичну перевірку документів,
нормативну (юридичну) оцінку документально оформлених господарських
операцій, логічну перевірку, зустрічну перевірку, балансовий метод,
порівняння, оцінку законності й обґрунтованості господарських операцій
за даними кореспонденції рахунків бухгалтерського фінансового обліку
тощо. При цьому джерелами інформації є: первинні документи, у тому числі
технічні носії інформації, реєстри синтетичного й аналітичного
бухгалтерського фінансового обліку (книги, журнали, оборотні відомості,
нагромаджувальні й розроблювальні таблиці, Головна книга, оборотна
відомість за синтетичними рахунками та ін.); фінансова, податкова,
статистична й оперативна звітність тощо

Одним із важливих аспектів аудиту є глибокий аналіз всіх статей балансу
і перевірка їх відповідності записам у Головній книзі за аналізований
період. Якщо при цьому буде виявлено невідповідності щодо бухгалтерських
записів чи окремих сумових показників, аудитор звертається до облікових
регістрів і первинних документів. Шляхом перевірки записів у облікових
регістрах і даних первинних документів аудитору слід встановити повноту
обліку, правильність записів у облікових регістрах і первинній
документації, їх реальність.

На основі аналізу і тестування звітних та інших даних про підприємство
аудитор висловлює свою професійну думку про об’єктивність і точність
даних обліку і звітності та їх відповідність реальній дійсності.

Комп’ютеризація принципово не змінює елементів методу бухгалтерського
обліку. Найбільші зміни відбуваються в технології обробки облікової
інформації, що виражається в порядку побудови комп’ютерних форм
бухгалтерського обліку. Натомість методика аудиту підприємств, на яких
використовуються КІСП та КСБО, котрі мають значний вплив на ведення
бізнесу та бухгалтерського обліку, зазнає значних суттєвих змін, хоча
загальна мета й обсяг аудиту не змінюються. Зберігаються його завдання,
діють основні елементи його методології.

Проведення аудиту в умовах використання комп’ютерних систем
регламентується як міжнародними, так і національними нормативами,
зокрема Міжнародним стандартом № 401 «Аудит в умовах комп’ютерних
інформаційних систем». Є також положення про міжнародну аудиторську
практику, присвячені питанням проведення аудиту в середовищі різних
комп’ютерних інформаційних систем і водночас оцінці аудиторських
ризиків, а також вимогам до спеціальних знань аудиторів про комп’ютерні
інформаційні системи. В Україні діє Національний норматив аудиту № 13
«Аудит в умовах електронної обробки даних», який регламентує дії
аудиторської організації при здійсненні аудиту в умовах комп’ютерної
інформаційної системи, що функціонує на підприємстві, яке перевіряють, а
також нормативи № ЗО «Використання комп’ютерів в галузі аудиту» та № 31
«Вплив системи електронної обробки даних на оцінку систем
бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю».

Проведення аудиту в умовах автоматизованих систем обліку залежить від
таких факторів: рівень автоматизації бухгалтерського обліку, контролю й
аудиту, наявність методик проведення автоматизованого аудиту, ступінь
доступності облікових даних, складність обробки інформації.

У ході перевірки аудитор має вивчити і задокументувати всі найбільш
важливі позиції, пов’язані з організацією обробки облікових даних у КІСП
підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник /
Под ред. проф. Г.А. Титоренко. — М.: Компьютер: ЮНИТИ, 1998. — 400 с.

2. Воевудский E.H., Беспалова Э.Г., Филановская И.Н. Моделирование и
автоматизация бухгалтерского учета (на примере морского транспорта). —
К.: Наук, думка, 1987. — 299 с.

3. ГалаганА.М. Основы бухгалтерского учета / Под ред. проф. С.К. Татура
и A.C. Маргулиса. — М.; Л.: Госпланиздат, 1939. — 304 с.

4. Грабова H.M. Теорія бухгалтерського обліку. — К.: Вища шк., 1973. —
344 с.

5. Дембинский Н.В. Теория советского бухгалтерского учета. — Мн.:
Государственное издательство БССР, 1957. — 312 с.

6. Додонов АА. Организация учета в условиях АСУ. — М.: Легкая
индустрия, 1973. — 210 с.

7. Завгородній В.П. Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю,
аналізу та аудиту. — К.: А.С.К., 1998. — 768 с.

8. Ивашкевич. В.Б. Организация бухгалтерского учета с применением ЭВМ.
— М.: Финансы и статистика, 1988. — 176 с.

9. Кипарисов В.Н. Техника бухгалтерского учета. — Л.; М.:
Стандартизация и рационализация, 1934. — 208 с.

10. Клементьева Е., Медведев А. Проектирование хозяйственных операций в
системе «Корифей » // Компьютер в бухгалтерском учете и аудите. — 1998.
— № 4. — С. 125—131.

11. Коган С А. Отсталость бухгалтерии и ее причины // Счетоводство. —
1926. — № 8. — С. 963—967.

12. Кузнецов С.Л. Компьютеризация делопроизводства (Компьютерные
технологии в делопроизводстве). — М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез»,
1997. — 176 с.

13. Лоскутов В.Г., Коваленко Ю.И. Система «Виртуоз»: принципы работы //
Корпоративные системы. — 2000. — № 2. — С. 22—28.

14. Лямова Г.В. Разделение видов учета в системах автоматизации
управления // Бухгалтерский учет. — 1998. — № 1. — С. 82—84.

15. Палий В.Ф. Бухгалтерский учет в системе экономической информации. —
М.: Финансы, 1975. — 160 с.

16. Пачоли Л. Трактат о счетах и записях. — М.: Статистика, 1994. —
160с.

17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» // Закон
України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність». Національні
Положення (стандарти) бухгалтерського обліку / Уклад. Л.Л. Горецька. —
Житомир: ЖІТІ, 2000. — С. 63—66.

PAGE

PAGE 2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020