UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДоба культурно-національного виродження (ХІХ-початок ХХ ст.) (реферат)
Автор
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6837
Скачало867
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Науковий реферат

 

з предмету

 

„Культурологія”

 

на тему:

 

„Доба культурно-національного виродження (ХІХ-початок ХХ ст.).

 

 

 

2005

 

План

 

Українське національне відродження, його періодизація та особливості.

 

Літературне життя ХІХ ст. Т.Г.Шевченко.

 

Освіта та наука.

 

Образотворче мистецтво, живопис, скульптура, архітектура.

 

Театральне життя та музична культура.

 

1. Багата українська культура з другої половини XVIII ст. почала

виявляти ознаки занепаду. Це давалося взнаки і в колишній Гетьманщині, і

в Правобережній Україні, зокрема у західних землях. Тут остаточно

перемогла унія, а з втратою православ'я цей регіон фактично був

позбавлений тих політичних і культурних орієнтирів, за які він боровся

протягом століть як складова частина однієї національної держави.

Уніатське духовенство, яке протистояло колись польсько-католицькій

експансії, деградувало, а нове на той час ще не склалося. Поступово

занепадала й традиційна українська культура західних міст.

Книгодрукування, яким колись пишалися Львів, Острог, Перемишль, згасло.

Літературна мова ледь жевріла в цер-ковнослов'янщині. Поступово у

Східній Україні єдиним засобом літературного спілкування стає російська,

у Західній — польська й латинська, у Закарпатті — латинська й угорська

мови.

 

Царський уряд, ліквідувавши політичну автономію України, поставив собі

на меті повністю нівелювати й український народ, влити його у

великоросійську націю.

 

Намір російського самодержавства асимілювати Україну здійснювався у двох

напрямках: політичному та ідеологічному. Якщо політичний виражався у

ліквідації залишків державності, то ідеологічний напрям мав три об'єкти:

політичний лад, релігію та історію. Треба було переконати свій народ,

близьких та далеких сусідів, що найкращий лад для України —

самодержавний, що їхня національна ідентичність з росіянами

підтверджується релігійною єдністю — православ'ям — і що Україна — це

Південна Росія, Малоросія, споконвічна російська земля, яка не має

власної історії, мови, культури.

 

Ці ідеї були обґрунтовані у творах В. Татищева, М. Ломоносова, а

остаточне втілення знайшли в "Истории государства Российского" М.

Карамзіна.

 

На імперській тріаді "самодержавство, православ'я, народність"

виховувалось українське зросійщене дворянство кінця XVIII — початку XIX

ст.

 

Помітний вплив на формування суспільно-політичних поглядів середини XIX

ст. спричинило Кирило-Мефодіївське товариство, проголосивши ідею

слов'янської федерації. Товариство активізувало зацікавленість

суспільства історією слов'ян, їхніми мовами, культурою. М. Костомаров і

його однодумці вважали, що саме рідна мова має стати важливою підоймою

народної освіти.

 

Прогресивна західноукраїнська інтелігенція ідею національного

відродження пов'язувала з просвітою народу на засадах мови, літератури,

духовного розвитку.

 

Проголосили цю платформу члени гуртка, що склався у Львові на початку

30-х років і був названий сучасниками "Руською трійцею".

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ