РЕФЕРАТ
З курсу введення в спеціальність
Тема : Боротьба з втратами газу
АНОТАЦІЯ
Для експлуатаційної оцінки стану газового господарства необхідно знати
джерела виникнення і причини втрат газу .
Не менш важливим є те , як добиватись усунення втрат газу в умовах
діючих газопроводів і газового обладнання , і як врахувати втрати
викликані різними факторами при підрахунку дійсного споживання газу
споживачами .
ANOTETION
For exploitation valuing state gas mastery we must find spring the
rise lose of the gas.
Зміст
Вступ. ………………………………………………………………….5 .
Найхарактерніші місця втрат газу . ……………………………….5-7.
Правила і способи знаходження і подолання втрат газу. ………….7-11.
Пристосування , інструменти і механізми , які застосовують для виявлення
місць втрат газу.
……………………………………………………..11-13
На практиці поняття “ Втрати газу “ має двоякий смисл . По- перше ,
це втрати з газопроводів і різноманітних споруд на них і по- друге ,
це умовна втрата , під якою розуміємо кількість газу , Не проданого
споживачам.
Якщо боротьба з істинними втратами газу важлива для підтримки в
робочому стані всіх газових комунікацій і установок , забезпечення
безпеки населення і виробничого персоналу , та покращення обміну газу
в кінцевому результаті допомагає підтримувати газове господарство на
високому технічному рівні експлуатації .
Статистика свідчить , що 31% втрат газу з числа пошкоджених ,
механічно або корозією або в наслідок неякісної збірки
конденсатозбірників і гідро – затворів припадає на стояки , 3% на
з’єднувальні муфти і 10% припадає на втрати з-під погано завернутої
глухої пробки в кран конденсатозбірників середнього або високого
тиску.
Таблиця 1.
Місця втрат газу
Відсоток від сере-
дньорічної к-сті
всіх зареєстрова-
них втрат
1) З’єднання чавунних труб
2) Засуви і крани
3) Механічні пошкодження вводів
конденсатозбірників
4) манометричні вводи , гідро затворів
5) Механічні пошкодження на газопроводах
6) Корозійні отвори
7) Розриви сходжень сталевих труб
8) Газопроводи пошкоджені при будівництві
інших споруд
9) Трійники , муфти , сиділки з чавуну чи сталі
для приєднання сталевих труб до чавунних або
неметалічних
10) Місця переломів чавунних труб
11) Закупорки газопроводів або вводів аварійного
характеру
25%
15.2%
14.1%
10.3%
10%
7.1%
6.45%
2.9%
0.6%
0.35%
5%
Як бачимо з таблиці 1 , 25% всієї кількості втрат газу приходиться
на втрати з з’єднань чавунних труб , і 0.6% на різноманітні конструкції
з’єднання сталевих газопроводів з неметалічними або не сталевими .
Звичайно таке положення не може бути характерним для газового
господарства , не маючого чавунних труб . Наслідком цього є посилена
робота заміни чавунних газопроводів на сталеві.
Також значними э втрати при будівництві або ремонті певних споруд
через які проходять газопроводи . Так наприклад досить небезпечними є
недогляди експлуатаційного персоналу під час дорожніх робіт на проїздах
де знаходяться ковери підземних установок на газопроводах.
Непоодинокі випадки ,коли асфальтом покривається кришка ківера і
втрамбовується дорожнім катком . який в свою чергу пошкоджує арматуру
під ківером . Як наслідок виникає втрата газу яка довгий час не
замічається , і витікаючий газ шукає шлях для виходу потрапляючи в
сусідні споруди . Наслідки такого проникнення неважко передбачити .
Існують і другі випадки втрат газу. Так, наприклад , слідкуючи за діями
експлуатаційників , діти відкривають слабо закручені крани або пробки
і підпалюють газ . пожежу , яка виникає в наслідок цього на арматурі
конденсатозабірника середнього тиску важко погасити без зниження тиску в
газопроводі.
Іноді такого роду загоряння виникають і без запалювання. Витікаючий газ
загоряється від іскор , які вилітають з вихлопних труб автомобілів.
На кінець аварій з втратою газ які часто супроводжуються пожежами
виникають при невмілому , а іноді зловмисному ( без повідомлення
експлуатаційної організації) приєднанню до крана конденсатозбірника ,
шланга або тимчасового газопроводу для відбору газу при розігріванні
мерзлих ґрунтів , бітуму і т.д. представниками будівельних
організацій.
Для подолання таких і деяких інших незначних аварій використовують
спеціальні заглушки або пробки (рис.1.)
рис.1. Пробки
Втрати з засувів і кранів
Кількість втрат газу в наслідок той чи іншої несправності або поломки ,
засувів і крані в ряду різних по характеру втрат стоїть на першому місці
(табл.. 1.) після з’єднання труб.
Особливо небезпечними являються втрати з кранів , розташованих не
назовні а під захисними пристосуваннями в землі.
Потенційно слабкими місцями , втрати з яких слід очікувати в першу чергу
е сальник або прокладки в засувах. Дальше втрати можна очікувати з під
пробки крана або з різьбового з’єднання крана з трубопроводом .
Надзвичайно небезпечними є втрати газу при розриві засувів ( Відрив
фланца або шейки).З тріщин в корпусах засувів виділяється надзвичайно
велика кількість газу , що навіть якщо засув розташований в колодязі ,
газ може проникнути по вводу або по іншим поряд розташованим
комунікаціям , і на кінець по неоднорідному ґрунту на відстань до 50-70
м в будинки або деякі підземні споруди.
Втрати газу в основному поділяють на дві категорії , випадкові і
неминучі .
Випадкові втрати газу
Випадкові втрати газу не менш небезпечні , ніж ті що трапились в
наслідок якоїсь несправності приладу або трубопроводу.
В основному випадкові втрати виникають в наслідок необережності чи
неуважності , недбалості робітників , які користуються газовими
приладами або відповіаючих за роботу агрегатів і установок .
Виникають наступні втрати
Кран газової плитки , який надає прохід газу до камфори , відкривається
, камфора запалюється . Замість крана камфори яку планували відкрити ,
відкриваємо інший кран камфори яку не запалюють . Витікаючий не
підпалений газ спалахує при з’єднанні з плаям що горить, відбувається
спалах , а іноді вибух.
При включенні в роботу водонагрівника , не маючого блокування безпеки,
кип’ятильника , відкривають кран і з великим запізненням підносять
запалений сірник до горілки . Газ витікає і при піднесені сірника
вибухає.
Таке явище але в більших розмірах виникає в тому випадку коли котли або
печі не провентильовані . Газ займає вільний простір а сірник
підноситься значно пізніше.
Неминучі втрати
Неминучі втрати газу не призводять до яких-небудь наслідків крім
розтрати газу.
Час від часу імпульсні лінії , які з’єднують прилади вимірювання ,
регулювання і управління , потребують продувки , Особливо часто мають
продуватись лінії які з’єднують манометри з газопроводами .
Враховуючи до уваги те , що вказані лінії мають невеликий діаметр і
довжину , кількість газу , використаного на продувку окремо кожної лінії
, невелика . В загальному ж по господарству або підприємству такі
продувки складають величину яка потребує підрахунку.
Неминучою є і втрата газу який використовують для продувки
конденсатозбірників середнього або високого тиску, а також під час
відкачки конденсатозбірників низького тиску.
Кількість витікаючого в цих випадках в атмосферу газу в кожному
окремому випадку складає приблизно від 1до 10 куб. м.
До числа неминучих втрат газу варто віднести також слідуючи втрати :
А) Вільний вихід чистого газу під час закінчення продувки
газопроводів, ввід , внутрішніх сіток при вводі їх в експлуатацію або
після консервації або ремонту.
В) Вільний вихід газу в атмосферу під час продуву газопроводів або
вводів для видалення з них водяних пробок або засорів.
Правила і засоби знаходження і подолання втрат газу
За багато десятиліть експлуатації міських систем газопостачання
утворились певні способі знаходження і подолання втрат газу з
газопроводів різного призначення , внутрішньо домових , внутрішньо
цехових , газових приладів і газового обладнання
Деякі з практичних прийомів ввійшли в правила, утверджені для оперування
ними в якості головних
Правила дають інструкції , які стосуються головним чином техніки
безпеки при веденні експлуатаційних, ремонтних і частково монтажних
робіт , і не можуть бути інструкцією для їх
виготовлення.
Правила Загального характеру
Інженерно – технічні працівники , зайняті на будівництві ,
експлуатації , ремонті газопроводів , агрегатів і приладів ,
використовуючи газ , повинні мати посвідчення про складання екзамену на
знання правил безпеки в об’ємі виконуючих ними робіт.
Повторна пробірка знань проводиться не рідше ніж один раз на три роки.
Робітники допускаються до роботи тільки після їх навчання і складання
екзаменів комісії , яку назначає керівництво компанії , і отримання
спеціального посвідчення .
Незалежно від складання екзамену робітники при виконанні певної роботи
повинні отримати безпосередньо на робочому місці інструктаж по техніці
безпеки від інженерно – технічного працівника, відповідаючого за
виконання роботи.
Повторна пробірка знання правил безпеки працівниками проводиться
щорічно. Перед пробіркою , адміністрація зобов’язана організувати
підготовку працівників для повторення правил безпеки.
Як інженерно – технічні працівники, так і робітники при переході в іншу
організацію або підприємство , незалежно від того , що вони на новому
місці будуть виконувати стару роботу , вони повинні пройти повторне
навчання і здати екзамени по правилам техніки безпеки .
На кожний газопровід і ввід організація газового господарства або
підприємство повинні мати паспорт, в якому адміністрація відмічає стан
газо проводу , і перелік ремонтних і аварійних робіт.
До паспорту повинна додаватись технічна документація : план і профіль
укладання газопроводу або вводу, схема з вказаними відстанями між
спайками труб .
В технічній документації сучасно відбиваються всі зміни і доповнення,
які можуть відбутись на трасі газопроводу або вводу: поява нових споруд
, пересікання або паралельна прокладка інших підземних споруд (
каналізації , теплотраси , водопроводу ). Наявність в складі технічної
документації профілю завжди приносить користь , але не обов’язково в
тому випадку , коли він не входив в об’єм газопроводу або вводу. В
останньому випадку слід вказати на плані глибину залягання .
У організацій і підприємств , управляючих експлуатацією газового
обладнання житлових споруд , повинна бути в наявності документація ,
до складу якої входять : план і детальна аксонометрична схема
розташування всіх розвідних газопроводів в середині будівлі , з
вказаними на ній місцями приєднання до них інших газопроводів , які
проводять газ до приладів або агрегатів , місць розташування вимикачів і
т.п. При повній або частковій реконструкцій мережі або її участків ,
при перестановці приладів або агрегатів , в плані повинні відмічатись
відповідні зміни.
План і схема пункту підрахунку газу повинні бути відмічені на
відповідному плані , на якому вказані типи встановленого обладнання . До
вказаної документації прилягають і зберігаються паспорта і обладнання :
регулятори , захисні клапани , лічильники – розхідоміри , контрольно –
вимірювальні прилади.
В випадку заміни обладнання , паспорти на нього відповідно замінюються
, причому робиться відмітка про причини заміни і термін служби
заміненого обладнання .
Поряд зі схемою газового обладнання агрегатів і установок ,
використовуючих газ , до технічної документації прилягають і повинні
зберігатись креслення головних з’єднань : апарати газо горілих
установок , обладнання приладами безпеки , регулювання ,
КІП.
В складі технічної документації повинні находитись паспорти обладнання ,
якими обладнаний агрегат .
Організації і підприємства повинні мати і зберігати в справності
креслення вентиляційної системи и газоходів споруди , в якій
встановлені прилади і агрегати , використовуючі газ , а також , при
наявності котельної установки , креслення димової труби .
Наявність вказаної вище документації постійно зберігається в порядку,
це дозволяє швидко орієнтуватись при необхідності знайти місце
пошкодження , локалізувати втрату , полагодити її.
Персонал , який має доступ до технічної документації , повинен бути
навчений всім особливостям даного господарства , він повинен оперативно
знаходити місця можливої втрати газу.
7. Під час виконання газонебезпечних робіт робітники і керівник
роботи повинні мати шланговий протигаз , спеціальний пояс з
причепленими до нього ременями і канатом , освітлювальними засобами в
вибухобезпечному виконанні.
8. При роботі в загазованій зоні повинен використовуватись
інструмент який виключає іскроутворення .
9. Категорично забороняється шукати втрати газу в приміщеннях
любого призначення і об’єму , а також в камерах , тунелях , каналах,
перекритих або пісних приміщеннях , траншеях за допомогою
вогню .
Потреба в пошуку місця втрати газу виникає тоді коли подається
відповідне повідомлення .
В заявці зазвичай повідомляється , що в такому – то місці відчувається
запах газу , відбулось загорання , вибух , пожежа , отруєння, можливо
зв’язані з втратою газу.
Важливо , щоб все населення включаючи дітей шкільного віку , було
знайоме з характерним запахом газу , з наслідками , які можуть
трапитись в випадку якщо не буде звернена увага на характерний запах, і
вчасно не буде повідомлено відповідні служби . Працівники
експлуатаційних служб газового господарства повинні з особливою увагою
відноситись до кожного поступаючого повідомлення про знаходження запаху
газу.
Кожне повідомлення повинно провірятись на місці , Аварійна бригада
повинна прибувати на місце можливої втрати газу через 10-15 хв. Після
отримання виклику .
Пристосування ,інструмент і механізми , які
застосовують для виявлення місць втрат газу
Арсенал різноманітних пристроїв , приладів, інструментів , механізмів і
транспортних засобів застосування відповідних підрозділів служб, яким
доручений контроль , спостереження і підтримка в безаварійному стані
газопроводів і споруд , досить великий і різноманітний.
Не всюди, звичайно , повний перелік спорядження . Все залежить від
масштабу газового господарства міста , підприємства , цеху і т.д.
Багато з переліку робіт , які треба виконувати для знаходження і
ліквідації втрати газу , можна виконати і без використання спеціальних
інструментів і механізмів , Але виконання робіт вручну звичайно
сповільнює пошук і ліквідацію витоку газу, а відповідно збільшує степінь
небезпеки , викликаної витоком газу . Тому кожна газова служба ,
незалежно від об’єму газового господарства , повинна бути забезпечена
всім необхідним для швидкого пошуку місця витоку газу . Інструменти,
прилади , механізми застосовуються при аварійних і профілактичних,
попереджувального характеру роботах , різноманітні інвентарні прилади
мають мати в основному універсальний характер, тобто бути придатними для
виконання робіт як на підземних так і на надземних газопроводах .
Порядок виконання робіт можна класифікувати наступним образом :
Підготовка роботи .
Пошук місця втрати газу.
Підготовка місця аварії і ліквідація витоку газу.
Ліквідація витоку газу.
Завершення роботи.
Аварійні служби міського значення
На кожні 100 км. Газопроводів включаючи вводи в будівлі на
газопроводах передбачається один робочий слюсар в зміну .
Якщо загальна протяжність газопроводів менше 200км. Кількість робітників
в зміну не може бути менше 2 чоловік, виходячи з правил техніки безпеки
. В цьому випадку один з них повинен мати кваліфікацію слюсаря , а
другий ремонтного робітника . При наявності 2-3 робочих бригад на зміні
назначається старший
На кожні 10 тисяч газифікованих квартир передбачається один слюсар . При
виїзді на подолання важких аварій слюсар повинен мати помічника (
слюсаря нижчої кваліфікації , ремонтного робочого).
Транспортні засоби повинні передбачатись з розрахунку доставки
аварійної бригади до найбільш віддаленої точки за час 15-20 хв. Після
отримання заявки . на кожні 200-300 км. Газопроводів потрібен один
автомобіль легкого типу.
Для подолання різного роду аварій передбачена спеціальна техніка
: компресор самохідний з відбійними молотками , екскаватор типу Є-201
або Є-153 , зварочне обладнання в комплекті на спеціальному автомобілі
(рис..2.)
рис.1. Зварочний фургон.
1-корбка розподілу обертового моменту ; 2-роздаточна коробка ;
3- генератор АСБ-300 ; 4-катушка з кабелем ; 5-балони з
ацетиленом.
Досить важливими є профілактичні методи боротьби з втратами газу. Так
як газопроводи проходять частіше всього під землею то вони піддаються
корозії . Для боротьби з цим явищем використовують різноманітні
ізоляції і обмотки . але для захисту від електричної корозії складають
спеціальні програми захисту.
рис.3. Протекторний захист газопроводу від електричної корозії .
газопровід , 2- контактний вивід , 3-наповнювач , 4- протектор
Організований відвід блукаючих токів із анодної зони, в якій лежить
газопровід , при допомозі ізольованого провідника назад в рейсовий
вузол електричного транспорту за допомогою дренажного пристрою.(рис.3.)
рис.3. Дренажний захист від корозії блукаючім током.
1-газопровід, 2-опірник, 3-рубильник, 4-предохранітєль, 5- фідер,
6-шлапа, 7-рельса, 8-напрямок току при виключеному дренажі.
Список використаної літератури
Білодворський Ю. М. “Утечки газа их причины ”- “Надра”,-1973р. 250с.
Вныоенг М. “Пути борьбы с потерями нефти и газа “Научная быблиотека ”,
– 1971р. 400с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
