UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОб’єкти і правила впізнавального фотографування (курсова)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось3956
Скачало325
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

КУРСОВА РОБОТА

 

З правознавства на тему:

 

“Об’єкти і правила впізнавального фотографування”

 

План:

 

Вступ;

 

Наукові основи загальної фотографії;

 

історія розвитку;

 

фотоапарати і фотоматеріали;

 

негативний і позитивний процеси;

 

Судова фотографія;

 

Впізнавальне фотографування;

 

Висновок;

 

Список використаних джерел.

 

Вступ

 

Актуальність даної теми виражається у тому, що судова фотографія є

незамінимим засобом для фіксації інформації про обставини злочину, що у

свою чергу слугує успішному розкриттю суспільно небезпечних діянь.

 

Як відомо, розкриття злочинів, особливо важких, в сучасний період

розвитку нашої держави характеризується як недостатнє значна кількість

злочинів залишається нерозкритими, тисячі злочинців не несуть

відповідальності за вчинені ними вбивства, зґвалтування, розбої,

крадіжки, і тому подібні злочини. В більшості випадків одною із суттєвих

причин такого стану є невміння слідчого виявити, зафіксувати, вилучити,

зберегти і здійснити попереднє дослідження слідів злочину, незнання ним

можливостей криміналістичної техніки, можливостей попереднього і

експертного дослідження слідів-предметів, слідів-речовин,

слідів-зображень.

 

Неправильна фіксація слідів, неприйняття слідчим відповідних заходів

може привести до втрати і невизнання судом в якості доказового

матеріалу.

 

Існує думка, що слідчий лише організовує роботу з слідами, а

безпосередньо процесом виявлення, фіксацією і вилученням слідів

займається спеціаліст-криміналіст. При цьому мається на увазі, що

криміналістична техніка – сфера знань спеціаліста.

 

Судова фотографія – це частина криміналістичної техніки, відповідно і

частина науки криміналістики. В цьому значені вона, як наукова категорія

являє собою систему методів і засобів різних наук що використовується

для фіксації, збереження і дослідження слідів злочину. Особливістю її є

те, що інформація, що зафіксована на фотознімку відображається найбільш

об’єктивно, що є найбільш важливою ознакою дослідження доказів.

 

Наукові основи загальної фотографії

 

Фотографія (від грецького фотос – світло, графа – писати, малювати, –

тобто малювання світлом) – це сукупність методів одержання стабільних у

часі зображень предметів на світлочутливих шарах, шляхом закріплення на

них фотохімічних змін, що виникають під дією світлового випромінювання

що виділяться або відбивається від об'єкта.

 

В основі фотографічного процесу лежить умова того, що тільки ті промені

можуть хімічно діяти на речовину, що цією речовиною поглинаються і ця

умова стала основним законом фотохімії.

 

Криміналістична (судова) фотографія одна з галузей Криміналістичної

техніки. Розробка судової фотографії базується на наукових основах

загальної фотографії. Історично можна простежити розвиток цієї галузі

криміналістичної техніки по наступних датах:

 

Перший фотографічний метод одержання якісного зображення на солях

срібла, що мав практичне значення, був винайдений французом Л. Дагерром

у 1837 році. Днем народження сучасної фотографії є 7 січня 1839 року,

коли Д. Араго доповів на засіданні Французької академії наук, про новий

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ