Контрольна робота
з дисципліни
“Бухгалтерський облік підприємства”
на тему:
“Основні форми бухгалтерської звітності”
Становлення ринкової економіки в Україні, поява нових господарських
структур різних форм власності, розвиток міжнародних економічних
зв’язків зумовлюють необхідність удосконалення обліку і контролю як
складових частин економічної інформації, необхідної для управління на
всіх рівнях.
Управління будь-яким підприємством вимагає систематичної інформації про
здійснювані господарські процеси, їх характер і обсяг, про наявність
матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, їх використання, про
фінансові результати діяльності. Основними джерелами такої інформації є
дані поточного бухгалтерського обліку, які систематизуються у звітність.
Така звітність має велике значення, оскільки використовується не тільки
для економічного аналізу діяльності окремого підприємства з метою
одержання інформації, а й для узагальнення результатів в масштабі
галузей і народного господарства в цілому.
Розвиток господарських зв’язків в умовах ринку значно розширює кількість
користувачів обліковою і звітною інформацією. Ними є не тільки
працівники управління, безпосередньо пов’язані з підприємством, а й
зовнішні користувачі інформацією, які мають прямий фінансовий інтерес:
банки – при вирішенні питання про надання кредитів;
постачальники – при укладанні договорів на поставку товарно-матеріальних
цінностей;
інвестори, засновники, акціонери, яких цікавить рентабельність
вкладеного капіталу і можливість одержання доходів (дивідендів).
Значний інтерес облікова інформація має також для працівників податкових
і фінансових служб, органів державної статистики й управління. При цьому
критерієм наукового рівня обліку є його дієвість, тобто здатність
своєчасно надавати вичерпну інформацію, необхідну для управління,
контролю й аналізу.
За своїм змістом бухгалтерський облік тісно пов’язаний з планування,
економічним аналізом, аудитом, ревізією, правом. Так, за даними
бухгалтерського обліку здійснюється контроль за виконанням планових
завдань за звітний період і забезпечується інформація для планування і
прогнозування розвитку господарства. Економічний аналіз ґрунтується на
показниках плану і бухгалтерського обліку, вивчає причини відхилення від
плану, виявляє резерви підвищення ефективності господарської діяльності.
Відображаючи господарські процеси, бухгалтерський облік контролює
дотримання законодавчих актів, юридичних норм, що регулюють господарські
взаємовідносини. Для контролю за розвитком економіки країни показники
обліку широко використовуються для статистичних узагальнень.
Види господарського обліку. Бухгалтерський облік.
Для відображення різнобічної діяльності підприємств і організацій з
метою одержання інформації, необхідної для управління і контролю,
використовують три види господарського обліку:
оперативний;
бухгалтерський;
статистичний.
Кожен з них має своє завдання, об’єкти обліку, способи одержання та
опрацювання інформації і виконує свою роль у здійсненні функцій,
покладених на господарський облік у суспільстві.
Оперативний (оперативно-технічний) облік використовується для
спостереження і контролю за окремими операціями і процесами на
найважливіших ділянках господарської діяльності з метою керівництва ними
в міру їх здійснення.
Бухгалтерський облік є системою безперервного, суцільного,
документального, обґрунтованого і взаємопов’язаного відображення
господарських засобів, їхніх джерел, господарських процесів і
результатів діяльності в грошовому вираженні для забезпечення
інформації, необхідної для управління і контролю.
Статистичний облік вивчає і контролює масові суспільно-економічні та
окремі типові явища і процеси.
Усі три види обліку – оперативний, бухгалтерський і статистичний – тісно
взаємопов’язані, доповнюють один одного і утворюють єдину систему
народногосподарського обліку. Їхній взаємозв’язок забезпечується також
державним регулюванням питань обліку та звітності в Україні. Таке
регулювання здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує
План рахунків бухгалтерського обліку, національні Положення (стандарти)
бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення
бухгалтерського обліку та складання звітності. Державне керівництво
обліком забезпечує єдність документації, форм обліку і звітності; єдину
методику визначення облікових показників і оцінки господарських засобів,
що забезпечує достовірність і повноту облікової інформації, одержаної за
допомогою окремих видів обліку.
Історія появи різних форм бухгалтерського обліку.
Однією з важливих передумов раціональної організації обліку є
застосування найбільш ефективної форми бухгалтерського обліку, його
оснащеності.
Під формою бухгалтерського обліку розуміють певну систему
взаємопов’язаних між собою облікових регістрів встановленої форми і
змісту, що зумовлюють послідовність і способи облікових записів.
За час існування бухгалтерського обліку застосовувалися різні його
форми. На самому ранньому ступені розвитку облік вівся самими власником
господарства для організації спостереження і контролю за збереженням
його майна і розміром одержуваного доходу. Відомо, що самою ранньою була
стара італійська форма, описана італійським вченим-математиком Лукою
Пачолі в його роботі “Трактат про рахунки і записи”, виданий в 1494 р. у
Венеції. В ній він писав, що для зручності і легкості потрібні три
книги: Меморіал (Пам’ятна книга), Журнал і Головна книга. Операції
описувались із слів власника або з його Пам’ятної книги (вона замінювала
собою документи) в хронологічний регістр-Журнал (де зазначалися
кореспондуючі рахунки), а потім в систематичний регістр – Головну книгу.
Рахунки в Головній книзі велися як індивідуальні, їх відкривали на
кожний об’єкт обліку (наприклад, рахунок Коштів, рахунок Зерна, рахунок
купця Мозиря тощо). За даними Головної книги складався баланс.
Таким чином наприкінці ХІV ст. вперше була описана книжкова форма
обліку. Вона задовольняла потреби купців і дрібних ремісників. Проте із
зростанням обсягу діяльності, збільшенням кількості господарських
операцій виникла потреба в узагальнених (синтетичних) показниках. Тоді
Головна книга перетворилась в регістр синтетичного обліку, паралельно
якому став вестися аналітичний облік в окремих допоміжних книгах. Так
наприкінці ХІV ст. з’явилась нова італійська форма бухгалтерського
обліку.
У другій половині ХVІІІ ст. стали застосовувати меморіально-касову або
німецьку форму обліку, при якій суворо розмежовувались касові й некасові
операції. Для цього Журнал було поділено на кілька хронологічних
регістрів – Касовий журнал, Меморіал тощо. Ця форма з середини ХІХ ст.
застосовувалась і в Росії.
Розвиток виробництва, торгового капіталу, банківських операцій
потребував подальшого розподілу праці облікових працівників. Для цього
була розроблена багатожурнальна або французька форма бухгалтерського
обліку, при якій хронологічні записи здійснювались в декількох журналах
(касовому журналі, журналах обліку товарів, продажу, купівлі тощо). Від
щоденних записів у Головну книгу перейшли до записів у неї місячними
підсумками, для підготовки яких було введено зведений журнал (що
складався шляхом вибірок зі щоденних журналів). Поступово для
обґрунтування записів в регістри почали використовувати документи.
Наприкінці ХІХ ст. велике поширення набула одножурнальна або
американська форма обліку, при якій в одній книзі (комбінованому
регістрі) поєднувались хронологічний (Журнал) і систематичний (Головна
книга) записи. Ця форма відповідала вимогам невеликих капіталістичних
підприємств. Проте на початку ХХ ст. в умовах розвитку великих
капіталістичних монополій вимоги до обліку набагато виросли. На зміну
книжковим формам прийшли карткові і копіювальні, в яких почали широко
використовувати карткові і вільні листки. Це забезпечило можливість
групування регістрів і копіювання, усунуло необхідність багаторазового
переписування облікових даних, сприяло полегшенню праці облікових
працівників і створило умови для використання в обліку машинної техніки.
Отже, удосконалення форм бухгалтерського обліку йшло шляхом
розчленування спершу хронологічного, а потім системного запису,
відокремлення синтетичного обліку від аналітичного, переходом від
щоденних записів синтетичного обліку до щомісячного, використання в
нових формах обліку всіх позитивних моментів старих форм.
Однією з перших форм обліку, створених після революції в СРСР, була
картково-ордерна форма (1925-1927 рр.). Основним регістром були
картки-ордери (або картки-рахунки), які виписувались на кожну
господарську операцію з копіюванням у трьох примірниках.
Перший примірник ордера підшивався в регістратор хронологічного обліку,
другий і третій примірники розкладались відповідно в картотеки
аналітичного обліку рахунків, що дебетуються і кредитуються. Записи в
Головну книгу робилися на підставі зведеного журналу.
Проте ця форма не знайшла широкого застосування у зв’язку з її
громіздкістю, трудомісткістю і недостатнім унаочненням. Це примусило
шукати нові шляхи раціоналізації обліку. а основі картково-ордерної
форми була створена картково-копіювальна форма обліку, яка вперше була
застосована в торгівельних підприємствах (1927 р.). Суть її полягала в
одноразовому регістрі синтетичного обліку і в систематичному регістрі
синтетичного обліку. Записи робились безпосередньо з документів, без
складання ордерів. Цим досягався точніший збіг облікових даних з
документами. Шифри кореспондуючих рахунків ставилися у відтиску
спеціального штампу на документах. Головна книга була замінена щоденною
контрольною відомістю, яка забезпечувала групування записів в середині
кожного рахунку за кореспондуючими з ним рахунками. По закінченню
кожного дня записи в Контрольній відомості звірялися з записами в
журналах, що зменшувало час на відшукання помилок, прискорювало
складання звітності. Для перевірки синтетичного й аналітичного обліку
складалися групувальні листки, в яких групувалися обороти з однаковою
кореспонденцією рахунків.
На зміну картково-копіювальній прийшла комбінована форма обліку –
контрольно-шахова, в якій поєднувались елементи карткових і книжних форм
обліку. В 30-ті роки вона вважалась найраціональнішою.
Форми бухгалтерського обліку.
Форми бухгалтерського обліку постійно удосконалювались. Це зумовлено
загальним розвитком господарства, ускладненням економічних відносин,
зростанням обсягу інформації, що підлягає обліку, удосконаленням
практики самого обліку, а також впровадженням високопродуктивної
обчислювальної техніки для механізації і автоматизації обчислювальних
робіт. Прогресивною вважається така форма обліку, яка на основі
впровадження обчислювальної техніки забезпечує своєчасне одержання
якісної інформації, необхідної для управління, а також систем звітності
– при мінімальних затратах праці і засобів на ведення обліку.
Основними відмітними ознаками, що визначають особливості окремих форм
бухгалтерського обліку, є:
зовнішній вигляд;
будова облікових регістрів;
взаємозв’язок регістрів синтетичного й аналітичного обліку;
послідовність і техніка облікової реєстрації.
Сучасними формами бухгалтерського обліку, що застосовуються на
підприємствах і в організаціях України, є:
меморіально-ордерна (контрольно-шахова) форма обліку;
Журнал-головна форма обліку;
журнально-ордерна форма обліку;
автоматизована (комп’ютерна) форма обліку;
спрощена форма обліку.
Меморіально-ордерна (контрольно-шахова) форма бухгалтерського обліку.
Матеріально-ордерна форма бухгалтерського обліку характеризується
застосуванням книг для ведення синтетичного обліку і карток – для
аналітичного. Порядок облікової реєстрації при даній формі реєстрації
такий. На підставі оформлених і перевірених документів (первинних або
згрупованих) складають меморіальні ордери. В них роблять посилання на
документ, що служить підставою для записів (або коротко викладають зміст
запису), його номер і дата складання, вказуються кореспондуючі рахунки
по даній операції і суми. Це допомагає упорядкуванню облікових записів.
Меморіальний ордер має таку форму:
Меморіальний ордер
за ____________200_ р.
Підстава (посилання на документ
або зміст запису)
На дебет
рахунка
На кредит
рахунка
Сума,
грн.
Платіжна відомість №12
на виплату заробітної плати
661
30
82000
Бухгалтер _____________________
________________ 200_ р.
(підпис)
(дата)
Меморіальні ордери складаються на окремих бланках або на самому
документі, якщо на ньому відтворена (друкарським або іншим способом)
форма ордеру. Меморіальні ордери реєструються у хронологічному регістрі
синтетичного обліку – Реєстраційному журналі. Нумерацію меморіальних
ордерів щомісяця починають з першого номера.
Реєстраційний журнал призначений для забезпечення збереження
меморіальних ордерів, а також для наступної перевірки повноти і
правильності записів господарських операцій в системі рахунків. Цю
перевірку здійснюють шляхом звірки місячних підсумків реєстраційного
журналу з підсумками оборотів по дебету і кредиту синтетичних рахунків в
оборотній відомості.
Після реєстрації дані меморіальних ордерів записуються у Головну книгу,
яка є системним регістром синтетичного обліку. Рахунки у Головній книзі
будують за шаховим принципом у вигляді двосторонніх багатогранних
таблиць, окремі графи яких призначені для запису операцій у розрізі
кореспондуючих рахунків. Така будова Головної книги полегшує контроль
кореспондуючих рахунків, дає змогу аналізувати обороти за даними
рахунків синтетичного обліку. Тому Головну книгу часто називають
контрольною відомістю, а саму форму бухгалтерського обліку –
контрольно-шаховою.
Форма бухгалтерського обліку
Журнал-головна.
Журнал-головна форма бухгалтерського обліку є спрощеним варіантом
меморіально-ордерної форми і застосовується на невеликих за обсягом
діяльності підприємствах і в організаціях, план рахунків яких передбачає
незначну кількість рахунків синтетичного обліку (малі підприємства,
бюджетні установи та ін.).
Свою назву ця форма одержала від основного її регістру синтетичного
обліку – книги Журнал-головна.
Особливість форми бухгалтерського обліку Журнал-головна є суміщення
хронологічного і синтетичного обліку по синтетичних рахунках в одному
комбінованому обліковому регістрі – книзі Журнал-головна, яка поєднує у
собі реєстраційний журнал і головну книгу. У лівій частині книги (перші
чотири графи) ведуть хронологічну реєстрацію здійснених господарських
операцій, оформлених відповідними документами. В них записують дату,
номер, зміст операції, суму. Ця частина книги замінює реєстраційний
журнал. Права частина книги поділена на кілька граф і призначена для
систематизації зареєстрованих господарських операцій по дебету і кредиту
відповідних синтетичних рахунків. Ця частина книги замінює головну
книгу.
Кожну господарську операцію (або кілька однорідних згрупованих операцій)
на підставі виправданих документів або меморіальних ордерів записують у
книгу Журнал-головна, при чому суму записують в одному рядку тричі: у
графі оборотів, на дебет одного рахунка і кредит іншого. Якщо запис
складний, то суму дебетового або кредитового обороту записують на
кількох рахунках, але загальна сума дебетових записів повинна
дорівнювати загальній сумі кредитового запису (або навпаки), а також
сумі, зазначеній у графі оборотів.
Внизу кожної сторінки книги Журнал-головна записують підсумки загальної
суми оборотів, а також дебетових і кредитових оборотів синтетичних
рахунків. Сума оборотів по дебету всі синтетичних рахунків повинна
дорівнювати сумі оборотів по кредиту рахунків, а також підсумку графи
“Сума обороту”. Це дає змогу систематично контролювати правильність
записів шляхом перевірки їх при підрахунку підсумків.
Схема форми бухгалтерського обліку Журнал-головна.
Умовні позначення:
Записи поточного обліку
Звірка записів
Складання звітності
Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку.
Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку ґрунтується на широкому
застосуванні системи накопичу вальних і групувальних обліків регістрів –
журналів-ордерів і допоміжних відомостей до них.
Записи в журнали-ордери (основні регістри) здійснюються на підставі
виправдних документів в міру їх надходження і опрацювання (без складання
меморіальних ордерів). При значній кількості однорідних документів по
операціям їх дані попередньо групуються у допоміжних відомостях, місячні
підсумки яких переносяться потім у відповідні журнали-ордери.
У журналах-ордерах хронологічний і систематичний облік суміщені. За
зовнішнім виглядом журнали-ордери являють собою окремі аркуші-регістри
багатогранної форми, призначені для кредитових записі того балансового
рахунку, операції по якому обліковуються в даному журналі-ордері. В
окремих графах журналу-ордеру вказані рахунки , які кореспондують з
кредитом даного рахунку. Формат цих регістрів, розміщених граф і порядок
записів залежать від особливостей облікованих операцій. В усіх регістрах
завчасно надрукована типова кореспонденція рахунків. Кожному
журналу-ордеру присвоюють постійний номер.
Для запобігання повторних записів журнали-ордери побудовані за
кредитовою ознакою: всі господарські операції відбуваються по кредиту
даного синтетичного рахунку і дебету кореспондуючого з ним рахунку.
Кредитову ознаку взято в основу будови журналу-ордера тому, що вона
більшою мірою, ніж дебетова, відповідає характеру здійснюваних операцій.
Схематично
форма журналу-ордеру має такий вигляд.
Журнал-ордер №___
по кредиту рахунку №___
Дата Підстава для запису
(найменування і № документу) В дебет рахунків Разом
до кредиту
№___ №___ №___
Записи господарських операцій в журнали-ордери здійснюються за шаховим
принципом, який полягає в тому, що за один робочий прийом суму
господарської операції одночасно записують по дебету і кредиту
кореспондуючих рахунків. Це дає змогу значно скоротити кількість
облікових записів, зменшити обсяг облікової роботи і покращити якість
самого обліку. Всі кредитові обороти по синтетичному рахунку збираються
в одному журналі-ордері. Дебетові обороти по цьому рахунку одержують
відображення в тих журналах-ордерах, у яких роблять записи на рахунках,
що кореспондують з дебетом даного рахунку. Тому загальна сума дебетового
і кредитового обороту по кожному синтетичному рахунку може бути одержана
тільки шляхом вибірки з відповідних журналів-ордерів.
Схема журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку.
Умовні позначення:
Записи поточного обліку
Звірка записів
Складання звітності
Діалогово-автоматизована (комп’ютерна) форма бухгалтерського обліку.
Дана форма ґрунтується на комплексному використанні швидкодіючих ЕОМ,
які забезпечують автоматизований процес збирання, реєстрацій й
опрацювання облікової інформації, необхідної для контролю й управління.
Порядок опрацювання первинної документації на ЕОМ визначається системою
програмного забезпечення, яка керує цим процесом.
Первинні дані вводяться до комп’ютера самим бухгалтером, який здійснює
візуальний і машинний контроль, веде діалог, виправляє помилки,
опрацьовує за допомогою комп’ютера інформацію; за допомогою друкуючого
пристрою отримує відповідні документи (регістри синтетичного й
аналітичного обліку, оборотні і сальдові відомості, баланс, інші форми
звітності).
Спрощена форма бухгалтерського обліку на малих підприємствах.
Організація бухгалтерського обліку господарських операцій на малих
підприємствах ґрунтується на єдиних методологічних засадах, встановлених
Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в
Україні”.
Малі підприємства можуть самостійно обирати форму бухгалтерського обліку
залежно від потреб свого виробництва, його складності та чисельності
працівників. Так, для підприємств, які функціонують у матеріальній сфері
виробництва, рекомендується використовувати регістри журнально-ордерної
форми бухгалтерського обліку. Підприємства громадського харчування і
торгівлі використовують регістри спрощеної форми бухгалтерського обліку.
Законом України “Про підприємства в Україні” до категорії малих
підприємств віднесені діючі та новостворені підприємства (незалежно від
форми власності) з чисельністю працівників у промисловості та
будівництві – до 200 чоловік, у науці та науковому обслуговуванні – до
100 чоловік, в інших галузях виробничої сфери – до 50 чоловік, в галузях
невиробничої сфери – до 25 чоловік, а в роздрібній торгівлі – до 15
чоловік.
Спрощена форма бухгалтерського обліку може застосовуватися за:
простою формою (без використання регістрів обліку майна малого
підприємства);
формою бухгалтерського обліку з використанням регістрів майна малого
підприємства.
Проста форма бухгалтерського обліку застосовується малими
підприємствами, які здійснюють за місяць не більше 100 господарських
операцій, не мають виробництва продукції (робіт), пов’язаних з високими
матеріальними витратами.
Форма бухгалтерського обліку з використанням (веденням) регістрів обліку
майна малого підприємства передбачає обов’язкове ведення таких облікових
регістрів:
Відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних
відрахувань (зносу) за формою № В-1;
Відомість обліку виробничих запасів, готової продукції та товарів за
формою № В-2;
Відомість обліку грошових коштів і фондів за формою № В-4;
Відомість обліку розрахунків ат інших операцій за формою № В-5;
Відомість обліку реалізації за формою № В-6 (плата);
Відомість обліку реалізації за формою № В-6 (відвантаження);
Відомість обліку розрахунків з постачальниками за формою № В-7;
Відомість обліку заробітної плати за формою № В-8.
Кожна відомість застосовується, як правило, для обліку розрахунків по
одному з використаних ресурсів. Сума будь-якої операції записується у
двох відомостях одночасно: у першій по дебету рахунку з наведенням шифру
рахунку, який кредитується (у графі “Кореспондуючий рахунок”), а у
другій – по кредиту рахунку з аналогічним записом шифру рахунку, що
дебетується.
Список використаної літератури.
Білуха М. Т. Теорія бухгалтерського обліку – Київ, 2000 р.
Грабова Н. М., Кривоносов Ю. Г. Облік основних господарських операцій
в бухгалтерських проводках – Київ “А.С.К.”, 2001 р.
Грабова Н. М. Теорія бухгалтерського обліку 2001 /За редакцією
доктора економічних наук, професора М. В. Кужельного/ – Київ “А.С.К.”,
2001 р.
Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах
України – Київ “А.С.К.”, 2000 р.
Завгородний В. П. Бухгалтерський учт в Украине – Київ “А.С.К.”, 1999
р.
Новый план счетов /Инструкция о применении плана счетов бухгалтерского
учета активов, капитала, обязательств и хозяйственных операций
предприятий и организаций/ – от 21 декабря 1999 г. под №893/4186.
Ярцев А. Курс по бухгалтерскому учету – Киев, 1996 г.
PAGE
PAGE 21
Касові ордери
Первинні документи
Касова книга
Накопичувальні і групувальні відомості
Меморіальні ордери
Регістри аналітичного
обліку (картки, книги)
Книга
Журнал-головна
Бухгалтерський
баланс
Оборотні відомості по аналітичних рахунках
Вибірки і додаткові
розрахунки для
складання звітності
Інші форми
звітності
Касові ордери
Первинні документи
Касова книга
Допоміжні відомості
Регістри аналітичного
обліку (карти, книги)
Журнали-ордери
Головна книга
Оборотні відомості по
аналітичних рахунках
Бухгалтерський
баланс
Інші форми звітності
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
