Реферат на тему :
Зміст :
1) Нафта та нафтопродукти.
2) Пестециди.
3) Синтетичні поверхнево-активні речовини.
4) З`єднання з кансерогенними властивостями.
5) Важкі металли.
6) Викиди відходів у море з ціллю поховання (дампінг).
7) Теплове забруднення.
Нафта і нафтопродукти
Нафта представляє собою в`язку маслянисту рідину , що має
темно-коричневий колір , із слабкою флуорісценсією. Нафта складається
переважно із насичених аліфватичних та гідроароматичних вуглеводнів.
Основні компоненти нафти – вуглеводи( до 98%) – діляться на 4 класси :
1.Парафіни(алкени).(до 90% від загального складу) – стійкі речовини
,молекули яких виражені прямим та розбрунькованим ланцюгом атомів
вуглецю. Легким парафінам властива максимальна летючість і розчинність у
воді.
2.Циклопарафіни.(30-60% від загального складу) насичені циклічиі
сполуки із 5-6 атомами вуглецю у кільці. Крім циклопентану і
циклогексану у нафті зустрічаються біоциклічні і поліциклічні з`єднання
цієї группи. Ці сполуки дуже стійкі і погано піддаються біорозкладу.
3.Ароматичні вуглеводи. (20-30 % від загального складу) – ненасичені
циклічні з`єднання ряду бензолу , що містять у кільці на 6 атомів
бензолу меньше , ніж циклопарафіни. У нафті наявні леткі з`єднання із
молекулою у вигляді одинарного кільця (бензол , тоуол , ксенол) , також
біоциклічні (нафталін) , напівциклічні (пірен).
4. Олефіни(алкени). – (до 10% від загального складу) – ненасичені
нециклічні з`єднання із одним чи двома атомами водню у кожного атома
вуглецю в молекулі , що має прямий чи розбрунькований ланцюг.
Нафта і нафтопродукти є найбільш поширеними забруднюючими
речивинами у Світовому океані. До початку 80-их років до океану щороку
надходило десь 16 млн. тонн нафти . що складало 0,23% світового
видобутку. Найбілбші втрати нафти пов`язані із переміщенням її із місць
видобутку. Аварійні ситуації , злив танкерами за борт промивочних та
балластичних вод , – все це обумовлює постійну наявність полів
забруднення на трассах морських шляхів. У період за 1962-79 роки у
результаті аварій у морське середовище надійшло десь 2 млн. тонн нафти.
За останні 50 років пробурено десь 2000 свардловин у Світовому океані ,
З них лше у Північному морі 100 і 350 свердловин промислово обладнані,
Через незначні втрати щороку втрачається 0,1 млн. тонн нафти. Великі
масси нафти поступають 3 моря по рікам , із побутовими і дощовими
стоками.Об`єм забруднення із цього джерела складає 2,0 млн. тонн/рік.Із
стокоми промисловості – щороку 0, 5 млн. тонн нафти . Попадаючі до
морськго середовища , нафта спочатку розтікається у виді плівки ,
утворюючи шари різної потужності. По кольору плівки можна визначити її
товщину :
Зовнішній вигляд Товща , мкм Кількість нафти
, л. / кв. км
Ледве помітна 0,038 44
Срібний відблиск 0,76 88
Сліди забарвлення 0,152 176
Яскраво забарвлені розводи 0,303 352
Блідо зафарбовані 1,016 1170
Тамно зафарбовані 2,032 2310
Нафтова плівка змінює склад спектру іінтансивність пронивнення в воду
світла. Пропускання світла тонкоми плівками сирої нафти складає
11-10%(280 нм) , 60-70% (400 нм) . Плівка товщиною 30-40 мкм повністю
поглинає імфрачервоне випромінення . Змішуючись із водою , нафта цтворює
емульсію двох типів : пряму „нафту у воді” і зворотню – „вода у нафті”.
Прямі емульсії , складені з крапельк нафти діаметром до 0,5 мкм . менш
стійкі і характарні для нафт .що містять поверхнево активні речовини.
При вилученні летючих фракцій ,нафта утворює в`язкі обернені емульсії ,
які можуть зберігатися на поверхні , переноситися течією , викидатися на
берег і осідати на дно.
Пестециди
Пестециди складають группу штучно створених речовин , що
використовуються для боротьби з шкідниками і хворобами рослин. Пестециди
діляться на такі группи :
1. Инсектициди для боротьби з шкідливими комахами,
2. фунгіциди і бактерициди – для боротьби з бактеріальними
хворобами рослин,
3. гербіциди проти бур`янів.
З`ясовано . що пестециди , зищуючи шкідників, наносять шкоду
багатьом корисним речовинам і піривають здоров`я біогенеценозів. У
сілському господарстві вже стоїть проблема переходу від хімічних
(забруднюючих середовище) до біологічних(екологічно чистих) методів по
боротьбі з шкідниками. У наш час більш ніж 5 млн. тонн пестецидів
поступає на світовий ринок. Десь 1,5 млн. тонн цих речовин уже увійшло в
склад наземних і морських екосистем золовим та водним шляхом. Промислове
виробництво пестецидів супроводжується появою великої кількості
побічних продуктів , що забруднюють сточні води. У водному середовищі
частіше інших зустрічаються представники інсектидицидів . фунгецидів та
гербіцидів. Синтезовані інсектидициди діляться на три основні группи :
хлороорганічні , фосфороорганічні і карбонати.
Хлороорганічні інсектидициди отримують шляхом хлорування
ароматичних і гетероциклічних рідких вуглеводнів. До них відносяться ДДТ
і його похідні , в молекулах яких стійкість аліфатичних та ароматичних
групп у взаємній присутності зростає , різноманітні хлоровані похідні
хлородиєну(елдрин). Цим речовинам властивий період піврозпаду до
декількох десятків років і велика стійкість до біодеградації. У водному
сеоедовиші часто зустричаються поліхлорбіфеніли – похідні ДДТ без
аліфатичної частини , що нараховують 210 гомологів та ізомерів. За
останні 40 років використано більш ніж 1,5 млн. тонн поліхлорбіфенілів у
виробництві пластмасс , фарбників . трансформаторів , конденсаторів.
Поліхлорбіфеніли(ПХБ) попадають до навколишнього середовища у резчльтаті
викидів промислових залишкових вод і спалювання твердих відходів на
звалищах. Останнє джерело поставляє ПХБ до атмосфери , звідки вони з
атмосферними опадами випадають ни усі райони земної кулі. Так , у
пробках снігу , взятих у Антарктиді , вміст ПХБ склав 0,03 – 1,2 кг./л.
Синтетичні поверхнево-активні речовини
Детергенти(СПАВ) відносяться до обширної группи речовин . що
знижують поверхневий натяг водо. Вони входять до складу синтетичних
миючих засобів(СМС) , широко використовуваних у побуті і в
промисловості. Разом із стічними водами СПАВ потрапляють до до
материкових вод та до морського середовища. СМС містять поліфосфати
натрію , у яких розчинені детергенти , а також ряд додаткових
інгрідієнтів . токсичних для водних організмів: ароматизуючі речовини .
відбілюючі речовини(персульфати , перборити), кальційована сода ,
карбоксиметилцелюлоза , силікати натрію. У залежності від природи та
структури гідрофільної частини молекули СПАВ діляться на аніоноактивні ,
катіоноактивні , амфотарні танеіоногенні, отанні не утворюють іонів у
воді . Найбільш розповсюдженими серед СПАВ є аніонні речовини. На їх
долю доводиться більш ніж 50% усіх СПАВ , що виробляють у світі.
Присутність СПАВ у стічних водах промисловості пов`язано із використання
їі у такмк пройесах , як флотаційне збагачення руд , поділ продуктів
хімічних тенолологій , отримання полімерів , покращення умов буріння
нафтових і газових свердловин , боротьба із корозією обладнання. У
сілському господарстві СПАВ використовується у складі пестицидів.
Сполуки із канцентрогенними властивостями
Канцентрогенні речовини – це хімічно однорідні сполуки , що проявляють
трансформуючу активність і властивість викликати канцерогенні ,
тератогенні(порушення процесів ембріонального розвитку) і мутагенні
зміни в організмах. В залежності від умов дії вони можуть призводити до
інгібування росту , прискорення старіння , порушення індивідуального
розвитку організму і зміни генофондів організмів. До речовин . маючих
канцерогенні властивості , відносяться хлоровані аліфатичні вуглеводні
(ПАУ) . Максимальна кількість ПАУ у сучасних данних опадах Світокого
окену ( більше 100 мкг/км масси сухої речовини) виявлено у тектонічно
активних зонах , що підлягають глибокій термічній дії. Основні
антропогенні джерела ПАУ у навколишньому середовищі – піроліз
органічних речовин при спалюванні різноманітних матеріалів , дерева та
палива.
Важкі метали
Важкі метали(ртуть , свинець , кадмій ,цинк , мідь , миш`як)
відносяться до числа розпосюджених і досить токсичних забруднюючих
речовин. Вони широко використовуються у різноманітному промисловому
виробництві , тому , не дивлячись на очисні заходи , вміст важких
металів у промислових стічних водах досить високий. Великі масси цих
з`єднань поступають до океану через атмосферу. Для морських біоценозів
найбільш небезпечні ртуть , кадмій і свинець. Ртуть переноситься в океан
разом із материковим стоком і через атмосферу. При вивірюванні осадових
і вулканічних порід щороку виділяється 3,5 тис тонн ртуті. До складу
атмосферного пилу входить десь 121 тис тонн ртуті , при чому значна
частина – антропогенного походження. Близько половини річного
виробництва ртуті попадає в океан різноманітними шляхами. У районах ,
забруднених промисловими відходами , концентрація ртуті у розчині
сильно підвищується. При цьому деякі бактерії переводять хлориди у
високотоксичну метил-ртуть. Зараження морепродуктів неодноразово
призводили до отруєння прибережного населення. До 1977 року
нараховувалось 2800 жертв хворобо Міномата , причиною якої стали викиди
підприємств по виготовленню хлорвінілу і ацетальгіду , на яких у якості
каталізатора використовувалась хлориста ртуть. Недостатньо очищені
стічні води підприємств поступали до очищенних стічних вод підприємств
а потім – до затоки Мінамата.
Свинець – типовий розсіяний елемент , що міститься у всіх
компонентах навколишнього середовища : у гірських породах , грунтах .
водах , живих організмах. Зрештою , свинець активно розсіюється у
навколишне середовище у процесі господарської діяльності людини .Це
викидди із промисловими і побутовими стоками , із димом і пилом
промислових підприємств , із вихлопними газами двигунів внутрішнього
згорання. Міграційний потоксвинцю із континенту до океану іде не тільки
річними стоками , а і через атмосферу. Із континентальним пилом океан
отримує (20-30)*10? тонн свинцю на рік.
Викиди в море відходів з ціллю поховання
Багато країн , що мають вихід до моря , практикують морське
похолвання різноманітних матеріалів і речовин , зокрема грунту що
залишився після днопоглиблювальних робіт , бурового шлаку , промислових
відходів , радіоактивних відходів. Обєм поховань склав десь 10 % від
всієї масси забруднюючих речовин , що поступили до світового океану.
Основою для дампінгу у морі слугує можливість морського середовища до
переробки великої кількості органічних та неоргакічних речовин без
значного пошкодження води. Але ця здібність ця не безкінечна. Тому
дампінг розглядається , як вимушений захід , тимчасова данина
суспільства недосконалості технології. У шлаках промислових підприємств
існують різноманітні органічні речовини і з`єднання важких металів.
Побутове сміття у середньому містить(на массу сухої речовини) 32-40%
органічних речовин , 0,56% азоту , 0,44% фосфору , 0,155 % цинку ,
0,085% свинцю , 0,001% ртуті , 0,001% кадмію. Під час проходу матаріалу
через воду , частина забрудннюючих речовин перетворбється у розчин і
переходять у донні відкладення. Одночасно підвищується мутність води .
Наявність органічних речовин призводить до швидкої втрати кисню у воді і
не рідко до його повного зникнення, накопиченню металів , появі
сірководню. Присутність великоі кількості органічних речовин стврює у
грунтах стйке відновлювалбне середовище , в якому утворюється особливий
тип мулових вод , що містять сірководень , аміак , іони металів. Дії
скинутих матеріалів у різній степені підлягають організми бентосу та ін.
У випадку утворення поверхневих плівок , що містять нафтові вуглеводи І
СПАВ , порушується газообмін на кордоні повіря-вода. Забруднюючі
речовини , що поступають у розчин , можуть аккамулюватися у тканинах і
органах гідробіантів і завдавати їм шкоду. Скидання матеріалів дампінгу
на дно і довгочаснаа мутність води призводить до смерті від задухи
малорухливих жителів бентосу. У риб , моллюсків і ракоподібних , що
вижили скорочується швидкість росту за рахунок погіршення умов дихання
і харчування. Нерідно змінюється і видовий склад данної спільноти. При
організаціїї системного контролю за викидами відходів до моря вирішальне
значення має визначення оайонів дампінгу , визначення динаміки
забруднення морської води і донних відкладів. Для виявлення можливих
об`ємів викидів у море необхідно проводити розрахунки всіх забруднюючих
речовин у складі матеріального викиду.
Теплове забруднення
Теплове забруднення поверхні водойм і прибережних морських
акваторій виникає внаслідок викиду нагрітих стічних вод електростанціями
і деякими промисловими підприемствами. Викиди нагрітих вод у багатьох
випадках зумовляє підвищення температури води на 6-8 ррадусів Цельсію.
Площе плям нагрітих вод у прибережних районах може досягати 30 кв. км.
. Більш стійка тампературна сетифікація перешкоджає водообміну між
поверхневим і донним шарами. Розчинність кисню зменшується , а його
споживання зростає , оскільки із ростом температури посилюється
активність ааеробних бактерій , що розвладають органічні речовини.
Висновки ;
На основі узагальнення матеріалу можна зробити висновки , що
еффекти антропогеннї дії на водне середовище проявляються на
індивідуальному і популяційно-біоценотичному рінях , і тривала дія
забруднюючих речовин призводить до спрощення екосистеми.
Використана література ;
1)Р . Керрінгтон – „Біологія моря”; Ленінград 1986 р.
2)Дитяча енциклопедія
3) В.В.Плотніков „На перехрестях екології” Москва „Мисль” 1989 р.
PAGE
PAGE 2
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
