UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛюдина і політика (реферат)
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7497
Скачало1601
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з політології

 

Людина і політика

 

План

 

1. Людина як суб’єкт політики.

 

2. Політична соціалізація.

 

3. Політична поведінка, основні типи і види.

 

4. Психологія натовпу. Індивідуалізм і колективізм в політиці.

 

Людина як суб’єкт політики.

 

Роль особи як суб’єкта політики визначається і виявляється на

соціальному, інституційному і персоніфікованому рівні.

 

Соціальний рівень. Кожна особа є передусім членом певних соціальних

спільностей — класових, етнічних, демографічних, професійних тощо.

Соціальна приналежність, навіть тоді, коли вона несповна або й зовсім не

усвідомлюється особою, впливає на її політичну поведінку, спонукає до

поведінки як представника тих чи інших соціальних спільностей. Глибинні

мотиви політичної поведінки пов’язані з класовою і соціально-професійною

приналежністю особи, яка визначається такими соціально-економічними

чинниками як відношення до власності на засоби виробництва, місце в

системі суспільного поділу праці, спосіб одержання та розмір доходу. Ця

об’єктивна соціальна приналежність детермінує умови індивідуального

існування особи, а значить, ту чи іншу її політичну поведінку.

 

Інституційний рівень. З метою задоволення своїх соціальних інтересів

особа стає членом певних об’єднань — політичних партій, громадських

організацій, долучається до суспільно-політичних рухів тощо. Беручи

участь у їх діяльності, вона виступає суб’єктом політики також на

інституційному рівні. І тут її політична діяльність може зумовлюватись

самим фактом приналежності до цієї інституції, що, в свою чергу, має

свої політичні інтереси та ідеологію, а також тим місцем або посадою,

яку вона в ній займає.

 

Персоніфікований рівень. Кожна особа є громадянином якоїсь держави і як

така має виконувати певні обов’язки, реалізовувати свої громадянські

права — брати участь у виборах, референдумах, демонстраціях, мітингах

тощо. На цьому рівні особа є безпосереднім суб’єктом політичної

практики. Тут найяскравіше проявляється природа політики, яка

здійснюється звичайними людьми і для людей.

 

Політична соціалізація.

 

Якщо політичне життя сприймати як театр, то стане очевидним той факт, що

поряд з головними дійовими особами в політичних виставах бере участь

масовка — окремі особи. Визначаючи сутність людини, Аристотель назвав її

„політичною твариною”, оскільки тільки людина „здатна до чуттєвого

сприйняття таких понять, як добро і зло, справедливість і

несправедливість тощо. А сукупність всього цього і створює основу сім’ї

і держави”

 

В політиці індивід виступає в якості громадянина. Стати ним він може

тільки в процесі спілкування з іншими людьми, політичними і

неполітичними інститутами, з суспільством в цілому. Кожне нове покоління

застає світ таким, яким його створили батьки. Як воно увійде в цей світ?

Як сприйме цінності і звичаї попередніх поколінь, як розпорядиться тим,

що дісталось йому в спадщину? Зметуть спадкоємці, як варвари, побудовану

до них політичну споруду чи обживуть її кабінети? Ці питання не зайві ні

для політичної теорії, ні для політичної практики. Саме вона поставила

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ