UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМова і держава. Державність мови (реферат)
Автор
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6831
Скачало1354
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з мовознавства

 

Мова і держава. Державність мови

 

Держава є божественна ідея як вона існує на землі. Таким чином, вона є

точніше означуваний предмет всесвітньої історії, в якому свобода отримує

свою об'єктивність й існує, насолоджуючись цією об'єктивністю.

 

Ґеорг Вільгельм Фрідріх Геґель

 

Але сучасна демократія виводить кудись поза текст питання щодо

національних прав, себто права кожної людини на свою мову, культуру,

державність.

 

Ізраїль Клейнер

 

У чималій кількості існуючих дефініцій держави, авторами яких є

соціологи широкого спектру – від лібералів-демократів до марксистів, –

ключовим словом виступає "насильство". В. І. Лєнін писав, що держава є

органом насильства, "машиною для підтримання панування одного класу над

другим". За його твердженням, суть держави – "організоване, систематичне

застосування насильства до людей"

 

Справді, радянська держава цілковито відповідала цій Лєніновій формулі.

Модель такої держави, доведена до вершин досконалості Й. В. Сталіним,

дістала широке застосування не лише в країнах "реального соціалізму" –

від Монголії до Куби, а й у фашистських країнах, передусім у

гітлерівській Німеччині.

 

У хрущовсько-брежнєвські часи в дефініції держави акцент зі слова

"насильство" було зміщено, що, однак, не змінило суті цієї держави,

особливо в період сусловського неосталінізму. "Здійснюючи в процесі

становлення соціалістичного ладу насильство щодо класових противників,

соціалістична держава чинить свій основний – організуючий та

управлінський – вплив ненасильственими методами" .

 

Ми розглядатимемо феномен держави (національної) як найвищу, всезагальну

форму структурної (само)організації суспільства, що забезпечує його

автономну життєдіяльність. Той чи інший рівень владної організації існує

у будь-якому виді соціального співжиття і споріднення: в родині, роді,

племені, громаді і т. д. У певному сенсі організація співжиття випливає

із самої суті другого з виділених понять: співжиття потребує

організації. Держава – це воля спільно діяти,– казав Хосе

Ортеґа-і-Ґассет.

 

Ще в VI столітті до н.е. Кун Цзи (Конфуцій) писав, що держава має

ґрунтуватися на таких засадах, як гуманізм, обов'язок, культура, віра,

вірність, співчуття тощо, тобто бути державою-родиною, державою для

народу . Особливо великого значення надає державі – і це цілком природно

– націоналізм бездержавних народів, розглядаючи націю як політично

організований народ, а державу як політичну організацію нації.

 

"Націоналізм вчить,–писав Микола Сціборський,– що поки нація уявляє

собою підставу людської спільноти й джерело її духовної та матеріальної

творчости, то держава – це життєве здійснення нації, це засіб, що

забезпечує, вдосконалює й збагачує її існування, як рівно ж означує її

історичну ролю між іншими націями. В націоналістичному світогляді нація

й держава виступають як одноціла і найвища її в її ідейній та реальній

вартости мета, що означається поняттям державної нації. Для націоналізму

держава не є відірваною від життя й людей самоціллю. Натомісць вона

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ