.

Характеристика ЗЕД ВАТ “Стиль” (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
1 7292
Скачать документ

Курсова робота

на тему:

Характеристика ЗЕД ВАТ “Стиль”

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УПРАВЛІННЯ ПРИРОДНИМИ РЕСУРСАМИ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

Затверджено

Зав. каф. менеджменту

_____________Є.В. Мних

ЗАВДАННЯ

на курсову роботу з дисципліни

Основи ЗЕД

студенту групи М-31

Федорович Євгенії

Виконати курсову роботу на тему Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ
“Стиль”

Основні вихідні дані:

Варіант: прямий експорт

Об’єкт угоди: верхній одяг

Базисна умова поставки (згідно Incoterms 2000): CIF

Валюта ціни: євро

Валюта платежу: євро

Умови платежу.

Вид: готівка

Форма: акредитив

Спосіб встановлення контакту з іноземним контрагентом: запит, тверда
оферта

Конкурентні матеріали: ЗТК

Додаткові вихідні дані

Стиль проведення переговорів – в залежності від ділової культури країни
контрагента

Форма проведення переговорів – особиста зустріч

Строк виконання курсової роботи_______

Дата отримання завдання_____________

Підпис студента:__________________

Завдання видав старший викладач Ковальчук А.П.

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………….
………………………………………………4

Розділ І. Суть та послідовність здійснення ЗЕ
операцій……………………………….6

Розділ ІІ. Характеристика підприємства ВАТ
“Стиль”…………………………………9

Розділ ІІІ. Оцінка ефективності
ЗЕД………………………………………………………….16

Розділ ІV. Підготовка і укладання зовнішньоекономічного
контракту………..22

4.1. Встановлення контактів з іноземним
партнером…………………………22

4.2. Підготовка проекту
контракту……………………………………………………24

4.3. Пророка базисних та валютно-фінансових умов контракту…………25

4.4. Проведення переговорів та укладання
контракту………………………..30

Висновок……………………………………………………….
………………………………………….36ВСТУП

Розвиток ринкових відносин в Україні, необхідність її входження в
світовий інтеграційний процес, лібералізація зовнішньоекономічної
діяльності (ЗЕД), надання підприємствам і організаціям, що випускають
конкурентноздатну продукцію, права виходу на світовий ринок вимагають
нових підходів до управління ЗЕД. Тому вивчення різних аспектів
управління зовнішньоекономічною діяльністю, особливо на рівні
підприємства як основної і першочергової ланки зовнішньоекономічного
комплексу країни, викликає сьогодні велику практичну цікавість.

На думку ряду спеціалістів, поняття „зовнішньоекономічна діяльність”
(ЗЕД) з’явилось в Україні з початком економічної реформи, в 1987 р.
Одним з центральних напрямків даної економічної реформи була
децентралізація зовнішньої торгівлі, надання підприємствам права
безпосереднього виходу на зовнішній ринок і стимулювання розвитку ЗЕД на
рівні господарських

суб’єктів.

Визначною особливістю функціонування світового господарства на початку
XXI сторіччя є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин.
Одним із найважливіших елементів механізму управління міжнародними
економічними відносинами, що здійснюються шляхом проведення комерційних
операцій, є зовнішньоекономічна діяльність.

Сучасний етап розвитку світогосподарських зв’язків характеризується
розширенням усіх форм міжнародних економічних відносин на основі
швидкого росту продуктивних сил, який обумовлений прискоренням
науково-технічного прогресу. Наслідком цього є постійно зростаюча
концентрація виробництва й укрупнення його розмірів, що підсилює
тенденцію до інтернаціоналізації господарського життя, сприяє розвитку
міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва.

Особливістю сучасного етапу економічного розвитку є швидкий ріст
міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями і результатами
виробничо-технічного співробітництва, також характерний бурхливий ріст
ринку послуг (страхових, лізингових, транспортних, тощо).

В результаті проведення економічних реформ в зовнішній сфері
сформувалось два поняття: “зовнішньоекономічні зв’язки” (ЗЕЗ) і
“зовнішньоекономічна діяльність” (ЗЕД).

На відміну від ЗЕЗ, які являють собою різні форми, засоби і методи
зовнішньоекономічних відносин між країнами, ЗЕД висвітлює
зовнішньоекономічну діяльність на рівні виробничих структур (фірм,
організацій, підприємств, об’єднань і т.д.). ЗЕД можна визначити як
сукупність виробничо-господарських, організаційно-економічних і
оперативно-комерційних функцій підприємства, пов’язаних з його виходом
на зовнішній ринок та участю в зовнішньоекономічних операціях.

Основними мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть бути :

1.Розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою
максималізації прибутку.

2. Закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій
і обладнання.

3. Залученню інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва з
урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в
порівнянні з внутрішнім ринком.

4. Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва,
зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових
товарних ринках.

5. Участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперуванні
виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки.

Треба підкреслити, що роль ЗЕД як зовнішнього фактора економічного росту
в сучасних умовах постійно зростає. Посилюється її вплив на
соціально-економічний розвиток не тільки країни але й кожного
господарського суб’єкта.

ЗЕД — поняття багатогранне. Воно включає наступні види діяльності:
зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування. міжнародне
науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне
співробітництво, валютно-фінансові і кредитні операції.

Кожен з видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Наприклад, формами
зовнішньої торгівлі являється експорт, імпорт, реекспорт: реімпорт.
Формами виробничої кооперації — спільне виробництво на основі
спеціалізації – спільні підприємства двох чи більше іноземних партнерів.
підрядна кооперація та ін.

Мета курсової роботи:

Оцінити ЗЕД ВАТ „Вагонобудівний завод”.

Завдання курсової роботи:

Оцінити ефективність ЗЕД ВАТ „Вагонобудівний завод”, встановити контакти
з новим партнером, підготувати проект контракту, провести переговори та
укласти його.

Розділ І.

СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ

ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) – діяльність суб’єкта господарської
діяльності України й іноземного суб’єкта господарської діяльності,
побудована на взаєминах між ними, що має місце як на території України,
так і за її межами. ЗЕД являє собою сукупність міжнародних комерційних
операцій, спрямованих на організацію, проведення і регулювання процесу
обміну товарами, послугами, результатами творчої діяльності. Міжнародний
обмін товарами економічно до цільний для країн.

якщо на виробництво експортних товарів країна витрачає менше суспільної
праці, ніж повинна була б витраті іти на виробництво товарів замість
імпортованих на суму. яка виручена від експорту.

Експорт – продаж товарів іноземним суб’єктам і господарської діяльності
і вивіз товарів через митний кордон України, крім тих випадків, коли
суб’єкт ЗЕД передає майно господарської діяльності іноземному суб’єкту
як натуральну частку участі у формуванні статутного капіталу при
спільній господарській діяльності.

Реекспорт — продаж іноземним суб’єктам ЗЕД і вивіз за межі України
товарів, які були раніше імпортовані на територію України і не
піддавалися переробці.

Імпорт — закупівля в іноземних суб’єктів ЗЕД товарів і їхній увіз на
територію України, включаючи закупівлю товарів, призначених для власного
споживання установами й організаціями України, розташованими за її
межами.

Реімпорт – увіз через границю раніше вивезеної за межі митної території
продукції, яка не піддавалася там переробці.

Транзит – переміщення товарів, вироблених за межами України через
територію України без будь-якого використання цих товарів на зазначеній
території.

Класифікація зовнішньоекономічних операцій, етапи їхнього проведення.

Міжнародна практика проведення зовнішньоекономічних операцій припускає
здійснення певних видів комерційної діяльності табл.1, що складається з
окремих етапів і стадій, на кожному з яких вирішуються конкретні задачі
і виконуються формальності, що пов’язані з оформленням, пересиланням і
обробкою документації, необхідної для забезпечення виконання угоди.

Таблиця 1.

Класифікація зовнішньоекономічних операцій.

№ Ознака класифікації Види операцій

1 За напрямками торгівлі. Експортні, імпортні. ре експортні, реімпорті,
транзиті.

2 За групами товарів. Купівля-продаж машин і устаткування, сировинних і
продовольчих, непродовольчих товарів і т.д.

3 За ступенем готовності товару до продажу. Поставка готової продукції,
вузлів і деталей для зборки, комплектного устаткування і т.д.

4 Товарообмінні операції. Зустрічні закупівлі, бартер, викуп застарілої
продукції, переробка давальницької сировини й інші.

5 Торгівля науково-технічними досягненнями і надання послуг.
Купівля-продаж ліцензій, “ноу-хау”, інжиніринг, факторинг, оренда,
туризм, підряд, транспортування і інші.

6 Торгівельно-посередницька діяльність. Консигнаційні, комісійні,
агентські, брокерські операції.

7 Торгівля змагального типу. Аукціони, біржова торгівля, міжнародні
торги.

Процес проведення зовнішньоекономічних операцій розбивається на кілька
етапів і стадій:

1. Підготовчий етап:

наліз кон’юнктури міжнародного ринку, рівня його монополізації великими
компаніями, можливості проникнення на цей ринок;

вибір форми і методів роботи на ринку;

вибір контрагентів;

аналіз і розрахунок цін;

рекламна кампанія.

2. Організаційний етап:

встановлення контакту з потенційними контрагентами;

підготовка і проведення переговорів;

укладання контракту.

3. Виконавчий етап:

підготовка товару до відвантаження (експортером) і підготовка до прийому
товару (імпортером);

оформлення документації;

укладання допоміжних контрактів (страхових, транспортних, і т.п.);

врегулювання суперечок;

здійснення розрахунків.

До основних відносяться операції, які здійснюються на розрахунковій
основі між безпосередніми учасниками цих операцій (контрагентами різних
країн). Це операції:

1) по обміну науково-технічними знаннями в формі торгівлі патентами,
ліцензіями, “ноу-хау”;

2) по обміну товарами в матеріально-речовій формі (експортно-імпортні
операції);

3) по обміну технічними послугами в формі консультативного і
будівельного інженерінга;

4) орендні, в тому числі лізингові;

5) по наданню консультаційних послуг в галузі інформації та
удосконалення управління;

6) по міжнародному туризму;

7) по обміну кінофільмами, телепрограмами та ін.

До допоміжних зовнішньоторгових відносяться операції:

1) по міжнародних перевезеннях;

2) транспортно-експедиторські;

3) по страхуванню вантажів;

4) по збереженню вантажів при міжнародних перевезеннях;

5) операції по міжнародних розрахунках та ін.

Допоміжні операції одержали назву операцій товаропросування, тому що
пов’язані з рухом товару до споживача. Зовнішньоторгові операції
мінялися й ускладнювалися в міру розвитку зовнішньої торгівлі. Першими
операціями, які склалися до появи грошових знаків, були операції обміну.
Пізніше, з появою грошей, операції обміну були витіснені операціями
купівлі-продажу, котрі переважають і в наші дні. Однак форми і види
зовнішньоторгових операцій продовжують розвиватися й вдосконалюватися.

Розділ ІІ.

ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ “Стиль”

Згідно з законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.
04. 1991р.

ВАТ “Стиль” як юридична особа є суб’єктом ЗЕД, та може самостійно, у
визначених законодавством межах, здійснювати ЗЕД.

ВАТ “Стиль” здійснює такі види ЗЕД:

Експортує верхній одяг

Імпортує сировину і матеріали.

Здійснює інші види діяльності зазначені в установчих документах.

ВАТ “Стиль” є колективною власністю.

Колективне підприємство (точніше його можна було б назвати “підприємство
колективної власності”) — це організаційно-правова форма підприємства,
заснованого на власності трудового колективу підприємства.

Визначення колективне означає, що підприємство належить колективу
співвласників (засновників, учасників), які діють як один суб’єкт права
колективної власності. Правосуб’єктність власника (у даному разі
колективу або групи власників, організованих у колективне підприємство з
правами юридичної особи) реалізується через юридичну особу —
підприємство, яке володіє, користується і розпоряджається майном
відповідно до свого статуту (статті 6, 20 і 21 Закону України “Про
власність”). Це вид недержавної юридичної особи. Право колективної
власності у колективному підприємстві безпосередньо здійснюють його
органи управління — вищий орган управління (загальні збори або
конференція) і правління. Отже, колективне підприємство, поки воно діє,
— це об’єкт права власності відповідної юридичної особи. Його засновники
і учасники є власниками часток (паїв, вкладів) у майні підприємства.

Інакше визначає поняття колективного підприємства Закон України “Про
власність”, згідно з яким видів колективних підприємств стільки ж,
скільки суб’єктів права колективної власності названо в ст. 20 Закону
України “Про власність”: колективні підприємства (наприклад,
підприємство, приватизоване трудовим колективом державного підприємства
і не перетворене на інший вид; колективне сільськогосподарське
підприємство); акціонерне або інше статутне господарське товариство
(статті 25 і 26 Закону); виробничий кооператив (ст. 24 Закону;
підприємство, яке засноване на власності об’єднання громадян (наприклад,
профспілкове — ст. 28 Закону); підприємство релігійної організації (ст.
29 Закону); підприємство, створене господарським об’єднанням (ст. 27
Закону).

Специфічним видом колективного підприємства є також орендне підприємство
(ст, 22 Закону України “Про власність”).

Поняття акціонерного товариства. Це так зване товариство капіталів.

Особливості його правового статусу виражає визначення акціонерне. Ці
особливості обумовлені акціонерною власністю, акціонерним способом
формування і функціонування статутного фонду товариства.

Акціонерним визнається засноване на установчому договорі

та статуті товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну
кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за
зобов’язаннями тільки майном товариства.; 3 визначення випливають
особливості акціонерного товариства, які обумовлюють специфіку його
юридичного статусу. По-перше, статутний фонд акціонерного товариства має
акціонерну природу, формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним
та/або юридичним особам. По-друге, акціонерне товариство має публічний
статус емітента цінних паперів (акцій, облігацій). Інші товариства не
мають статусу емітента акцій. ^Акціонерне товариство є юридичною особою,
яка від свого імені випускає акції і зобов’язується своєчасно виконувати
обов’язки, що випливають з умов їх випуску. Шляхом випуску і продажу
акцій акціонерні товариства формують свої статутні фонди, і збільшують
їх, якщо це необхідно. Акції відкритих акціонерних товариств
допускаються до вільного продажу на умовах, визначених Законом України
“Про цінні папери і фондову біржу”, іншими актами про фондовий ринок.
По-третє, фізичні та юридичні особи. які придбали акції акціонерних
товариств, фіксуються у реєстрі власників іменних цінних паперів і
набувають статусу акціонерів. Права та обов’язки акціонерів визначені
статтями 1-0 і 11 Закону України “Про господарські товариства”, статтями
4, 5, 8 і 9 Закону України “Про пінні папери і фондову біржу”.
По-четверте, особливою ознакою акціонерного товариства є обмеження
відповідальності акціонерів. Акціонери відповідають (точніше — несуть
ризик відповідальності) за зобов’язаннями товариства тільки в межах
належних їм акцій. За ознакою відповідальності акціонерів

акціонерне товариство належить до товариств з обмеженою
відповідальністю.

Юридичний статус акціонерного товариства характеризується і деякими
іншими рисами. Так, товариство має засновницькі права щодо створення
господарських об’єднань (участі в існуючих об’єднаннях). Акціонерне
товариство має право створювати дочірні підприємства, наділяти їх
майном, яке належить товариству, призначати керівника та реалізовувати
інші права власника дочірнього підприємства. Законодавством передбачено,
що акціонерне товариство має фірмову марку та товарний знак. Ці
реквізити затверджуються правлінням товариства і реєструються в
Торгово-промисловій палаті України.

Види акціонерних товариств. За способом функціонування акцій закон
розрізняє відкриті та закриті акціонерні товариства. Акції відкритих
товариств можуть розповсюджуватися як шляхом відкритої підписки, так і
шляхом купівлі-продажу на біржі (статті 6—8 Закону України “Про цінні
папери і фондову біржу”, ст. ЗО Закону України “Про господарські
товариства”). В закритому акціонерному товаристві акції розподіляються
між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки або

купівлі-продажу на біржі. Засновники закритих акціонерних товариств до
дня скликання установчих зборів повинні внести не менш як 50 відсотків
номінальної вартості акцій.

Майно та майнові права в акціонерному товаристві.

Акціонерне товариство як суб’єкт і об’єкт права власності (майновий
комплекс) характеризується складною майновою і фінансовою структурою.
Майнова і фінансова структура акціонерного товариства становить
врегульовані правом відносини щодо об’єднання вкладів засновників та
учасників у статутний фонд товариства як колективну власність
акціонерів, щодо випуску та обігу акцій, щодо розподілу майна у фонди
товариства та виплати дивідендів на акції.

Правові основи майнових відносин в акціонерному товаристві загалом
врегульовані Законом України “Про власність”, який визначає товариство
суб’єктом права колективної власності, а також встановлює підстави
виникнення права зазначеної колективної власності. Поняття майна
акціонерного товариства використовується, зокрема, в ст. 24 Закону
України “Про господарські товариства”, відповідно до якої товариство
“несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства”.

Поняття “майно товариства” узагальнює всі види майна і майнових прав
цього суб’єкта права. Зміст його необхідно визначати згідно з правилами
ст. 10 Закону України “Про підприємства в Україні”. Під майном мають на
увазі всі активи і пасиви товариства. За ознакою функціонального
призначення окремих видів майна це: основні фонди, оборотні кошти? інші
матеріальні цінності товариства.

Майно товариства юридичне відокремлено від майна власників товариства,
тобто акціонерів. Це майно є власністю саме товариства як юридичної
особи. Товариство у статусі суб’єкта права володіє, користується і
розпоряджається майном товариства, відокремлення якого здійснюється на
праві колективної власності. Юридично-технічною формою, яка постійно
відображає майновий стан товариства, є його самостійний бухгалтерський
баланс, тобто документ про його активи і пасиви. Грошові кошти
товариства відображені на його поточному та інших рахунках в установах
банків.

Закон України “Про власність” визначає дві основні юридичні підстави
виникнення колективної власності товариства. Загальним правилом для всіх
товариств є добровільне об’єднання майна засновників і учасників для
створення і діяльності товариства. Отже, однією з юридичних підстав
виникнення права колективної власності є умови відповідних договорів,
згідно з якими утворюється статутний фонд товариства (засновники вносять
свої вклади згідно з установчим договором акціонерного товариства, інші
акціонери — на умовах договорів купівлі-продажу акцій). Право
колективної власності виникає також у результаті перетворення державних
підприємств на акціонерні товариства, тобто в порядку прийняття
власником рішень про їх корпоратизацію і приватизацію. Державне
підприємство перетворюється на акціонерне товариство на підставі
спільного рішення трудового колективу і уповноваженого державного органу
про випуск акцій на всю вартість майна підприємства. Згідно з цим
рішенням створюється статутний фонд акціонерного товариства (ст. 25
Закону України “Про власність”). Рішення про продаж акцій (приватизацію
майна) такого товариства приймає орган приватизації, якому передаються
акції держави. В обох випадках виникає право колективної власності,
єдиним суб’єктом якого стає товариство як юридична особа.

Об’єкти права власності акціонерного товариства різні. Товариство
визнається власником, по-перше, майна, яке засновники і учасники згідно
з установчим договором передають йому у власність. Це майно називається
вкладами засновників та учасників. З економічної точки зору вклади — це
фіксовані частки майнової участі цих осіб у статутному фонді товариства,
вартість яких у грошовому виразі визначається вартістю акцій, на які
поділено статутний фонд.

Загальний розмір статутного фонду, а також номінальна вартість та
кількість акцій визначаються засновниками відповідно до мети, предмета
діяльності, мінімального легального розміру статутного фонду акціонерних
товариств. Засновники визначають в установчих документах і види вкладів
до статутного фонду. В акціонерному товаристві це може бути майно у
прямому розумінні (будинки, споруди, устаткування, машини, інші
матеріальні цінності), грошові кошти в національній та іноземній валюті.
Такий висновок випливає зі ст. 8 Закону України “Про цінні папери і
фондову біржу”, згідно з якою акції оплачуються у гривнях, а у випадках,
передбачених статутом акціонерного товариства, також в іноземній валюті
або шляхом передачі майна. Вклади у статутний фонд акціонерного
товариства в натуральній та нематеріальній формах підлягають оцінці у
гривнях (отже, і в акціях). За загальним правилом, порядок оцінки
вкладів визначається установчими документами товариства, якщо інше не
передбачено законодавством України. Оцінку вкладів у статутний фонд
акціонерного товариства, внесених у натуральній формі, затверджують
установчі збори товариства. Ці правила безпосередньо стосуються вкладів
фізичних і недержавних юридичних осіб—акціонерів.

Вклади, які є майном державної власності, визначаються в нормативне
врегульованому порядку — згідно з Методикою оцінки вартості майна під
час приватизації, затвердженою Кабінетом Міністрів України 22 липня 1998
р. .№1114. Це означає, що при створенні акціонерних товариств у процесі
корпоратизації й інших випадках діють загальні правила оцінки вкладів.
Сума випуску акцій товариства, що створюється на базі державного
підприємства, має відповідати сумі статутного фонду підприємства, яка в
даному разі визначається відповідно до зазначеної методики.

Крім вкладів, товариство виступає власником іншого майна, яке на підміну
від статутного фонду називається власним капіталом товариства. Це
виготовлена у процесі господарювання продукція, доходи під продажу
облігацій, інших цінних паперів. Це також кредити банків, інвестиції під
державні контракти, надходження від продажу акцій, що належать державі,
пожертвувань тощо.

Фонди акціонерного товариства — це передбачені нормами права види або
частини майна товариства відповідно до їхнього цільового призначення.
Кожен фонд має певний правовий режим.

Статутний фонд. Законодавство не визначає поняття та призначення
статутного фонду акціонерного товариства. Виходячи зі змісту статей 13 і
24 Закону України “Про господарські товариства”, статутний фонд
акціонерного товариства можна визначити як колективну власність
акціонерів у майні товариства, яка засвідчує його майнову правоздатність
як суб’єкта права. Статутний фонд — одна з майнових гарантій
стабільності товариства як ділового партнера. З цією метою ст. 24 Закону
України “Про господарські товариства” встановлено мінімальний розмір
статутного фонду акціонерного товариства як суму, еквівалентну 1250
мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної
плати, діючої на момент створення акціонерного товариства. Статутний
фонд акціонерного товариства поділений на визначену установчими
документами кількість акцій рівної номінальної вартості.

Оскільки статутний фонд у певному розумінні є неподільним майном
акціонерного товариства, закон імперативне регулює порядок його зміни —
збільшення або зменшення.

Збільшення статутного фонду можливе лише за умови повної оплати
акціонерами усіх раніше випущених акцій. Збільшується він у порядку,
встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку,
зокрема, шляхом випуску нових акацій і реалізації їх за рахунок
додаткових грошових, матеріальних або інших внесків акціонерів. Це так
звана додаткова підписка на акції. Вона здійснюється у тому самому
порядку, що й випуск акацій. Акціонери користуються переважним правом на
придбання акцій додаткового випуску перед іншими особами. Збільшення
статутного фонду можна здійснювати також завдяки збільшенню номінальної
вартості вже випущених акцій, а також шляхом обміну облігацій на акції.
Прийняття рішення про збільшення статутного фонду належить до
компетенції загальних зборів (статутом товариства може бути передбачено
збільшення статутного фонду не більше ніж на 1/3 за рішенням правління
товариства).

У голосуванні про затвердження результатів підписки на додатково
випущені акції беруть участь особи, які підписалися на ці акції.

Збільшення статутного фонду — це зміна статуту, тому це питання
вирішують спеціальні загальні збори “з питання зміни статутного фонду
товариства” (ст. 40 Закону України “Про господарські товариства”).

Зменшення статутного фонду можливе шляхом зменшення номінальної вартості
випущених акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини
акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій. Зменшення статутного
фонду неможливе за наявності заперечень кредиторів. Рішення про
зменшення статутного фонду приймається у такому самому порядку, як і про
збільшення.

Рішення товариства про зміну статутного фонду впливає на майнові
інтереси акціонерів, тому діє правило: товариство зобов’язане
відшкодувати власникові акцій збитки у зв’язку зі змінною статутного
фонду. Порядок відшкодування збитків мають визначати загальні збори з
питань зміни статутного фонду. Спори щодо відшкодування цих збитків
вирішує суд або арбітражний суд.

Для покриття витрат, пов’язаних з відшкодуванням збитків, позаплановими
видатками, товариство створює резервний фонд. Розмір цього фонду
встановлює законодавство. Він має бути не менше 25 відсотків статутного
фонду товариства. Резервний фонд формується за рахунок чистого прибутку
шляхом щорічного відрахування 3 відсотків прибутку до отримання
необхідної суми. Кошти фонду зараховуються на спеціальний рахунок в

установі банку. Рішення про використання фонду приймає вищий орган
управління товариства. Резервний фонд має цільове призначення, тому його
кошти на інші цілі не використовуються. Обов’язковим фондом у товаристві
є також фонд сплати дивідендів. Цей майновий фонд теж формується з
чистого прибутку товариства.

Інші фонди створюються, якщо це передбачено статутом товариства
(наприклад, житловий фонд, валютний фонд, страховий фонд).

Майнові права в акціонерному товаристві. Купуючи акцію, акціонер
відчужує своє майно до статутного фонду товариства. За це майно акціонер
дістає специфічне право — право участі в акціонерному товаристві. Зміст
цього права визначено законами України “Про господарські товариства”
(статті 10, 11, 26, 29, 30, 33, 35, 36 і 38) та “Про цінні папери і
фондову біржу” (статті 4. 5, 8 і 9).

Право участі в акціонерному товаристві за змістом є комплексним. До
нього входять як майнові права та обов’язки акціонера, так і членські
(управлінські) права та обов’язки. До майнових прав акціонера належать
такі права:

брати участь у розподілі прибутків товариства;

отримувати частку прибутку товариства у вигляді дивідендів;

отримувати частку вартості майна товариства у разі його ліквідації. Ця
частка має бути пропорційною вартості акцій, які належать акціонерові;

розпоряджатися акціями: продавати, передавати, відчужувати іншим
способом у порядку, визначеному чинним законодавством та статутом
товариства;

заповідати акції у спадщину;

купувати додатково випущені акції товариства.

Акціонер несе майнові обов’язки стосовно товариства. Він зобов’язаний
оплачувати основні та додаткові акції у розмірі, порядку та засобами,
передбаченими установчими документами товариства. Акціонер зобов’язаний
сплатити повну вартість акцій у строки, визначені установчими зборами,
але не пізніше року після реєстрації товариства. У разі несплати у
встановлений строк акціонер сплачує за час прострочення 10 відсотків
річних від суми простроченого платежу, якщо статут товариства не
передбачає іншої санкції. При несплаті платежів за акціями протягом
трьох місяців після встановленого строку платежу товариство має право
реалізувати ці акції в порядку, передбаченому статутом.

Акціонери несуть ризик відповідальності за зобов’язаннями товариства в
межах належних їм акцій. До членських (управлінських) та інших прав та
обов’язків акціонерів належать такі:

входити у товариство і виходити з нього;

брати участь у загальних зборах акціонерів;

обирати і бути обраними до органів товариства: спостережної ради,
правління, ревізійної комісії;

брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному статутом
товариства і законодавством;

отримувати інформацію про діяльність товариства.

На вимогу акціонера товариство зобов’язане надавати йому річні баланси,
звіти, протоколи зборів. Акціонери зобов’язані: додержуватися установчих
документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших
органів управління товариства, не розголошувати комерційну таємницю та
конфіденційну інформацію про діяльність товариства, нести інші
обов’язки, передбачені законодавством та установчими документами.

Розділ ІІІ.

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВАТ “Стиль”

Оцінку ефективності ВАТ “Стиль” здійснюємо на основі бухгалтерських
звітів за 2000 – 2003 рр. Основні показники експортно-імпортних операцій
ВАТ “Стиль” наведено в табл2.

Таблиця 2.

Показники експортно-імпортної діяльності

ВАТ “Вагонобудівний завод” протягом 2000 –2003рр.

п/п Показники експортно-імпортної діяльності підприємства Звітний період

IV квартал 2000р. IV квартал 2003р.

1 Контрактна вартість імпортної сировини, тис.грн. 16378,83 14131,79

2 Акцизні збори, тис.грн. 35,09736 35,32952

3 Мито і митні збори, тис.грн. 76,04522 82,43599

4 Транспортні витрати, тис.грн. 1111,42 1295,415

5 Вантажно-розвантажувальні

витрати, тис.грн. 584,9584 588,8248

6 Складські витрати, тис.грн. 292,4785 117,7655

7 Експедиторські витрати, тис.грн. 280,7803 188,4245

8 Страхові витрати, тис.грн. 70,19472 47,10647

9 Інші витрати на ЗЕД, тис.грн. 58,49514 117,7655

10 Виробнича собівартість

продукції, тис.грн. 38669,92 33649,69

11 Позавиробничі витрати, тис.грн. 5849,584 5888,25

12 Ціна імпорту, тис.грн. 11,69959 12,36499

13 Кількість імпорту, тис.грн. 2573,817 2355,299

14 Коефіцієнт кредитного впливу, тис.грн. 1,196374 1,204339

15 Експортна виручка за умов надання комерційного кредиту, тис.грн.
73768,78 76051,34

Оцінку ефективності ВАТ “Вагонобудівний завод” здійснюємо в такій
послідовності:

Визначимо накладні витрати в аналізованому і базовому році.

СН = СТ + СЗР + ССКЛ + СЕКСПЕД + ССТР + СІН (1),

де:

СТ – транспортні витрати за базисом постачання, тис.грн.

СЗР – вантажно-розвантажувальні витрати, тис.грн.

ССКЛ – складські витрати, тис.грн.

СЕКСПЕД – експедиторські витрати, тис.грн.

ССТР – страхові витрати, тис.грн.

СІН – інші витрати на ЗЕД, тис.грн.

СН 2003 = 1295,415 + 588,8248 + 117,7655 + 188,4245 + 47,10647 +
117,7655=2355,3017 (тис.грн.)

СН 2000 = 1111,42 + 584,9584 + 292,4785 + 280,7803 +70,19472 + 58,4951 =
398,327 (тис.грн.)

Витрати на імпорт в аналізованому та базовому році.

СЗТ ІМП = СК + СН + СА + СМ (2),

де:

СК – контрактна вартість імпортної сировини, тис.грн.

СН – накладні витрати, тис.грн.

СА – акцизні збори, тис.грн.

СМ – мито і митні збори, тис.грн.

СЗТ ІМП 2003 = 14131,79 + 2355,3017 + 35,32952 + 82,43599 = 16604,855
(тис.грн.)

СЗТ ІМП 2000 =16378,83 + 2398,327 + 35,09736 + 76,04522 = 18888,299
(тис.грн.)

Виручка від експорту за готівку в аналізованому та базовому році.

ВРЕКС К

ВРЕКС Г = (3),

ККВ

де:

ВРЕКС К – виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту,
тис.грн.

ККВ – коефіцієнт кредитного впливу, част.од.

76051,34

ВРЕКС Г 2003 = = 63147,784 (тис.грн.)

1,204339

73768,78

ВРЕКС Г 2000 = = 61660,3 (тис.грн.)

1,196374

Виручка від імпорту в аналізованому та базовому році.

ВРІМП = ЦІМП х NІМП (4),

де:

ЦІМП – середня ціна імпорту, тис.грн.

NІМП – кількість імпорту, т.

ВРІМП 2003 = 12,36499 х 2355,299 = 29123,248 (тис.грн.)

ВРІМП 2000 = 11,69959 х 2573,817 = 30112,603 (тис.грн.)

Витрати на експорт в аналізованому та базовому році.

СЗТ ЕКС = СВИР + СПВ (5),

де:

СВИР – виробнича собівартість, тис.грн.

СПВ – позавиробничі витрати, тис.грн.

СЗТ ЕКС 2003 = 33649,69 + 5888,25 = 39537,94 (тис.грн.)

СЗТ ЕКС 2000 = 38669,92 + 5849,584 = 44519,504 (тис.грн.)

Прибуток від імпорту в аналізованому та базовому році.

ПІМП = ВРІМП – СЗТ ІМП (6),

де:

ВРІМП – виручка від імпорту, тис.грн.

СЗТ ІМП – витрати на імпорт, тис.грн.

ПІМП 2003 = 29123,248 – 16604,855 = 12518,393 (тис.грн.)

ПІМП 2000 = 30112,603 – 18888,299 = 11224,304 (тис.грн.)

Прибуток від експорту в аналізованому та базовому році.

ПЕКС = ВРЕКС Г – СЗТ ЕКС (7),

де

ВРЕКС Г – виручка від експорту за готівку, тис.грн.

СЗТ ЕКС – витрати на експорт, тис.грн.

ПЕКС 2003 = 63147,784 – 39537,94 = 23609,844 (тис.грн.)

ПЕКС 2000 = 61660,3 – 44519,504 = 17140,796 (тис.грн.)

Експортно-імпортні витрати в аналізованому та базовому році.

ВЕКС-ІМП = СЗТ ЕКС + СЗТ ІМП (8),

де

СЗТ ЕКС – витрати на експорт, тис.грн.

СЗТ ІМП – витрати на імпорт, тис.грн.

ВЕКС-ІМП 2003 = 39537,94 + 16604, 855 = 56142,795 (тис.грн.)

ВЕКС-ІМП 2000 = 44519,504 + 18888,299 63407,803 (тис.грн.)

Прибуток від експортно-імпортних операцій в аналізованому та базовому
році.

ПЕКС-ІМП = ПЕКС + ПІМП (9),

де

ПЕКС – прибуток від експорту, тис.грн.

ПІМП – прибуток від імпорту, тис.грн.

ПЕКС-ІМП 2003 = 23609,844 + 12518,394 = 36128,238 (тис.грн.)

ПЕКС-ІМП 2000 = 17140,796 + 11224,304 = (тис.грн.)

Ефективність ЗЕД в аналізованому та базовому році.

ПЕКС-ІМП

ЕЗЕД = х 100 (10),

ВЕКС-ІМП

де

ПЕКС-ІМП – прибуток від експортно-імпортних операцій, тис.грн.

ВЕКС-ІМП – пкспортно-імпортні витрати, тис.грн.

36128,238

ЕЗЕД 2003 = х 100 = 64,35062 % (тис.грн.)

56142,795

28365,1

ЕЗЕД 2000 = х 100 = 44,73439% (тис.грн.)

63407,803

Отримані результати зводимо в табл.3

Таблиця 3.

Показники для аналізу ефективності ЗЕД ВАТ “Стиль”.

Згідно проведених розрахунків ефективність ЗЕД фірми в аналізованому
періоді склала 64,35062%, що на 43,85044% більше ніж у базовому
періоді.

Ефективність ЗЕД зросла за рахунок того, що прибуток від
експортно-імпортних операцій зріс в порівнянні з базовим періодом на
7763,138 грн. і 27%, а витрати експортно-імпортні знизились на 7265,008
грн., що в порівнянні з базовим роком склало 88,542406%.

Прибуток від експортно-імпортних операцій зріс за рахунок того, що
прибуток від експорту зріс в порівнянні з базовим періодом на 6469,048
грн. і 37% та прибутку від імпорту, який теж збільшився на 1294,098 грн.
та 11%.

Зменшення експортно-імпортних витрат відбулося за рахунок зменшення
витрат на експорт, які становлять менше на 7265,008 грн. та 88 % в
порівнянні з базовим роком та зменшення витрат на імпорт – 2283,444, що
в порівнянні з базовим роком склало 87%.

Прибуток від експорту в аналізованому році збільшився на 6469,048, що в
порівнянні з базовим роком склало 37%. Прибуток від експорту зріс за
рахунок того, що виручка від експорту за готівку збільшилась на 1487,484
грн. і 2%, а також витрат на експорт, які зменшились на 4981,564 грн.,
що в порівнянні з базовим роком склало 88%.

Прибуток від імпорту зріс лише на 1294,089 грн. та 11%. Це зумовлено
тим, що виручка від імпорту знизилась на 989,355грн. та 96%. І зниженням
витрат на імпорт на 87% в порівнянні з базовим роком.

Витрати на експорт зменшились на 4981,564 грн., що в порівнянні з
базовим роком складає 88%. Витрати зменшились за рахунок зменшення на
5020,23 грн. та 86% виробничої собі вартості і підвищенням поза
виробничих витрат на 38,666 грн. і 0,6% в порівнянні з базовим роком.

Витрати на імпорт теж зменшились на 2283,44 грн., що становить в
порівнянні з базовим роком 87%. Витрати зменшились за рахунок:

контрактної вартості сировини – на 86% ;

накладних витрат – на 98% ;

акцизних зборів – на 0,6% ;

мита і митних зборів, які в порівнянні з базовим роком становлять 8%.

Виручка від експорту за готівку збільшилась на 1487,484 грн., і 2% в
порівнянні з базовим роком, це зумовлено збільшенням виручки від
експорту за умов надання комерційного кредиту на 2282,56 грн. і 3% та
збільшенням коефіцієнту кредитного впливу, який становить 0,6% в
порівнянні з базовим роком.

Виручка від імпорту зменшилась на 989,355 грн. і 96%, причиною тому було
зменшення кількості імпорту на 2185,18 грн. і 91% та невеликим
збільшенням середньої ціни імпорту на 5% в порівнянні з базовим роком.

Накладні витрати зменшились на 98% за рахунок транспортних,
вантажно-розвантажувальних, складських, експедиторських, страхових.

Розділ IV.

Підготовка і укладання контракту

Встановлення контактів з іноземним партнером.

Безпосередньому встановленню контакту з потенційним контрагентом
передувало маркетингове дослідження зовнішнього ринку. Метою такого
дослідження було вивчення попиту на товар, що випускається підприємством
та вибір країни контрагента. При виборі країни контрагента бралися до
уваги такі фактори:

1.Політичні відносини з країною контрагента;

2.Торгово політичні умови

3.Транспортні умови

4.Умови платежу та кредиту

5.Правове питання, тощо.

Проаналізувавши зібраний матеріал для проведення експортної операції з
країною контрагентом, обираємо Францію. Встановлення контакту з
французьким контрагентом здійснюємо в такій послідовності

рис.1.

Ознайомившись з умовами запиту

фірма ВАТ “Стиль” взяла до уваги

пропозицію(рис.1)

Встановлення контакту з французькою

фірмою “Pari”

Підготовка та відправлення фірмі “Pari”

твердої оферти (рис.2)

Отримавши тверду оферту фірма “Pari”

ознайомлюється з її змістом і у разі

згоди з умовами оферти готує і

відправляє фірмі “Стиль” письмове

підтвердження

Підготовка проекту контракту.

Наша фірма отримала запит від фірми “Pari”

France, Marcelle

rue Cena 123

“Pari”

M.Dimas

††††††††††††††††††††††††††††???????

Запит

Шановне панство!

З довідника торговельних фірм України ми дізнались, що ваша фірма є
одним із провідних виробників верхнього одягу. Наше підприємство
зацікавлене в придбанні цієї продукції, тому просимо вислати вашу ділову
пропозицію на поставку 100 тис. Комплектів шуб. Бажані умови поставки
“доставка до станції Марселю”. Нас влаштує оплата акредитивом.
Враховуючи, що партія велика, ми розраховуємо на надання оптової знижки.

Сподіваємось, що між нами виникне тривала і плідна праця.

Директор фірми “Pari” Dimas M.Dimas

(підпис)
(прізвище та ініціали)

Україна, м.Коломия

вул. Л.Українки, 8

ВАТ “Стиль”

Оферта

м.Коломия 10
травня ц.р.

ВАТ “Стиль” пропонує Вам придбати на умовах перерахованих нижче,
наступний товар:

Найменування товару : “Натуральні шуби”

Кількість : 100,000 шт.

Ціна : 1550,000 євро за шубу

Загальна сума : 155,000 євро

Умови поставки : “Вартість, страхування, фрахт”

Умови оплати : без відзивний документарний акредитив, що відкривається
на 60 днів на користь ВАТ “Стиль” протягом 15 днів з дати отримання
нашого повідомлення про готовність товару до відвантаження, з виконанням
АКБ “Аваль”, м. Коломия. Платіж здійснюється проти надання наступних
документів:

а) рахунку-фактури;

б) відвантажувальної специфікації;

в) транспортної накладної.

Строк поставки: червень ц.р.

Дія оферти: оферта тверда, строк дії оферти – 5 днів з дати
відправлення.

Директор ВАТ “Стиль” Є. І.
Федорович

4.2 Підготовка проекту до контракту.

На основі телефонних переговорів ВАТ “Стиль” та фірма “Pari” Франція
було узгоджено, що проект контракту буде готувати продавець.

Також були визначені усі основні статті та умови майбутнього контракту.

До визначених статей відносять:

Преамбула.

Предмет контракту.

Ціна та загальна вартість контракту.

Строки та умови поставки.

Оплата.

Якість.

Умови здачі та приймання товарів.

Упаковка та маркування.

Гарантія.

Страхування.

Форс – мажор.

Арбітраж та керівний закон.

Відповідальність.

Контракт в цілому.

Інші умови.

Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін.

4.3. Проробка базисних та валютно фінансових умов контракту.

Згідно проекту контрольною базисною умовою поставки (Incotermc 2000) є
CIF.

“Вартість, страхування і фрахт” означає, що продавець повинен
забезпечити морське страхування для усунення ризиків загибелі або
пошкодження товару при перевезенні. Продавець укладає договір
страхування і сплачує страховий внесок.

Покупець повинен мати на увазі, що відповідно з умовою CIF продавець
повинен лише одержати страховку на мінімальне покриття.

Умова CIF вимагає, щоб продавець здійснив очистку товарів від мита на
експорт.

Умови можна використовувати тільки для морського і внутрішнього водного
транспорту

.

А. Продавець зобов’язаний

А.І. Поставка товару згідно з договором.

Поставити товар і торговий рахунок-фактуру або еквівалентне електронне
повідомлення згідно

3 договором купівлі-продажу, а також будь-яке інше свідоцтво
відповідності, яке може бути потрібним за договором.

А.2. Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку експортну ліцензію або
інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності,
потрібні для вивозу товару.

А.З. Договір перевезення і страхування.

а) Договір перевезення.

Укласти на звичайних умовах і за свій рахунок договір перевезення товару
до погодженого порту призначення за звичайно прийнятим напрямом на
морському судні (або, якщо це зручно, на річковому судні) такого типу,
який використовується звичайно для перевезення товарів, аналогічних
товару, вказаному в договорі купівлі-продажу.

б) Договір страхування.

За свій рахунок одержати страхування карго, як зазначено в договорі, щоб
покупець або будь-яка інша особа, що має зацікавленість у товарі, що
підлягає страхуванню, мали право затребувати безпосередньо від
страхового товариства і надати покупцеві страховий поліс або інше
свідоцтво обсягу страхової відповідальності.

Страхування має бути проведене у страхувальників або в страхових
компаніях, що мають добру репутацію, і (за неможливості дійти згоди про
протилежне) відповідати мінімальному покриттю «Застережень про
страхування вантажів Об’єднання лондонських страхувачів» або будь-якому
іншому подібному збірник}1 умов. Тривалість страхового покриття повинна
відповідати пунктам Б.5 і Б.4. На вимогу покупця продавець повинен
забезпечити страхування за рахунок покупця на випадок війни, страйків,
заколотів і масових порушень громадського порядку. Мінімальне
страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто
110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору.

А.4. Поставки.

Поставити товари на борт судна в порту відвантаження в погоджений день
або строк.

А.5. Перехід ризиків.

Відповідно до положень пункту Б.5 нести всі ризики загибелі або
пошкодження товару до того моменту, коли він перейде через поручні судна
в порту відвантаження.

А.6. Поділ витрат.

Відповідно до положень пункту Б.6:

– нести всі витрати по товару до того час)’, поки він не буде
доставлений згідно з пунктом А.4, а також витрати по фрахту й всі інші
витрати, викликані пунктом А.З, в тому числі вартість

4 навантаження товару на борт і будь-які збори по розвантаженню в порту
розвантаження, які можуть стягуватися судноплавними лініями при
укладанні договору перевезення;

– сплатити всі витрати, пов’язані з митними формальностями, потрібними
для вивозу, а також усі мита, податки та інші офіційні збори,
виплачувані при вивозі.

А.7. Повідомлення покупця.

Завчасно повідомити покупця про те, що товар поставлений на борт судна,
а також надати будь-яке інше повідомлення, необхідне для того, щоб дати
можливість покупцю вжити заходів, які звичайно потрібні для прийняття
товару.

А.8. Доказ поставки – транспортний документ або еквівалентне електронне
повідомлення.

За свій рахунок, якщо не застережене інше, надати покупцю без затримки
звичайний транспортний документ для погодженого порту призначення.

Цей документ (наприклад, транспортна накладна, що передається; морський
дорожній лист, що не передається; або документ для транспортування
внутрішнім водним шляхом) повинен охоплювати товар за договором, бути
датований у межах строк); погодженого для відвантаження, дозволяти
покупцю зажадати товар у перевізника в місці призначення й, якщо не
застережене інше, дозволяти покупцю продавати товар у дорозі шляхом
передачі документа наступному покупцю (транспортна накладна, що
передається) або шляхом повідомлення перевізника.

Якщо такий транспортний документ виданий у кількох примірниках, то
покупцю повинні бути подані всі примірники. Якщо транспортний документ
містить у собі посилання на чартер-партію, то продавець повинен також
надати примірник останнього документа.

Якщо продавець і покупець погодилися використовувати електронний зв’язок
у відносинах між собою, то документ, зазначений у попередніх абзацах,
може бути заміненим еквівалентним повідомленням ЕОІ.

А.9. Перевірка, упаковка, маркування.

Нести витрати, викликані перевіркою товару (наприклад, перевірка якості,
вимірювання, зважування, підрахунок), необхідні для того, щоб поставити
товар відповідно до пункту А.4.

За свій рахунок забезпечити упаковку (за винятком випадків, коли у даній
галузі торгівлі звичайно прийнято відправляти товар, що є предметом
договору, без упаковки), що потрібна для перевезення товару. Упаковка
повинна мати відповідне маркування.

А.10. Інші зобов’язання.

На прохання покупця, на його ризик і за його рахунок, уповні посприяти
йому в одержанні документів або еквівалентних електронних повідомлень
(крім згаданих у пункті А.8), виданих у країні відвантаження або
переданих у цю країну й(або) в країні походження товару, які можуть бути
потрібними покупцю для ввозу товару й за необхідності – для транзитного
перевезення через треті країни.

Б. Покупець зобов’язаний

Б.І. Сплата ціни.

Сплатити ціну, передбачену в договорі купівлі-продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку імпортну ліцензію або
інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності по
ввозу товару, а в необхідному випадку – для транзитного перевезення
через треті країни.

Б.З. Договір перевезення.

Немає зобов’язань.

Б.4. Прийняття поставки.

Прийняти поставку товару після того, як він був поставлений у
відповідності з пунктом А.4, й одержати його від перевізника в
погодженому порту призначення.

Б.5. Перехід ризиків.

Нести всі ризики загибелі або пошкодження товару від моменту фактичного
переходу через поручні судна в погодженому порту відвантаження.

Якщо покупець не може надати повідомлення відповідно до пункту Б.7. то
він повинен нести всі ризики загибелі або пошкодження товару, починаючи
з погодженої дати або дати закінчення застереженого строку, призначеного
для відвантаження, але за умови, що товар був придбаний належним чином
за договором, тобто виразно відокремлений або іншим чином позначеним як
такий, що є предметом даного договору.

Б.6. Поділ витрат.

Відповідно до положень А.З нести всі витрати по товару з моменту, коли
він поставленні згідно з пунктом А.4 і, якщо такі витрати не були
включені у фрахт, нести всі витрати і збори ш товару, що знаходиться у
дорозі, до його прибуття в порт призначення, а також витрати по
розвантаженню, включаючи оплат)’ за користування ліхтерами і розміщення
товару на пристані.

Якщо покупець не зможе надати повідомлення відповідно до пункту Б.7, то
він має нести викликані цим додаткові витрати затовар, починаючи з
погодженої дати або дати закінчена застереженого строку, призначеного
для відвантаження, але за умови, що товар був належним чином придбаний
за договором, тобто виразно відокремлений або іншим чином позначений я
такий, що є предметом даного договору.

Сплатити всі мита, податки та інші офіційні збори, а також витрати по
виконанню митних формальностей, сплачувані при ввозі товару і в разі
потреби – для їхнього транзитного перевезення через треті країни.

Б.7. Повідомлення продавця.

У випадку, якщо покупець має право визначити час відвантаження товару
і(або) порт призначення, він повинен завчасно повідомити продавця про
це.

Б.8. Доказ поставки – транспортний документ або еквівалентне електронне
повідомлення.

Прийняти транспортний документ згідно з пунктом А.8, якщо він відповідає
договору.

Б.9. Перевірка товару.

Сплатити, якщо не застережене інше, витрати по перед відвантажувальній
перевірці, за винятком тих випадків, коли цього вимагають власті країни
експорту.

Б.10. Інші зобов’язання.

Сплатити всі витрати І збори, пов’язані з одержанням документів або
еквівалентних електронних повідомлень, згаданих у пункті А. 10, і
відшкодувати всі витрати і збори, понесені продавцем при наданні
допомоги у відповідності з цим пунктом.

Надати продавцю на його прохання потрібну інформацію з приводу одержання
страховки.

Згідно проекту контракту валютою ціни та валютою платежу буде євро.
Формою розрахунку є акредитив.

Акредитив – це угода між банком та клієнтом відповідно до якої банк, що
відкриває акредитив бере на себе зобов’язання здійснити платіж третій
особі, на підставі доручення свого клієнта.

ПП – пункт призначення;

П – перевізник;

ПВ – пункт відправлення.

Після укладання контракту (1) експортер готує товар до відвантаження,
про що повідомляє імпортера (2). Отримавши таке повідомлення покупець
направляє своєму банку доручення на відкриття акредитиву (3). Імпортер,
який дає доручення на відкриття акредитиву називається наказодавцем,
банк який відкриває акредитив називається банк – емітент. Акредитив
направляється експортеру через той банк, який його обслуговує (4) , в
завдання якого входить повідомлення про відкриття акредитиву експортера.
Отримавши від емітента акредитив авізуючий банк перевіряє його
достовірність і передає експортеру (5). Отримавши транспортні документи
від перевізника (7) експортер передає їх разом з іншими в свій банк (8).
Після перевірки банк експортера відсилає документи банку емітенту для
оплати (9). Після перевірки документів емітент переказує суму платежу
банку експортера (10). Дебетуючий рахунок імпортера (11), авізуючий банк
зараховує виручку експортеру (12). Імпортер отримавши від банку
документи (13) стає власником товару.

4.4 Проведення переговорів та укладання контракту.

Після того, як ми встановили контакт з фірмою “Pari” нами був складений
попередній контракт. Для вирішення всіх питань та усунення можливих
розбіжностей була проведена особиста зустріч між представниками фірми
“Стиль” в особі Голови Правління Федорович Є.І. та представником фірми
“Pari” в особі генерального директора Monik Dimas, на підприємстві ВАТ
“Стиль”.

Перед зустріччю кожна із сторін готувалась до неї. Наша сторона
виробила тактику проведення переговорів, можливий розподіл ролей
учасників, послідовність викладання питань, що цікавлять. Підготували
довідкові та інші матеріали, які будуть потрібні під час переговорів,
розробили шляхи розв’язання розбіжностей та претензій, підготували
можливі відповіді на питання партнера.

При проведенні переговорів представники фірм розглянули предмет
майбутнього контракту, а також затвердили базу договірних цін.
Затвердили, що контракт буде написаний, як на українській так і на
французькій. Представники обох фірм ретельно вивчали кожну статтю
попереднього контракту. Переважно у всіх питаннях знайшли згоду, але в
деяких виникли суперечки, які були розв’язані шляхом порозуміння.

Особливо була загострена увага на статті “Строки та умови поставки”.
Сторонами було узгоджено штрафні санкції за невиконання контрактних
обов’язків. Також були внесені зміни до попереднього контракту, стосовно
статті “Маркування”.

Було проведено взаємне вивчення об’єктивних аргументів сторін та
знайдені на цій основі взаємоприйняті компромісні рішення. В результаті
переговорів сторони склали спільний проект контракту в якому була
врахована фактична домовленість, якої вони досягли під час переговорів.
Також було вирішено, що контракт роздруковується у двох оригіналах на
українській та французькій мовах. З оригіналу контракту роблять по три
примірники ксерокопій. Контракт підписують у договорі відповідальні
особи.

Контроль за виконанням умов контракту покласти на начальника
зовнішньоекономічного відділу підприємства Петрова І.І. Укладений
сторонами контракт ( Додаток А).

КОНТРАКТ №1

м.Коломия
“27” травня 2004 р.

Фірма ВАТ “Стиль” названа у подальшому “Продавець”, в особі голови
правління Федорович Є.І., з однієї сторони, і фірма “Pari” названа у
подальшому “Покупець”, в особі директора Monik Dimas, з другої сторони,
уклали цей Контракт про подане нижче:

1.ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ

Продавець продає, а Покупець купує верхній одяг (в подальшому названі
“Товари”), що перераховані в Додатку №1 до цього Контракту, який складає
його невід’ємну частину, на суму 155,000 тисяч євро на умовах визначених
в Контракті.

2. ЦІНА ТА ЗАГАЛЬНА ВАРТІСТЬ КОНТРАКТУ

2.1. Ціни на Товари, що продаються за цим Контрактом, вказані в Додатку
№ 1 до цього Контракту і встановлюються в євро.

2.2. В ціну включена вартість тари, упаковки та маркування

2.3. Загальна вартість Контракту: 155000 євро

3. СТРОКИ ТА УМОВИ ПОСТАВКИ

3.1. Продавець поставляє Покупцю Товари на умовах CIF місто Марсель, в
строки, вказані в Додатку № 1.

3.2. Поставка Товарів повинна початися протягом 15 (п’ятнадцяти) днів з
дня отримання банком Продавця АКБ “Аваль” підтвердження від Покупця про
відкриття акредитиву в одному з європейських або американських банків на
рахунок Продавця. Продавець має право поставити Товари раніше, узгодивши
час поставки з Покупцем, причому Покупець повинен прийняти Товари і
своєчасно оплатити їх вартість на умовах цього Контракту.

3.3. Датою поставки вважається дата по бортовому коносаменту.

3.4. Поставка Товарів, що продаються по цьому Контракту, буде
здійснюватися за вивантажувальними реквізитами, які вказані в
специфікації № 2, Додатку № 2 до цього Контракту, який складає його
невід’ємну частину.

3.5. Продавець буде сповіщати Покупця про відвантаження Товарів по факсу
в 3 – денний строк з моменту відвантаження.

3.6. В цьому повідомленні повинні бути зазначені номер
товарно-транспортної накладної або коносаменту, дата відвантаження,
найменування та кількість Товарів.

3.7. а) У випадку, якщо строки поставки не виконуються, Продавець
виплачує Покупцю узгоджені і раніше оцінені збитки в розмірі 0,5%
вартості непоставлених Товарів за кожний тиждень, що почався, протягом
перших чотирьох тижнів затримки, і 1% за кожний наступний після цього
тиждень, що почався, за умови, що розмір погоджених і раніше оцінених
збитків не повинен перевищувати 8% від вартості кожної одиниці Товарів,
для якої були порушені строки поставки.

б) У випадку затримки поставки більше, як на три місяці, Покупець має
право перервати дію цього Контракту стосовно непоставлених Товарів без
будь-якої компенсації за збитки, які Продавець може понести в зв’язку з
таким розірванням.

в) Обсяг погоджених і раніше оцінених збитків не підлягає перегляду
арбітражем.

г) За будь-яких обставин Продавець не несе відповідальності за побічні
збитки.

3.8. Утому випадку, якщо при поставці Товарів вони виявляться
пошкодженими або виявиться кількісна недопоставка, Покупець зобов’язаний
повідомити про це Продавця письмово протягом 30 (тридцяти) днів з дати
поставки, в іншому випадку Продавець не несе відповідальності перед
Покупцем за такі збитки.

3.9. Незважаючи на усі інші положення цього Контракту, Продавець не несе
відповідальності за невиконання строків поставки або за непоставки, що
відбулися внаслідок відсутності транспортних засобів

4.ОПЛАТА

Оплата здійснюється згідно Договору Продавця з Покупцем. Акредитив
повинен бути підтверджений банком Продавця і реалізується Продавцем по
пред’явленню наступних документів:

товарно-транспортна накладна в трьох екземплярах;

коносамент;

страхове свідоцтво на ім’я Покупця.

5.ЯКІСТЬ

Якість Товарів, що продаються за цим Контрактом, повинна
підтверджуватися сертифікатом якості Продавця.

6. УМОВИ ЗДАЧІ ТА ПРИЙМАННЯ ТОВАРІВ

Товари вважаються такими, що здані Продавцем та прийняті Покупцем за
якістю – згідно якості, вказаної в сертифікаті якості Продавця; за
кількістю – згідно кількості та ваги, вказаних в коносаменті.

7. УПАКОВКА ТА МАРКУВАННЯ

7.1. Упаковка, в якій відвантажуються Товари, повинна відповідати
встановленим стандартам або технічним умовам і забезпечувати, при
належному поводженні з вантажем, схоронність Товарів під .час
транспортування з урахуванням перевалок, а також убереження Товарів від
атмосферного впливу.

7.2. Усі ящики повинні з двох протилежних боків мати наступне маркування
фарбою, що не змивається:

Адреса кінцевого отримувача: Франція, м.Марсель вул.Сена, 128

Верх

Обережно

Не кантувати

Контракт №

Продавець

Наряд №

Транс №

Ящик №

Вага брутто

Вага нетто

Розміри ящика

На ящиках, висота яких перевищує один метр, з трьох сторін ящика знаком
«0+» повинен бути позначений центр ваги.

7.3. Будь-яка додаткова або нестандартна упаковка має оплачуватися
Покупцем.

8.ГАРАНТІЯ

8.1. Продавець дає гарантію, що всі Товари не мають дефектів, пов’язаних
з матеріалом, із якого вони виготовлені, або з процесом його
виробництва, на період 12 (дванадцяти) місяців з дати його першого
використання на території користувача.

8.2. Товари, чи їх частина, до роботи яких Покупець пред’являє
претензію відповідно до п.7 Контракту, повинні знаходитись у Покупця до
перевірки і підтвердження обґрунтованості претензії представником
Продавця або іншою вповноваженою Продавцем особою.

9. СТРАХУВАННЯ

Продавець зобов’язується застрахувати Товари на ім’я покупця і
підтвердити це відповідним документом.

10 ФОРС-МАЖОР

Жодна відповідальність не може бути наслідком невиконання будь-яких
положень цього Контракту, якщо це невиконання явилося наслідком причин,
що знаходяться поза сферою контролю Сторони, яка не виконує, подібних
стихійним лихам, екстремальним погодним умовам, пожежам, війнам,
страйкам, військовим діям, втручанню з боку владних структур, ембарго
(названі далі «форс-мажор»), на період, що починається з моменту
об’явлення Стороною, яка не виконує, про форс-мажор і закінчується, коли
форс-мажор закінчиться або закінчився б, якби Сторона, що не виконує,
вжила заходів, які вона в дійсності могла б вжити для виходу з
форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання
зобов’язань за цим Контрактом. Якщо форс-мажор продовжується більше 6
(шести) місяців, то будь-яка зі Сторін може перервати дію цього
Контракту стосовно непоставлених на даний момент Товарів.

11. АРБІТРАЖ ТА КЕРІВНИЙ ЗАКОН

11.1. Усі спори, що виникають внаслідок або у зв’язку з цим Контрактом,
повинні вирішуватись шляхом переговорів між Сторонами.

11.2. Якщо Сторони не можуть дійти згоди протягом 90 (дев’яноста) днів з
дня перших переговорів, то ця розбіжність повинна бути урегульована
арбітражем. Рішення арбітражу є кінцевим і обов’язковим для обох Сторін,
але може бути замінено дружньою угодою між Сторонами.

11.3. Арбітражний суд повинен проводитись відповідно до Правил Арбітражу
«ЮНСИТРАЛ», що діють на момент підписання цього Контракту, виключаючи ті
випадки, коли вищевказані Правила знаходяться в суперечності з
положеннями про арбітраж цього Контракту. В подібних випадках
вирішальними є положення цього Контракту.

11.4. Арбітраж ліги складатися з трьох суддів. Кожна зі сторін має
призначити по одному арбітру. Арбітри, що вибрані таким чином, спільно
обирають третього арбітра, який буде виконувати обов’язки голови
арбітражного суду.

11.5. Арбітраж, включаючи винесення рішення, повинен проходити в
Стокгольмі, Швеція і арбітри при вирішенні спорів, представлених на
їхній розгляд, повинні керуватись положеннями Шведського матеріального
права.

1.1.6. Усі документи, пов’язані з передачею спорів на розгляд арбітражу
і з рішеннями, що приймаються по них, повинні складатись англійською
мовою, рівно як судовий розгляд повинен проходити на англійській мові.

11.7. Цей Контракт повинен регулюватись “і тлумачитись за допомогою
положень Шведського права.

12. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Максимальна відповідальність Продавця перед Покупцем, що походить із
або пов’язана з продажем або використанням будь-яких Товарів, що
доставлені Покупцю згідно цього Контракту, незалежно від того, чи є ця
відповідальність наслідком претензії по виконанню умов Контракту
гарантії, делікту, включаючи недбалість і подібні упущення, не повинна
ні

за яких обставин, виключаючи випадки, коли результатом недбалої роботи і
подібних упущень зі сторони Продавця явилась смерть або тілесні
пошкодження, перевищувати фактичну суму, виплачену Покупцем Продавцю за
дану одиницю Товару, доставленого відповідно до цього Контракту.
Покупець висловлює свою згоду з тим, що ні за яких обставин Продавець не
може бути відповідальним за втрату прибутку або за будь-які побічні,
випадкові або непрямі збитки, незалежно від причини їх виникнення.

13. КОНТРАКТ В ЦІЛОМУ

Цей Контракт, що включає Додатки № 1, № 2, складений при повному
розумінні Сторонами предмету Контракту і замінює будь-яку іншу угоду по
цьому предмету, що укладена в усній або письмовій формі раніше. Будь-які
усні обговорення стосовно Товарів цим виключаються.

14. ІНШІ УМОВИ

14.1. При тлумаченні цього Контракту має силу документ Інкотермс 1990
року і Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів
1980 року.

14.2. Цей Контракт набирає чинності після його підписання.

14.3. Цей Контракт складено в 2-х екземплярах, по одному для кожної
Сторони, українською та англійською мовами, причому обидва тексти
автентичні і мають однакову юридичну силу.

12. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

Продавець:

Україна

Івано-Франківська обл.

м.Коломия

вул.Л.Українки, 8

тел./факс: 42047

р/р 2600201488

МФО 312345

в АКБ “Аваль”

За Продавця

(Федорович Е.І.)

М.П. Покупець:

Франція

м.Марсель

вул.Сена, 128

тел./факс: 21346

р/р 26002456841245

МФО 245871

в банку “International”

За Покупця

(M.Dimas)

М.П.

ВИСНОВОК

ВАТ “Стиль” займається ЗЕД імпортуючи окрему сировину з-за кордону і
імпортуючи частину готової продукції за кордон.

Оцінка ефективності ЗЕД нашого підприємства показала, що ефективність в
минулому році порівняно з базовим зросла на 43,85044 %. Це спричинено
збільшенням прибутку від експортно-імпортних операцій, зменшенням
експортно-імпортних витрат, а також розширенням експорту на зарубіжні
ринки та реалізацію їх великими партіями.

В поточному році фірма “Стиль” уклала угоду з французькою фірмою “Pari”
на поставку 100 тис. штук натуральних шуб, що склало загальну вартість
контракту 155 тис. євро.

Контакт між фірмами почався з одержання українською фірмою від
французької запиту, на що наша компанія відіслала тверду оферту.

Сторони розробили попередній контракт, провели переговори для усунення
розбіжностей і підписали угоду для товару, який ВАТ “Стиль” поставляє
фірмі “Pari” на умовах поставки CIF.

Таким чином, була успішно проведена зовнішньоекономічна операція по
експорту вітчизняних товарів фірмою “Стиль”. Французький контрагент
залишився задоволеним і виразив подяку за якісний товар. В майбутньому
фірма “Стиль” і надалі буде співпрацювати з французькою фірмою і
постачати їй товар в необхідній кількості та у визначений час.

PAGE 36

1

2

Експортер

Імпортер

6

6

7

ПВ

П

ПП

12

5

8

13

11

3

4

Банк експортера

Банк імпортера

9

10

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020